Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а-4723/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4723/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Пановап Г.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Співак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційні скарги Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»про стягнення податкової заборгованості. Свої позовні вимоги мотивував тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 64831,33 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення цього боргу у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»(код ЄДРПОУ - 00378483) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 55132 (пятдесят пять тисяч сто тридцять дві) грн. 33 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Також, не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області підлягає задоволенню, а Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»- залишенню без задоволення, а постанова суду -скасуванню в частині з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Задоволюючи частково суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про безпідставне включення відповідачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Домінант-Тех»та донарахування у звязку з цим у податковому повідомленні-рішенні від 03.03.2010 року № 0000062310/0 суми основного зобовязання у розмірі 6466,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3233,00 грн. (розрахунок суми боргу) є необґрунтованим, а підлягають задоволенню позовні вимоги лише в сумі 55132,33 грн.

Проте, Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в повній мірі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Тетіївський завод продовольчих товарів»є юридичною особою, що зареєстрована 29.06.1999 року Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку з 21.07.1999 року.

Податкова заборгованість у відповідача виникла з підстав, викладених в Акті перевірки від 26.02.2010 року № 65/231/00378483, а також у звязку з несплатою податку на додану вартість по деклараціям, які подані до податкового органу у період з березня по квітень 2010 року.

У лютому 2010 року посадовими особами Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено Акт від 26.02.2010 року № 65/231/00378483.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем приписів: -пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у заниженні підприємством валового доходу на суму 100002,00 грн., у тому числі по періодах: у 3 кварталі 2008 року на суму 15000,00 грн., у 4 кварталі 2008 року на суму 15000,00 грн., у 1 кварталі 2009 року на суму 15000,00 грн., у 2 кварталі 2009 року на суму 27501,00 грн., у 3 кварталі 2009 року на суму 27501,00 грн., у зв'язку з невідображенням у валових доходах суми доходів від надання послуг оренди у 3,4 кварталах 2008 року та 1,2,3 кварталах 2009 року; -пункту 1.3 статті 1 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 пункту 4.1 статті 4 підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 1000,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 1000,00 грн., за січень 2009 року у сумі 1000,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 1000,00 грн., за березень 2009 року у сумі 1000,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за травень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за червень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за липень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 1833,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 1833,00 грн., у зв'язку із не віднесенням до складу податкових зобов'язань відповідних періодів наданих послуг оренди нежитлових приміщень.

Як встановлено під час перевірки, між ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди: від 02.06.2008 року, згідно з яким Орендодавець (ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів") передає, а Орендар ПП ОСОБА_2 приймає в оренду нежитлове приміщення з метою використання під виробництво борошномельної продукції. Термін оренди з 02.06.2008 року по 02.06.2015 року.

Оплата згідно доповнення до договору від 09.06.2008 року проводиться однією сумою 144000,00 грн., в тому числі ПДВ - 24000,00 грн. після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, який оформляється один раз в два роки.

Крім того, між відповідачем ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди від 01.04.2009 року, згідно з яким Орендодавець (ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів») передає, а Орендар ПП ОСОБА_2 приймає в оренду нежитлове приміщення з метою використання під виробництво олії соняшникової. Термін оренди з 01.04.2009 року по 01.04.2015 року. Оплата згідно доповнення до договору від 06.04.2009 року проводиться однією сумою 120000,00 грн., в тому числі ПДВ - 20000,00 грн. після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, який оформляється один раз в два роки.

При цьому, перевіркою виявлено, що ОСОБА_2 є акціонером ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» та є платником єдиного податку у перевіряємому періоді, а також платником ПДВ у періоді з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року.

Перевіркою встановлено, що підприємством не було відображено факт здійснення господарських операцій щодо надання послуг оренди щомісячно, що призвело до заниження суми валових доходів та податкових зобовязань.

Перевіркою також виявлено, що ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» щомісячно формувало податковий кредит та валові витрати на суму витрат електроенергії, які також включають витрати електроенергії витраченої млином (договір оренди від 02.06.2008 року) та обладнанням по виробництву олії соняшникової (договір від 01.04.2009 року). Так, відповідно до даних бухгалтерського рахунка 685 (за кредитом) обороти по розрахунках з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»становлять: за липень 2008 року 34362,12 грн., в тому числі ПДВ 5727,02 грн.; за серпень 2008 року 40523,97 грн., в тому числі ПДВ 6753,99 грн.; за вересень 2008 року 38165,06 грн., в тому числі ПДВ 6360,84 грн.; за жовтень 2008 року 33947,01 грн., в тому числі ПДВ 5657,84 грн.; за листопад 2008 року 55222,01 грн., в тому числі ПДВ 9203,67 грн.; за грудень 2008року 46228,79 грн., в тому числі ПДВ 7704,80 грн.; за січень 2009 року 52411,33 грн., в тому числі ПДВ 8735,23 грн.; за лютий 2009 року 89398.03 грн., в тому числі ПДВ 14900,74 грн.; за березень 2009 року 78698,24 грн., в тому числі ПДВ 13115,31 грн.; за квітень 2009 року 65826,78 грн., в тому числі ПДВ 10971,13 грн.; за травень 2009 року 37106,04 грн., в тому числі ПДВ 6184,34 грн.; за червень 2009 року 55111,56 грн., в тому числі ПДВ 9185,26 грн.; за липень 2009 року 48200,08 грн., в тому числі ПДВ 8033,35 грн.; за серпень 2009 року 52400,21 грн., в тому числі ПДВ 8733,37 грн.; за вересень 2009 року 47542,08 грн., в тому числі ПДВ 7923,68 грн.

При цьому, підтвердженням факту використання електроенергії млином та пресами для віджиму олії є: від ПП ОСОБА_2 у періоді з 01.07.2008 року по 31.10.2008 року ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" отримано борошно вироблене ПП ОСОБА_2 на власному млині ОПМ-0,6 "Фермер", який розміщений в орендованому приміщенні, про що свідчать отримані від ПП ОСОБА_2 податкові накладні № 36/1 від 11.07.2008 (на суму 40320,00 грн., в тому числі ПДВ 6720,00 грн.), № 36/3 від 31.07.2008 (на суму 47460,00 грн., в тому числі ПДВ 7910,00 грн.), № 36/2 від 21.07.2008 (на суму 48568,80 грн., в тому числі ПДВ 8094,80 грн.), № 41 від 11.09.2008 (на суму 37951,20 грн., в тому числі ПДВ 6325,20 грн.), № 38/39 від 01.09.2008 (на суму 103412,40 грн., в тому числі ПДВ 17235,40 грн.), № 40 01.09.2008 (на суму 31449,60 грн., в тому числі ПДВ 5241,60 грн.), № 42 від 21.09.2008 (на суму 36027,60 грн., в тому числі ПДВ 6004,60 грн.), № 45 від 09.10.2008 (на суму 3294,00 грн., в тому числі ПДВ 549,00 грн.), №43/45/46 від 01.10.2008 (на суму 105569,28 грн., в тому числі ПДВ 17594,88 грн.); згідно договорів поставки на давальницьких умовах, щомісяця, у періоді з 01.11.2008 року по 30.09.2009, ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів"(замовник) доручає, а ПП ОСОБА_2 (виконавець) приймає на себе виконання робіт з давальницької сировини замовника по переробці пшениці на борошно. Про фактичне надання послуг свідчать акти здачі-приймання виконаних робіт, згідно яких перероблено виконавцем у листопаді 2008 року 155,14 т. пшениці, у грудні 2008 року - 126,45 т., у січні 2009 року - 143,77 т., у лютому 2009 року - 146,41 т., у березні 2009 року - 151,77 т., у квітні 2009 року - 46,6 т., у травні 2009 року - 84,79 т., у червні 2009 року - 38,59 т., у липні 2009 року - 58,59 т., у серпні 2009 року - 50 т., у вересні 2009 року - 43,4 т.

Як вбачається з Акта перевірки, згідно з наданими до перевірки документами, у липні та серпні 2008 року ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»отримано від TOB «Домінант-Тех» олію соняшникову та цукор на загальну суму 38795,00 грн., що підтверджується такими накладними та податковими накладними: від 14.07.2008 № 58 (на суму 6930,00 грн., в тому числі ПДВ 1155,00 грн.), від 24.07.2008 № 63 (на суму 10000,00 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.), від 06.08.2008 № 71 (на суму 7915,00 грн., в тому числі ПДВ 1319,17 грн.), від 06.08.2008 № 72 (на суму 5250,00 грн., в тому числі ПДВ 875,00 грн.), від 06.08.2008 № 70 (на суму 8700,00 грн., в тому числі ПДВ 1450,00 грн.).

Розрахунки ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» з TOB «Домінант-Тех» проведено у готівковій формі.

Згідно з реєстрами отриманих податкових накладних за липень та серпень 2008 року, декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року, додатків № 5 до податкових декларацій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»за отриманими від TOB «Домінант-Тех»податковими накладними у періоді з 01.07.2008 по 31.08.2008 включено до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2821,67 грн. у липні 2008 року та 3644,17 грн. у серпні 2008 року. ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»договір з TOB «Домінант-Тех»не укладався (до перевірки не надано договір поставки та інші документи), що стосуються придбаного товару.

На запит щодо проведення зустрічної перевірки TOB «Домінант-Тех» з приводу взаємовідносин з ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано інформацію: свідоцтво платника ПДВ TOB «Домінант-Тех» анульоване 17.04.2009 в зв'язку з неподанням декларацій з ПДВ протягом року (за період липень-серпень 2008 року та наступні звітні періоди декларації з ПДВ не подані).

В результаті опрацювання системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено завищення задекларованих ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»по операціях з TOB «Домінант-Тех» у сумі 2821,67 грн. за липень 2008 року та 3644,17 грн. за серпень 2008 року.

Крім того, податковий орган дійшов висновку про те, що підприємством відповідача завищено податковий кредит, а саме: безпідставно двічі (в січні та в лютому 2009 року), віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 6595,30 грн. за лютий 2009 року по взаємовідносинах із постачальником TOB «Арт ПАК».

На підставі Акта перевірки Тетіївською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000052310/0, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 14030,00 грн., у тому числі 10012,00 грн. за основним платежем та 4018,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010 № 0000062310/0, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання податку на додану вартість у розмірі 49579,00 грн., у тому числі 33059,00 грн. за основним платежем та 16530,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятими позивачем податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року позов було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2010 та відмовлено ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» у задоволенні позову.

Також судом встановлено, що відповідачем подано до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації з податку на додану вартість: -за лютий 2010 року від 17.03.2010 № 9000784469, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 120,00 грн.; -за березень 2010 року від 16.04.2010 № 9001230576, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 483,00 грн.; -за квітень 2010 року від 19.05.2010 № 9001868645, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 370,00 грн.; -за травень 2010 року від 15.05.2010 № 9002276873, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 668,00 грн.; -за червень 2010 року від 20.07.2010 № 9002843013, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 506,00 грн.; -за липень 2010 року від 30.08.2010 № 7676, в якій ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 629,00 грн.

Однак, суми самостійно нарахованого податкового зобовязання з податку на додану вартість відповідачем сплачені не були.

Оскільки у відповідача була наявна заборгованість, податковим органом надіслано першу податкову вимогу форми «Ю1» від 23.03.2010 року № 1/9 та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 05.05.2010 № 2/23, які вручені ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» 01.04.2010 року та 15.05.2010 року, про що свідчать дані наявних в матеріалах справи належним чином засвідчені копії повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень № 373917 та № 413561.

У суді першої інстанції, представник відповідача визнав позовні вимоги у сумі 2770,13 грн. в частині стягнення з ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»суми податку на додану вартість, які нараховані підприємством самостійно у податкових деклараціях за період з лютого 2010 року по липень 2010 року.

Крім того, представник податкового органу подав суду розрахунок суми податкового боргу, що виник на підставі Акта перевірки від 26.02.2010 № 65/231/00378483, згідно з яким, заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємств становить 14030,00 грн. по договорах оренди, укладених між відповідачем та ПП ОСОБА_2 та податку на додану вартість у сумі 49589.00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Домінант-Тех», ТОВ «Арт-Пак» та договорах оренди, укладених між відповідачем та ПП ОСОБА_2

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із статтею 2 Закону України від 28.12.1997 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку на прибуток є, зокрема, субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону № 334/94-ВР оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який підлягав застосуванню до спірних правовідносин (далі Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Обєкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як було зазначено судом, перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді підприємством, з метою ухилення від оподаткування, не фіксувався факт здійснення господарських операцій - надання послуг оренди під час здійснення такої господарської операції щомісячно (надані послуги оренди не оформлялись актами прийому-передачі виконаних робіт), що призвело до заниження суми валових доходів та податкових зобов'язань.

Зокрема, ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів» щомісячно формувався податковий кредит на суму витрат електроенергії, які також включають витрати електроенергії витраченої млином (згідно договору оренди від 02.06.2008) та обладнанням по виробництву олії соняшникової (згідно договору від 01.04.2009). Так, відповідно до даних бухгалтерського рахунка 685 (за кредитом) обороти по розрахунках з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» становлять: за липень 2008 року 34362,12 грн., в тому числі ПДВ 5727,02 грн.; за серпень 2008 року 40523,97 грн., в тому числі ПДВ 6753,99 грн.; за вересень 2008 року 38165,06 грн., в тому числі ПДВ 6360,84 грн.; за жовтень 2008 року 33947,01 грн., в тому числі ПДВ 5657,84 грн.; за листопад 2008 року 55222,01 грн., в тому числі ПДВ 9203,67 грн.; за грудень 2008року 46228,79 грн., в тому числі ПДВ 7704,80 грн.; за січень 2009 року 52411,33 грн., в тому числі ПДВ 8735,23 грн.; за лютий 2009 року 89398.03 грн., в тому числі ПДВ 14900,74 грн.; за березень 2009 року 78698,24 грн., в тому числі ПДВ 13115,31 грн.; за квітень 2009 року 65826,78 грн., в тому числі ПДВ 10971,13 грн.; за травень 2009 року 37106,04 грн., в тому числі ПДВ 6184,34 грн.; за червень 2009 року 55111,56 грн., в тому числі ПДВ 9185,26 грн.; за липень 2009 року 48200,08 грн., в тому числі ПДВ 8033,35 грн.; за серпень 2009 року 52400,21 грн., в тому числі ПДВ 8733,37 грн.; за вересень 2009 року 47542,08 грн., в тому числі ПДВ 7923,68 грн.

Аналіз укладених двох договорів оренди та доповнень до них свідчить про те, що сплата орендної плати передбачена один раз у два роки з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт. При цьому, основну суму плати за оренду майна склали витрати за користування електроенергією.

Разом з тим, відповідачем щомісячно формувався податковий кредит і валові витрати, повязані із сплатою витраченої електроенергії, у тому числі млином та обладнанням по виробництву олії соняшникової, які перебували у цей період в оренді ПП ОСОБА_2.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу про порушення відповідачем приписів пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а також про порушення відповідачем приписів пункту 1.3 статті 1 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 пункту 4.1 статті 4 підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», є обґрунтованими.

Крім того, як було зазначено, в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»двічі рази у січні та лютому 2009 року, віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 6595,30 грн.

Пояснюючи дану обставину, представник відповідача зазначив, що підприємство звернулось до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області з проханням долучити до матеріалів перевірки податкову накладну від 10.02.2009 № 260 на суму податку - 31200,00 грн., у тому числі 5200, 00 грн. ПДВ, отриману від ТОВ «Укртрімекс» та не відображену у складі податкового кредиту за лютий 2009 року.

Проте, відповідачем двічі віднесено до складу податкового кредиту суму 6595,30 грн., в той час, як вказана податкова накладна ТОВ «Укртрімекс» містить суму податку на додану вартість лише у розмірі 5200,00 грн. Це означає, що висновки податкового органу про порушення відповідачем порядку формування податкового кредиту у вказаному періоді є обґрунтованими.

Відносно твердження позивача про завищення відповідачем податкового кредиту у звязку з включенням до його складу сум податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару у ТОВ «Домінант-Тех», судом першої інстанції вірно зазначено наступне.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені пунктами 7.4, 7.5, 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову у частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»заборгованості у сумі 9699,00 грн., з огляду на наступне.

Судом першої інстанції не було взято до уваги приписи ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Сума боргу 9699 грн., по якій відмовлено у стягненні, виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0000062310/0 від 03.03.2010 року та стосується наступних подій.

В результаті проведення фінансово-господарських операцій ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" з TOB "Домінант - Тех" (код за ЄДРПОУ 34601647, ІПН 346016426509) у періоді з 01.07.2008 року по 31.08.2008 року встановлено завищення сум податкового кредиту за липень 2008 року на суму 2821,67 грн., за серпень 2008 року на суму 3644,17 гривень.

Дані операції стосувалися придбання Відповідачем у TOB «Домінант-Тех»продукції. Під час перевірки, на підтвердження вказаних взаємовідносин, ВАТ «Тетіївський завод продовольчих товарів»надано подорожні листи вантажного автомобіля від 06.08.2008 року №609079 та від 14.07.2008 року №890259 та від 24.07.2008 року, в яких зазначено завдання водієві щодо перевезення вантажу по Тетіївському району. Хоча TOB «Домінант-Тех»знаходиться у місті Києві.

У суді першої інстанції відповідачем було заявлено, що дані подорожні листи не стосуються вказаних подій. Проте, будь-яких доказів, що підтверджують товарність даної господарської операції жодного разу надано не було.

До того ж, на запит щодо проведення зустрічної перевірки TOB "Домінант - Тех" з приводу взаємовідносин з ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" від ДПІ у Голосіївському районі м.Києва отримано інформацію, що Свідоцтво платника ПДВ TOB "Домінант - Тех" анульоване 17.04.2009 року в зв'язку з неподанням декларацій з ПДВ протягом року (за період липень-серпень 2008 року та наступні звітні періоди декларації з ПДВ не подані). Що ще раз вказує на неможливість господарських поставок у вказаному періоді.

В результаті опрацювання Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено завищення задекларованих ВАТ "Тетіївський завод продовольчих товарів" господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій „операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" по операціях з ТОВ "Домінант - Тех" у сумі 2821,67 грн. за липень 2008 року та 3644,17 грн. за серпень 2008 року.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) (надалі Закон), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого Міністерством юстиції України за №233/2037 від 23.06.1997 року (із змінами та доповненнями внесеними наказами Державної податкової адміністрації України від 08.10.1998 року N469, від 02.08.2001 року №311, від 30.06.2005 №244), сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Отже, з огляду на вищевикладене, (64831,33 грн. - 55132,33 грн.) позовні вимоги в частині 9699,00 грн. підлягають також задоволено.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року -скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 9699,00 грн.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року -залишити без змін.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тетіївський завод продовольчих товарів»- залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 26 червня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.