Постанова

від 18.06.2012 по справі 2а-16673/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-16673/11/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  18 червня 2012 року           11:04           № 2а-16673/11/2670 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ СІ. Ю ЕЙ» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000610700 від 08.07.2011 Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Шевченко Я.В. Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»(далі –позивач, ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, далі –відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000610700 від 08.07.2011. Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив: Податковим повідомленням-рішенням №0000610700 від 08.07.2011 ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 508795,00 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням у розмірі 508794,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту № 46/07-207/34405318 від 20.06.2011 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»(код за ЄДРПОУ 34405318) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.03.2011»(далі –Акт перевірки). Актом перевірки встановлено: -          відсутність поставок послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а також нікчемність угод позивача з ТОВ «Анхель Ефект»; -          порушення вимог п.п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, завищення податкового кредиту за березень 2011 року на суму 508794,00 грн. Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. На виконання вищезазначених норм КАС України судом перевірено питання «товарності»операцій за договорами, укладеними між ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»та ТОВ «Анхель Ефект». Так, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи: договори на виконання робіт, укладені між ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»та ТОВ «Анхель Ефект», відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні; на підтвердження використання у господарській діяльності наданих ТОВ «Анхель Ефект»послуг: договори, укладені позивачем з іншими підприємствами на виконання аналогічних робіт, акти  здачі-приймання виконаних робіт. Підприємства, з якими позивачем було укладено договори на виконання послуг (обслуговування обладнання для локальних комп'ютерних мереж, сервісного обладнання для мережі кабельного телебачення тощо) надали інформацію суду про те, що вони дійсно мали відповідні господарські взаємовідносини з ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ», яке гарантійним листом повідомляло про те, що для виконання робіт на умовах субпідряду було залучено ТОВ «Анхель Ефект». Поряд з цим, суд дійшов висновку про «безтоварність»операцій за договорами, укладеними між ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»та ТОВ «Анхель Ефект», виходячи з наступного. По-перше, суд приймає до уваги те, що первинні документи мають розбіжності в частині дат укладення договорів. Наприклад, договір між ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»та ТОВ «Т-Плюс Калуш»№ 0104С2 на виконання сервісного обслуговування комп'ютерних мереж був укладений 01.03.2011.З акту здачі-приймання виконаних робіт №1  за березень 2011 року вбачається, що роботи виконувалися на об'єкті у місті Калуш. Разом з тим, договір між ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»та ТОВ «Анхель Ефект»№ 2701С5 на виконання сервісного обслуговування комп'ютерних мереж в м.Калуш (п.1.1 договору) був укладений 27.01.2011. Із зазначеного вбачається, що субпідрядник для виконання відповідних робіт був залучений раніше, ніж у позивача виникло саме зобов'язання по виконанню таких робіт згідно договору № 0104С2 він 01.03.2011. Чого фактично бути не може. Аналогічна ситуація має місце у договорі, укладеному між позивачем та ТОВ «Анхель Ефект»: № 2701С1 від 27.01.2011 (договір позивача із замовником від 01.02.2011 № 10201С). По-друге, судом досліджено обіг коштів по рахунках ТОВ «Анхель Ефект»та встановлено, що близько 95% операцій пов'язані з одним підприємством –ТОВ «Ювекс Трейд»(вбачається зокрема з банківських виписок ПАТ «Укркомунбанк»). Разом з тим, усі платежі, які надходили на рахунок ТОВ «Анхель Ефект» за виконані роботи в той же день перераховувалися третім особам, за винятком незначних сум. Зазначені операції виконувалися не одноразово, а постійно. Фактично обіг коштів по рахунку свідчить як про відсутність будь-яких «розумних»витрат, яки зумовлюють відсутність доходів, так і відсутність доходів як таких, за наявності постійного руху коштів. Із змісту ст.ст. 79, 80 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV вбачається, що господарськими товариствами, різновидом яких є товариство з обмеженою відповідальністю, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Зазначене в сукупності зумовлює відсутність господарської мети комерційної діяльності ТОВ «Анхель Ефект»та дає підстави суду вважати останнє лише «транзитним»підприємством в частині перерахування коштів. Разом з тим, операції за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Анхель Ефект», виконувалися у різних містах України, що потребує наявність робочої сили та витрат на відрядження. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Статтею 1 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 № 108/95-ВР передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Із зазначених норм можна зробити висновок, що за виконання роботи особа отримує винагороду, тобто праця є оплачуваною. В той же час, із наданих суду виписок по банківських рахунках витрат на виплату заробітної плати (у будь-якій формі із зазначенням цілей отримання готівки з поточного рахунку) чи на відрядження або інших пов'язаних із цим витрат, не вбачається. А відсутність оплати праці вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт. Також не вбачається витрат на організаційне забезпечення діяльності ТОВ «Анхель Ефект»(на утримання офісу, на оплату послуг зв'язку, придбання інструментів  - засобів для надання відповідних технічних послуг, виконання робіт, тощо). По-третє, суд не може приймати належним доказом реальності операцій за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Анхель Ефект»інформацію, надану контрагентами –замовниками відповідних робіт щодо виконання таких робіт саме ТОВ «Анхель Ефект», оскільки сам факт виконання робіт субпідрядником ними не був встановлений і підтверджений, а про це їм стало відомо лише з гарантійних листів, тобто за інформацією, наданою ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ». Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР –7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11). Враховуючи те, що судом встановлена відсутність реального характеру операцій за договорами, укладеними ТОВ «ЕМ СІ. Ю ЕЙ»з ТОВ «Анхель Ефект», відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач, всупереч положенням  ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають судові витрати, за таких умов, не відшкодовуються. Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В : У задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом  десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                          О.В. Кротюк Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.06.2012 р.