Постанова

від 20.06.2012 по справі 23/437

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 23/437

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Коршун Н.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю, Драшко Д.В. - директор,

від відповідача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб»

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.04.2012р.

по справі №23/437 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НТБ Плюс»

до Українського консорціуму «Екосорб»

про стягнення 591 506,29 грн.,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2011 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 591 506,29 грн. боргу та судових витрат

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором підряду №СК-39/162 від 06.12.2007р. не виконані належним чином зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за наданні послуги.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 17.04.2012р. у справі №23/437 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Українського консорціуму "Екосорб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" основний борг у розмірі 591 506,29 грн., 5 916,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції розглянуто справу у відсутності представника відповідача при цьому не повідомив його про дату, час та місце її розгляду. Також не прийнято до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2007р. між сторонами був укладений договір підряду № СК-39/162, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати роботи на об'єкті "Житлові будинки на перетині вулиць І. Клименка, П. Кривоноса, 3. Космодем`янської та Червонопартизанської в Солом`янському районі м. Києва № 1, № 2 та № 4".

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 N 7/98 щодо заповнення форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3). Типові форми № КБ-2в та № КБ-3 затверджені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5.

Факт виконання підрядних робіт у період з грудня 2007 року по липень 2008 року з боку позивача підтверджено наданими суду довідками про вартість робіт та актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

З наявних в матеріалах справи актів за період з грудня 2007 року по липень 2008 року та довідок про вартість робіт вбачається, що позивачем за договором підряду № СК-39/162 від 06.12.2007 року виконано підрядні роботи на суму 2 305 388, 80 грн.

У відповідності до п.7.3 договору підряду № СК-39/162 від 06.12.2007 року оплата фактично виконаних робіт здійснюється відповідачем на підставі акту приймання виконаних робіт, щомісячно, у строк десять робочих днів з моменту прийняття виконаних робіт.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати за виконані позивачем роботи повністю не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 591 506, 29 грн.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 591 506,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги, колегією суддів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Щодо тверджень апелянта про те, що місцевим господарським судом не було належним чином повідомлено його про дату, час та місце розгляду справи, судова колегія вважає їх необґрунтованими, оскільки, як свідчать матеріали справи (т.2 а.с.15), відповідачеві було направлено ухвалу суду про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (в редакції станом на 29.06.2008 р.) передбачено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер; загальну кількість відправлених примірників документа; дату відправки; підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Судовою колегією встановлено, що відмітка зроблена на звороті ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р. про поновлення провадження у даній справі відповідають вимогам вказаної вище інструкції.

Щодо посилання апелянта на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак, в матеріалах справи відсутня заява відповідача про сплив строку позовної давності, тому суд першої інстанції не мав підстав для його застосування.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб» на рішення Господарського суду м.Києва від 09.04.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 09.04.2012 року у справі №23/437 залишити без змін.

3. Матеріали справи №23/437 направити до Господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Коршун Н.М.