Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-6125/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2012 року № 2а-6125/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Арцінгер Бондарєв Шкляр та Партнери» простягнення 18 140,00грн.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Київський міський центр зайнятості (далі по тексту -позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Арцінгер Бондарєв Шкляр та Партнери»(далі по тексту -відповідач) про стягнення коштів в розмірі 18 140,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість за порушення статті 8 Закону України «Про зайнятість населення».

В судовому засіданні 7 червня 2012 року суд по справі перейшов в письмове провадження у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Відповідач проти позову заперечив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Київського міського центру зайнятості проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Арцінгер Бондарєв Шкляр та Партнери»за результатами якої 03.11.2010р. складено акт №72-ш про порушення законодавства України про зайнятість населення.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем статті 8 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: відповідно до наказу №19/к/2008 від 21.04.2008р. з 21.04.2008р. на посаду секретаря-перекладача призначена громадянка Німеччини ОСОБА_1 (ідентифікаційний код -НОМЕР_1). Дозвіл на працевлаштування іноземної громадянки на посаду секретаря -перекладача товариству оформлений за №26497 від 18.04.2008р., дійсний до 18.04.2009р., продовжений в установленому порядку до 18.04.2010р., а далі -до 18.04.2011р. Відповідно до наказу №21-к від 01.07.2009р. ОСОБА_1 переведена на посаду архіваріуса з 01.07.2009р. До перевірки надані наказ №25-к від 10.07.2009р. (про надання відпустки ОСОБА_1), наказ №31-к від 04.08.2010р. (про надання ОСОБА_1 відпустки з наступним звільненням), лист -повідомлення про звільнення ОСОБА_1 табелі обліку використання робочого часу, в яких посада, яку займала ОСОБА_1 зазначена як «архіваріус».

Таким чином, у період з 01.07.2009р. (дата переведення ОСОБА_1 на посаду архіваріуса) по 19.08.2010р. (дата звільнення ОСОБА_1 з посади архіваріуса) праця громадянки Німеччини ОСОБА_1 на посаді архіваріуса використовувалась без дозволу на використання праці іноземки на цій посаді.

Зазначеним актом перевірки до відповідача застосований штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом (на даний час розмір мінімальної заробітної плати складає 907грн.), а саме -18 140грн.

10 січня 2011 року позивачем винесено претензію №11-157 на суму 18 140грн.

Так, судом встановлено, що наказом №19/к/2008 від 21.04.2008р. з 21.04.2008р. на посаду секретаря -перекладача призначена громадянка Німеччини ОСОБА_1 (ідентифікаційний код -НОМЕР_1).

Дозвіл на працевлаштування іноземної громадянки на посаду секретаря -перекладача товариству оформлений за №26497 від 18.04.2008р., дійсний до 18.04.2009р., продовжений в установленому порядку до 18.04.2010р., а далі -до 18.04.2011р.

Відповідно до наказу №21-к від 01.07.2009р. ОСОБА_1 переведена на посаду архіваріуса з 01.07.2009р.

З акту від 03.11.2010р. №72-ш вбачається, що товариством до перевірки надані наказ №25-к від 10.07.2009р. (про надання відпустки ОСОБА_1), наказ №31-к від 04.08.2010р. (про надання ОСОБА_1 відпустки з наступним звільненням), лист -повідомлення про звільнення ОСОБА_1 табелі обліку використання робочого часу, в яких посада, яку займала ОСОБА_1 зазначена як «архіваріус».

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що зазначення посади «архіваріус»в наказі є помилковим та не відповідає дійсному трудовому статусу працівника в компанії. Зазначена помилка сталася внаслідок розширення трудових обов'язків ОСОБА_1, до яких було віднесено забезпечення діяльності архіву компанії без зміни посади. Наказом №21/1-к від 01.07.2009р. та наказом №21/2к від 01.07.2009р. про часткову зміну наказу №21-к від 01.07.2009р. виправлено помилку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про зайнятість населення»роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.

Таким чином, оплата праці, отримання грошового доходу не є обов'язковою умовою віднесення осіб до категорії зайнятих.

Відповідно ч. 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

- працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;

- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";

- обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

- які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;

- які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

- працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

У пунктах 1, 2, 4 (п.п. «ф»), 8 (п.п. «л») Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. №47, зазначено, що державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості.

Основними завданнями державної служби зайнятості є контроль за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності.

Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення.

Державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності, зокрема, у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства.

Вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України №47 від 24.06.1991р. затверджено Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість (далі - Положення), яка, згідно п. 1, 2 цього Положення, входить до складу державної служби зайнятості та складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості. Інспекція здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість.

Відповідно до Положення, інспекція має право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ, організацій усіх форм власності, за недодержання вимог, передбачених ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про зайнятість населення»у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідачем в судовому порядку оскаржено акт перевірки №72-ш від 03.11.2010р., проте рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2011р., яке набрало законної сили 10.04.2012р., адміністративний позов ТОВ «Арцінгер Бондарєв Шкляр та Партнери» залишений без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення»у разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арцінгер Бондарєв Шкляр та Партнери»коштів у розмірі 18 140грн. є обґрунтованими, законними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арцінгер Бондарєв Шкляр та Партнери» (код ЄДРПОУ 32248754) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в ГУДК м. Києва, МФО 820019, код 03491091) штраф в розмірі 18 140 (вісімнадцять тисяч сто сорок)грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін