Постанова

від 27.06.2012 по справі 18/3606/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2012 р. Справа № 18/3606/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 року у справі№ 18/3606/11 за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_3 доприватного підприємства "Влад-Буд 2007" про розірвання договорів та стягнення 200 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач звернувся до господарського суду із позовом про розірвання, укладених між сторонами договорів доручення від 19.07.2009 р., від 15.04.2009 р. та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 200 000, 00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.02.2012 р. (суддя -Тимченко Б.П.) позов задоволено. Розірвано укладені між сторонами договори доручення та стягнено з приватного підприємства "Влад-Буд 2007" 200 000,00 грн. заборгованості та судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. (головуючий -Істоміна О.А., судді -Бабакова Л.М., Білецька А.М.) рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2012 р. скасовано та постановлено нове, яким у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. та залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2012 р.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Влад-Буд- 2007" було укладено договір доручення від 29.07.2009 р. та договір доручення без номера та дати.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не виконав взятті на себе зобов'язання за договорами дорученням від 19.04.2009 р. та від 29.07.2009 р., що є істотним порушенням умов цих договорів, прийшов до висновку, що вказані договори підлягають розірванню на підставі ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, а вартість переданих за цими договорами будівельних матеріалів в сумі 200 000, 00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Проте, погодитись з висновком місцевого господарського суду не можна виходячи з таких підстав.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, у матеріалах справи міститься договір доручення від 29.07.2009 року (а. с. 7-8) та договір доручення без номеру та дати (а. с. 9-10). В рішенні, господарський суд першої інстанції посилається на договір доручення -від 19.04.2009 р., проте матеріали справи не містять копії цього договору, а відтак висновок суду першої інстанції про розірвання договору доручення від 19.04.2009 р. на підставі ст. 651 ЦК України не відповідає обставинам справи.

Разом з тим, задовольняючи позов про розірвання договорів доручення, суд першої інстанції не врахував, що розірвання вказаного виду договорів повинно здійснюється не в силу норм ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, а на підставі ст. 1008 ЦК України, відповідно до якої договір доручення припиняється у разі відмови довірителя або повіреного від договору, а якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач повідомлення про відмову від договору доручення від 29.07.2009 р. відповідачу не надсилав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанцій про безпідставність заявленого позову в частині розірвання договорів доручення на підставі ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України.

Крім того, ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 200 000, 00 грн., місцевий господарський суд вказав, що подані позивачем копії накладних є належним доказом факту передачі позивачем відповідачу вказаного у них товару, що свідчить про наявність заборгованості у відповідача.

Однак, суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що оглянуті ним у судовому засіданні накладні складені із порушенням вимог щодо форми первинного бухгалтерського документу, визначених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, не можуть бути належними і допустимими доказами наявності обставин, на які посилається позивач.

Так, із даних накладних вбачається, що у них відсутній підпис представника відповідача, а також відтиск печатки ТОВ "Влад-Буд 2007".

Крім того, необхідним доказом прийняття відповідачем будівельних матеріалів є складена ним довіреність на отримання матеріальних цінностей. Однак, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, довіреність на отримання від позивача будівельних матеріалів не видавалась.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції також дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача боргу у розмірі 200 000,00 грн.

Отже, доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують і підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 року не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 року у справі за № 18/3606/11 -без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л.Стратієнко