Ухвала

від 06.03.2014 по справі 6/557

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/557 06.03.14

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 2»

На дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві

За позовом Публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 2»

До Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал»

Про стягнення 586979,00 грн.

Та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал»

До Публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 2»

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від ПАТ «Трест Київміськбуд - 2» Сизоненко С.В. (за дов.)

від ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал» Файнгольд А.Д. (за дов.) від органу виконання рішень Огіян І.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2012 р. у задоволенні зустрічного позову відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал» до публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 2» відмовлено повністю. Первісний позов задоволено повністю. Зокрема, вирішено стягнути з відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал» на користь публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» 586979,00 грн. боргу, 11739,58 грн. судового збору.

13.02.2012 р. видано відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 р. вказане рішення залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд - 2» звернулася до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 31517162 від 13.11.2013 р.. За твердженням скаржника, орган виконання рішень передчасно дійшов висновку про відсутність коштів на рахунках боржника.

Ухвалою суду від 05.12.2013 р. скаргу призначено до розгляду.

Розгляд скарги неодноразово відкладався.

Орган виконання рішень проти задоволення скарги заперечив, зазначивши, що діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

06.02.2012 р. відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відкритого виконавче провадження №31517162 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/557 від 13.02.2012 р. про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал» на користь публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» 586979,00 грн. боргу, 11739,58 грн. судового збору.

13.11.2013 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та постановлено направити виконавчий документ для подальшого виконання до ВДВС Чернігівського РУЮ, оскільки на території Солом'янського району в м. Києві відсутнє майно боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Зокрема, в постанові зазначено, що виходом державного виконавця за адресою боржника встановлено, що рухоме майно, яке належить боржнику перебуває у заставі. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №14575661 від 03.09.2009 р. накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Рахунки, які відкриті в банківських установах арештовані, про що свідчать листи з банківських установ. Грошові кошти на рахунках боржника відсутні, про що свідчать відмітки на платіжних вимогах. Згідно з довідками Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал» серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутнє. Згідно з довідкою УДАІ м. Києва за боржником зареєстровані транспортні засоби, однак згідно з витягом з Державного реєстру з обтяжень рухомого майна, дані автомобілі знаходяться в заставі ПАТ АБ «Укргазбанк», який не є стягувачем за зведеним виконавчим провадженням. Згідно з довідкою БТІ у м. Києві житлове приміщення в нежитловому фонді по пр. Відрадному, 52 за ВАТ «Еспериментальний завод залізобетонних шпал» на праві власності не зареєстроване. Іншого нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів, земельна ділянка за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 52 перебуває у тимчасовому довгостроковому користуванні у боржника. Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано частку бази відпочинку «Пролісок» ДТГО «ПЗЗ», яка знаходиться за адресою: Чернігівська обл. Чернігівський район, с/рада Серединська, урочище «Копачево». Згідно з відповіддю Чернігівського РБТІ, право власності на базу відпочинку «Пролісок» зареєстровано за ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал» на 1/50 частину згідно зі свідоцтвом на право власності. Актом опису й арешту майна від 04.09.2013 р. державним виконавцем ВДВС Чернігівського РУЮ здійснено опис 1/50 частини бази відпочинку «Пролісок», що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, урочище «Копачево».

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, йогом майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника про що повідомляє стягувачу.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови у боржника є автомобілі, що знаходяться у заставі ПАТ АБ «Укргазбанк», який не є стягувачем за зведеним виконавчим провадженням.

Звернення стягнення на заставлене майно регулюється нормами статті 54 Закону. Так, звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Згідно з нормами статті 66 Закону, у разі якщо на майно, належне боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

У той же час, державним виконавцем в порушення вимог зазначених статей Закону не встановлено вартості предмету застави (в тому числі автомобілів), що належить боржнику та розміру заборгованості боржника перед заставодержателем.

З огляду на викладене, відсутні обставини, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» для закінчення виконавчого провадження, що свідчить про те, що постанова від 13.11.2013 р. № 31517162 є незаконною.

Як зазначено в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 2».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 2» на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити.

Визнати незаконною постанову відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження № 31517162 від 13.11.2013 р..

Суддя С. А. Ковтун