Постанова

від 13.11.2013 по справі 2а-1812/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 129212/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. в адміністративній справі № 2а-1812/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальності «Мінеральні добрива» торгова компанія» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

29.02.2012 р. товариство з обмеженою відповідальності «Мінеральні добрива» торгова компанія» (далі - ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби (далі - Дрогобицька ОДПІ) від 11.08.2011 р. за №№ 0001312301 та 0001302301.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.02.2010 р. по 31.12.2010 р. відповідачем було проігноровано те, що за протоколом загальних зборів від 15.03.2010 р. № 2 учасником товариства ТзОВ «T.F.C. Grouр» прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу, а відтак внесок останнього до статутного фонду в розмірі 143910 грн. не може вважатись безповоротною фінансовою допомогою.

Також позивачем було самостійно до початку перевірки відображено уточнені показники щодо завищення валових витрат за 2010 рік в розмірі 214000 грн. у складі податкової декларації за І квартал 2011 року і самостійно нарахована сума штрафу у розмірі 2675 грн.

Окрім того, на думку позивача, у нього був відсутній обов'язок подавати розрахунок з комунального податку за лютий 2010 року, оскільки нарахування податкового зобов'язання по даному податку ним не здійснювалось.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано прийняті Дрогобицькою ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 р. за №№ 0001312301 та 0001302301, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 42766 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених вимог, її оскаржила Дрогобицька ОДПІ, яка вважає, що дане рішення є незаконне та необґрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що грошові кошти, внесені до дня набрання чинності рішеннями про внесення змін до статуту щодо статутного фонду, не можна розглядати як пряму фінансову інвестицію у корпоративні права платника податку, оскільки такі права не могли виникнути до державної реєстрації таких змін.

Крім того, зазначає, що новостворене підприємство, яке взято на податковий облік у відповідному органі державної податкової служби як платник комунального податку і не має штатних працівників, повинно подавати розрахунок сплати цього податку з прокресленням за місяць, на який припадає його державна реєстрація.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період з 22.06.2011 р. по 06.07.2011 р. посадовими особами ДПІ у Дрогобицькому районі проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.02.2010 р. по 31.12.2010 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.07.2011 р. № 551/23-1/36855331, на підставі якого 11.08.2011 р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- по податку на прибуток за № 0001302301 на суму 109641 грн. (основний платіж - 87713 грн., фінансова санкція - 21928 грн.) та

- по комунальному податку за № 00001312301 на суму 170 грн. (основний платіж - 0 грн., фінансова санкція - 170 грн.).

Також, здійснено донарахування позивачу податку на прибуток на суму 109 641 грн. (основний платіж - 87713 грн., фінансова санкція - 21928 грн.) і встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2010 року на суму 60364 грн, за 3 квартали 2010 року - на суму 45250 грн.

Задовольняючи позов у частині визнання протиправними висновків відповідача про заниження позивачем скоригованого валового доходу за 2010 рік на загальну суму 143910 грн. та в частині визнання протиправними висновків відповідача про застосування штрафної санкції за неподання позивачем розрахунку з комунального податку за лютий 2010 року в розмірі 170 грн., суд першої інстанції керувався приписами пунктів 1.22.1 статті 1, 4.1.6 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статтями 15, 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

Проте. колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР; далі - Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Безповоротна фінансова допомога, у відповідності до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону № № 334/94-ВР, це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Підпунктом 4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не включається до складу валового доходу сума коштів або вартість майна, що надходить платнику у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

Пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою; корпоративне право - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи право на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації (п.п.1.8 та 1.28.2 п.1.28 Закону № 334/94-ВР).

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю утворюється за корпоративною формою її організації, яка полягає у закріпленні частки статутного капіталу за кожним власником шляхом емісії корпоративних прав. Відомості щодо розміру статутного капіталу, складу учасників товариства, розмір часток кожного з них та порядок внесення вкладів фіксуються в статуті товариства, на підставі якого товариство створюється і діє.

Частиною другою статті 87 Господарського кодексу України передбачено право товариства змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу можливе лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (ч.2 ст.16 Закону України «Про господарські товариства»).

У випадку збільшення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю розмір, форма і порядок внесення учасниками додаткових вкладів встановлюється загальними зборами товариства з дотриманням вимог статей 13, 16, 51, 59, 60 вказаного Закону.

Державна реєстрація змін в установчих документах передбачена статтею 7 цього ж Закону, відповідно до якої зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про господарські товариства» і ч.3 ст.87 Господарського кодексу України, рішення про зміну розміру статутного капіталу ТОВ набирає чинності від дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.4. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 3 ст.4 Закону № 755-ІV передбачено, зокрема, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» здійснювало діяльність на підставі статуту товариства, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі 24.02.2010 р. за № 14141020000001638; зареєстрований розмір Статутного фонду складає 1000 грн.

18.05.2010 р. за № 14141050005001638 вчинено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, у зв 'язку із зміною розміру статутного фонду на 1000000 грн. (такий розмір статутного фонду зареєстровано і станом на 31.12.2010 р.).

Разом з тим, засновником ТзОВ «T.F.C. Grouр» внесено на розрахунковий рахунок ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» за І півріччя 2010 року кошти (призначення платежу: «внески в статутний фонд») в сумі 1143910 грн.

Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що до моменту державної реєстрації змін до статуту ТзОВ його статутний фонд і корпоративні права його учасників фактично не збільшуються і відсутність до моменту реєстрації корпоративних прав свідчить про неможливість до цієї дати здійснити обмін коштів на неіснуючі корпоративні права.

Отже, кошти отримані товариством від учасників як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до статуту, не можуть розглядатися як пряма інвестиція в контексті Закону.

За таких обставин, кошти, внесені засновником на розрахунковий рахунок ТзОВ ««Мінеральні добрива» ТК» як внесок до статутного фонду у розмірі 143910 грн., що перевищує передбачений статутом даного товариства розмір статутного фонду зі змінами, що зареєстровані в ЄДР від 18.05.2010 р. за № 14141050005001638, не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані таким товариством корпоративні права в розумінні абзацу другого пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону № 334/94-ВР, оскільки такі права не можуть виникнути до набрання ними чинності.

Судом встановлено, що позивачем до перевірки не надано документів, зареєстрованих в державних органах, які дають право протягом 2010 року засновнику здійснювати прямі інвестиції у ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» у розмірі, більшому ніж 1000000 грн.

Крім цього, до перевірки не надано договорів, які передбачають компенсації чи повернення засновнику (ТзОВ «T.F.C. Grouр») суми коштів, переданих ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» як внесок до статутного фонду, що перевищує зареєстрований розмір статутного фонду. Згідно наданих до перевірки первинних документів, оборотно-сальдових відомостей та Головної книги не встановлено повернення ТзОВ «T.F.C. Grouр» станом на 31.12.2010 р. коштів в сумі 143910 грн., переданих ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК».

З врахуванням вищевикладеного та на підставі п.п.1.12.1 п.1.22 ст.1 Закону № 334/94-ВР, внесення ТзОВ «T.F.C. Grouр» коштів в сумі 143910 грн. на розрахунковий рахунок ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» є для останнього безповоротною фінансовою допомогою, отриманою даним товариством, оскільки вищевказані суми коштів передані даному суб'єкту господарювання без укладення договорів, а тому не передбачено відповідної компенсації чи повернення таких коштів та відповідно до п.п.4.1.6 п. 4.1 ст.4 цього ж Закону, підлягають включенню до складу скоригованого валового доходу.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» занизило в рядку 01.6 Декларації «інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5» та відповідно скориговані валові доходи на суму 143910 грн., в т.ч. за півріччя 2010 року - на суму 143910 грн., та за 2010 рік - на суму 143910 грн., оскільки грошові кошти, внесені до дня набрання чинності рішеннями про внесення змін до статуту щодо статутного фонду, не можна розглядати як пряму фінансову інвестицію у корпоративні права платника податку, оскільки такі права не могли виникнути до державної реєстрації таких змін, про що уже було зазначено вище.

Щодо неподання позивачем щомісячного податкового розрахунку по комунальному податку за лютий 2010 року, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 р. № 56-93, комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом оподаткування для комунального податку, згідно із цим Декретом, є річний фонд оплати праці штатних працівників.

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'я-зань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, п.1 рішення Стебницької міської ради народних депутатів від 10.08.2004 р. № 385 «Про внесення змін до рішення Стебницької міської ради від 17.05.1999 р. № 12» затверджено місячний термін подання податкового розрахунку по комунальному податку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що новостворене підприємство, яке взято на податковий облік у відповідному органі державної податкової служби як платник цього податку, незалежно від того, чи має воно працівників у штаті, повинно подавати розрахунок сплати комунального податку починаючи з місяця, на який припадає його державна реєстрація і, якщо не має штатних працівників, подавати такий розрахунок з прокресленням.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011 р. за № 0001312301 та за № 0001302301 в частині, яка скасована рішенням суду першої інстанції, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права й невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи у оскаржуваній частині, через що постанова суду в цій частині належить до скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. в адміністративній справі № 2а-1812/12/1370 в частині задоволення позовних вимог - визнання протиправними та скасування прийнятих державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011 р. за №№ 0001312301 та 0001302301, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 42766 грн. 00 коп., - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальності «Мінеральні добрива» торгова компанія»» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення постанови повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена в повному обсязі 18 листопада 2013 року.