Постанова

від 20.06.2012 по справі 23/336

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 23/336

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

при секретарі Зайцевій А.І.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К» на рішення господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року

по справі № 23/336 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 23/336 від 04.10.2011р. частково задоволений позов ТОВ «Компанія Европа-буд» до Обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К», з відповідача на користь позивача стягнуто 404 742 грн. основного боргу, 4 025,24грн.- 3% річних, судові витрати. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 23/336 від 04.10.2011р. скасувати в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

На підставі апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К» на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2011р. згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 31.10.2011р. порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Европа-буд» подано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2011р. у справі № 23/336 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. апеляційне провадження у справі № 23/336 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 58/459 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Европа-буд» про визнання недійсним договору № 29-Д на роботи з демонтажу від 29.07.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012р. апеляційне провадження у справі № 23/336 поновлено.

На підставі розпорядження секретаря палати від 12.06.2012р. розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі - суддя Корсакова Г.В., судді Рєпіна Л.О., Сулім В.В.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає, що неявка представника відповідача, участь якого в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 29.07.08 між Обслуговуючим кооперативом «Зеленбудсервіс-К» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Європа-Буд» (виконавець) укладено договір № 29-Д на роботи з демонтажу (далі - договір), відповідно до змісту якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати наступні роботи на будівельному майданчику об'єкта по вул. Радіальній, 5 у Печерському районі м. Києва: перший етап - демонтаж бетонних стін, теплиць та прилеглих господарських споруд з вивезенням будівельного сміття, другий етап -демонтаж адміністративної будівлі та ремонтних боксів з вивезенням будівельного сміття.

Згідно з п.1.2 договору виконавець зобов'язується виконати всі роботи власними силами та засобами або залученими силами у відповідності із затвердженою кошторисною документацією, а замовник зобов'язується створити виконавцю необхідні умови для виконаних робіт, прийняти їх результат у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи.

Відповідно до п.3.1 договору термін виконання робіт складає 14 робочих днів з дати початку робіт.

Згідно з п. 2.1. договору договірна вартість робіт за перший етап складає 213727, 50 грн., крім того ПДВ 20% - 42745,50 грн., всього 256473,00 грн.; за другий етап складає 503 952,50 грн., крім того, ПДВ 20% - 100 790,50 грн., всього 604 743,00 грн. Загальна договірна вартість робіт складає 717 680 грн, крім того, ПДВ 20% 143536 грн., всього 861 216 грн.

Як визначено п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 404 742,00 грн. - сума основного боргу, 37 236,08 грн. пені, 94 709,63 грн. інфляційних та 28 845,09 грн.-3% річних мотивуючи вимоги тим, що на виконання умов договору, виконав роботи на загальну суму 404 742 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт за квітень 2009 року до договору № 29-Д від 29.07.2008 року складеного виконавцем-позивачем. Доказом направлення акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року відповідачу є опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек № 3681 від 22.02.2011 року. Проте, відповідач виконані роботи не оплатив.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що пунктом 3.2 договору передбачено, що підставою вважати роботи виконаними є акт виконаних робіт згідно протоколу договірної ціни, який відповідач підписує на протязі трьох робочих днів (якщо немає зауважень до виконаної роботи), або дає мотивовану відмову і указує терміни усунення недоліків. Позивачем були виконані роботи згідно договору № 29-Д від 29.07.2008 року, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року, який зі сторони відповідача хоча і не підписаний, але виконані по ньому позивачем підрядні роботи в силу імперативних вимог статті 853 Цивільного кодексу України вважаються прийнятими відповідачем, адже позивачем даний акт було направлено відповідачу, що підтверджується належними доказами по справі. Будь - яких належних доказів наявності зауважень з боку відповідача щодо якості виконаних позивачем підрядних робіт за квітень 2009 рок на суму 404 742, 00 грн. суду не надано. Таким чином, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч.2 ст. 530 ЦК України, наявність доказів відправлення відповідачу акту виконаних робіт, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу. Крім того, вказав, що згідно ст. 625 ЦК України та правильним арифметичним розрахунком 3 % річних, вимога в цій частині підлягає задоволенню у розмірі 4 025, 24 грн. (за період з 30.05.2011 року по 27.09.2011 року).

Між тим, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту договору випливає, що у випадку порушення термінів оплати виконаних робіт відповідач сплачує пеню у розмірі 0, 05 % від заборгованості за кожний день прострочення. За розрахунком позивача розмір пені за період з 01.05.2009 року по 31.10.2010 року складає 37 236,08 грн. Однак, враховуючи пункт 2 статті 530 Цивільного кодексу України, правомірним буде нарахування пені з 30.05.2011 року. Враховуючи, що суду у даному випадку не надано права виходити за межі позовних вимог, вимога в цій частині задоволенню не підлягає. В зв'язку з від'ємним індексом інфляції за період з 30.05.2011р. по 27.09.2011р. суд також відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наполягає на тому, що відсутні докази пред'явлення позивачем відповідачу вимоги (претензії) про сплату боргу, а умовами договору не визначені строки здійснення розрахунків, таким чином місцевий господарський суд безпідставно застосував приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України. Також вказує на те, що судом безпідставно залишено без задоволення клопотання про припинення провадження у справі в порядку п.п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки позивач не дотримався процедури пред'явлення вимоги про сплату боргу.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до умов п.3.2 та п.4.2.5 договору, підставою вважати роботи виконаними є акт виконаних робіт згідно протоколу договірної ціни, який замовник підписує на протязі 3 робочих днів ( якщо не має зауважень до виконаної роботи), або дає мотивовану відмову і вказує терміни усунення недоліків.

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлених недоліків робіт про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом та умовами договору покладений саме на відповідача (замовника).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виконані роботи за договором № 29-Д від 29.07.2008р. на суму 404 742 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2 за квітень 2009р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за квітень 2009р., надіслання яких відповідачу підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком № 3682 від 22.02.2011р.

Отримання вказаного акту та довідки відповідачем не заперечується.

Колегія суддів погоджується з доводами місцевого господарського суду, що виходячи з положень ст. 853, ст. 882 Цивільного кодексу України і того, що відмова відповідача від підписання наданого позивачем вказаного акту приймання виконаних робіт є необґрунтованою та безпідставною, зауважень щодо якості та строків виконаних робіт відповідачем не заявлялось, а тому вказаний акт є підставою для розрахунків між сторонами, оскільки є таким, що прийнятий.

Разом з тим, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором є передчасним, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами в договорі не визначено строк (термін) виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

З огляду на зазначене вище, відповідач зобов'язаний виконати таке грошове зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Судова колегія звертає увагу на те, що листи-вимоги позивача ( а.с.26-27, 29-32) не містять вимоги здійснити оплату виконаних робіт, оскільки стосуються лише вимоги позивача до відповідача підписати акт виконаних робіт за квітень 2009року.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів пред'явлення відповідачу в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вимоги про оплату робіт на суму 404 742 грн., то, за таких обставин, на момент пред'явлення позову строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт за Договором ще не настав.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем на момент пред'явлення позову не доведено порушення відповідачем права позивача на оплату виконаних робіт.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 404 742 грн. надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 404 742 грн. грн. основного боргу підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

За відсутності встановленого факту прострочення грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 236,08 грн. пені, 94 709,63 грн. інфляційних та 28 845,09 грн.-3% річних є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо посилань відповідача на безпідставність залишення місцевим судом клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п.п.1-1 ст. 80 ГПК України, чим порушені норми процесуального права, то колегія суддів звертає увагу на таке.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, господарський суд правомірно залишив клопотання відповідача без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2011р. прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К» на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2011р у справі № 23/336 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 04.10.2011р у справі № 23/336 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Европа-буд» (ідентифікаційний код 33830026) на користь Обслуговуючого кооперативу «Зеленбудсервіс-К» (ідентифікаційний код 32493135) державне мито в розмірі 2 830 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять грн.00коп.) за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 23/336 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Сулім В.В.