Рішення

від 21.06.2012 по справі 5027/310/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5027/310/2012

За позовом приватної виробничо-торгівельної фірми "Кріоліт-Дніпро", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бескід-Трейд", м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 63 011,62 грн.

Представники :

від позивача -ОСОБА_1, довіреність від 10.01.2010 р.

від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: приватна виробничо-торгівельна фірма "Кріоліт-Дніпро" звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бескід-Трейд" про стягнення заборгованості за поставлений товар на загальну суму 63 011,62 грн., у тому числі 48 635,51 грн. основного боргу, 1 938,17 грн. пені, 9 727,11 грн. штрафу за ухилення від оплати товару, 2 516,29 грн. 20% річних, 194,54 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір № 70 від 10.11.2011 р. За умовами цього договору позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу у власність товар в кількості та асортименті відповідно до заявки покупця (відповідача) за ціною, визначеною у видатковій накладній, а останній в свою чергу зобов'язався прийняти цей товар та вчасно його оплатити. Позивач умови договору виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 48 635,51 грн., що підтверджено копіями видаткових накладних № КД-0011698 від 12.12.2011 р., № КД-0011920 від 18.12.2011 р., № КД-0012311 від 25.12.2011 р., а відповідач зазначену суму в термін встановлений договором не сплатив, а тому станом на день звернення з позовом за відповідачем рахується заборгованість в сумі 48 635,51 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню 1 938,17 грн., 9 727,11 грн. штрафу за ухилення від оплати товару, 2 516,29 грн. 20% річних, 194,54 грн. втрат від інфляції.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.05.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 07.06.2012 р. за участю представників сторін, зобов'язано сторони надати ряд доказів.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.06.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 21.06.2012 р.

В судовому засіданні 21.06.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Всі ухвали господарського суду були направлені відповідачу за на його юридичну адресу: м. Чернівці, вул. Василя Лесина, 3, яка зазначена у позовній заяві та міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Факт отримання відповідачем ухвал суду підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 29, 33), проте відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву. Поряд з цим відповідач в ухвалі від 07.06.2012 р. попереджався, що у випадку ненадання витребуваних доказів та неприбуття без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи буде вирішено без його участі та на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, а тому на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

10.11.2011 року між приватною виробничо-торгівельною фірмою "Кріоліт-Дніпро" (Постачальник, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бескід-Трейд" (Покупець, відповідач по справі) укладено договір №70 (далі -договір).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши договір №70, суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, станом на день розгляду справи договір №70 є дійсним.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.4. Договору Постачальник зобов'язується передати партіями у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно до заявки Покупця за ціною, визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах. Строк постачання та асортимент на кожну окрему партію товару попередньо оговорюється сторонами через торговельного представника Постачальника за допомогою письмового, факсимільного повідомлення, або за допомогою телефонного зв'язку в усній формі. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару за видатковою накладною, виданою Постачальником, яка після її підписання сторонами має юридичну силу Специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України. Сторони встановили, що весь Товар, поставлений Постачальником Покупцю в період дії цього Договору вважається поставленим за договором №70 від 10.11.2011 р.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що кожна партія товару оплачується Покупцем з відстроченням платежу до 21 дня з моменту отримання товару. В разі порушення Покупцем вказаного строку оплати, кожна наступна партія товар оплачується Покупцем в день отримання товару.

На виконання умов вказаного Договору №70, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48 635,51 грн., що підтверджено копіями видаткових накладних № КД-0011698 від 12.12.2011 р., № КД-0011920 від 18.12.2011 р., № КД-0012311 від 25.12.2011 р.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Діюче законодавство передбачає, що згідно статті 265 Господарського кодексу України у відношенні до поставок застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України щодо договору купівлі-продажу, які регулюються нормами глави 54 Цивільного кодексу України.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу встановлений статтею 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач, у встановлений п. 2.3. договору строк, кошти не сплатив. Таким чином, борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи становить 48 635,51 грн.

Факт наявності боргу підтверджується також копією акту зведення взаєморозрахунків з 10.11.11 по 07.06.12 підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленим відбитками їхніх печаток.

Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті коштів за поставлений товар, тож з останнього слід стягнути 48 635,51 грн. основного боргу.

Відповідно до п.6.1 договору у випадку порушення термінів оплати поставленого товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення платежів.

Згідно розрахунків позивача загальна сума пені складає 1 938,17 грн. за періоди з 03.01.2012 р. по 11.04.2012 р., з 11.01.2012 р. по 11.04.2012 р., з 16.01.2012 р. по 11.04.2012 р.

Перевіривши правильність нарахування, судом встановлено. що правомірною є нарахування пені у розмірі 1 936,84 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 19346.94 03.01.2012 - 22.03.2012 80 7.7500 % 0.042 % 655.47 19346.94 23.03.2012 - 11.04.2012 20 7.5000 % 0.041 % 158.58 4886.04 16.01.2012 - 22.03.2012 67 7.7500 % 0.042 % 138.64 4886.04 23.03.2012 - 11.04.2012 20 7.5000 % 0.041 % 40.05 24402.53 11.01.2012 - 22.03.2012 72 7.7500 % 0.042 % 744.08 24402.53 23.03.2012 - 11.04.2012 20 7.5000 % 0.041 % 200.02 Щодо стягнення пені в сумі 1,33 грн., суд відмовляє в задоволені даної позовної вимоги в цій частині у зв'язку із необґрунтованістю.

Крім того, пунктом 6.2. договору сторони визначили, що Покупець за ухилення від оплати кожної партії товару зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% суми, від оплати якої він ухиляється. Ухиленням від оплати вважається порушення строку оплати партії товару Покупцем на 30 календарних днів від передбаченого договором строку.

Згідно розрахунку позивача сума штрафу становить 9 727,11 грн.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України , іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 627 та ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням того, що положеннями чинного в Україні законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань, суд, перевіривши правильність здійснення розрахунку штрафу, прийшов до висновку, що дана вимога позивача відповідає вимогам договору та цивільного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Аналогічну позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року № 06/5026/1052/2011.

Щодо вимоги позивача про стягнення 2 516,29 грн. 20% річних, 194,54 грн. втрат від інфляції, суд встановив наступне.

Пунктом 6.7 договору сторони узгодили, що Покупець, Який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми, як це передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено,що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 6.7. договору поставки в розмірі 20% річних від суми заборгованості.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного суду України від 12.12.2011 р. №3-132гс11.

Згідно розрахунку позивача втрати від інфляції становлять за період з січня по лютий 2012 р. 194,54 грн., а 20% річних -2 516,29 грн.

Перевіривши правильність розрахунку суд встановив, що є правомірним нарахування 20% річних в сумі 2 516,29 грн. а втрат від інфляції за період з січня по лютий 2012 р. в розмірі 87,50 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 03.01.2012 - 01.02.2012 19346.94 1.002 38.69 11.01.2012 - 01.02.2012 24402.53 1.002 48.81 16.01.2012 - 01.02.2012 4886.04 1.000 0.00

Щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 107,04 грн., суд відмовляє в задоволені даної позовної вимоги в цій частині у зв'язку із необґрунтованістю.

За таких обставин справи позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 48 635,51 грн. основного боргу, 1 936,84 грн. пені, 9 727,11 грн. штрафу за ухилення від оплати товару, 2 516,29 грн. 20% річних, 87,50 грн. втрат від інфляції.

Судові витрати пропорційно задоволеним вимогам слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Бескід-Трейд" (м. Чернівці, вул. Василя Лесина, 3, код 31822720) на користь приватної виробничо-торгівельної фірми "Кріоліт-Дніпро" (м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 4, код 21866583) 48 635,51 грн. основного боргу, 1 936,84 грн. пені, 9 727,11 грн. штрафу за ухилення від оплати товару, 2 516,29 грн. 20% річних, 87,50 грн. втрат від інфляції, 1 606,60 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 21.06.2012 р.

Суддя М.О. Гурин