Постанова

від 26.06.2012 по справі 9/153-3/124

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 9/153-3/124

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

1-го позивача -ОСОБА_1 за довіренням № 02-17/2/2469 від 12.11.2010 року

2-го позивача - ОСОБА_5 за довіренням № 02-17/2/2457 від 12.11.2010 року

відповідача -не з'явився

третіх осіб - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх.№ 1177 П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року у справі

за позовом

1. Виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава,

2.Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, м. Полтава,

до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, м. Полтава,

2. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, м. Полтава,

3. Управління з контролю за використання та охороною земель в Полтавській області, м. Полтава,

4. Приватне підприємство "Меркурій ", м. Дніпропетровськ,

про повернення земельної ділянки

та за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Полтава,

до 1. Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, м. Полтава,

2. Виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава,

про визнання права користування земельною ділянкою та визнання права на компенсацію за знесення автостоянки,

ВСТАНОВИЛА:

Виконавчий комітет Полтавської міської ради та територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради звернулись до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки по АДРЕСА_1, у зв'язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року.

Приватний підприємець ОСОБА_3 подала зустрічний позов до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою площею 6 377 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення питання компенсації за знесення нерухомого майна -автостоянки, що розташована на цій земельній ділянці та визнання права на компенсацію за знесення автостоянки.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.02.2009 року первісні позовні вимоги виконавчого комітету Полтавської міської ради та територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради задоволено та в задоволенні зустрічного позову приватного підприємця ОСОБА_3 відмовлено (т.2 а.с.31-34) .

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року вказане рішення залишене без змін, а апеляційна скарга фізичної особи-підприємця -без задоволення (т.2 а.с.122-128).

Вищий господарський суд України постановою від 05 серпня 2009 року постнову Київського міжобласного апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Полтавської області скасував, а справу передав на новий розгляд до господарського суду Полтавської області (т.2 а.с.178-183).

У постанові суд касаційної інстанції наголосив на необхідності з'ясування факту наявності або відсутності обставин звернення відповідача у передбачений договором спосіб щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року та прийняття орендодавцем рішення з цього приводу, обставин дотримання положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо переважного права відповідача на поновлення договору оренди землі, а також дослідження умов договору, які визначають порядок повернення орендованої земельної ділянки, у тому числі вчинення певних дій щодо розташованого на ній рухомого чи нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року (суддя Бунякіна Г.І.) позовні вимоги за первісним позовом задоволені, зобов"язано приватного підприємця ОСОБА_3 повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1, у зв"язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за первісним позовом подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов. Вказує на те, що відповідно до норм чинного законодавства у разі виникнення права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право користування на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда. Відповідач вважає, що згідно зі ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України він набув право користування частиною спірної земельної ділянки на якій розташовані об'єкти нерухомого майна першої черги будівництва автостоянки.

1-й позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що правовстановлюючий документ, який засвідчував би право власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1, відсутній. Також зазначає, що відповідне рішення щодо продовження ПП ОСОБА_3 прав користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ні Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ні Полтавською міською радої не приймалось.

2-й позивач зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

1-ша та 3-тя третіх осіб відзиви на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.

4-та третя особа також відзив на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання не з'явилась, направлена на її адресу ухвала суду про призначення справи до розгляду повернута з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

2-га третя особа у судове засідання не з'явилась, 23.04.2012 року через канцелярію суду надійшов лист № 01-14/1104, в якому 2-га третя особа вказує, що не підтримує апеляційну скаргу та просить її розглянути без участі її представника.

Відповідач також в судове засідання не з'явився 29.05.2012 року через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому він просить розглядати апеляційну скаргу без його участі, у зв'язку із знаходженням на стаціонарному лікуванні.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника відповідача та третіх осіб за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчим комітетом Полтавської міської ради № 360 від 28.11.2001 року

погоджено розміщення платної автостоянки на земельній ділянці площею 0,45 га по АДРЕСА_1 а також зобов'язано відповідача виготовити проекти будівництва автостоянки та відведення земельної ділянки і погодити у встановленому порядку право на користування земельною ділянкою дозвіл на будівництво оформити окремим рішенням після погодження проектів (т.1 а.с.35).

З погодження № 501 від 24.04.2002 року вбачається, що Головне управління

містобудування та архітектури вбачається, що проект виготовлено на першу чергу,

який включає майданчик для відкритого зберігання автомобілів, операторська,

огорожа, освітлення території, монтаж малих очисних споруд (т.1 а.с.39,40).

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 149 від 27.05.2002 року надано приватному підприємцю ОСОБА_3 земельну ділянку площею 6377 кв. м. по АДРЕСА_1 за рахунок вільних міських земель на умовах оренди та подальшого викупу її для будівництва платної автостоянки та дозволено оформити дозвіл на будівництво (т.1 а.с.36).

Актом державної технічної комісії про приймання в експлуатацію від 06.03.2003 року № 101 прийнято в експлуатацію першу чергу платної автостоянки по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.43,44).

З Витягу з Рішення Виконкому Полтавської міськради № 119 від 25.05.2005 року вбачається, що ФОП ОСОБА_3 1.1. продовжено право оренди земельної ділянки на 1 рік площею 6377 кв. м. для розміщення автостоянки, за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.57).

06.06.2005 року між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (орендодавець) та ПП ОСОБА_3 (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 08.06.2005 року у реєстрі міськвиконкому за № 354-П (т.1 а.с.10,11).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 119 від 25.05.2005 року надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 6377 кв. м. (шість тисяч триста сімдесят сім кв. м.) для розміщення автостоянки, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. В оренду передається земельна ділянка площею 6377 кв.м.

У п.2.2. Договору зазначено, що він укладається терміном з 25 травня 2005 року по 25 травня 2006 року. По закінченні терміну дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендарю необхідно повідомити письмово Орендодавця про бажання щодо продовження права на оренду земельної ділянки на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до закінчення дії договору.

Рішенням Полтавської міської ради від 09.08.2007 року вирішено погодити розташування торговельно-розважального комплексу на земельній ділянці орієнтовною площею 2,8 га на перехресті вулиць Героїв Сталінграду та Никитченка частково за рахунок території тимчасових автостоянок по АДРЕСА_1 та частково за рахунок вільних міських земель з перерахуванням на договірних засадах ПП «Меркурій»п'яти млн. грн. до цільового фонду міської ради (т.1 а.с.75).

У зв'язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року Виконавчий комітет Полтавської міської ради та територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради звернулись до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 про повернення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що ПП ОСОБА_3 заявами від 01.03.2006 року та 01 червня 2006 року до виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на 5 років (т.5 а.с. 84,85).

Згідно ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

На звернення відповідача Полтавське міське управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради Листом № 01-24-8/5/6 від 06.03.2006 року повідомлено ПП ОСОБА_3, що питання продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 буде розглянута на засіданні постійно діючої комісії міськвиконкому з питань землекористувань та землеволодінь (т.5 а.с.86).

З Протоколу постійно діючої комісії міськвиконкому з питань землекористувач та землеволодінь від 21.04.2006 року вбачається, що за результатами розгляду питання щодо продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 доручено Управлінню земельних ресурсів спільно з управлінням архітектури та містобудування довивчити дане питання з виїздом на місце (т.5 а.с.87).

З Протоколу засідання постійної комісії з питань економічної політики, комунальної власності, бюджету, фінансів, цін та регулювання земельних відносин від 29.08.2006р. за результатами розгляду звернення ПП ОСОБА_3 щодо продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування автостоянки доручено Головному управлінню у справах містобудування та архітектури довивчити питання щодо подальшого розміщення автостоянки (т.5 а.с.91-98).

Головне управління у справах містобудування та архітектури Листом № 01-26-16/1945 від 14.09.2006 року повідомило ПП ОСОБА_3 про те, що будівництво платної автостоянки на земельній ділянці по АДРЕСА_1 станом на 2002 рік було своєчасним та актуальним з метою збільшення місць для зберігання автотранспорту і використання вільних міських земель. Також в листі зазначено, що в теперішній час, після розробки і погодження генерального плану міста виникла необхідність будівництва об'єктів, що потребують вкладення більш значних коштів, у зв'язку з чим згадана ділянка планується для будівництва об'єктів спортивно-оздоровчого комплексу (т.5 а.с.97,98).

15.02.2007 року Приватний підприємець ОСОБА_3 звернулась до виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою щодо продовження права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 на 5 років (т.5 а.с.99).

За результатами розгляду вказаної заяви Міський голова Листом-повідомленням № 02-27/1/530 від 12.03.2007 року повідомив ПП ОСОБА_3 про те, що продовження права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 продовжуватися не буде. У зв'язку з чим повідомили відповідача про необхідність виконання умов пункту 2.4 договору оренди земельної ділянки від 08.06.2005 року № 354-П (т.5 а.с.100).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що органами місцевого самоврядування звернення ПП ОСОБА_3 щодо продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 розглянуто у встановленому порядку, про результати розгляду яких ПП ОСОБА_3 повідомлена належним чином.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до п.2.2. Договір оренди припинив дію 26 травня 2006 року.

Що стосується твердження відповідача про те, що на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать йому на праві власності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання наявності на земельній ділянці по АДРЕСА_1 об'єктів нерухомого майна та правомірності його спорудження було предметом розгляду господарської справи № 19/149 за позовом Полтавської міської ради до ФО-П ОСОБА_3.І. про знесення об'єкта незавершеного будівництва.

Під час розгляду вказаної справи було встановлено що 24.04.2002 року Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради погоджено проектно-кошторисну документацію на платну автостоянку по АДРЕСА_1.

У погодженні № 501 від 24.04.2002 роу Головного управління містобудування та архітектури зазначено, що проект виготовлено на першу чергу, який включає: майданчик для відкритого зберігання автомобілів, операторська, огорожа, освітлення території, монтаж малих очисних споруд.

ПП ОСОБА_3 розпочато будівництво об'єкту, який за своїми характеристиками відрізняється від визначених у погодженні № 501 від 24.04.2002 року Головного управління містобудування та архітектури характеристик.

Судовим експертом зроблено висновок, що об'єкт - нежитлова будівля «літ. А-2»(або незавершене будівництво), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає показникам забудови, визначеним у погодженні Головного управління містобудування та архітектури № 501 від 24.04.2002 року.

Відповідно до висновку судового експерта об'єкт - нежитлова будівля літ. «А-2»(або незавершене будівництво), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає вимогам затвердженої в установленому порядку проектної документації. Дана невідповідність проекту полягає у безпідставній зміні конфігурації, розмірів в плані та площі забудови будівлі.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.06.2011 року по вказаній справі, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року, позовні вимоги Полтавської міської ради задоволено та зобов'язано ФО-П ОСОБА_3 знести за свій рахунок об'єкт незавершеного будівництва (нежитлову будівлю А-2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та привести територію забудови до попереднього стану (т.5 а.с.12-14).

Відповідно до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (т.4 а.с.32).

Згідно з п. 2.4 Договору оренди, в разі припинення або розірвання договору оренди Орендар зобов'язаний в 10-ти денний термін повернути орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду. Погіршення стану земельної ділянки, проведені орендарем, відшкодуванню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив первісний позов та зобов"язав Приватного підприємця ОСОБА_3 повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 у зв"язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року.

Що стосується зустрічних позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 34 ст. 26 , п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття І рішення сесії.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення, договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Відповідне рішення орендодавцем не приймалося.

Позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем прийнято рішення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що за відсутності відповідного рішення міської ради підстави для задоволення вимог ФОП ОСОБА_3 про зміну строку дії договору та визнання права користування спірною земельною ділянкою відсутні.

Стосовно твердження апелянта про набуття права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з огляду на положення ст. 120 Земельного кодексу України колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Вказаними нормами визначено правомірність переходу права користування земельною ділянкою при переході права власності на об'єкт нерухомого майна, що на ній розташований, та яка знаходиться у правомірному користуванні.

Відповідно до положень ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст.126 Земельного кодексу України, зокрема, право користування земельною ділянкою -договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача про те, що він набув право користування земельною ділянкою відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України.

Що стосується зустрічних позовних вимог ПП ОСОБА_3 про визнання права на компенсацію за знесення автостоянки, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Господарським судом Полтавської області у справі 19/149 за позовом Полтавської міської ради до ФОП ОСОБА_3 про знесення об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було призначено судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновків якої встановлено, що об'єкт нежитлова будівля літ. "А-2", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, не відповідає вимогам затвердженої в установленому порядку проектної документації та є об'єктом самочинного будівництва.

Положенням ст. 376 Цивільного кодексу передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно п. 2.4 Договору № 354-П від 08.06.2005 року в разі припинення або розірвання договору оренди Орендар зобов'язаний в 10-денний термін повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду. Поліпшення стану земельної ділянки, проведені Орендарем, відшкодуванню не підлягають.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Полтавської міської ради від 09.08.2007 року зобов'язано Приватну фірму "Меркурій" вирішити згідно з чинним законодавством питання відшкодування власникам нерухомого майна, що підлягатиме знесенню при будівництві.

З аналізу вказаних норм вбачається, що в даному випадку відсутні передбачені законом підстави для компенсації позивачу за зустрічним позовом втрат у зв'язку зі знесенням автостоянки, що розташована на спірній земельній ділянці.

За таких обставин колегія суддів вважає, що господарський суд також обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської області від 14 лютого 2012 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14 лютого 2012 року у справі № 9/153-3/124 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.

Постанову підписано 25.06.2012 року