Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а-1812/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р. № 2а-1812/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засідань Макар Г.В.

представників:

від позивача -Дубас В.М.,

від відповідача -Пастернак У.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Мінеральні добрива»торгова компанія»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Мінеральні добрива»торгова компанія»звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011 року за №0001302301 та за №0001312301.

У відповідності до вимог ст.55 КАС України судом замінено ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби.

Позивач в позовній заяві стверджує, що під час перевірки відповідачем було проігноровано те, що за протоколом загальних зборів від 15.03.2010 року за №2 учасником товариства ТзОВ «T.F.C. Grouр»було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу, а відтак внесок останнього до статутного фонду в розмірі 143910 грн. 00 коп. не може вважатись безповоротною фінансовою допомогою. Також, продовжує позивач, ним було самостійно до початку перевірки відображено уточнені показники щодо завищення валових витрат за 2010 року в розмірі 214000 грн. 00 коп. у складі податкової декларації за І квартал 2011 року і самостійно нарахована сума штрафу у розмірі 2675 грн. 00 коп. Окрім того, на думку позивача, у нього був відсутній обов'язок подавати розрахунок з комунального податку за лютий 2010 року, оскільки нарахування податкового зобов'язання по даному податку ним не здійснювалось.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву стверджує, що ним правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами документальної планової перевірки ТзОВ «Мінеральні добрива»«Торгова компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.02.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 25.02.2010 року по 31.12.2010 року складено акт від 15.07.2011 року за №551/23-1/36855331 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року:

- за №0001312301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з комунального податку у розмірі 170 грн. 00 коп.;

- за №0001302301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 109641 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем -87713 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21928 грн. 00 коп.

Згідно з висновків акта перевірки, перевіряючими встановлено порушення:

- підп.1.22.1 п.1.22 ст.1, підп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.9 п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування підприємств»;

- ст.15, ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», п.1

Рішення Стебницької міської ради народних депутатів від 10.08.2004 року за №385 «Про внесення змін до рішення Стебницької міської ради від 17.05.1999 року за №12 та підп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як передбачено абзац.1 підп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування підприємств»від 28.12.1994 року за №334/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Безповоротна фінансова допомога, у відповідності до підп.1.22.1 п.1.22 ст.1 даного Закону, це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно за договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Як вбачається з витягу з протоколу №2 зборів учасниів ТзОВ «Мінеральні добрива «Торгова компанія»від 15.03.2012 року учасники товариства вирішили збільшити розмір статутного фонду до 1500000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 року за №1576-XII, з наступними змінами та доповненнями, товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Зменшення статутного (складеного) капіталу при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства набирає чинності з дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що учасником товариства ТзОВ «T.F.C. Grouр»було перераховано позивачу в якості внеску до статутного фонду кошти в розмірі 143910 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями із вказаним призначенням платежу «внесок у статутний фонд без ПДВ»та карткою рахунку:46 за період з 01.02.2010 року по 31.12.2010 року.

При цьому, посилання органа державної податкової служби на ст.16 Закону України «Про господарські товариства», яка передбачає, що рішення товариства про зміни до статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру, є безпідставними, оскільки ця частина статті не стосується порядку збільшення статутного фонду, а лише наслідків, які з нього випливають.

З огляду на те, що у документах, котрі супроводжували сплату вкладу, чітко зазначено, що це саме внесок до статутного фонду, кошти в розмірі 143910 грн. 00 коп. не можуть вважатись безповоротною фінансовою допомогою, а відтак і не повинні включатись до складу валового доходу.

Що стосується завищення позивачем валових витрат на суму 214000 грн. 00 коп., то суд зазначає наступне.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат, у відповідності до підп.5.3.9 п.5.3 цієї ж статті, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з рядка 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, поданої позивачем до органу державної податкової служби 05.05.2011 року, платником податків було самостійно відображено уточнені показники щодо завищення валових витрат в розмірі 214000 грн. 00 коп. за результатами минулих податкових періодів (декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік), а також самостійно нараховано суму штрафу у розмірі 2675 грн. 00 коп. (рядок 22 Декларації).

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавцем надано можливість платнику податків, який виявив факт заниження податкових зобов'язань, самостійно вибрати спосіб виправлення помилки, що і було зроблено позивачем шляхом коригування валових витрат у декларації за наступний податковий період.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, продовжується у абзаці третьому згаданого пункту, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Дана норма вказує на те, що окрім виправлення помилки та сплати штрафу платник податків повинен сплатити суму недоплати.

При цьому, позивач виправив лише помилку та відобразив штраф, не відобразивши суму недоплати.

Враховуючи показники декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік та помилку, яка була виправлена позивачем за цей період в рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, недоплата становить 53500 грн. 00 коп.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення з визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу -53500 грн. 00 коп. та штрафної (фінансової) санкції (штрафом) - 13375 грн. 00 коп. є законним та обґрунтованим.

З приводу неподання позивачем щомісячного податкового розрахунку по комунальному податку за лютий 2010 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року за №1251-XII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року за № 2181-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобов'язання, у відповідності до п.1.2 п.1 ст.1 цього ж Закону, - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Як вбачається з вищенаведеного, платник податків зобов'язаний подавати до органу державної податкової служби податкову декларацію в разі самостійного обчислення ним суми податкового зобов'язання.

Згідно з ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 року за №56-93, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Судом встановлено, що позивач був зареєстрований як юридична особа 24.02.2010 року, а господарську діяльністьпочав здійснювати лише із 01.04.2010 року, тобто до цього часу жодного працівника та жодного фонду оплати праці у нього не було.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки в лютому 2010 року у платника податків був відсутній об'єкт оподаткування та відповідно і підстави для визначення податкового зобов'язання з комунального податку, обов'язок подавати до податкового органу податковий розрахунок з цього податку у товариства також відсутній.

Слід зазначити, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку подачі податкового розрахунку з комунального податку з нульовими показниками.

Таким чином, суд приходить до виснову, що відповідачем безпідставно були застосовані до позивача штрафні санкції за неподання податкового розрахунку комунального податку за лютий 2010 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 42766 грн. 00 коп. та комунального податку, є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області, податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 року за №0001312301 та за №0001302301, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 42766 грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива»торгова компанія» (код ЄДРПОУ 36855331), що знаходиться за адресою Львівська область, Дрогобицький район, м.Стебник, вул.Шевченка, 1, 427 грн. 66 коп. судового збору.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2012 року.

Суддя В.Я.Мартинюк