Вирок

від 31.07.2007 по справі 1-499/2007

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-499/07

Справа №1-499/07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня

2007р. Святошинський районний суд м. 

Києва у складі:

головуючого

судді-                                             Скоріна

А.В.,

при

секретарі        -                                             Сторчоус Н.А.

з участю

прокурора-                                           Ковтонюк

П.А.,  Деркача Я.А.

розглянувши

у судовому засіданні в м.  Києві

кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, 

АДРЕСА_29,  уродженця с.

Борова,  Фастівського району,  Київської області,  українця, 

громадянина України,  освіта

середня,  одруженого,  має на утриманні неповнолітню дитину

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  не працюючого,  проживає АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

за скоєння

злочину,  передбаченого ч.1  ст. 286 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  12.12.2005 року,  приблизно вії годин 30 хвилин,  керуючи автомобілем ГАЗ М-20 "Победа" д.н. НОМЕР_1,  порушив правила безпеки дорожнього руху та на

перехресті вул.  Львівської і вул.

Петрицького в м.  Києві,  скоїв наїзд на гр. ОСОБА_3,  внаслідок чого заподіяв останньому тілесні

ушкодження середньої тяжкості.

Так,  ОСОБА_1, 

12.12.2005 року ,  приблизно в 11

годин 30 хвилин,  керуючи по дорученню

технічно налагодженим автомобілем ГАЗ М-20 "Победа" д.н.

НОМЕР_1,  рухався із швидкістю приблизної

км\ год. по вул.  Петрицького зі сторони пр-та Перемоги в

напрямку вул.  Львівської і наближався до

пішохідного переходу,  що розташований на

перехресті вулиць Львівської і Петрицького  

в м.  Києві.

В цей же

час,  по пішохідному переходу на

вказаному перехресті проїжджу частину вулиці зліва направо по ходу руху

вищевказаного автомобіля переходив пішохід гр.ОСОБА_3

Наближаючись

до вказаного пішохідного переходу ОСОБА_1, 

керуючи автомобілем ГАЗ М-20 "Победа"

д. н. НОМЕР_1,  здійснюючи поворот

праворуч,  порушив правила безпеки

дорожнього руху,  не виконав вимоги

Правил дорожнього руху України,  які

діють з 01.01.2002 року,  а саме: п. 16.

2 ПДР ,  який зобов'язує водія на

регульованих і не регульованих перехрестях, 

який повертає праворуч або ліворуч повинен дати дорогу пішоходам,  які переходять проїзну частину,  на яку він повертає ; п. 18.1 ПДР,  який зобов'язує водія,  що наближається до нерегульованого

пішохідного переходу ,  на якому

перебувають пішоходи,  зменшити

швидкість,  а в разі потреби зупинитися,  щоб дати дорогу пішоходам,  для яких може бути створена перешкода чи

небезпека,  внаслідок чого на вказаному

пішохідному переході правою передньою частиною керованого ним автомобіля скоїв

наїзд на гр. ОСОБА_3.,  якому заподіяв

тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхівки зовнішньої гомілки

правого гомілкостопного суглоба,  який

згідно судово - медичної експертизи № 250 \е від 16.02.2006 року відносяться до

тілесних ушкоджень середньої тяжкості, 

які не є небезпечні для життя, 

але потягли за собою тривалий розлад здоров'я,  на строк 

понад 21 день .

Згідно

висновку автотехнічної експертизи № 121 ат від 20.03.2007 року,  в діях водія ОСОБА_1 вбачаються

невідповідності вимогам п.16.2,  п.18.1

Правил дорожнього руху і   він мав

технічну можливість уникнути наїзду на пішохода .

У

судовому засіданні ОСОБА_1,  винним себе

у скоєні злочину,  передбаченому  ст. 286 ч.1 КК України визнав повністю і

показав,  що 12.12.2005 року,  приблизно в 11 годин 30 хвилин,  керуючи належним йому технічно налагодженим

автомобілем ГАЗ М-20 "Победа"

д. н. НОМЕР_1,  рухаючись по пр-ту Перемоги

здійснив поворот праворуч і став рухатись по вул. Петрицького в м.  Києві. Під'їзджаючи із швидкістю приблизно

15км\ год. до перехрестя

вул.  Петрицького і вул.  Львівської він подивився ліворуч і

впевнився,  чи не рухаються інші

автомобілі . Коли він став повертати праворуч, 

то відчув удар,  а тому

загальмував і зупинився . Лише тоді він побачив ,  що скоїв наїзд на пішохода,  як пізніше дізнався,  що скоїв наїзд на гр. ОСОБА_3. Наїзд на гр.

ОСОБА_3 він скоїв,  оскільки відволікся і

не дивився праворуч. Потім він вийшов із салону свого автомобіля і допоміг

ОСОБА_3 піднятись і відвіз його в лікарню .

Враховуючи

повне визнання своєї вини підсудним, 

щире каяття у скоєному,  суд

вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до  ст. 299 КПК України.

Таким

чином,  оцінюючи в сукупності всі

докази,  зібрані по справі,  суд знаходить винність підсудного доведеною

повністю,  юридичну кваліфікацію скоєного

ним злочину проводить: за ч.1  ст. 286 КК

України,  як порушення правил безпеки

дорожнього руху особою,  яка керує

транспортним засобом,  що спричинило

потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи

питання про вид покарання підсудному ОСОБА_1, 

суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  обставину, 

що пом'якшує вину - щире каяття в скоєному,  обставин, 

що обтяжують вину - не встановлено і вважає за необхідне обрати йому

міру покарання у виді обмеження волі.

Поряд з

цим,  суд з врахуванням фактичних

обставин по справі,  особу

підсудного,  який раніше не судимий,  має постійне місце проживання,  не працює, 

одружений,  характеризується

позитивно,  має на утриманні неповнолітню

дитину ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  є інвалідом 3 групи,  знаходить за можливе його виправлення і

перевиховання без ізоляції від суспільства, 

обравши йому міру покарання не пов'язану з відбуванням покарання в

місцях обмеження волі згідно  ст. 75 КК

України.

Цивільний

позов потерпілого залишити без задоволення, 

оскільки потерпілий відмовився від позовних вимог.

Судові

витрати,  покласти на підсудного.

Керуючись  ст. 

ст.  323-324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1,  визнати винним у скоєні злочину,  передбаченому 

ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження

волі строком на 1 (один) рік з позбавлення права керувати транспортними

засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі  ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від

відбуття основного покарання з випробуванням, 

встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі  ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за

межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої

системи,  повідомляти органи

кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  з'являтись для реєстрації в органи

кримінально-виконавчої системи.

Міру

запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін -

підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути

з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 376 гривень 62 копійки за проведення

експертизи на НДЕКЦ при

ГУ МВС України в м. Києві, 

р/р35221100105031 в УДК

у Київській обл.,  МФО 821018,  код

25575285.

Апеляція

на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення

через районний суд до апеляційного суду м. Києва.