Ухвала

від 11.04.2012 по справі 2а-3536/11/0170/9

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3536/11/0170/9

11.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Щепанської О.А. ,

Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.01.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 9,10 від 04.03.11

розглянувши матеріали справи № 2а-3536/11/0170/9 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 14.12.11 у справі № 2а-3536/11/0170/9

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (вул. Будьоного, буд. 32, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.11 у справі № 2а-3536/11/0170/9 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" задоволені повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.02.2011 року №0003431502/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 203394,00 грн, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»судовий збір у розмірі 3,40 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»(м. Сімферополь, вул. Будьоного, 32, р/р 26007010020621 в КРВ АТ «КредоБанк (Україна)», м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 30639184) вартість проведеної у справі судової економічної експертизі у розмірі 8000грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 17.12.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим надано податкову декларацію з податку на додану вартість за період листопад 2010 р., відповідно до якої заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 203394,00 грн. За результатами перевірки складено акт № 209/15-2/30639184 від 17.01.2011 р. Листом від 24.12.2010 р. №56287/10/15-2 відповідач повідомив позивача про необхідність надання документів первинного бухгалтерського обліку для проведення невиїзної документальної перевірки правомірності заявленого бюджетного відшкодування відповідно до Декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 р. У висновках зазначеного акту зафіксовано, що порушення п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті завищено суму бюджетного відшкодування на 203394,00 грн. На підставі акту перевірки № 209/15-2/30639184 від 17.01.2011 р. позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у 203394,00 грн. На думку апелянта, дії відповідача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба»є юридичною особою, зареєстровано виконавчою радою м. Сімферополя міської АР Крим 19.04.2000р. за реєстраційним номером 18821050005003776, ідентифікаційний код юридичної особи 30639184.

Позивач перебуває на обліку у ДПІ в м. Сімферополь АР Крим з 19.04.2000 р. та є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

16.02.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба»зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №888587.

17.12.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим надано податкову декларацію з податку на додану вартість за період листопад 2010 р., відповідно до якої заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 203394,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 209/15-2/30639184 від 17.01.2011 р.

Листом від 24.12.2010 р. №56287/10/15-2 відповідач повідомив позивача про необхідність надання документів первинного бухгалтерського обліку для проведення невиїзної документальної перевірки правомірності заявленого бюджетного відшкодування відповідно до Декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 р.

У висновках зазначеного акту зафіксовано, що порушення п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті завищено суму бюджетного відшкодування на 203394,00 грн.

На підставі акту перевірки № 209/15-2/30639184 від 17.01.2011 р. позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у 203394,00 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п 7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам, таких товарів (послуг), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень п.п.7.7.2. та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до положень п.п.7.7.4. та п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої пової суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно з п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з п. 1.2.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. № 350 (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. № 568) документальна невиїзна перевірка (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування - перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.3.2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. № 350 (у редакції наказу ДПА України від 20 жовтня 2009 р. № 568) документальна невиїзна перевірка включає в себе, у т.ч.:

- доперевірочний аналіз з обов'язковим дослідженням питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування з урахуванням вимог пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, у тому числі достовірності здійснення операцій з імпорту товарів; перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації;

- визначення наявності та стан усунення розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) в податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення.

Відповідно до п.п. «в»п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно з п.3 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

З положень п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації.

З положень п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) також вбачається, що платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виникне потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Згідно з п.п.7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що законом прямо передбачено можливість проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки платника за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства та саме за наслідками її проведення передбачена можливість прийняття податкового повідомлення - рішення.

Органи податкової служби здійснюють перевірку обґрунтованості заявленої суми бюджетного відшкодування наступним чином:

- проведення камеральної перевірки декларації;

- у разі розбіжностей - надіслання запиту про надання документів;

- на підставі вивчення наданих документів, а також у разі їх відсутності (ненадання платником податків) - проведення позапланової виїзної перевірки;

- лише за наслідками позапланової виїзної перевірки - прийняття податкового повідомлення -рішення.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби документів, зокрема, податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). При цьому, податковий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки здійснює звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних, перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації. Під час проведення невиїзної (камеральної) перевірки декларації позивача за листопад 2010 р. будь-які арифметичні або методологічні помилки виявлені не були, так як про них не зазначено в акті перевірки. Таким чином, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим не дотримано передбаченого законодавством порядку проведення позапланової виїзної перевірки, під час проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки; протиправно зроблено висновок про неможливість підтвердити правомірність формування податкового кредиту позивачем за листопад 2010 р. та достовірність сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування, у зв'язку з не наданням платником податку фінансово-господарських документів.

Окрім того, судова колегія зазначає, що обґрунтованість заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 203394,00 грн. у листопаді 2010 р. підтверджується висновком експертного дослідження №74 від 28.10.2011 р. та первинними документами. При дослідженні первинних документів повністю підтверджено сплату податку на додану вартість у розмірі 203 394,00 грн. у вартості товарів, придбаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба»у продавців у попередніх податкових періодах.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.11 у справі № 2а-3536/11/0170/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко