ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
УХВАЛА
25.06.12 Справа № 12/125б.
Суддя Палей О.С. , розглянувши матеріали за заявою
кредитора - Приватного підприємства "Будинок", м. Луганськ,
до боржника -Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" , м. Луганськ
про банкрутство
представники сторін:
від кредитора - ОСОБА_2 , довіреність № 24 від 11.06.2012, ПП "Будинок";
від кредитора - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 01.11.2011, ТОВ "Мебельное агентство";
від кредитора - ОСОБА_3 , довіреність № 113 від 12.01.2012, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";
від кредитора - ОСОБА_6 , довіреність № 9 від 02.04.2012, ПАТ "Луганськспецтехкомплект";
від кредитора -ОСОБА_7 , головний фахівець відділу координації позовної роботи, довіреність б/н від 05.08.2010, ПАТ «Ерсте банк»;
від боржника - ОСОБА_8 , довіреність № 202 від 28.05.2012;
розпорядник майна - Бугулян О.А.
обставини справи : банкрутство за загальною процедурою, встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", попереднє засідання.
За клопотанням кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши присутніх у судовому засіданні, суд
встановив:
Кредитор - Приватне підприємство "Будинок", ідентифікаційний код 24855551, звернувся до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект", посилаючись на неможливість останнього погасити борг у сумі 451 700 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 27.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект", м. Луганськ, пров. Краснодонський, буд. 4, ідентифікаційний код 01242366, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 20.06.2011 визнано грошові вимоги кредитора Приватного підприємства "Будинок" до боржника в сумі 451 700 грн. 00 коп. ; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бугулян Олену Анатоліївну (ліцензія серії НОМЕР_2 від 21.02.2011, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) .
Цією ж ухвалою суд зобов'язав ініціюючого кредитора - Приватне підприємство "Будинок", ідентифікаційний код 24855551 - опублікувати, в 10-денний строк, за свій рахунок, оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" - в офіційному друкованому органі Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" або "Урядовий Кур'єр"), із зазначенням у ньому відомостей, передбачених п. 5 ст. 11 Закону; примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду та розпоряднику майна.
Оголошення, яке визнано судом належним, опубліковане в газеті "Голос України" № 134 (5134) від 26 липня 2011 року; встановлений ст. 14 Закону про банкрутство граничний строк звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника сплинув 25 серпня 2011 року.
Протягом встановленого строку з грошовими вимогами до боржника звернулися конкурсні кредитори.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна спільно з боржником, серед інших, визнано грошові вимоги наступних кредиторів:
- ТОВ «Мебельне агентство»у розмірі - 2 107 566,66 грн.;
- ОСОБА_11 у розмірі - 3 409 005,96 грн.;
- ПП «Будинок»у розмірі - 858 460,01 грн.;
- ТОВ «Луганська спеціалізована торгівельна компанія»у розмірі - 6 327 321,00 грн.
на загальну суму - 12 702 353,63 грн .
Зазначені вимоги були внесені до реєстру вимог кредиторів, як безспірні та судом за суттю не розглядалися.
За ухвалою від 10.05.2012 судом були визнані грошові вимоги : кредитора Луганської міської ради частково в сумі 41 701 грн. 56 коп., решту вимог -відхилено; кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції у сумі 11 963 679,75 грн. і зобов'язано розпорядника майна Бугулян О.А. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів (третя черга і перша черга відповідно).
Розпорядником майна також внесені до реєстру як безспірні вимоги забезпеченого кредитора -ПАТ "Ерсте Банк" в сумі 6 685 984,52 грн. основного боргу (1 черга).
Відповідно до п. 8.8. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори, що подали до господарського суду заяви з вимогами до боржника, набувають процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство та з моменту подання до господарського суду своїх заяв мають право заявляти до господарського суду свої заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів до дати затвердження реєстру вимог кредиторів.
Зазначене положення також міститься в нормі п. 4 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи наявність у забезпеченого кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції заперечень за вимогами конкурсних кредиторів - ТОВ "Мебельне агентство", ОСОБА_11, ПП "Будинок" та ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" -суд вважає їх спірними та розглядає за суттю.
1. Ініціюючий кредитор Приватне підприємство "Будинок" звернувся з додатковими грошовими вимогами до боржника в сумі 858 139, 01 грн.
Як зазначає ініціюючий кредитор, крім визнаних судом ухвалою від 20.06.2011 грошових вимог в сумі 451 700,00 грн., у боржника перед кредитором існують зобов'язання за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009, укладеному між кредитором та боржником, а також зобов'язання по сплаті ще за двома векселями.
Так, сума заборгованості боржника перед кредитором за товари, поставлені згідно умов договору купівлі-продажу № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009 станом на 30.06.2010 складала 1 167 079,12 грн.
01.07.2010 боржник частково розрахувався з кредитором, за зобов'язаннями, що виникли з вищевказаного договору шляхом передачі трьох простих векселів, а саме:
серії АА № 1747280, на суму 450 000,00 гривень;
серії АА № 1747281, на суму 350 000,00 гривень;
серії АА № 1747282, на суму 358 600,00 гривень, на загальну суму 1 158 600,00 (один мільйон сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот гривень 00 копійок).
Векселедержателем вказаних векселів до сьогодні є кредитор; розрахунок за виданими векселями боржником не здійснено.
Таким чином, додаткові зобов'язання боржника з погашення виданих векселів складають 1 158 600,00 - 450 000,00 = 708 600,00 грн.
Залишок заборгованості боржника перед кредитором за зобов'язаннями за товари, поставлені згідно умов договору купівлі-продажу № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009, після проведення розрахунку векселями, станом на 02.07.2010, склав: 1 167 079,12 -1158 600,00 = 8 479,12 грн.
За період з 02.07.2010 по 27.12.2010 заборгованість боржника перед кредитором за отримані товари збільшилась на 141 059,89 грн.
Відповідно, загальна заборгованість боржника перед кредитором по сплаті за отримані товари, на день порушення справи про банкрутство, складає 149 539,01 грн.
На обґрунтування заперечень за додатковими грошовими вимогами ініціюючого кредитора ПП "Будинок" в сумі 858 139, 01 грн. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на те, що:
- кредитором не надано жодної первинної документації за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009 р., а саме: не надано жодної специфікації до договору, де б були визначені найменування, асортимент, кількість, вартість, терміни та умови поставки та оплати товару, що поставляється, як це прямо передбачено п. п. 1.1., 2.1., 3.1. та п. 4.1. зазначеного договору купівлі-продажу;
- не надано жодної видаткової накладної та податкової накладної, як це прямо передбачено п. 3.2. зазначеного договору купівлі-продажу;
- не надані акти прийому-передачі товарів, або видаткові накладні з відміткою боржника про прийом товару, не надані довіреності суворої звітності про прийом товару відповідальною особою Боржника, як це прямо передбачено п. 6.1. зазначеного договору купівлі-продажу;
- не надані рахунки на оплату поставленого товару;
- не надані платіжні доручення, що підтверджують оплату, або часткову оплату товару.
Кредитором також не надано розрахунку заборгованості за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009 р., через що встановити наявність та розмір заборгованості є неможливим.
Згідно правил ведення бухгалтерського обліку, акти звірення взаємних розрахунків не відносяться до переліку первинних документів бухгалтерського обліку. Через що надані кредитором АКТ № БУ-0000011 звірення взаємних розрахунків від 10.11.2010 р. та АКТ № БУ-0000012 звірення взаємних розрахунків від 27.12.2010 р., на думку банку, не є доказом наявності заборгованості , оскільки розмір та наявність заборгованості враховується у бухгалтерському обліку лише на підставі первинних документів.
Дослідивши подану заяву та додатково представлені документи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора ПП "Будинок" в сумі 852 989, 43 грн. з огляду на наступне.
У силу ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій (угодами, накладними, рахунками, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, актами виконаних робіт, тощо) або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Відповідно до Постанови Верховного суду України від 08.06.2007р. № 5 "Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку ІІ до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930р.), а також Законом України від 5 квітня 2001р. "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закон на території України).
Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.
Згідно імперативної норми ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Додатковою угодою № 1 від 29.06.2010 ініціюючий кредитор та боржник внесли зміни до пункту 4.2 договору купівлі-продажу № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009, в якому передбачили право покупця ПАТ "Луганськспецтехкомплект" здійснити розрахунок за отриманий товар з продавцем -ПП "Будинок" -шляхом передачі простого векселя, який емітований як покупцем, так і третіми особами.
Актом приймання -передачі цінних паперів від 02.07.2010 сторони засвідчили факт передачі ПАТ "Луганськспецтехкомплект" на користь ПП "Будинок" трьох векселів, в тому числі серії АА №1747281 від 01.07.2010 на суму 350 000,00 грн. та серії АА №1747282 від 01.07.2010 на суму 358 600,00 грн.; оригіналі вищезазначених векселів залучені до матеріалів справи.
Таким чином додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора за вексельними зобов'язаннями боржника в сумі 708 600,00 грн. повністю підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.
На вимогу суду кредитор надав первинні документи на підтвердження проведення господарської операції за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009 -видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товарно -матеріальних цінностей - які залучені до матеріалів справи.
З представлених документів вбачається, що за період з 01.12.2009 по 30.06.2010:
Відпущено товару боржникуОтримано оплати за товар Видаткова накладнаСума, грн.Дата зарахуванняСума, грн. БУ-0000138 від 14.02.2009 133 951,86 06.05.2010 2954,33 БУ-0000142 від 21.12.2009 45 095,00 19.05.2010 4771,79 БУ-0000149 від 25.12.2009 191 020,75 21.05.2010 3300,00 БУ-0000007 від 15.01.2010 14 875,78 26.05.2010 1767,22 БУ-0000008 від 15.01.2010 166 577,04 01.06.2010 1431,00 БУ-0000046 від 15.03.2010 203 117,30 04.06.2010 231,00 БУ-0000066 від 31.03.2010 750,00 08.06.2010 781,29 БУ-0000067 від 31.03.2010 500,00 16.06.2010 904,00 БУ-0000068 від 31.03.2010 205 430,26 18.06.2010 244,01 БУ-0000114 від 30.04.2010 1 017,50 22.06.2010 454,82 БУ-0000115 від 30.04.2010 1 554,30 БУ-0000130 від 13.05.2010 4 771,79 БУ-0000131 від 13.05.2010 220,00 БУ-0000135 від 17.05.2010 1 691,80 БУ-0000137 від 18.05.2010 1 400,03 БУ-0000140 від 19.05.2010 3 295,98 БУ-0000146 від 25.05.2010 258,00 БУ-0000159 від 04.06.2010 2 159,62 БУ-0000164 від 07.06.2010 622,02 БУ-0000177 від 15.06.2010 335,51 БУ-0000181 від 22.06.2010 244,01 БУ-0000139 від 30.06.2010 3 300,00 БУ-0000191 від 30.06.2010 197 282,26 Всього на суму: 1 179 470,81Всього на суму: 16 839,46 Повернуто товару боржником НакладнаСума, грн. ЛС-0000130 від 29.06.2010 701,81 Всього повернуто товару на суму: 701,81
Заборгованість боржника перед кредитором за отриманий товар, станом на 30.06.2010, складала: 1 179 470,81 - 701,81 - 16 839,46 = 1 161 929,54 грн.
В оплату за частину отриманого товару Боржником було видано кредитору три прості векселі на загальну суму 1 158 600,00 грн.
Додаткові грошові вимоги за договором № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2010 за цивільно-правовими зобов'язаннями за період з 01.12.2009 по 30.06.2010 становлять: 1 161 929,54 - 1 158 600,00 = 3 329,54 грн.
За період з 30.06.2010 по 27.12.2010
Відпущено товару боржникуОтримано оплати за товар Видаткова накладнаСума, грн.Дата зарахуванняСума, грн. БУ-0000200 від 08.07.2010 1 700,00 05.07.2010 622,02 БУ-0000205 від 08.07.2010 890,00 09.07.2010 2 590,00 БУ-0000208 від 08.07.2010 1 998,00 09.07.2010 602,93 БУ-0000220 від 16.07.2010 2 023,20 12.07.2010 999,00 БУ-0000225 від 20.07.2010 3 439,10 14.07.2010 5 015,14 БУ-0000229 від 26.07.2010 979,00 21.07.2010 340,50 БУ-0000235 від 28.07.2010 141 308,17 27.07.2010 979,00 БУ-0000246 від 09.08.2010 1 242,19 02.08.2010 1 249,40 БУ-0000255 від 16.08.2010 396,00 09.08.2010 1 331,90 БУ-0000213 від 17.08.2010 5 015,14 16.08.2010 1 661,91 БУ-0000270 від 25.08.2010 3 456,77 26.08.2010 1 260,51 БУ-0000280 від 01.09.2010 2 464,62 06.09.2010 3 758,39 БУ-0000284 від 06.09.2010 637,98 10.09.2010 800,39 БУ-0000289 від 06.09.2010 800,39 17.09.2010 1 430,17 БУ-0000315 від 22.09.2010 1 945,69 28.09.2010 3 210,22 БУ-0000325 від 28.09.2010 2 063,59 12.10.2010 1 358,46 БУ-0000336 від 06.10.2010 712,50 10.11.2010 3 394,77 БУ-0000351 від 20.10.2010 626,54 22.11.2010 4 440,00 БУ-0000387 від 15.11.2010 2 438,96 30.11.2010 800,00 БУ-0000394 від 02.12.2010 4 440,00 03.12.2010 471,60 БУ-0000410 від 02.12.2010 1 271,60 06.12.2010 555,21 БУ-0000421 від 06.12.2010 205,08 14.12.2010 970,10 БУ-0000437 від 21.12.2010 1 308,00 2012.2010 1 308,00 Всього на суму: 181 362,52Всього на суму: 39 149,62 Повернуто товару боржником НакладнаСума, грн. ЛС-0000210 від 29.10.2010 334,20 ЛС-0000227 від 24.11.2010 818,81 Всього повернуто товару на суму: 1 153,01
Додаткові грошові вимоги за договором № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009 за цивільно-правовими зобов'язаннями за період з 01.07.2010 по 27.12.2010 становлять:
181 362,52 - 1 153,01 - 39 149,62 = 141 059,89 грн.
Таким чином, загальна сума додаткових грошових вимог за договором № ОБ-10-20091201/7 від 01.12.2009 за цивільно-правовими зобов'язаннями складає 3 329,54 + 141 059,89 = 144 389,43 грн.
Суд не приймає до уваги заперечення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" стосовно ненадання кредитором платіжних доручень, які підтверджують оплату або часткову оплату товару, оскільки відповідно до "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої Міністерством юстиції України 29.03.2004р. за N377/8976, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Таким чином, платіжні доручення, які підтверджують оплату або часткову оплату товару є тільки у Боржника та обслуговуючого банку, який здійснював перерахування коштів на рахунок Кредитора.
Суд також погоджується з доводами кредитора, що данні додатку 2.9. до акту документальної планової виїзної перевірки Боржника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. №293/23/01242366 від 19.05.2011р. не можуть бути доказом необґрунтованості додаткових вимог Кредитора в зв'язку з тим, що ні Податковим кодексом України, ні Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. N984, зареєстрований Міністерством юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772, не встановлено обов'язок податкових органів складати повний реєстр суб'єктів господарювання, з якими суб'єкт господарювання, відносно якого проводиться перевірка, перебував у господарських відносинах.
Підставою для звернення Кредитора з заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника є оформлені між ними первинні документи при цьому правовідносини, пов'язані з укладенням та виконанням цивільно-правових угод є за своєю суттю цивільно-правовими та мають зовсім інший ніж податкові (публічно-правові) відносини предмет регулювання.
На підставі вищевикладеного, суд визнає додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора ПП "Будинок" в сумі 852 989, 43 грн. , решту вимог -відхиляє.
2. Кредитор - ОСОБА_11 звернувся з грошовими вимогами до боржника Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" у розмірі 3 408 684,96 грн., які складаються з: 2 753 000,00 грн. основного боргу, 142 992,81 грн. заборгованості щодо сплати пені, 398 175,00 грн. інфляційних втрат та 114 517,15 грн. 3% річних.
На обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на те, що відповідно до укладених між кредитором і боржником договорів: ОБ-10-20081201 від 01.12.2008, ОБ-10-20090105/1 від 05.01.2009, ОБ-10-20090105/2 від 05.01.2009, ОБ-10-20090401 від 01.04.2009, ОБ-10-20090701/1 від 01.07.2009, ОБ-10-20090701 від 01.07.2009, ОБ-10-20091102/2 від 02.11.2009, ОБ-10-20091230/1 від 30.12.2009, ОБ-10-20100630/1 від 30.06.2010 (далі - Договори) кредитор зобов'язувався передати боржнику у власність грошові кошти у розмірах та у строки передбачені у договорах, а боржник зобов'язувався повернути отримані кошти в обумовлені строки.
Зі свого боку кредитор виконав зобов'язання, а саме перерахував на поточний рахунок Боржника грошові кошти згідно наступних платіжних доручень:
- № 24001 від 01.12.2008 у сумі 1 175 000,00 грн.;
- № 24002 від 05.01.2009 у сумі 340 000,00 грн.;
- № 262001447872 від 05.01.2009 у сумі 1 070 000,00 грн.;
- № 24001 від 01.04.2009 у сумі 300 000,00 грн.;
- № 24001 від 01.07.2009 у сумі 1 125 000,00 грн.;
- № 24002 від 01.07.2009 у сумі 165 000,00 грн.;
- № 01 від 27.11.2009 у сумі 100 000,00 грн.;
- № 24001 від 30.12.2009 у сумі 300 000,00 грн.;
- № 24001 від 30.06.2010 у сумі 200 000,00 грн.,
на загальну суму 4 775 000,00 (чотири мільйона сімсот сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Але боржник свої зобов'язання по поверненню отриманих грошових коштів не виконав у повному обсязі, повернувши грошові кошти частково у розмірі 2 022 000,00 грн., у зв'язку з чим станом на день порушення справи про банкрутство, а саме 27.12.2010, за боржником рахувалася заборгованість у розмірі 2 753 000,00 грн., який на день звернення до господарського суду з цією заявою не змінився.
Оскільки при виконанні умов вищевказаних договорів боржник допустив прострочення виконання своїх зобов'язань, йому, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахована сума інфляційних втрат у розмірі 398 175,00 грн. та 3% річних за час прострочення у розмірі 114 517,15 грн.
Згідно пунктів 3.2. вищезазначених Договорів, у разі прострочення повернення отриманих грошових коштів Боржник повинен сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно поверненої суми, за кожен день прострочення. На цій підставі, з врахуванням положень п. 1. ч. 2 ст. 258 ЦК України, боржнику нарахована пеня у розмірі 142 992,81 грн.
На обґрунтування заперечень за грошовими вимогами кредитора гр. ОСОБА_11 в сумі 3 408 684, 96 грн. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на те, що:
- кредитором не обґрунтовано та не доведено відповідними доказами розмір фактичного залишку заборгованості боржника у цілому та за і кожним договором позики;
- розрахунки інфляційних витрат, 3% відсотків річних та пені повинні розраховуватись за кожним договором позики окремо із обов'язковим зазначенням методики нарахування цих штрафних санкцій; надані кредитором розрахунки інфляційних витрат, 3% відсотків річних та пені здійснені одразу за усіма договорами позики та без зазначення самої методики розрахунку, що не дозволяє здійснити перевірку правильності нарахування зазначених штрафних санкцій, як у цілому, так за кожним договором позики окремо.
Зважаючи на те, що кредитором не надані докази часткового погашення заборгованості за договорами позики та не наданий детальний розрахунок суми залишку заборгованості за кожним окремим договором, банк вважає, що розрахунки інфляційних витрат, 3% відсотків річних та пені фактично не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах, через що не повинні прийматись до уваги.
Дослідивши подану заяву та додатково представлені документи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості грошових вимог ОСОБА_11 в первинно заявленій сумі (з врахуванням відсутності у кредиторів по справах про банкрутство права збільшувати грошові вимоги в силу пересічного строку за ст. 14 Закону про банкрутство) - 3 408 684,96 грн. з огляду на наступне.
На виконання ухвали господарського суду Луганської області у справі 12/125б від 02.04.2012 надав документальні докази часткового погашення боржником суми позик за договорами ОБ-10-20081201 від 01.12.2008, ОБ-10-20090105/1 від 05.01.2009, ОБ-10-20090105/2 від 05.01.2009, ОБ-10-20081201 від 01.12.2008, а саме виписка з рахунку за 29 та 30 грудня 2008, 31 березня 2009 року, 30 червня 2009 року та 01 липня 2009. Відповідно до зазначених виписок боржником було повернуто кредитору:
- за договорам ОБ-10-20081201 від 01.12.2008 - 29 грудня 2008 року - 95 000,00 грн., 30 грудня 2008 року - 96 000,00 грн. та 241 000,00 грн., а всього - 432 000,00 грн.;
- за договором ОБ-10-20090105/1 від 05.01.2009 - 31 березня 2009 року - 300 000,00 грн., 01 липня 2009 року за платіжним дорученням №1103 - 40 000,00 грн., а всього - 340 000,00 грн.;
- за договором ОБ-10-20090105/2 від 05.01.2009 - 30 червня 2009 року 1 000 000,00 грн.; 01 липня 2009 року за платіжним дорученням №1103 - 70 000,00 грн., а всього - 1 070 000,00 грн.;
- за договором ОБ-10-20090401 від 01.04.2009р. - ЗО червня 2009 року за платіжним дорученням 1104 - 120 000,00 грн., 01 липня 2009 року за платіжним дорученням №1103 - 55 000,00 грн., а всього -180 000,00 грн.
Таким чином, боржником несвоєчасно виконано зобов'язання за договорами ОБ-10-20090105/1 від 05.01.2009, ОБ-10-20090105/2 від 05.01.2009, частково виконані зобов'язання за договорами ОБ-10-20081201 від 01.12.2008, ОБ-10-20081201 від 01.12.2008 та невиконане зобов'язання за договорами ОБ-10-20090701/1 від 01.07.2009, ОБ-10-20090701 від 01.07.2009, ОБ-10-20091102/2 від 02.11.2009, ОБ-10-20091230/1 від 30.12.2009, ОБ-10-20100630/1 від 30.06.2010.
На вимогу суду гр. ОСОБА_11 надав належний розрахунок пені за прострочення зобов'язань з повернення грошових коштів (додаток 1), розрахунок розміру суми боргу та інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції (додаток 2) та розрахунок 3% річних від простроченої суми (додаток 3) з зазначенням календарного періоду їх нарахування окремо за кожним договором.
Розрахунок пені за прострочення зобов'язань з повернення грошових коштів здійснювався з урахуванням вимог п. 1 ч. 2. ст. 258 ЦК України, відповідно до якої до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, тому розрахунок здійснено починаючи з 25.08.2010, тобто пеня нарахована не більш ніж за рік до дня звернення до суду із заявою про визнання кредитором.
Суд погоджується з доводами кредитора, що оскільки правовідносини між кредитором та боржником виникли не у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, до спірних правовідносин взагалі не застосовуються положення Господарського кодексу України, та зокрема п. 6 ст. 232 щодо припинення нарахування пені за неналежне виконання боржником грошових зобов'язань за вищезазначеними договорами позики через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
З урахуванням зазначеного, загальна сума пені, нарахована за невиконання грошових зобов'язань, склала 142 992,81 грн.
Розрахунок розміру інфляційних втрат проведений згідно з "Рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", викладеними у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997; загальна сума інфляційних втрат за всіма договорами становить 398 175,00 грн.
При здійсненні розрахунку 3% річних, відповідно з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, за кожним договором окремо, як наполягав банк, загальна сума нарахувань за всіма договорами збільшилась у порівнянні з сумою, вказаною у розрахунку доданому до заяви про визнання грошових вимог до Боржника, та склала 114 578,22 грн.
Втім, враховуючи, що у кредиторів по справах про банкрутство відсутнє право збільшувати грошові вимоги, суд визнає вимоги кредитора в цій частині в первинно заявленій сумі -114 517,15 грн.
Загалом суд визнає грошові вимоги кредитора ОСОБА_11 в сумі 3 408 684,96 грн., в тому числі: 2 753 000,00 грн. основного боргу (4 черга); 398 175, 00 грн. інфляційних втрат (4 черга); 114 517, 15 грн. -3 % річних (4 черга) та 142 992,81 грн. пені (6 черга).
3. Кредитором ТОВ "Мебельное агентство" у встановлений ст. 14 Закону про банкрутство строк заявлені грошові вимоги до боржника в сумі 2 107 245, 66 грн.
ТОВ "Мебельное агентство" надало пояснення щодо неможливості надати витребувані судом документи, оскільки 02.02.2012 р. між ним та ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" було укладено договір про відступлення прав вимоги №20120202/1.
До канцелярії суду 08.06.2012 кредитор ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" подав заяву №19 від 06.08.2012, якою просить суд:
- здійснити заміну кредитора у справі №12/125б Товариства з обмеженою відповідальністю "Мебельное агентство" на товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" з грошовими вимогами до приватного акціонерного товариства "Луганськепецтехкомплект" у розмірі 2 107 245,66 грн.;
- зобов'язати розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" Бугулян О.А. включити грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" в сумі 2 107 245,66 грн. до реєстру вимог кредиторів.
На обґрунтування заявленого клопотання кредитор посилається на те, що 02 лютого 2012 року між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мебельное агентство" було укладено Договір відступлення прав вимоги №20120202/1.
Згідно з умовами зазначеного договору ТОВ "Мебельное агентство" передало кредитору свої права вимоги виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу №ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, №ДГ-01-07-09-05/СН-222-20090601/4 від 01 липня 2009 року та №ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року, укладеними між приватним підприємством "Торгово-посередницька фірма "Ультра Брайт" та боржником (копії договорів додаються).
Виконання зазначених договорів підтверджується відповідними видатковими накладними (копії видаткових накладних додаються). Право вимоги за зазначеними договорами належало ТОВ "Мебельное агентство" на підставі договору відступлення прав вимоги № ОБ-10-20101224/1 від 24 грудня 2010 року (копія договору додається).
У пункті 1.1. Договору встановлено, що кредитор отримує право вимоги від боржника належного виконання зобов'язань з уплати 2 107 245,66 грн. Розрахунок боржником за вказаними договорами купівлі-продажу до цього часу не здійснено.
Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір про відступлення права вимоги №20120202/1 від 02 лютого 2012 у визначеному законом порядку недійсним не визнано, а, відтак, діє презумпція його правомірності.
У пункті 51 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 зазначено, що статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому.
Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил Цивільного кодексу України, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора.
Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заміна кредитора не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Оскільки до даного часу реєстр вимог кредиторів по справі не затверджений, у правонаступника за договором цесії відсутні правові підстави звертатися з відповідним клопотанням до арбітражного керуючого, у зв'язку з чим вирішення даного питання має здійснюватися безпосередньо судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.
На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 51 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 суд задовольняє клопотання ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" та здійснює заміну кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Мебельное агентство" за заявленими грошовими вимогами в сумі 2 107 245,66 грн. його правонаступником за договором відступлення прав вимоги №20120202/1 від 02 лютого 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія".
4. Що стосується грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована торгівельна компанія»суд зазначає наступне.
25.08.2011 (згідно надпису представника, 26.08.2011 -згідно штампу суду) конкурсний кредитор -ТОВ «ЛСТК»звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 9 684 706,55 грн.
В ухвалі від 02.04.2012, що набула законної сили зазначено, що суд вважає заяви з грошовими вимогами до боржника, які надійшли від ТОВ "Мебельное агентство", гр. ОСОБА_11, ПП "Будинок" та ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія", які здані до канцелярії суду 25.08.2011 , такими, що подані у встановлений ст. 14 Закону про банкрутство строк.
За ухвалою від 10.05.2012 суд зобов'язував кредитора ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" надати:
- письмовий відзив на заперечення кредитора суду та банку;
- всі первинні документи за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. та платіжні доручення, що підтверджують оплату або часткову оплату товару;
- письмові пояснення щодо правових підстав створення кредиторської заборгованості за договором оренди № ОБ-10-20081016/1 від 16.10.2008 р., у якому боржник виступає орендодавцем;
- договір доручення № Б-43/ПР-10 від 26.05.2010 р.;
- оригінали векселів серії АА № 1747278 та серії АА № 1747279, емітентом яких є боржник, на загальну суму 855 000,00 грн. ;
- оригінали векселів серії АА № 1747267, серії АА № 1747268, серії АА № 1747269, серії АА № 1747270, серії АА № 1747271, серії АА № 1747272, серії АА № 1747273, серії АА № 1747274, серії АА № 1747275, серії АА № 1747276 та серії АА № 1747278, емітентом яких є Боржник, на загальну суму 5 472 000,00 грн.
- договір надання послуг перевезення робітників легковими автомобілями № ОБ-10-20061206/7 від 06.12.2006 р.; документальні докази фактичного надання послуг за зазначеним договором (акти прийому-передачі, рахунки на оплату, податкові накладні, документи, що підтверджують оплату, або часткову оплату наданих послуг); письмовий розрахунок заборгованості за даним договором;
- договір надання послуг № ОБ-10-20101019/2 від 19.10.2010 р.; документальні докази фактичного надання послуг за зазначеним договором (акти прийому-передачі, рахунки на оплату, податкові накладні, платіжні доручення, що підтверджують оплату, або часткову оплату наданих послуг).
За листом від 28.05.2012 № 13 кредитор - ТОВ «ЛСТК», пояснив, що первісно заявлені ним кредиторські вимоги в сумі 389 423,97 грн. за договором оренди № ОБ-10-20081016/1 від 16.10.2008 р., були фактично погашені боржником. Посилання на вищезазначений договір оренди в заяві про визнання грошових вимог було у зв'язку з тим, що в актах звіряння відображалися усі господарські операції здійснені між кредитором та боржником за певний проміжок часу. Але після проведення аналізу взаємовідносин між кредитором та боржником за договором оренди № ОБ-10-20081016/1 від 16.10.2008 р. було з'ясовано, що фактично заборгованість по ньому відсутня. Саме на цю суму кредитором, у подальшому, були зменшені грошові вимоги до боржника.
У пояснені від 08.06.2012 № 18 кредитор уточнив суму грошових вимог, та зазначив що вона складає 9 295 282,58 грн. та складається з грошових вимог кредитора до боржника:
ѕ за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. в сумі 2 322 886,56 грн.;
ѕ за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20100930/1 від 30.09.2010р. в сумі 302 196,02 грн.;
ѕ за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20101221/1 від 21.12.2010 р. в сумі 343 200,00 грн.;
ѕ за виданими простими векселями, а саме: серія АА № 1747278 та серія АА № 1747279 в сумі 855 000,00 грн.;
ѕ за виданими простими векселями, а саме: серія АА № 1747267, серія АА № 1747268, серія АА № 1747269, серія АА № 1747270, серія АА № 1747271, серія АА № 1747272, серія АА № 1747273, серія АА № 1747274, серія АА № 1747275, серія АА № 1747276, серія АА № 1747277 в сумі 5 472 000,00 грн.
Крім того, кредитором була подана заява від 06.08.2012 № 19, за якою він фактично просить визнати грошові вимоги до боржника в сумі 2 107 245,66 грн. за договором відступлення прав вимоги від 02.02.2012 № 20120202/1.
З урахуванням викладеного, грошові вимоги в сумі 389 423 грн. 97 коп. за договором оренди № ОБ-10-20081016/1 від 16.10.2008 р., первісно заявлені кредитором - ТОВ «ЛСТК», суд відхиляє, решта вище перелічених вимог кредитора є спірними та розглядаються судом по суті.
Кредитором -ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»неодноразово заявлялися заперечення проти кредиторських вимог ТОВ «ЛСТК»: від 30.03.2012 № С13-120-1-1/1762 та інші, за якими він просив визнати вимоги кредитора погашеними через несвоєчасність, на його думку, звернення до суду.
Ці заперечення були відхилені судом за необґрунтованістю за ухвалою від 02.04.2012 з мотивів, що зазначені в цій ухвалі. У подальшому решту заперечень ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»суд не розглядав за суттю, оскільки вже висловив свою позицію з цього питання.
Кредитором -ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заявлені заперечення проти кредиторських вимог ТОВ «ЛСТК»: від 02.04.2012 № С13-120-1-1/222, від 25.04.2012 № С13-120-1-1/2296, від 11.06.2012 № С13-120-1-1/357 за суттю, за якими він просить суд відхилити у повному обсязі грошові вимоги ТОВ «Луганська спеціалізована торгівельна компанія», що заявлені до боржника - АТ «Луганськспецтехкомплект», суть яких зазначена по кожному договору окремо та наведена судом нижче.
За відзивом від 28.05.2012 № 13 та поясненням від 08.06.2012 № 18, кредитор -ПАТ «ЛСТК»висунув контраргументи проти заперечень кредитора - ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»проти його кредиторських вимог та зазначив, що вважає їх недоведеними та безпідставними з підстав, викладених у них.
Як вбачається із свідоцтва серії А 01 № 749157 (а.с. 6, т. 1 «грошові вимоги») про державну реєстрацію юридичної особи -Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована торгівельна компанія»було зареєстровано, як суб'єкт підприємницької діяльності, Виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.07.1997 року, про що зроблений запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за № 1 382 145 0000 018217.
Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ «ЛСТК»(а.с. 8-9, т. 1 «грошові вимоги»), затвердженого загальними зборами учасників та зареєстрованого Державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради 25.02.2011 за № 1 382 145 0000 018217, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована торгівельна компанія»створено у наслідок реорганізації шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства «Промресурс», зареєстрованого у Виконавчому комітеті Луганської міської ради 29.07.1997 року, реєстраційний № 180/8310, ідентифікаційний код 24845765.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська спеціалізована торгівельна компанія»є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Промресурс».
Що стосується грошових вимог в сумі 2 322 886,56 грн. за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. суд зазначає наступне.
24.06.2008 між Закритим акціонерним товариством «Промресурс», правонаступником якого є кредитор, та ЗАТ «ЛСТК»був укладений договір № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р., за умовами якого кредитор здійснював поставку товару у асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікацій, наведеними у додатках до цього договору, а боржник зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти. Цей договір діяв до 31.12.2009 року, за додатковою угодою від 12.01.2009 № 1 строк дії договору був продовжений сторонами до 31.12.2010 (дата порушення провадження у справі -27.12.2010).
До матеріалів справи кредитором надані специфікації - додатки до договору № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. з № 1 до № 213 на поставку товару.
За час з дати укладання договору до 27.12.2010 - дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто до моменту порушення провадження у справі про банкрутство № 12/125б, сторонами, на виконання умов договору, було здійснено:
поставку товару у 2008 році на загальну суму 3 875 173,29 грн. - сплачено за товар у 2008 році на суму 4 275 100,00 грн., що підтверджується:
видатковими накладними за 2008 рік:
№ПР-0000051 від 07.07.08р., №ПР-0000053 від 21.07.08р., №ПР-0000054 від 23.07.08р., №ПР-0000060 від 21.08.08р., №ПР-0000063 від 05.09.08р., №ПР-0000066 від 12.09.08р., №ПР-0000067 від 17.09.08 р., №ПР-0000074 від 23.09.08р., №ПР-0000076 від 25.09.08р., №ПР-0000077 від 25.09.08р., №ПР-0000083 від 01.10.08р., №ПР-0000084 від 01.10.08р., №ПР-0000086 від 01.10.08р., №ПР-0000090 від 01.10.08р., №ПР-0000078 від 02.10.08р., №ПР-0000082 від 02.10.08р., №ПР-0000088 від 02.10.08р., №ПР-0000087 від 03.10.08р., №ПР-0000079 від 06.10.08р., №ПР-0000089 від 06.10.08р., №ПР-0000091 від 07.10.08р., №ПР-0000092 від 08.10.08р., №ПР-0000093 від 14.10.08р., №ПР-0000080 від 17.10.08р., №ПР-0000081 від 17.10.08р., №ПР-0000095 від 05.11.08р., №ПР-0000094 від 06.11.08р., №ПР-0000105 від 10.11.08р., №ПР-0000106 від 19.11.08р., №ПР-0000107 від 24.11.08р., №ПР-0000098 від 26.11.08р., №ПР-0000103 від 28.11.08р.
поставку товару у 2009 році на загальну суму 640 913,51 грн. - сплачено за товар у 2009 році на суму 618 227,70 грн., що підтверджується:
видатковими накладними за 2009 рік:
№ПР-0000001 від 20.01.09р.; №ПР-0000002 від 05.02.09р.; №ПР-0000003 від 25.02.09р.; №ПР-0000023 від 01.04.09р.; №ПР-0000035 від 19.05.09р.; №ПР-0000036 від 19.05.09р.; №ПР-0000043 від 21.05.09р.; №ПР-0000045 від 22.05.09р.; №ПР-0000053 від 01.06.09р.; №ПР-0000057 від 04.06.09р.; №ПР-0000061 від 09.06.09р.; №ПР-0000063 від 12.06.09р.; №ПР-0000065 від 15.06.09р.; №ПР-0000066 від 16.06.09р.; №ПР- 0000067 від 17.06.09р.; №ПР-0000068 та №ПР-0000069 від 17.06.09р.; №ПР-0000070 та №ПР-0000071 від
18.06.09р.; №ПР-0000072 та №ПР-0000073 від 22.06.09р.; №ПР-0000075 від 25.06.09р.; №ПР-0000084 від 30.06.09р.; №ПР-0000089 від 01.07.09р.; №ПР-0000093 від 02.07.09р.; №ПР-0000094 від 03.07.09р.; №ПР-0000101 від 07.07.09р.; №ПР-0000103 від 08.07.09р.; №ПР-0000106 від 09.07.09р.; №ПР-0000109 від 10.07.09р.; №ПР-0000111 від 15.07.09р.; №ПР-0000112 від 16.07.09р.; №ПР-0000113 від 17.07.09р.; №ПР-0000114 та №ПР-0000115 від 20.07.09р.; №ПР-0000116 від 21.07.09р.; №ПР-0000117 від 23.07.09р.; №ПР-0000118 від 28.07.09р.; №ПР-0000119 та №ПР-0000120 від 29.07.09р.; №ПР-0000121 від 30.07.09р.; №ПР-0000122, №ПР-0000123 та №ПР-0000125 усі від 31.07.09р.; №ПР-0000126, №ПР-0000127, №ПР-00000128, №ПР-0000129 усі від 03.08.09р.; №ПР-0000130 від 04.08.09р.; №ПР-0000131 від 05.08.09р.; №ПР-0000134 від 07.08.09р.; №ПР-0000136 та №ПР-00000137 від 11.08.09р.; №ПР-0000138 від 19.08.09р.; №ПР-0000139 та №ПР-00000140 від 21.08.09р.; №ПР-0000141, №ПР-00000142 та №ПР-00000143 від 26.08.09р.; №ПР-0000151 від 02.09.09р.; №ПР-0000152 від 04.09.09р.; №ПР-0000154 від 08.09.09р.; №ПР-0000155 та №ПР-00000156 від 09.09.09р.; №ПР-0000157 та №ПР-00000158 від 10.09.09р.; №ПР-0000160 від 15.09.09р.;№ПР-0000161 від 17.09.09р.; №ПР-0000163 від 21.09.09р.; №ПР-0000164 від 22.09.09р.; №ПР-0000168 від 24.09.09р.; №ПР-0000172 від 26.09.09р.; №ПР-0000173 та №ПР-0000174 від 28.09.09р.; №ПР-0000178 від 29.09.09р.; №ПР-0000181 від 30.09.09р.; №ПР-0000182 від 01.10.09р.; №ПР-0000184 від 02.10.09р.; №ПР-0000185, №ПР-0000186 та №ПР-0000187 усі від 05.10.09р.; №ПР-0000188 від 06.10.09р.; №ПР-0000189 від 07.10.09р.; №ПР-0000190 та №ПР-0000191 від 10.10.09р.; №ПР-0000192 та №ПР-0000193 від 12.10.09р.; №ПР-0000194 від 14.10.09р.; №ПР-0000196 від 21.10.09р.; №ПР-0000197 від 23.10.09р.; №ПР-0000198 та №ПР-0000199 від 24.10.09р.; №ПР-0000200 та №ПР-0000201 від 29.10.09р.; №ПР-0000202 від 31.10.09р.; №ПР-0000203, №ПР-0000204 та №ПР-0000205 від 02.11.09р.; №ПР-0000206 від 03.11.09р.; №ПР-0000207 від 04.11.09р.; №ПР-0000208 від 06.11.09р.; №ПР-0000209 від 09.11.09р.; №ПР-0000210 від 12.11.09р.; №ПР-0000211 та №ПР-0000212 від 12.11.09р.; №ПР-0000213 від 14.11.09р.; №ПР-0000214 та №ПР-0000215 від 16.11.09р.; №ПР-0000216, №ПР-0000217 та №ПР-0000218 від 19.11.09р.; №ПР-0000219 від 23.11.09р.; №ПР-0000222 від 26.11.09р.; №ПР-0000224 та №ПР-0000231 від 01.12.09р.; №ПР-0000223 від 03.12.09р.; №ПР-0000227 від 14.12.09р.; №ПР-0000228 від 21.12.09р.; №ПР-0000229 від 22.12.09р.; №ПР-0000230 від 23.12.09р.
поставку товару у 2010 році на загальну суму 356 127,18 грн. - сплачено за товар у 2010 році на суму 374 228,00 грн., що підтверджується:
видатковими накладними за 2010 рік:
№ПР-0000003 від 12.01.10р., №ПР-0000005 від 19.01.10р., №ПР-0000006 від 29.01.10р., №ПР-0000007 від 01.02.10р., №ПР-0000010 від 03.02.10р., №ПР-0000011 від 15.02.10р., №ПР-0000022 від 04.03.10р., №ПР-0000012 від 10.03.10р., №ПР-0000013 від 10.03.10р., №ПР-0000021 від 10.03.10р., №ПР-0000014 від 12.03.10р., №ПР-0000019 від 15.03.10р., №ПР-0000020 від 16.03.10р., №ПР-0000017 від 31.03.10р., №ПР-0000018 від 06.04.10р., №ПР-0000024 від 13.04.10р., №ПР-0000025 від 13.04.10р., №ПР-0000026 від 15.04.10р., №ПР-0000027 від 16.04.10р., №ПР-0000028 від 16.04.10р., №ПР-0000029 від 20.04.10р., №ПР-0000030 від 23.04.10р., №ПР-0000033 від 27.05.10р., №ПР-0000034 від 01.06.10р., №ПР-0000035 від 08.06.10р., №ПР-0000036 від 09.06.10р., №ПР-0000038 від 10.06.10р., №ПР-0000039 від 11.06.10р., №ПР-0000040 від 11.06.10р., №ПР-0000042 від 17.06.10р., №ПР-0000043 від 17.06.10р., №ПР-0000044 від 17.06.10р., №ПР-0000046 від 21.06.10р., №ПР-0000047 від 23.06.10р., №ПР-0000050 від 25.06.10р., №ПР-0000051 від 29.06.10р., №ПР-0000053 від 02.07.10р., №ПР-0000054 від 08.07.10р., №ПР-0000055 від 08.07.10р., №ПР-0000056 від 09.07.10р., №ПР-0000057 від 13.07.10р., №ПР-0000059 від 17.07.10р., №ПР-0000060 від 20.07.10р., №ПР-0000061 від 27.07.10р., №ПР-0000062 від 20.08.10р., №ПР-0000063 від 28.08.10р., №ПР-0000065 від 21.09.10р., №ПР-0000066 від 24.09.10р., №ПР-0000067 від 27.09.10р., №ПР-0000068 від 29.09.10р., №ПР-0000069 від 04.10.10р., №ПР-0000070 від 06.10.10р., №ПР-0000071 від 06.10.10р., №ПР-0000072 від 06.10.10р., №ПР-0000073 від 18.10.10р., №ПР-0000074 від 20.10.10р., №ПР-0000075 від 22.11.10р., №ПР-0000076 від 01.12.10р., №ПР-0000077 від 25.12.10р., №ПР-0000078 від 27.12.10р.
У підтвердження проведення операцій кредитором також надані: податкові накладні за 2008-2010 роки та банківські виписки за 2008-2010 роки.
Таким чином, кредитором було здійснено постачання товару боржнику на загальну суму: 3 875 173,29 + 640 913,51 + 356 127,18 = 4 872 213,98 грн.
Перераховано боржником на поточні рахунки кредитора, в розрахунок за отримані товари, грошові кошти: 4 275 100,00 + 618 227,70 + 374 228,00 = 5 267 345,70 грн.
Проте, частина із зазначених коштів, а саме 2 718 018,28 грн. на підставі письмової угоди, укладеної між кредитором та боржником 12 лютого 2010 року, про зміну призначення платежу у платіжних документах, була зарахована в погашення заборгованості боржника перед кредитором за договором № ОБ-10-20030103/11 від 03.01.2003р. З урахуванням зазначеного, фактична сума грошових коштів перерахованих боржником кредитору в оплату за товар, отриманий за договором № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р., склала:
5 267 345,70 грн. - 2 718 018,28 грн. = 2 549 327,42 грн.
Відповідно до викладеного, заборгованість боржника перед кредитором за договором № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. складає:
4 872 213,98 - (5 267 345,70 - 2 718 018,28) = 2 322 886,56 грн.
Кредитором також надані акти звіряння розрахунків за договором № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р.: від 31.12.2009 № ЛС-000570, від 30.09.2010 № ЛС-000227, від 27.12.2010 № ЛС-0000354.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою договір від 24.06.2008 р. № ОБ-10-20080624/1 є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на викладене та п. 3.2 договору від 24.06.2008 р. № ОБ-10-20080624/1, яким передбачено, що товар, який відвантажується кредитором повинен супроводжуватися наступними документами: видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом якості або копією сертифіката якості, виданими виготовлювачем товару, суд дійшов висновку, що кредитором був виконаний обов'язок із поставки товару, що підтверджується специфікаціями до договору, видатковими і податковими накладними. Наявність сертифікатів якості на товар судом не досліджується через відсутність спору щодо якості поставленого товару. Відтак виникнення зобов'язання у боржника оплатити поставлений товар підтверджений кредитором належними доказами у справі.
Кредитором -ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заявлені заперечення проти кредиторських вимог ТОВ «ЛСТК»: від 02.04.2012 № С13-120-1-1/222, від 25.04.2012 № С13-120-1-1/2296, від 11.06.2012 № С13-120-1-1/357 за суттю, за якими він просить суд відхилити у повному обсязі грошові вимоги ТОВ «Луганська спеціалізована торгівельна компанія», що заявлені до боржника - АТ «Луганськспецтехкомплект», суть яких за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. зводиться до наступного.
Кредитором не надано первинної документації за договором купівлі-продажу № ОБ-
10-20080624/1 від 24.06.2008 р., а саме:
- рахунки на оплату поставленого товару;
- жодної довіреності суворої звітності, що підтверджувала б отримання товару за наданими Кредитором видатковими накладними;
- жодної товаротранспортної накладної, що б підтверджувала факт поставки Кредитором товару на склад Боржника;
- платіжні доручення, що підтверджують оплату або часткову оплату товару за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. (з наданих документів, що підтверджують оплату, не зрозуміло, що оплата здійснювалась саме за зазначеним договором).
Кредитором також не надано розрахунку заборгованості за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р., через що встановити наявність та розмір заборгованості є неможливим.
Згідно правил ведення бухгалтерського обліку, акти звірення взаємних розрахунків не відносяться до переліку первинних документів бухгалтерського обліку. Через що наданий кредитором АКТ № ЛС-000570 звірення взаємних розрахунків від 31.12.2009 р. не є доказом наявності заборгованості, оскільки розмір та наявність заборгованості враховується у бухгалтерському обліку лише на підставі первинних документів.
Судом розглянуті по суті зазначені заперечення кредитора - ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та не прийняті до уваги з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як зазначено у ст. 315 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за № 576/3016 (далі -перелік), первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.).
Згідно п. 1.2. Переліку він включає документи, що утворюються під час документування однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, виконуваних органами державної влади, місцевого самоврядування та іншими підприємствами, установами та організаціями (далі - організації) незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності, форми власності, а також документацію, що утворюється в результаті виробничої і науково-технічної діяльності організацій.
З урахуванням викладеного, до первинних документів, зокрема належать: видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, виписка банку та інші , оскільки всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.
Поряд із цим, не можна віднести до первинної документації рахунки на оплату товарів (робіт, послуг), тому що вони свідчать тільки про намір здійснити певну дію (оплату), але не підтверджують факт її здійснення. Тому доводи кредитора в частині ненадання ТОВ «ЛСТК»рахунків на оплату не приймаються судом до уваги.
Що стосується доводів банку щодо ненадання кредитором довіреностей та товарно - транспортних накладних на отримання товару, суд не приймає їх до уваги, оскільки вважає, що наданих кредитором первинних документів достатньо для підтвердження здійснення поставки товару за договором. У даному випадку суд не повинен з'ясовувати стосунки сторін договору щодо перевезення товару та персональних осіб, що його отримували.
Доводи ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»щодо ненадання платіжних доручень ТОВ «ЛСТК»на підтвердження проведення оплати не приймаються судом до уваги, оскільки як платіжне доручення, так і виписка банку є первинними документами тому можуть бути належними доказами проведення відповідних операцій.
Доводи банку, що з наданих документів, що підтверджують оплату, не зрозуміло, що оплата здійснювалася саме за зазначеним договором, не приймаються судом до уваги, оскільки у виписках банку чітко зазначено найменування контрагента, дату проведення операції, суму та призначення платежу, яке зазвичай відповідає призначенню платежу у платіжному дорученні.
Кредитором надані витребувані судом документи: розрахунок загальної суми грошових вимог, розшифровки господарських операцій за договором купівлі продажу від 24.06.2008 № ОБ-10-20080624/1 за 2008, 2009, 2010 (до 27.12.2010) роки.
Надані ж кредитором акти звіряння розрахунків дійсно не є первинною документацією та не приймалися судом у підтвердження проведення операцій за договорами.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що акти звіряння розрахунків разом з актом інвентаризації розрахунків є підставою для відображення суми заборгованості у бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджених наказами Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237 і від 31 січня 2000 року відповідно, у складі поточної, сумнівної, безнадійної заборгованості та інших операційних доходів, тому заслуговують на увагу, як докази відображення відповідної кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку боржника.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими вимоги кредитора в сумі 2 322 886,56 грн. за договором купівлі-продажу № ОБ-10-20080624/1 від 24.06.2008 р. та визнає їх в повному обсязі.
Що стосується грошових вимог: в сумі 302 196 грн. 02 коп. за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20100930/1 від 30.09.2010р. та в сумі 343 200 грн. 00 коп. за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20101221/1 від 21.12.2010 р.
Відповідно до договору відступлення права вимоги № ОБ-10-20100930/1 від 30 вересня 2010 року, укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_13 (далі - ФОП ОСОБА_11.) та ЗАТ «Промресурс», правонаступником якого є кредитор у справі, ФОП ОСОБА_13 передав кредитору свої права вимоги виконання зобов'язань за договором № ОБ-10-20061206/7 від 06 грудня 2006 р., укладеним між ФОП ОСОБА_13 та ЗАТ «Луганськспецтехкомплект», боржником у справі, на надання послуг з перевезення працівників легковими автомобілями в сумі 302 196 грн. 02 коп. (залучений до матеріалів справи (а.с. 90 -94, т. 5 «кредиторські вимоги»).
За основним договором № ОБ-10-20061206/7 від 06 грудня 2006 р., укладеним між ФОП ОСОБА_13 та ЗАТ «Луганськспецтехкомплект», боржником у справі, ФОП ОСОБА_13 зобов'язався надати послуги з перевезення працівників боржника легковим автомобільним транспортом, а боржник оплатити ці послуги.
Відповідно до п. 3.3 договору від 06 грудня 2006 р. № ОБ-10-20061206/7 сторони визначили документами, що підтверджують надання виконавцем замовнику послуг є акти приймання -здавання послуг, які підписуються сторонами.
У підтвердження надання послуг за цим договором, кредитором надані підписані сторонами акти здавання -приймання робіт: від 31.08.2008 № ПА -0000009 на суму 45 646 грн. 20 коп., від 30.09.2008 № ПА-0000010 на суму 42 408 грн. 00 коп.; від 31.10.2008 № ПА-0000011 на суму 43 252 грн. 00 коп.; від 30.11.2008 № ПА-0000012 на суму 33 913 грн. 80 коп.; від 31.12.2008 № ПА-0000013 на суму 46 216 грн. 80 коп.; від 31.01.2009 № ПА-0000001 на суму 34 605 грн. 00 коп.; від 28.02.2009 № ПА-0000003 на суму 42 676 грн. 20 коп.; від 31.03.2009 № ПА-0000004 на суму 40 654 грн. 80 коп. (копії залучені до матеріалів справи, а с. 95 -102, т. 5 «кредиторські вимоги»), на загальну суму 329 373 грн. 00 коп.
Згідно умов договору відступлення права вимоги № ОБ-10-20101221/1 від 21 грудня 2010 року, укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_14 (далі - ФОП ОСОБА_14.) та ЗАТ «Промресурс», правонаступником якого є кредитор у справі, ФОП ОСОБА_14, передав кредитору свої права вимоги виконання зобов'язань за договором надання послуг № ОБ-10-20101019/2 від 19 жовтня 2010р., укладеним між ФОП ОСОБА_14 та ЗАТ «Луганськспецтехкомплект», боржником у справі, на надання послуг із розробки дизайну сайту, проведення його налаштування і наповнення інформацією, а також проведення технічного обслуговування і діагностики комп'ютерної техніки, у загальній сумі 343 200 грн. 00 коп.
За основним договором № ОБ-10-20101019/2 від 19 жовтня 2010р., укладеним між ФОП ОСОБА_14 та ЗАТ «Луганськспецтехкомплект», боржником у справі, ФОП ОСОБА_14 зобов'язався за замовленням боржника розробити дизайну сайту АТ «ЛСТК», провести його налаштування і наповнення інформацією, а також провести діагностику і технічне обслуговування комп'ютерної техніки, що належить боржнику, а боржник прийняти і оплатити виконані роботи.
На підтвердження виконання договору надання послуг № ОБ-10-20101019/2 від 19 жовтня 2010р. кредитором наданий акт приймання-здавання наданих послуг від 07.12.2010 (а с. 105, т. 5 «кредиторські вимоги»), підписання якого передбачено п. 3.3 цього договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До того ж така заміна здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦКУ). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Як встановлено ч. 1 ст. 517 ЦКУ, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Тобто, відступлення права вимоги являє собою договірну передачу вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію).
Таким чином, у даних випадках, для виконання умов договору уступки вимоги первісний кредитор має передати новому кредитору:
-договір, на підставі якого виникли зобов'язання (копії залучені до матеріалів справи);
-документи, що підтверджують виконання цього договору - акти приймання-здавання наданих послуг (копії залучені до матеріалів справи);
-повідомлення боржнику про заміну особи у зобов'язанні -у даних випадках не вимагається, оскільки договори відступлення права вимоги: № ОБ-10-20100930/1 від 30 вересня 2010 року та № ОБ-10-20101221/1 від 21 грудня 2010 року є трьохсторонніми (підписаними первісним, новим кредиторами і боржником) та їх п. 3 чітко визначено, що первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника -ЗАТ «Луганськспецтехкомплект»про відступлення права вимоги шляхом підписання цього договору.
Кредитором -ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заявлені заперечення проти кредиторських вимог ТОВ «ЛСТК»: від 02.04.2012 № С13-120-1-1/222, від 25.04.2012 № С13-120-1-1/2296, від 11.06.2012 № С13-120-1-1/357 за суттю, за якими він просить суд відхилити у повному обсязі грошові вимоги ТОВ «Луганська спеціалізована торгівельна компанія», що заявлені до боржника - АТ «Луганськспецтехкомплект», суть яких за договорами відступлення права вимоги: № ОБ-10-20100930/1 від 30 вересня 2010 року та № ОБ-10-20101221/1 від 21 грудня 2010 року, зводиться до наступного.
Кредитором надано наступну первинну документацію за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20100930/1 від 30.09.2010 р., а саме: договір надання послуг перевезення робітників легковими автомобілями № ОБ-10-20061206/7 від 06.12.2006 р.; акти прийому-передачі виконаних робіт у кількості 8 шт. на загальну суму 329 373,0 грн.
Проте, надані кредитором документи не можуть розглядатись, як доказ наявності заборгованості за договором, з наступних підстав:
- згідно наданих актів прийому-передачі виконаних робіт, загальна сума заборгованості складає 329 373,0 грн., тоді як кредитором заявлені вимоги на суму 302 196,02 грн. З огляду на той факт, що доказів часткової оплати наданих послуг Кредитором не надано, вважаємо, що заявлена кредитором сума є необґрунтованою та недоказаною;
- кредитором не надані заявки на надання послуг, передбачені п. 1.2 договору;
- не надано доказів фактичного надання послуг за зазначеним договором (рахунків на оплату, податкових накладних, платіжних доручень, що підтверджують оплату, або часткову оплату наданих послуг);
- не надано розрахунку заборгованості за договором надання послуг перевезення робітників легковими автомобілями № ОБ-10-20061206/7 від 06.12.2006 р., через що встановити наявність та розмір заборгованості є неможливим;
- надані акти прийому-передачі виконаних робіт складені на підставі іншого договору, а саме № ОБ-1020061206.
Кредитором надано наступну первинну документацію за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20101221/1 від 21.12.2010 р., а саме: договір надання послуг № ОБ-10-20101019/2 від 19.10.2010 р. з календарним графіком робот (Додаток № 1); акт виконаних робіт від 07.12.2010 р.
Проте, з наданих кредитором документів неможливо встановити, який саме обсяг робіт було здійснено, а саме не зрозуміло обслуговування якої саме кількості комп'ютерної техніки було здійснено, та в чому воно полягало. Крім того, а ні в договорі, а ні в акті виконаних робіт не зазначено вартість кожної окремо наданої послуги. Детальний розрахунок заборгованості за договором надання послуг № ОБ-10-20101019/2 від 19.10.2010 р. також надано не було, як і не надано податкових накладних, через що встановити наявність та розмір заборгованості є неможливим.
Судом розглянуті по суті зазначені заперечення кредитора - ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та не прийняті до уваги з урахуванням наступного.
Як, вже зазначалося судом вище, ч. 1 ст. 517 ЦКУ встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
У даному випадку первинною документацією, що підтверджує надання послуг за договорами є саме акти приймання -здавання виконаних робіт, оскільки містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.
Заявки ж на надання послуг за договором надання послуг перевезення робітників легковими автомобілями № ОБ-10-20061206/7 від 06.12.2006 р. підтверджують лише намір здійснити певну дію (перевезення робітників), але не підтверджують факт його здійснення, тому суд не вважає їх належними доказами у справі.
За наявності актів здавання -приймання виконаних робіт та через відсутність заперечень по сумам заборгованості у кредитора та боржника, суд не вбачає необхідності витребування додаткової первинної документації за договорами.
Суд також не приймає до уваги доводи кредитора - ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про: відсутність розрахунків заборгованості за договором надання послуг перевезення робітників легковими автомобілями № ОБ-10-20061206/7 від 06.12.2006 р. та за договором надання послуг № ОБ-10-20101019/2 від 19.10.2010 р. та складання актів прийому-передачі виконаних робіт на підставі іншого договору, а саме № ОБ-1020061206, оскільки розрахунок боргу не є первинним документом, який підтверджує безспірність вимог кредитора до боржника. Крім того, ані сума боргу, ані прийняття виконання договору не заперечується кредитором -ТОВ «ЛСТК»та боржником.
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими і визнає повністю грошові вимоги кредитора -ТОВ «ЛСТК»: в сумі 302 196 грн. 02 коп. за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20100930/1 від 30.09.2010р. та в сумі 343 200 грн. 00 коп. за договором відступлення права вимоги № ОБ-10-20101221/1 від 21.12.2010 р.
Що стосується грошових вимог в сумі 855 000,00 грн. за виданими простими векселями серії АА № 1747278 та серії АА № 1747279 та грошових вимог в сумі 5 472 000,00 грн. за виданими простими векселями: серії АА № 1747267, серії АА № 1747268, серії АА № 1747269, серії АА № 1747270, серії АА № 1747271, серії АА № 1747272, серії АА № 1747273, серії АА № 1747274, серії АА № 1747275, серії АА № 1747276, серії АА № 1747277.
Оригінали всіх зазначених векселів залучені кредитором до матеріалів справи.
Зазначені прості векселі були придбані Кредитором, із залученням АБ «Укркоммунбанк», що має ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, за договорами на виконання (купівля-продаж цінних паперів), копії яких разом із актами приймання -передавання цінних паперів залучені кредитором до матеріалів справи (а.с. 27 - 31, т. 1 «кредиторські вимоги»).
26.05.2010 між ЗАТ «Промресурс», правонаступником якого є кредитор, в особі АБ «Укркомунбанк»у якого є ліцензія ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (брокерську діяльність) серії АВ № 376863 від 06.11.2007 та Приватним підприємством «Міромаркет -07»був укладений договір № Б-43/ПР-10/1, за яким ПП «Міромаркет -07»зобов'язалося передати кредиторові через АБ «Укркомунбанк»цінні папери -прості векселі: АА № 1747278 номінальною вартістю 400 000 грн. 00 коп. зі строком погашення 20.01.2013 та АА №1747279 номінальною вартістю 455 000 грн. 00 коп. зі строком погашення 20.02.2013, видані ЗАТ «Луганськспецтехкомплект»(боржником у справі), а кредитор сплатити за них обумовлену договором суму. Приймання -передавання цінних паперів було здійснене сторонами 26.05.2010, про що складений відповідний акт. Загальна номінальна вартість цінних паперів, придбаних кредитором за цім договором складає 855 000,00 грн.
07.06.2010 між ЗАТ «Промресурс», правонаступником якого є кредитор, в особі АБ «Укркомунбанк»у якого є ліцензія ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (брокерську діяльність) серії АВ № 376863 від 06.11.2007 та Приватним підприємством «КФ «Парадигма»був укладений договір № Б-43/ПР-10/2, за яким ПП «КФ «Парадигма»зобов'язалося передати кредиторові через АБ «Укркомунбанк»наступні цінні папери -прості векселі:
серії АА № 1747267, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.04.2012,
серії АА № 1747268, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.05.2012,
серії АА № 1747269, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.06.2012,
серії АА № 1747270, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.07.2012,
серії АА № 1747271, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.08.2012,
серії АА № 1747272, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.09.2012,
серії АА № 1747273, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.10.2012,
серії АА № 1747274, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.11.2012,
серії АА № 1747275, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.12.2012,
серії АА № 1747276, номінальною вартістю 500 000,00 грн., зі строком погашення 20.01.2013,
серії АА № 1747277, номінальною вартістю 472 000,00 грн., зі строком погашення 20.02.2013,
загальною номінальною вартістю 5 472 000,00 грн., видані ЗАТ «Луганськспецтехкомплект»(боржником у справі), а кредитор сплатити за них обумовлену договором суму. Приймання - передавання цінних паперів було здійснене сторонами 07.06.2010, про що складений відповідний акт.
Як пояснив кредитор та вбачається з матеріалів справи, оскільки строк погашення вищезазначених векселів був передбачений у період з 20 квітня 2012 року по 20 лютого 2013 року, тому до дня порушення провадження у справі про банкрутство - 27.12.2010, кредитором векселі до сплати боржнику не виставлялися.
Загальна сума зобов'язань боржника перед кредитором за вищезазначеними простими векселями складає: (855 000 грн. 00 коп. + 5 472 000 грн. 00 коп. = 6 327 000 грн. 00 коп.).
Закон України "Про обіг векселів в Україні" визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Згідно ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст. 75 "Уніфікованого закону про переказні та прості векселі" запровадженого Женевською конвенцією 1930 року (ЗУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні та прості векселя"): "Простий вексель містить: 1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", відповідно до ст. 5 якого: "Векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені)".
Згідно ч. 2 ст. 196 ЦК України документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" обігом цінних паперів є вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
Як встановлено ч. 3 ст. 165 Господарського кодексу України операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Частина 3 статті 359 Господарського кодексу України визначає можливість встановлення спеціальних вимог до угод з цінними паперами, при цьому такі вимоги повинні зазначатися в законі. На сьогоднішній день законами України не встановлено спеціальних вимог, натомість ч. 4 ст. 656 ЦК визначає, що до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не випливає з їх суті.
Кредитором -ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»заявлені заперечення проти кредиторських вимог ТОВ «ЛСТК»: від 02.04.2012 № С13-120-1-1/222, від 25.04.2012 № С13-120-1-1/2296, від 11.06.2012 № С13-120-1-1/357 за суттю, за якими він просить суд відхилити у повному обсязі грошові вимоги ТОВ «Луганська спеціалізована торгівельна компанія», що заявлені до боржника - АТ «Луганськспецтехкомплект», суть яких за векселями зводиться до наступного.
Кредитором не надано жодної первинної документації за договором на виконання (купівля-продаж цінних паперів) № Б-43/ПР-10/1 від 26.05.2010 р. Він також вважає, що зазначений договір з боку покупця підписано - ПП «Міромаркет-07», а з боку продавця - АБ «Укркомунбанк», тоді як за преамбулою договору навпаки продавцем цінних паперів є ПП «Міромаркет-07», а покупцем - АБ «Укркомунбанк», тому зважаючи на те, що сторони, зазначені в преамбулі зазначеного договору, не відповідають сторонам, що підписали його, це свідчить про те, що волевиявлення сторін фактично не відповідає умовам договору, та згідно вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України, такий договір є недійсним.
Кредитором не наданий договір доручення № Б-43/ПР-10 від 26.05.2010 р., відтак відсутня правова підстава на виконання самого договору купівлі-продажу цінних паперів.
Аналогічні запереченні висунуті кредитором і за договором на виконання
(купівля-продаж цінних паперів) № Б-43/ПР-10/2 від 07.06.2010 р. -він вважає його недійсним та кредитором не наданий договір доручення № Б -43 /ПР-10 від 26.05.2010 р.
Крім того, кредитор зазначив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, ПП «Міромаркет-07»не знаходиться за юридичною адресою, а згідно інформації, що міститься на офіційному сайті ДПС України, 01.08.2011 р. за ініціативою податкової служби свідоцтво про реєстрацію ПП «Міромаркет-07», як платника ПДВ, було анульовано.
На момент укладення договору на виконання (купівля-продаж цінних паперів) № Б-43/ПР-10/2 від 07.06.2010 р., ПП «КФ «Парадігма»вже не було зареєстровано як платник податку та не мало права здійснювати будь-яку господарську діяльність. Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 р. директора ПП «КФ «Парадігма»було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) та засуджено. До того ж, зазначеним вироком Ленінського районного суду м. Луганська було встановлено, що ПП «КФ «Парадігма»було створено та зареєстроване з метою прикриття незаконної господарської діяльності, фактичну господарську діяльність, спрямовану на настання певного фінансового результату не здійснювало, тобто фактична господарська діяльність ПП «КФ «Парадігма»визнана незаконною, а підприємство ПП КФ «Парадігма» є фіктивним.
З огляду на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти щодо фіктивної діяльності ПП КФ «Парадігма», які були встановлені вироком Ленінського районного суду м. Луганська, не потребують доказування.
Кредитор також вважає, що оскільки згідно балансів, наданих до Банку АТ «Луганськспецтехкомплект»станом на 01.01.2011 р. та станом на 01.04.2011 р., ним були видані векселі лише на загальну суму 1 159 тис. грн. (це векселі видані Боржником за зобов'язаннями, що виникли з ПП «Будинок»), боржник сам визнав, що будь-яких інших зобов'язань за векселями у нього не обліковується та інші векселі ним не видавались.
Безперечним доказом необґрунтованості грошових вимог Кредитора є й той факт, що згідно додатку 2.9. до акта № 293/23/01242366 від 19.05.2011 р., складеного Ленінською міжрайонною ДПІ в м. Луганську на підставі здійсненої документальної планової виїзної перевірки Боржника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р., кредитор взагалі не значиться у реєстрі суб'єктів господарювання, з якими АТ «ЛСТК»перебувало у господарських відносинах.
Судом розглянуті по суті зазначені заперечення кредитора - ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та не прийняті до уваги з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
До первинних документів, зокрема належать: акти виконаних робіт, - у даному випадку акти приймання - передавання цінних паперів, оскільки вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення. Тому доводи банку щодо ненадання кредитором первинної документації за договорами на виконання (купівлю -продаж цінних паперів) не приймаються судом до уваги.
Що стосується доводів банку про недійсність договорів за векселями у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України суд зазначає, що зазначені договори не визнані судом у встановленому порядку недійсними за заявою однієї із сторін або заінтересованої особи, їх нікчемність також не встановлена прямо законом, тому приймаються судом як належні докази.
Що стосується ж доводів банку про взаємовідносини кредитора з фіктивними підприємствами, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані з укладенням та виконанням цивільно-правових угод є за своєю суттю цивільно-правовими та мають зовсім інший ніж податкові (публічно-правові) відносини предмет регулювання.
В межах даного спору суд не розглядає господарську операцію по спірній угоді як об'єкт оподаткування у розумінні норм Податкового кодексу України, а відтак, припущення банку щодо фіктивності угоди не містять будь-якої інформації щодо предмета доказування в межах даної справи.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин визнається недійсним судом.
Таким чином, фіктивний правочин завжди укладається умисно і сторони знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При цьому, зважаючи на правову природу договору як двостороннього правочину, ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину, що зазначено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
Суд також зазначає, що данні додатку 2.9. до акту документальної планової виїзної перевірки Боржника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. №293/23/01242366 від 19.05.2011р. не можуть бути доказом необґрунтованості додаткових вимог Кредитора в зв'язку з тим, що ні Податковим кодексом України, ні Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. N984, зареєстрований Міністерством юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772, не встановлено обов'язок податкових органів складати повний реєстр суб'єктів господарювання, з якими суб'єкт господарювання, відносно якого проводиться перевірка, перебував у господарських відносинах.
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими і визнає повністю грошові вимоги кредитора -ТОВ «ЛСТК»в сумі 855 000,00 грн. за виданими простими векселями серії АА № 1747278 та серії АА № 1747279 та в сумі 5 472 000,00 грн. за виданими простими векселями: серії АА № 1747267, серії АА № 1747268, серії АА № 1747269, серії АА № 1747270, серії АА № 1747271, серії АА № 1747272, серії АА № 1747273, серії АА № 1747274, серії АА № 1747275, серії АА № 1747276, серії АА № 1747277.
Що стосується грошових вимог в сумі 2 107 245 грн. 66 коп. за договором відступлення права вимоги від 02.02.2012 № 20120202/1 суд зазначає наступне.
Відповідно до договору відступлення права вимоги від 02 лютого 2012 року №20120202/1, укладеного між кредитором -ТОВ «ЛСТК»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мебельное агентство", останнє передало кредитору -ТОВ «ЛСТК»свої права вимоги виконання зобов'язань, отримані на підставі договору від 24 грудня 2010 року № ОБ-10-20101224/1, за договорами купівлі-продажу № ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, № ДГ-01-07-09-05/СН-222-20090601/4 від 01 липня 2009 року та № ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року, укладеними між Приватним підприємством "Торгово-посередницька фірма "Ультра Брайт" та боржником.
У пункті 2.1. Договору встановлено, що кредитор отримує право вимоги від боржника належного виконання зобов'язань з уплати 2 107 245,66 грн. Розрахунок боржником за вказаними договорами купівлі-продажу до цього часу не здійснено.
Як вбачається з матеріалів справи, раніше -24 грудня 2010 року між Приватним підприємством "Торгово-посередницька фірма "Ультра Брайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мебельное агентство" був укладений договір відступлення права вимоги № ОБ-10-20101224/1, за яким передані права вимоги виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу № ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, № ДГ-01-07-09-05/СН-222-20090601/4 від 01 липня 2009 року та № ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року, укладеними між Приватним підприємством "Торгово-посередницька фірма "Ультра Брайт" та боржником.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі -продажу № ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, укладеного між Приватним підприємством "Торгово-посередницька фірма "Ультра Брайт" та ЗАТ «ЛСТК», ПП ТПФ «Ультра Брайт»зобов'язалося поставити товар боржнику у асортименті, кількості та за цінами у відповідності до специфікацій, а боржник сплатити за поставлений товар.
За п. 3.2 договору сторони домовилися, що відвантажений товар повинен супроводжуватися наступними документами: видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом якості або копією сертифікату якості, виданими виготовлювачем товару.
До матеріалів справи кредитором надані специфікації - додатки до договору № ОБ-10-20090526/3 від 26.05.2009 № 1 від 01.06.2009 на суму 300 483,13 грн., № 2 від 01.06.2009 на суму 168 405,00 грн., № 3 від 01.06.2009 на суму 162 800,45 грн., № 4 від 01.06.2009 на суму 655 407,42 грн., на загальну суму 1 287 096,00 грн.
Поставка товару за договором № ОБ-10-20090526/3 від 26.05.2009 підтверджується видатковою накладною від 02.06.2009 № РН-02-06-09-01 на суму 1 287 096,00 грн., копія якої залучена до матеріалів справи. Оплата за поставлений товар боржником не проводилася.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі -продажу № ДГ-01-07-09-05 від 01 липня 2009 року, укладеного між Приватним підприємством "Торгово-посередницька фірма "Ультра Брайт" та ЗАТ «ЛСТК», ПП ТПФ «Ультра Брайт»зобов'язалося поставити товар боржнику у асортименті, кількості та за цінами у відповідності до специфікацій, а боржник сплатити за поставлений товар.
За п. 3.2 договору сторони домовилися, що відвантажений товар повинен супроводжуватися наступними документами: видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом якості або копією сертифікату якості, виданими виготовлювачем товару.
До матеріалів справи кредитором надана специфікація - додаток до договору № ДГ-01-07-09-05 від 01.07.2009 на суму 599 468,47 грн.
Поставка товару за договором № ДГ-01-07-09-05 від 01.07.2009 підтверджується видатковою накладною від 24.07.2009 № РН-24-07-09-06 на суму 599 468,47 грн., копія якої залучена до матеріалів справи. Оплата за поставлений товар боржником не проводилася.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі -продажу № ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року, укладеного між Приватним підприємством "Торгово-посередницька фірма "Ультра Брайт" та ЗАТ «ЛСТК», ПП ТПФ «Ультра Брайт»зобов'язалося поставити товар боржнику у асортименті, кількості та за цінами у відповідності до специфікацій, а боржник сплатити за поставлений товар.
За п. 3.2 договору сторони домовилися, що відвантажений товар повинен супроводжуватися наступними документами: видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом якості або копією сертифікату якості, виданими виготовлювачем товару.
До матеріалів справи кредитором надана специфікація - додаток до договору № ОБ-10-20091012/2 від 12.10.2009 на суму 220 681,19 грн.
Поставка товару за договором № ОБ-10-20091012/2 від 12.10.2009 підтверджується видатковою накладною від 19.10.2009 № РН-19-10-09-09 на суму 220 681,19 грн., копія якої залучена до матеріалів справи. Оплата за поставлений товар боржником не проводилася.
З огляду на викладене, загальна сума боргу боржника перед кредитором за договорами купівлі-продажу № ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, № ДГ-01-07-09-05/СН-222-20090601/4 від 01 липня 2009 року та № ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року складає:
1 287 096,00 грн. + 599 468,47 грн. + 220 681,19 грн. = 2 107 245,66 грн.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою договори № ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, № ДГ-01-07-09-05/СН-222-20090601/4 від 01 липня 2009 року та № ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року є договорами поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на викладене та пунктів 3.2 договорів № ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, № ДГ-01-07-09-05/СН-222-20090601/4 від 01 липня 2009 року та № ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року, якими передбачено, що товар, який відвантажується кредитором повинен супроводжуватися наступними документами: видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом якості або копією сертифіката якості, виданими виготовлювачем товару, суд дійшов висновку, що кредитором був виконаний обов'язок із поставки товару, що підтверджується специфікаціями до договору і видатковими накладними. Наявність сертифікатів якості на товар судом не досліджується через відсутність спору щодо якості поставленого товару. Відтак виникнення зобов'язання у боржника оплатити поставлений товар підтверджений кредитором належними доказами у справі.
Будь - яких заперечень щодо зазначених вимог ТОВ «ЛСТК»до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими і визнає грошові вимоги ТОВ «ЛСТК»за договорами купівлі-продажу № ОБ-10-20090526/3 від 26 травня 2009 року, № ДГ-01-07-09-05/СН-222-20090601/4 від 01 липня 2009 року та № ОБ-10-20091012/2 від 12 жовтня 2009 року в сумі 2 107 245,66 грн. повністю.
Враховуючи всі вищевикладені позиції по кредитору, суд визнає частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськспецтехкомплект»до боржника в загальній сумі 11 402 528 грн. 24 коп. (4 черга), решту вимог в сумі 389 423 грн. 97 коп. -відхиляє за необґрунтованістю.
За клопотанням розпорядника майна, на підставі ч. 7 ст. 13 Закону про банкрутство, суд продовжує строк процедури розпорядження майном боржника Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" та повноважень розпорядника майна Бугулян О.А. на 3 місяці -до 02.09.2012.
Суд зобов'язує розпорядника майна Бугулян О.А. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів та надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект".
Для розгляду питання про затвердження реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" суд призначає нове судове засідання.
Керуючись ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 38, 86, 87 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Визнати додаткові грошові вимоги кредитора Приватного підприємства "Будинок" в сумі 852 989, 43 грн. (4 черга); решту вимог -відхилити.
2. Визнати грошові вимоги кредитора гр. ОСОБА_11 в сумі 3 408 684, 96 грн. в тому числі: 2 753 000,00 грн. основного боргу (4 черга); 398 175, 00 грн. інфляційних втрат (4 черга); 114 517, 15 грн. -3 % річних (4 черга) та 142 992,81 грн. пені (6 черга).
3. Здійснити заміну кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Мебельное агентство" за заявленими грошовими вимогами в сумі 2 107 245,66 грн. його правонаступником за договором відступлення прав вимоги № 20120202/1 від 02 лютого 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія".
4. Визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" в сумі 11 402 528,24 грн. (4 черга) ; решту вимог -відхилити.
5. Продовжити строк процедури розпорядження майном боржника Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" та повноважень розпорядника майна Бугулян О.А. на 3 місяці -до 02.09.2012.
6. Розпоряднику майна Бугулян О.А. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів та надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект".
7. Призначити судове засідання для розгляду питання про затвердження реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект" на 03.09.2012 на 10 год. 20 хв.
8. Дану ухвалу надіслати:
- ініціюючому кредитору (АДРЕСА_2, 91016);
- боржнику (пров. Краснодонський, 4, м. Луганськ, 91047);
- розпоряднику майна Бугулян О.А. (АДРЕСА_5;
- Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області (до відома);
- Ленінській МДПІ у м. Луганську (кв. Шевченка, 38А, м. Луганськ);
- ТОВ "Мебельное агентство" (пров. Краснодонський, буд. 4, м. Луганськ, 91047);
кредиторам:
- Луганській міській раді Луганської області (вул. Коцюбинського, 14, м. Луганськ, 91000);
- ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Совєтская, 61, м. Луганськ, 91016);
- ПАТ "Ерсте Банк" в особі Луганської філії (вул. К. Маркса, 63, м. Луганськ, 91055);
- ТОВ "Луганська спеціалізована торгівельна компанія" (пров. Краснодонський, буд. 4, м. Луганськ, 91047);
- ОСОБА_11 (АДРЕСА_3, 91055).
Суддя О.С. Палей
В судовому засіданні 25.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02.07.2012
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2012 |
Оприлюднено | 03.07.2012 |
Номер документу | 24944854 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні