Постанова

від 25.06.2012 по справі 9/61/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 9/61/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Бершадського району на рішення господарського суду Вінницької області від 29.02.12 р.

у справі № 9/61/2011/5003 (суддя Грабик В.В. )

позивач Прокурор Бершадського району в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар"

про визнання недійсними державних актів на право власності на землю

за участю представників сторін:

органу прокуратури - Іллюк С.В. (посвідчення №112 від 05.12.2011 р.);

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

тртьої особи - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.02.2012 року у справі №9/61/2011/5003 в позові прокурора Бершадського району Вінницької області в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар" за участю тертьої особи на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" про визнання недійсними державних актів на право власності на землю серії ЯБ №960809, ЯБ №960810, серії ЯБ №960808 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, прокурор Бершадського району Вінницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зокрема, прокурор зазначає, що правова підстава виникнення права власності у ТОВ "Агродар" на спірні земельні ділянки, відповідно до якої було видано три державні акти на право власності на земельні ділянки, визнана недійсною, а отже, на думку прокурора, зазначене є підставою для визнання спірних державних актів недійсними.

Відповідач - ТОВ "Агродар" у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор повністю підтримав доводи і вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.3 ухвали апеляційного суду від 11.06.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" №ПВ-14-03/07 від 19.03.2007 року позов ТОВ "Агродар" до ТОВ Надбужжя-Агро" задоволено та визнано за ТОВ "Агродар" право власності на земельну ділянку площею 0,1761 га , що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Хмарівка,вул. Леніна, 3-а, земельну ділянку площею 0,1163 га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл.,Бершадський р-н, с. Хмарівка, вул. Леніна, 1-а, земельну ділянку площею 0,6237 га , що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Бершадський р-н, с Чернятка, вул.Калініна, 29, а також зобов'язано Бершадський районний відділ земельних ресурсів видати ТОВ "Агродар" Державні акти на право власності на ці земельні ділянки. Визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право колективної власності на землю, виданий АП КСП "Надбужжя" Чернятською сільською радою Бершадського району Вінницької області відповідно до рішення №4 сесії 22 скликання від 20.10.1995р. (т.1 а.с.14-17).

22.01.2008 року відділом земельних ресурсів у Бершадському районі, на підставі рішення постійно діючого третейського суду від 19.03.2007р. за реєстраційним №ПВ-14-03/07 видані ТОВ "Агродар" наступні Державні акти на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: серія ЯБ №960809 на земельну ділянку площею 0,1761 га, що знаходиться за адресою Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Хмарівка,вул. Леніна, 3-а; серія ЯБ №960810 на земельну ділянку площею 0,1163 га, що знаходиться за адресою Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Хмарівка, вул. Леніна, 1-а; серія ЯБ №960808 на земельну ділянку площею 0,6237 га (державний акт від 22 січня 2008 року), що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Бершадський р-н, с Чернятка, вул.Калініна, 29 (т.1 а.с.8-10).

В подальшому, ухвалою постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 20.10.2010р. №С3-14-03/07 скасовано ухвалу №ПВ-14-03/07 про компетенцію суду та прийняття справи в провадження від 06.03.2007р. та визнано нечинним рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" №ПВ-14-03/07 від 19.03.2007р. (т.1а.с.25-28).

Згідно ст.1 ч.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст.7 ч.1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Чернятської сільської ради 4 сесії 22 скликання від 20.10.1995р. АК ПСП "Надбужжя" с. Чернятка 22.10.1995р. видано Державний акт серії ВН про передачу у колективну власність 3 165,2 га землі в межах згідно з планом, а земельні ділянки, на які видані оскаржувані державні акти входять в загальні межі земельних ділянок, переданих у колективну власність. Додатком 1 до названого державного акта є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (т.2, а.с.75-76).

Згідно п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Законом України "Про форми власності на землю" (втратив чинність на підставі Закону N 1377-IV від 11.12.2003) в Україні запроваджено поряд з державною - колективну і приватну форми власності на землю.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", земля може належати підприємству на праві колективної власності, і таке право може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України. Земля як об'єкт права колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства зазначена у ч.1 ст.7 названого Закону.

Право колективного сільськогосподарського підприємства охороняється законом. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном Належне такому підприємству майно, яке у ньому належить на праві спільної часткової власності його членам, може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених. (ч.1 ст.7, ч.ч.2,3 ст.8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").

Землі АПСП "Надбужжя", зазначені у державному акті, на праві колективної власності належали усім членам господарства і прийняття рішень щодо такої землі регулювалося законодавством та установчими документами юридичної особи.

Указом Президента України від 08.08.95 N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" передбачено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам.

Указом Президента України від 03.12.99 N 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" передбачено реформувати протягом грудня 1999 - квітня 2000 р.р. колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських товариств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства. Право на земельну частку (пай) мають члени такого підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (п.п. 2, 6 Указу Президента України від 08.08.95 р. N 720/95).

З огляду на викладене, місцевий господарський суд вірно зазначив у своєму рішенні, що право на сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність АПСП "Надбужжя", належало особам, які мають право на земельні частки (паї), і були включені як члени підприємства до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землі, а також їх спадкоємці у разі смерті осіб, які мають право на земельні частки (паї).

Прокурор як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі вказує, що до винесення рішення постійно діючим третейським судом від 19.03.2007р. за №ПВ-14-03/07 право власності на вказані в рішенні земельні ділянки посвідчувалося Державним актом на право колективної власності на землю, виданого АПСП "Надбужжя" Чернятською сільською радою Бершадського району відповідно до рішення сільської ради від 20.10.1995р. (т.2 а.с.75-76).

При цьому, в ході проведеної прокуратурою Вінницької області на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 від 25.11.2011р. перевірки щодо законності розпаювання майна КСП "Надбужжя" було встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів членів КСП "Надбужжя" від 04.03.2000р., підприємство реорганізовано в агрокооператив приватних пайовиків (АКПП) "Надбужжя", який став правонаступником КСП.

Рішенням загальних зборів співвласників майна АКПП "Надбужжя" від 25.10.2001р., серед іншого, затверджено уточнений список осіб у кількості 1741чол., що мають право на отримання майнового паю.

Згідно протоколу загальних зборів учасників №2 від 12.01.2006р. АКПП "Надбужжя" реорганізовано в ТОВ "Надбужжя-Агро", яке стало правонаступником підприємства.

Рішенням постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 02.10.2006 року за позовом ОСОБА_4 до спілки громадян-співвласників майнових та земельних паїв реорганізованого АКПП "Надбужжя" визнано за ним право власності на земельні ділянки загальною площею 47 га, на яких розміщені об"єкти нерухомості, що належать йому на праві приватної власності. Цим же рішенням визнано таким, що втратив чинність державний акт на право колективної власності на землю, виданий КСП "Надбужжя" Чернятською сільською радою (т.2 а.с.127-133).

Згідно п.1.1 Статуту ТОВ "Надбужжя-Агро", затвердженого загальними зборами учасників протокол №2 від 12.01.2006р., товариство є правонаступником АКПП "Надбужжя", зареєстрованого 09.03.2000р. код 3733803 (т.3, а.с.31-54).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що прокурор звертаючись до суду з даним позовом, в порушення вимог ст.32-34 ГПК України, не надав доказів в підтвердження того, що Чернятська сільська рада є розпорядником земель, вказаних в оспорюваних ним державних актах, або ж набула на них право в порядку передбаченому чинним законодавством, і саме її права порушені наявністю оспорюваних актів на право власності на земельні ділянки, та відповідно, правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, прокурором не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокурора Бершадського району залишити без задоволення. Рішення господарського суду Вінницької області від 29.02.2012 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.