Рішення

від 14.12.2011 по справі 19/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/208 14.12.11

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкарго»

Про стягнення заборгованості 21 865,99 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкарго»про стягнення заборгованості за перевезення в розмірі 21 865,99 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання з оплати наданих перевізником послуг за вантажне перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.11р. порушено провадження у справі № 19/208 та призначено розгляд справи на 21.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України, на 14.12.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.12.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.12.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 07.06.2011року між ФО-П ОСОБА_1 (Експедитор 2) та ТОВ «Старкарго»(Експедитор 1) було укладено Договір № 87 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Експедитор 2 (ФО-П ОСОБА_1) зобов'язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування та організацію перевезень в міжміському та міжнародному сполученні, а також доставити довіреного йому експортного, імпортного та транзитного вантажу автомобільним вантажним транспортом в пункт призначення, а Експедитор 1 зобов'язується за плату та за рахунок Замовника оплатити послуги Експедитора 2 коштами Замовниками.

Згідно пункту 2.2 Договору, конкретні умови перевезень сторони узгодили оговорювати разовими Заявками, які є невід'ємною частиною Договору, додатково перед кожним перевезенням або групою перевезень.

07.06.2011 року Заявкою № ІТ-2393/1 на організацію перевезень вантажів автотранспортом сторони узгодили умови перевезення за маршрутом : Морфельден-Вальдорф (Німеччина) -м. Полтава. Сума фрахту становила еквівалент 1600 євро по курсу НБУ на дату виставлення рахунку плюс 2 200 грн. плюс вартість печаток.

09.06.2011 року СПД -ФЛ ОСОБА_1 (Експедитор довіритель) уклала Договір -доручення № 1117 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів в міжнародному сполученні з ПП ОСОБА_3

Згідно акту № 2011.119 від 15.06.2011 р. прийняття -здачі виконаних послуг по міжнародним вантажним перевезенням ФО-П ОСОБА_1 прийняла від ФОП ОСОБА_3 послуги, які були здійснені за маршрутом Німеччина -Україна.

З міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 215937 вбачається, що на виконання умов Заявки-Договору позивач виконав перевезення за маршрутом: Морфельден-Вальдорф (Німеччина) -м. Полтава та 14.06.2011 року сторонами був підписаний та скріплений печаткою Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №46 про те, що виконавцем було здійснено послуги по перевезенню вантажу за кордоном Морфельден-Вальдорф (Німеччина) -до п\п Краківець, автомобілем НОМЕР_1, та послуги по перевезенню вантажу на митній території п\п Краківець -м. Полтава (Україна), автомобілем НОМЕР_1, транспортно-експедиційні послуги.

Згідно рахунку на оплату постачальника № 46 від 14.06.2011 року загальна вартість транспортно-експедиторських послуг, здійснених ФО-П ОСОБА_1 склала 20 780,66 грн., у тому числі ПДВ 33,33 грн.

Відповідно до Заявки оплата здійсненого перевезення проводиться після пред'явлення оригіналів документів, протягом п'яти днів, тобто у п'ятиденний строк з моменту направлення.

З копії рекомендованого повідомлення вбачається, що позивач направив на адресу відповідача документи, відповідачем зазначені документи отримані 05.07.2011 року, про що свідчить підпис офіс менеджера ОСОБА_4, однак оплату відповідач не здійснив.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 780,66 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1,3 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акті цивільного законодавства.

Згідно ст.. 306 ГК України допоміжним видом діяльності з перевезення вантажу є транспортна експедиція.

Відповідно до ст.. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних з перевезенням.

Статтею 932 Цивільного кодексу України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом ( ст.. 931 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4.1 Договору за прострочку платежем, Експедитор 1 сплачує Експедитору 2 пеню за кожний день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочки, від суми заборгованості.

Термін оплати за перевезення вантажу розпочався з 13.07.2011 року.

Таким чином, вимога позивача про стягнення суми пені в розмірі 907,70 грн. за період з 13.07.2011 грн. по 24.10.2011 року є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 03.06.2011 року по 24.10.2011 року в розмірі 177,63 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРкарго»(02660, м. Київ, вул.. Марини Раскової, 11; код ЄДРПОУ 31954293, р\р 26003085161 в ПуАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_2, р\р НОМЕР_3 в ГРУ ПАТ «Приватбанк», МФО 321842) суму заборгованості за вантажне перевезення в розмірі 20 780,66 (двадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 66 коп., пеню в розмірі 907 (дев'ятсот сім) грн. 70 коп., 3 % річних -177 (сто сімдесят сім) грн.. 63 коп., 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 16.12.11 р.