Постанова

від 11.09.2012 по справі 9/153-3/124

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 9/153-3/124

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Полянський А.Г., Яценко О.В. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року у справі№ 9/153-3/124 господарського суду Полтавської області за позовом 1. Виконавчого комітету Полтавської міської ради, 2. Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради доПриватного підприємця ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, 2. Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, 3. Управління з контролю за використанням та охороною земель в Полтавській області, 4. Приватного підприємства "Меркурій" проповернення земельної ділянки та за зустрічним позовомПриватного підприємця ОСОБА_4 до 1. Виконавчого комітету Полтавської міської ради, 2. Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради провизнання права користування земельною ділянкою та визнання права на компенсацію за знесення автостоянки в судовому засіданні взяли участь представники від позивачів ОСОБА_5 дов. № 02-17/2/2469 від 12.11.2010 року ОСОБА_5 дов. № 02-17/2/2457 від 12.11.2010 року В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Полтавської міської ради та територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради звернулись до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом -ПП ОСОБА_4.) про повернення земельної ділянки по АДРЕСА_1, у зв'язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року.

Ухвалою господарського суду полтавської області від 15.09.2008 року було прийнято зустрічний позов ПП ОСОБА_4 до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради та виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою площею 6 377 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення питання компенсації за знесення нерухомого майна -автостоянки, що розташована на цій земельній ділянці та визнання права на компенсацію за знесення автостоянки.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року позовні вимоги виконавчого комітету Полтавської міської ради та територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради задоволені: зобов'язано ПП ОСОБА_4 повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1, у зв'язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року. В задоволенні зустрічного позову ПП ОСОБА_4 -відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП ОСОБА_4 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду від 14.02.2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року апеляційну скаргу ПП ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року у справі № 9/153-3/124 -і без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПП ОСОБА_4. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року в частині задоволення первісного позову повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, а в частині відмови в задоволені зустрічного позову судові акти залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 331, 377 Цивільного кодексу України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.09.2012 року № 03.08-05/817 для перегляду в касаційному порядку справи № 9/153-3/124 у зв'язку перебуванням судді Корсака В.А. на лікарняному сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді Полянський А.Г., Яценко О. В.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з оглядну на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 360 від 28.11.2001 року погоджено розміщення платної автостоянки на земельній ділянці площею 0, 45 га по АДРЕСА_1 а також зобов'язано відповідача виготовити проекти будівництва автостоянки та відведення земельної ділянки і погодити у встановленому порядку право на користування земельною ділянкою дозвіл на будівництво оформити окремим рішенням після погодження проектів.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням містобудування та архітектури було погоджено проект виготовлення платної автостоянки, згідно якого будівництво здійснюється в дві черги, що підтверджується погодженням управління № 501 від 24.04.2002 року.

Так, проект погодження на першу чергу включає майданчик для відкритого зберігання автомобілів, операторська, огорожа, освітлення території, монтаж малих очисних споруд.

27.05.202 року рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 149 надано ПП ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6 377 кв. м. по АДРЕСА_1 за рахунок вільних міських земель на умовах оренди та подальшого викупу її для будівництва платної автостоянки та дозволено оформити дозвіл на будівництво.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що актом державної технічної комісії про приймання в експлуатацію від 06.03.2003 року № 101 прийнято в експлуатацію першу чергу платної автостоянки по АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Полтавської міськради № 119 від 25.05.2005 року було продовжено ПП ОСОБА_4 право оренди земельної ділянки на 1 рік площею 6 377 кв. м. для розміщення автостоянки, за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2005 року між виконавчим комітетом Полтавської міської ради та ПП ОСОБА_4 укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 08.06.2005 року у реєстрі міськвиконкому за № 354-П.

Згідно п. 1.1. Договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 119 від 25.05.2005 року надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 6 377 кв. м. для розміщення автостоянки, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. В оренду передається земельна ділянка площею 6 377 кв. м.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що він укладається терміном з 25.05.2005 року по 25.052006 року. По закінченні терміну дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендарю необхідно повідомити письмово Орендодавця про бажання щодо продовження права на оренду земельної ділянки на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до закінчення дії договору.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 09.08.2007 року рішенням Полтавської міської ради погоджено розташування торговельно-розважального комплексу на земельній ділянці орієнтовною площею 2, 8 га на перехресті вулиць Героїв Сталінграду та Никитченка частково за рахунок території тимчасових автостоянок по АДРЕСА_1 та частково за рахунок вільних міських земель з перерахуванням на договірних засадах ПП "Меркурій" п'яти млн. грн. до цільового фонду міської ради.

Виконавчий комітет Полтавської міської ради та територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, у зв'язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року, звернулись до господарського суду з позовом про повернення земельної ділянки.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП ОСОБА_4 01.03.2006 року та 01.06.2006 року зверталася із заявами до виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на 5 років.

06.03.2006 року Полтавське міське управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради листом № 01-24-8/5/6 повідомило ПП ОСОБА_4, що питання продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 буде розглянуте на засіданні постійно діючої комісії міськвиконкому з питань землекористувань та землеволодінь.

Так, згідно протоколу постійно діючої комісії міськвиконкому з питань землекористувач та землеволодінь від 21.04.2006 року вбачається, що за результатами розгляду питання щодо продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 доручено Управлінню земельних ресурсів спільно з управлінням архітектури та містобудування довивчити дане питання з виїздом на місце.

З протоколу засідання постійної комісії з питань економічної політики, комунальної власності, бюджету, фінансів, цін та регулювання земельних відносин від 29.08.2006 року за результатами розгляду звернення ПП ОСОБА_4 щодо продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування автостоянки доручено Головному управлінню у справах містобудування та архітектури довивчити питання щодо подальшого розміщення автостоянки.

14.09.2006 року Головне управління у справах містобудування та архітектури Листом № 01-26-16/1945 повідомило ПП ОСОБА_4 про те, що будівництво платної автостоянки на земельній ділянці по АДРЕСА_1 станом на 2002 рік було своєчасним та актуальним з метою збільшення місць для зберігання автотранспорту і використання вільних міських земель, проте на момент розгляду заяви, після розробки і погодження генерального плану міста, виникла необхідність будівництва об'єктів, що потребують вкладення більш значних коштів, у зв'язку з чим згадана ділянка планується для будівництва об'єктів спортивно-оздоровчого комплексу.

Так, 15.02.2007 року ПП ОСОБА_4 звернулась до виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою щодо продовження права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 на 5 років.

За результатами розгляду вказаної заяви міський голова Листом-повідомленням № 02-27/1/530 від 12.03.2007 року повідомив ПП ОСОБА_4 про те, що продовження права оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 продовжуватися не буде, у зв'язку з чим повідомили відповідача про необхідність виконання умов пункту 2.4. договору оренди земельної ділянки від 08.06.2005 року № 354-П.

Отже, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що органами місцевого самоврядування звернення ПП ОСОБА_4 щодо продовження права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 було розглянуто у встановленому порядку, про результати розгляду яких відповідача повідомлено належним чином.

За умовами п. 2.2. Договір оренди припинив дію 26 травня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно положень ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

За умовами ч. ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Крім того, попередніми судовими інстанціями встановлено, що питання наявності на земельній ділянці по АДРЕСА_1 об'єктів нерухомого майна та правомірності його спорудження було предметом розгляду господарської справи № 19/149 за позовом Полтавської міської ради до ПП ОСОБА_4 про знесення об'єкта незавершеного будівництва.

Так, у вищевказаній справі було встановлено, що згідно висновку судового експерта об'єкт -нежитлова будівля "літ. А-2" (або незавершене будівництво), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає показникам забудови, визначеним у погодженні Головного управління містобудування та архітектури № 501 від 24.04.2002 року. Дана невідповідність проекту полягає у безпідставній зміні конфігурації, розмірів в плані та площі забудови будівлі.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.06.2011 року у справі № 19/149, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року, позовні вимоги Полтавської міської ради задоволено та зобов'язано ПП ОСОБА_4 знести за свій рахунок об'єкт незавершеного будівництва (нежитлову будівлю А-2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та привести територію забудови до попереднього стану.

За умовами п. 2.4 Договору оренди, в разі припинення або розірвання договору оренди Орендар зобов'язаний в 10-ти денний термін повернути орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду. Погіршення стану земельної ділянки, проведені орендарем, відшкодуванню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення ст. 35 ГПК України, погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських про задоволення первісного позову та зобов'язання ПП ОСОБА_4 повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 у зв'язку з припиненням договору оренди земельної ділянки від 16.06.2005 року.

Крім того, ПП ОСОБА_4 було заявлено зустрічні позовні вимоги про визнання права користування земельною ділянкою та визнання права на компенсацію за знесення автостоянки

За приписами п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Отже, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття відповідного рішення на сесії.

Згідно положень ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи приписи вказаних норм, Законом не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення, договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яке позивачем не приймалося.

Частиною 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Вказаними нормами визначено правомірність переходу права користування земельною ділянкою при переході права власності на об'єкт нерухомого майна, що на ній розташований, та яка знаходиться у правомірному користуванні.

Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, встановлені в ст. 126 Земельного кодексу України, зокрема, право користування земельною ділянкою -договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За таких обставин, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Порядок відшкодування збитків передбачено ст. 95 Земельного кодексу України.

Як було вказано вище, рішенням господарського суду полтавської області у справі № 19/149 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновків якої встановлено, що об'єкт нежитлова будівля літ. "А-2", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, не відповідає вимогам затвердженої в установленому порядку проектної документації та є об'єктом самочинного будівництва, а тому враховуючи приписи ст. 376 Цивільного кодексу України та положення п. 2.4. Договору ПП ОСОБА_4 зобов'язана повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому вона одержала її в оренду.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Полтавської міської ради від 09.08.2007 року зобов'язано приватну фірму "Меркурій" вирішити, згідно з чинним законодавством, питання відшкодування власникам нерухомого майна, що підлягатиме знесенню при будівництві.

Також, ПП ОСОБА_4 при звернення з касаційною скаргою, в резолютивній частині останньої, заявила вимогу про скасування оскаржуваних судових актів лише в частині задоволення первісних позовних вимог, а тому вбачається відповідач за первісним позовом погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо вимог які заявлялись в зустрічній позовній заяв.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи судомами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року у справі № 9/153-3/124 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року у справі № 9/153-3/124 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков суддіА.Г. Полянський О.В. Яценко