Постанова

від 26.06.2012 по справі 2а/1570/10934/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10934/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, Прилиманської сільської ради Овідіопольського району, ГО «Авангард-2»та ОСОБА_4 про визнання розпорядження №429 від 04.04.2006 року в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, Прилиманської сільської ради Овідіопольського району, ГО «Авангард-2»та ОСОБА_4 про визнання розпорядження №429 від 04.04.2006 року в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії.

У судовому засіданні 20.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у позові просив визнати протиправним та скасувати Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області №429 від 04.04.2006 року в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки №НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та зобов'язати відділ Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області скасувати реєстрацію Державного акту Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку №НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, зіславшись на обґрунтування зазначені у позовній заяві (а.с.4-6 т.І).

Відповідачі - Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області та відділ Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області або їх представники у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.41,43 т.ІІ), а тому на підставі положень ст. 128 КАС України справа слухалась за їх відсутності за наявними в справі доказами. Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області направила до суду заперечення на позов, вказавши на його необґрунтованість з підстав, зазначених у запереченнях (а.с.205 т.І)

Третя особа: ОСОБА_2 або його представник ОСОБА_5 та третя особа: ОСОБА_4 або її представник у судове засідання 20.06.2012 року також не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином (а.с.40).

Представник ГО «Авангард-2»у судовому засіданні 20.06.2012 року надав пояснення щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та не визнав їх у повному обсязі, представник Прилиманської сільської ради Овідіопольського району також надав пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представників третіх осіб на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, суд встановив наступне.

На підставі рішення Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області №205 від 19.05.1988 року було здійснено відвід земельних ділянок підприємствам та організаціям Овідіопольського району під колективне садівниче землекористування (а.с.7). Вказане також підтверджується архівною довідкою №131/а-20 від 20.05.2004 року (а.с.8 т.І).

Судом встановлено, що Рішенням Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області №545 від 1991 року було затверджено статут садового товариства «Авангард-2»(а.с.9 т.І).

Відповідно до Довідки №708-05-0891 від 04.11.2004 року (а.с.104 т.І), 26.04.2004 року Овідіопольським районним управлінням юстиції Одеської області перереєстровано вищезазначене садове товариство «Авангард-2»в громадську організацію «Авангард-2», з видачею свідоцтва про реєстрацію №80 та свідоцтва про державну реєстрацію Серії А01 №113781 (а.с.102-103 т.І).

Судом також встановлено, що у 1991 році ОСОБА_1 отримала в користування земельну ділянку для ведення садівництва №НОМЕР_1 у садівничому товаристві "Тепличне" на масиві «Авангард-2»у с. Сухий Лиман.

Виділення земельної ділянки позивачу проведено на підставі Рішення Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області від 17.06.1991р. №44 та рішення адміністрації та профкому радгоспу «Тепличний»від 15.11.1991р. протокол №5, що підтверджується Протоколом №5 від 18.11.1991р. загальних зборів ПМК-4 (а.с.10-12 т.І).

Право користування земельною ділянкою №НОМЕР_1 у садівничому товаристві "Тепличне" на масиві «Авангард-2»також підтверджено членською книжкою садовода за №НОМЕР_1 (а.с.21 т.І) та видано свідоцтво на будівництво літнього садового дому з господарськими будівлями на земельній ділянці № НОМЕР_1 (а.с.16-17 т.І).

Судом встановлено, що Виконкомом Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області 30.07.1999 року прийнято рішення №339 про передачу ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку №НОМЕР_1 у садівничому товаристві "Тепличне" (а.с.18 т.І).

Крім того, Овідіопольською райдержадміністрацією Одеської області 07.05.2004 р. подано Заяву №И-982 до Одеського науково-дослідного проектного інституту землеустрою з проханням виготовити технічну документацію щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність позивачу та видачі їй Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку (а.с.22 т.І).

Разом з тим, судом також встановлено, що 13.11.2006 року на ім'я ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 у СК «Авангард-2»(а.с.27 т.І), на підставі розпорядження № 429 від 04.04.2006 року (а.с.57 т.І).

Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №429 від 04 квітня 2006 року затверджені матеріали технічної документації та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку № НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району (а.с.58 т.І).

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2006 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_4 придбала земельну ділянку (а.с.59-60 т.І), на яку було виготовлено Державний акт серії ЯЕ №114499 (а.с.61).

Оцінюючи оскаржене в частині розпорядження №429 від 04 квітня 2006 року Овідіопольської РДА Одеської області, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про незаконність прийнятого рішення та його скасування в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки №НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 17 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин. До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.18, 19 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999р. №586-14, виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно з п.12 Розділу X Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її у позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Як встановлено судом, земельна ділянка №НОМЕР_1 у садівничому товаристві "Тепличне" на масиві «Авангард-2»перебувала у користуванні ОСОБА_1 з 1991 року на підставі Рішення Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області від 17.06.1991р. №44 та рішення Виконкому Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області від 30.07.1999 року №339.

Судом з'ясовано, що на день прийняття Розпорядження № 429 від 04.04.2006 року жодного з цих рішень Прилиманської сільської ради відмінено чи скасовано не було.

Крім того, судом встановлено, що 04.04.2006 року матеріали технічної документації ОСОБА_2 були затверджені згідно з Розпорядженням №429, однак Акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої для ведення садівництва гр. ОСОБА_2 в СК «Авангард», діл. №НОМЕР_1 Прилиманської сільської ради складений лише 06.04.2006 року (а.с.91 т.І). Вказаний акт підписаний у присутності суміжних власників землі діл. №НОМЕР_2 гр. ОСОБА_6 та №НОМЕР_3 гр. ОСОБА_7.

У судовому засіданні в якості свідків були допитані громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які пояснили, що вказаний акт не підписували та суміжного власника ОСОБА_2 не знають. Також, зазначили, що не знають чи є ОСОБА_1 членом ГО «Авангард-2», однак вказали про сплату нею членських взносів. Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що вказаною ділянкою користувалась ОСОБА_1, яку оброблювала та сплачувала членські взноси. ОСОБА_2 ніколи на ділянці не був. Підтвердженням сплати членських взносів ОСОБА_1 до 15.01.2006 року слугує книжка про сплату взносів (а.с.6-7 т.ІІ).

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, що заява від 08.09.2005 року (а.с.3 т.ІІ) до Овідідопольської райдержадміністрації від ОСОБА_2 щодо користування земельною ділянкою №НОМЕР_1 з 2004 року є недостовірною, оскільки вказане спростовується Списком членів ГО «Авангард-2»(а.с.92-93 т.І). Законність членства саме ОСОБА_1 в ГО «Авангард-2»правління ГО «Авангард-2»не оспорювало з дня надання Списків її членів в Прилиманську сільську раду 21.06.2004 року по день прийняття Овідіопольської райдержадміністрацією свого Розпорядження №429 від 04.04.2006 року. Вказане також підтверджується Листом Прилиманської сільської ради Овідіопольського району за №175 від 27.03.2012 року (а.с.203 т.І), що з 21.06.2004 року земельна ділянка №НОМЕР_1 рахувалась за ОСОБА_1, однак в подальшому з 01.05.2007 року в списках складених керівництвом ГО «Авангард-2»на ділянці №НОМЕР_1 чомусь значиться ОСОБА_2

Крім того, суд вважає недостовірною Довідку голови ГО «Авангард-2»ОСОБА_9 від 2005 року (а.с.90 т.І), яка була підставою для прийняття оскарженого рішення, оскільки в довідці не вказано, користувачем якої саме земельної ділянки є ОСОБА_2

Також, відповідно до пояснень ОСОБА_2 у лютому 2009 року, наданих ст. слідчому прокуратури Овідіопольського району Одеської області Чечьоткіну І.В. (а.с.98-99 т.І), ОСОБА_2 пояснив, що почав шукати земельну ділянку лише у 2006 році. При цьому здійснювати на ній будівництво або обробляти земельну ділянку -він не збирався, так як планував швидко приватизувати її та продати. Вказану земельну ділянку продав ОСОБА_4, а в 2008 році дізнався, що земельна ділянка належить ОСОБА_1

Тобто, вказане також спростовує дані, вказані в Довідці голови «Авангард-2»ОСОБА_9, про те, що ОСОБА_2 користується земельною ділянкою №НОМЕР_1 згідно рішення загальних зборів від 07.04.2002 року та дані, викладені в заяві від 08.09.2005 року самого ОСОБА_2 про користування цією земельною ділянкою з 2004 року.

Суд вважає безпідставними посилання Овідопольської райдержадміністрації на Лист голови Прилиманської сільської ради (без номера та дати), з якого вбачається, що оплата земельного податку від ОСОБА_1 не приймалась в зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів і за неприватизовані земельні ділянки оплату здійснює ГО «Авангард-2», оскільки в матеріалах справи є квитанція №43/79 від 26.04.2004 року (а.с.19) про сплату ОСОБА_1 податку на землю за земельну ділянку №НОМЕР_1, де отримувачем коштів виступає Прилиманська сільська рада..

Згідно зі ст.140 Земельного кодексу України , підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 цього ж Кодексу, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Суд погоджується з твердженням представника позивача, що перед прийняттям Розпорядження №429 від 04.04.2006 року, Овідіопольська райдержадміністрація Одеської області повинна була врахувати рішення Прилиманської сільської ради, оскільки користувачем земельної ділянки №НОМЕР_1 була ОСОБА_1

Таким чином, суд дійшов висновку, що Овідіопольською райдержадміністрацією не враховано рішення Прилиманської сільської ради, прийнято недостовірні відомості, викладені у заяві та довідці, інші необхідні для прийняття рішення документи не витребувані, тому порушено порядок прийняття Розпорядження №429 від 04.04.2006 року, що робить його протиправним в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки №НОМЕР_1 у ГО «Авангард-2»та необхідність в цій частині його скасування.

З огляду на визнання Розпорядження №429 від 04.04.2006 року протиправним в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки №НОМЕР_1 у ГО «Авангард-2», суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про зобов'язання відділу Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області скасувати реєстрацію Державного акту Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку №НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі не довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність прийнятого рішення та необґрунтованість позовних вимог позивача. Натомість представник позивача, навів та надав допустимі докази порушення відповідачами норм діючого законодавства.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим останні підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, Прилиманської сільської ради Овідіопольського району, ГО «Авангард-2»та ОСОБА_4 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області №429 від 04.04.2006 року в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки №НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

3. Зобов'язати відділ Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області скасувати реєстрацію Державного акту Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку №НОМЕР_1 в ГО «Авангард-2»на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 26 червня 2012 року . .

Суддя Бутенко А.В.

позов задоволено.