ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2012 р. Справа № 6/557
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівОсетинського А.Й., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.03.12 у справі№ 6/557 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" доВідкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" простягнення 586 979 грн. та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" доПублічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" про зобов'язання вчинити дії
Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03.08-05/360 від 20 червня 2012 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Осетинського А.Й., Швеця В.О.
за участю представників сторін від:
позивача : ОСОБА_4 (дов. від 18.05.12),
відповідача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" про стягнення 586 979 грн. боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору від 11.11.08 № 17 в частині поставки позивачу товару та не повернення попередньо сплаченої за договором спірної суми. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 526, 693 Цивільного кодексу України.
Водночас, до суду першої інстанції із зустрічним позовом звернулось ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" з позовом до ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом надати замовлення на поставку залізобетонних плит на суму 586 979 грн. на підставі пункту 5.1 договору протягом 10 робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили. Обґрунтовуючи зустрічний позов, позивач вказував на те, що порушення відповідачем зобов'язань, визначених пунктом 5.1 договору, щодо надання позивачу замовлення на поставку залізобетонних плит на спірну суму, унеможливило їх поставку. При цьому, позивач за зустрічним позовом посилався на приписи статей 525, 526, 530, 538, 610 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.12, ухваленим суддею Ковтун С.А., первісний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з доведеності матеріалами справи факту не проведення відповідачем поставки товару за договором на спірну суму передоплати. Вмотивовуючи відмову у зустрічному позові, суд виходив з відсутності у постачальника права вимоги до покупця щодо надання замовлення на поставку товару на спірну суму, внаслідок відсутності у сторін зобов'язань за договором поставки. При цьому, суд керувався приписами статей 626, 631, 693, 1212 Цивільного кодексу України.
Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Дикунської С.Я. - головуючого, Алданової С.О., Сітайло Л.Г., постановою від 27.03.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким у первісному позові відмовити. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на не дослідження попередніми судами правової природи стягуваної суми, внаслідок чого судами було помилково застосовано приписи частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України. При цьому, скаржник також зазначає про помилкове застосування попередніми судами приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки спірні кошти були набуті ним не безпідставно, а на виконання умов договору.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова переглядається колегією суддів лише в межах касаційної скарги.
Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.11.08 між ПАТ "Трест Київміськбуд-2" (покупцем) та ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" (постачальником) було укладено договір поставки № 17 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався на замовлення покупця в строк, в порядку та на умовах, передбачених договором поставити покупцю наступну продукцію: шпала залізобетонна попередньо-напружена трамвайної колії для систем пружного проміжного скріплення, в комплекті зі скріпленням (ІМЕТ) (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити в передбачені договором строки. Ціна договору (загальна вартість товару, що поставляється за договором) складає 20 938 411 грн. (пункт 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 06.05.10). Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі в наступному порядку: 30 % передоплата від загальної вартості заявленої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника; 70 % сплачується на протязі трьох банківських днів з дати отримання покупцем партії товару. Строк дії договору встановлено до 31.12.10 (пункт 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 06.05.10). Судами також установлено, що на виконання договору позивачем було оплачено поставку товару на суму 20 938 411 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідачем поставку товару здійснено частково на суму 20 352 449 грн., що ним не заперечується. Поставки товару на суму 586 979 грн. у строк дії договору не проведено, продавцем сплачених коштів покупцю не повернуто. Вимогу покупця від 17.10.11 про повернення сплачених коштів залишено без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є первісна вимога ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" про стягнення з ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" 586 979 грн. боргу та зустрічна вимога ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" про зобов'язання ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" надати замовлення на поставку залізобетонних плит на суму 586 979 грн. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Установивши факт невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару у строк дії договору та не повернення спірної суми попередньої оплати цього товару, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову. Довід скаржника про неправильне застосування попередніми судами статті 1212 Цивільного кодексу України, не може бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки це не впливає на вирішення спору по суті, враховуючи установлені судами обставини справи. Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки не спростовують установленого судами факту порушення відповідачем зобов'язань з поставки товару на спірну суму передоплати та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. В частині відмови у зустрічному позові судові акти у справі не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються. Отже, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.12 у справі Господарського суду міста Києва № 6/557 залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: А. Осетинський
В. Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2012 |
Оприлюднено | 02.07.2012 |
Номер документу | 24926608 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Швець В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні