Постанова

від 12.09.2012 по справі 23/437

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 23/437

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І. (доповідач), Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М. за участю представників сторін позивача -Корнійчук М.О.; відповідача -не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 та на рішеннягосподарського суду м. Києва від 17.04.2012 у справі№ 23/437 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" доУкраїнського консорціуму "Екосорб" про стягнення 591 506,29 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" (далі -ТОВ "НТБ Плюс") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Українського консорціуму "Екосорб" (далі -УК "Екосорб") про стягнення 591 506,29 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.09.2011 порушено провадження у справі № 23/437 за позовом ТОВ "НТБ Плюс" до УК "Екосорб" про стягнення 591 506,29 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.04.2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з УК "Екосорб" на користь ТОВ "НТБ Плюс" основний борг у розмірі 591 506,29 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Авдеєв П.В., судді Коршун Н.М., Куксов В.В.) рішення господарського суду м. Києва від 17.04.2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу УК "Екосорб" -без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 та рішенням господарського суду м. Києва від 17.04.2012, УК "Екосорб" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 15.08.2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги на 29.08.2012.

Відповідно до розпорядження в.о. секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 28.08.2012 № 03.10-05/426 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. у відпустку для розгляду справи № 23/437, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 29.08.2012 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді: Грек Б.М., Жукова Л.В.

В судовому засіданні 29.08.2012 у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 12.09.2012.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 11.09.2012 № 03.10-05/491 у зв'язку з виходом судді Нєсвєтової Н.М. із відпустку для розгляду справи № 23/437, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 12.09.2012 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді: Грек Б.М., Жукова Л.В., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді: Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що між УК "Екосорб" (генеральний підрядник) та ТОВ "НТБ Плюс" (підрядник) 06.12.2007 укладено договір підряду № СК-39/162 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник приймає на себе зобов'язання за дорученням генерального підрядника, за рахунок власних або залучених матеріалів, сил, засобів, техніки та устаткування, у відповідності до проектно-кошторисної документації та будівельних норм і правил виконати комплекс оздоблювальних робіт, телефонізацію, проводове мовлення, телебачення та пожежну сигналізацію на будівництві об'єкту "Житлові будинки на перетині вулиць І. Клименка, П. Кривоноса, 3, Космодем"янської та Червонопартизанської в Солом`янському районі м. Києва № 1, № 2 та № 4".

Згідно п. 2.3 договору генеральний підрядник приймає на себе зобов'язання прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх на умовах договору.

Пунктом 5.1 договору орієнтована вартість робіт за договором в цілому, визначена в сумі 10 277 460,00 грн.

Відповідно до п. 7.3 договору оплата фактично виконаних робіт здійснюється на підставі акту приймання виконаних робіт, щомісячно, у строк десять робочих днів з моменту прийняття виконаних робіт.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт виконання підрядних робіт у період з грудня 2007 року по липень 2008 року з боку позивача підтверджено наданими суду довідками про вартість робіт та актами виконаних робіт, підписаних відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт. З наданих суду актів за період з грудня 2007 року по липень 2008 року та довідок про вартість робіт вбачається, що позивачем за договором підряду № СК -39/162 від 06.12.2007 виконано підрядні роботи на суму 2 305 388, 80 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо сплати за виконані позивачем роботи повністю не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 591 506,29 грн.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.3 договору оплата фактично виконаних робіт здійснюється на підставі акту приймання виконаних робіт, щомісячно, у строк десять робочих днів з моменту прийняття виконаних робіт.

ТОВ "НТБ Плюс" звертаючись до господарського суду з позовом до УК "Екосорб" позовні вимоги про стягнення 591506, 29 грн. обґрунтовувало тим, що між товариством та корпорацією 06.12.2007 укладено договір підряду № СК 39-/612 на виконання будівельних робіт. ТОВ "НТБ Плюс" було виконано за липень будівельні роботи, що підтверджується наступними документами: Довідка про вартість виконаних підряд робіт та Акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 58198,67 грн.; Довідка про вартість виконаних підряд робіт та Акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 119224,80 грн.; Довідка про вартість виконаних підряд робіт та Акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 414082, 80 грн.

Отже, предметом спору у справі позивачем було визначено заборгованість за виконані будівельні роботи на підставі договору підряду лише за липень 2008 року в розмірі 591 506,29 грн. боргу.

Разом з тим, суд першої інстанції вирішуючи спір у справі вийшов за межі предмету спору, оскільки визначив вартість виконаних робіт та наявність заборгованості за спірним договором за період з грудня 2007 по липень 2008 року.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази про зміну позивачем предмету спору.

Також, суд першої інстанції, визначаючи заборгованість за договором, не прийняв до уваги та не дав оцінки поданій до матеріалів справи представником позивача картки розрахунків між ТОВ "НТБ Плюс" та УК "Екосрб", із якої вбачається, що між сторонами після підписання актів виконаних робіт за липень 2008 року, зокрема, 31.12.2008 та 30.06.2009 проводились розрахунки.

Судом апеляційної інстанції вказані порушення не усунуті.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2012 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.04.2012.

В п.п. 3.9, 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2001 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Згідно ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача (п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270).

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

В матеріалах справи відсутнє повідомлення з відміткою про вручення УК "Екосрб" ухвали суду від 09.04.2012 і це свідчить про те, що УК "Екосрб" не було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду, яке відбулося17.04.2012 і згідно п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України зазначене порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку також підставою для скасування оскаржених судових рішень.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі ( п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України").

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 та рішення господарського суду м. Києва від 17.04.2012 у справі № 23/437 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.