Ухвала

від 03.09.2013 по справі 2а/1570/10934/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р.Справа № 2а/1570/10934/2011

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріПолянської А.М.

за участю сторін: ПозивачОСОБА_5 (паспорт) Представник ОСОБА_6ОСОБА_7 (довіреність) Представник ОСОБА_8ОСОБА_9 (довіреність) ГО „Авангард-2"Тіторенко В.Г. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8, Прилиманської сільської ради Овідіопольського району, ГО „Авангард-2", ОСОБА_6 про визнання розпорядження протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області про визнання розпорядження протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області №429 від 04.04.2006 року в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_8 земельної ділянки АДРЕСА_1. Зобов'язано відділ Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області скасувати реєстрацію Державного акту Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_8 на земельну ділянку АДРЕСА_1.

Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області № 205 від 19.05.1988 року було здійснено відвід земельних ділянок підприємствам та організаціям Овідіопольського району під колективне садівниче землекористування (а.с.7). Вказане також підтверджується архівною довідкою № 131/а-20 від 20.05.2004 року (а.с.8 т.1).

Рішенням Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області № 545 від 1991 року було затверджено статут садового товариства «Авангард-2» (а.с.9 т.1).

Відповідно до Довідки № 708-05-0891 від 04.11.2004 року (а.с.104 т.1), 26.04.2004 року Овідіопольським районним управлінням юстиції Одеської області перереєстровано вищезазначене садове товариство «Авангард-2» в громадську організацію «Авангард-2», з видачею свідоцтва про реєстрацію №80 та свідоцтва про державну реєстрацію Серії А01 №1 13781 (а.с.102-103 т.1).

У 1991 році ОСОБА_5 отримала в користування земельну ділянку для ведення садівництва АДРЕСА_1.

Виділення земельної ділянки позивачу проведено на підставі Рішення Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області від 17.06.1991р. №44 та рішення адміністрації та профкому радгоспу «Тепличний» від 15.11.1991р. протокол №5, що підтверджується Протоколом №5 від 18.11.1991р. загальних зборів ПМК-4 (а.с.10-12 т.1).

Право користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 на масиві Авангард-2» також підтверджено членською книжкою садовода за НОМЕР_1 (а.с.21 т.1) та видано свідоцтво на будівництво літнього садового дому з господарськими будівлями на земельній ділянці № 516 (а.с. 16-17 т.1).

Виконкомом Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області 30.07.1999 року прийнято рішення №339 про передачу ОСОБА_5 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с. 18 т.1).

Крім того, Овідіопольською райдержадміністрацією Одеської області 07.05.2004 р. подано Заяву № И-982 до Одеського науково-дослідного проектного інституту землеустрою з проханням виготовити технічну документацію щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність позивачу та видачі їй Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку (а.с.22 т.1).

Разом з тим, 13.11.2006 року на ім'я ОСОБА_8 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с.27 т.1), на підставі розпорядження № 429 від 04.04.2006 року (а.с.57 т.1).

Згідно з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №429 від 04 квітня 2006 року затверджені матеріали технічної документації та передано безоплатно у власність ОСОБА_8 зазначену земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с.58 т.1).

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2006 року ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_6 придбала земельну ділянку (а.с.59-60 т.1), на яку було виготовлено Державний акт серії ЯЕ №114499 (а.с.61).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин. До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та корови земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999р. №586-14, виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно з п.12 Розділу X Земельного кодексу України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її у позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Земельна ділянка АДРЕСА_1 на масиві «Авангард-2» перебувала у користуванні ОСОБА_5 з 1991 року на підставі Рішення Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області від 17.06.1991р. №44 та рішення Виконкому Прилиманської сільської Ради Овідіопольського району Одеської області від 30.07.1999 року №339.

На день прийняття Розпорядження № 429 від 04.04.2006 року жодного з цих рішень Прилиманської сільської ради відмінено чи скасовано не було.

Крім того, 04.04.2006 року матеріали технічної документації ОСОБА_8 були затверджені згідно з Розпорядженням №429, однак Акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої для ведення садівництва гр. ОСОБА_8 в СК «Авангард», діл. НОМЕР_1 Прилиманської сільської ради складений лише 06.04.2006 року (а.с.91 т.І). Вказаний акт підписаний у присутності суміжних власників землі діл. №515 гр. ОСОБА_14 та №517 гр. ОСОБА_13

Судом першої інстанції в якості свідків були допитані громадяни ОСОБА_14 та ОСОБА_13, які пояснили, що вказаний акт не підписували та суміжного власника ОСОБА_8 не знають. Також, зазначили, що не знають чи є ОСОБА_5 членом Г.О «Авангард-2», однак вказали про сплату нею членських взносів. Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що вказаною ділянкою користувалась ОСОБА_5, яку оброблювала та сплачувала членські взноси. ОСОБА_8 ніколи на ділянці не був. Підтвердженням сплати членських взносів ОСОБА_5 до 15.01.2006 року слугує книжка про сплату взносів (а.с.6-7 т.ІІ).

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що заява від 08.09.2005 року (а.с.3 т.ІІ) до Овідіопольської райдержадміністрації від ОСОБА_8 щодо користування земельною ділянкою НОМЕР_1 з 2004 року є недостовірною, оскільки вказане спростовується Списком членів ГО «Авангард-2» (а.с.92-93 т.І). Законність членства саме ОСОБА_5 в ГО «Авангард-2» правління ГО «Авангард-2» не оспорювало з дня надання Списків її членів в Прилиманську сільську раду 21.06.2004 року по день прийняття Овідіопольської райдержадміністрацією свого Розпорядження №429 від 04.04.2006 року.

Вказане також підтверджується Листом Прилиманської сільської ради Овідіопольського району за №175 від 27.03.2012 року (а.с.203 т.І), що з 21.06.2004 року земельна ділянка НОМЕР_1 рахувалась за ОСОБА_5, однак в подальшому з 01.05.2007 року в списках складених керівництвом ГО «Авангард-2» на ділянці НОМЕР_1 чомусь значиться ОСОБА_8

Крім того, суд вважає недостовірною Довідку голови ГО «Авангард-2» Грипка В.І. від 2005 року (а.с.90 т.1), яка була підставою для прийняття оскарженого рішення, оскільки в довідці не вказано, користувачем якої саме земельної ділянки є ОСОБА_8

Також, відповідно до пояснень ОСОБА_8 у лютому 2009 року, наданих ст. слідчому прокуратури Овідіопольського району Одеської області Чечьоткіну І.В. (а.с.98-99 т.І), ОСОБА_8 пояснив, що почав шукати земельну ділянку лише у 2006 році. При цьому здійснювати на ній будівництво або обробляти земельну ділянку - він не збирався, так як планував швидко приватизувати її та продати. Вказану земельну ділянку продав ОСОБА_6, а в 2008 році дізнався, що земельна ділянка належить ОСОБА_5

Тобто, вказане також спростовує дані, вказані в Довідці голови «Авангард-2» Грипка В.І., про те, що ОСОБА_8 користується земельною ділянкою НОМЕР_1 згідно рішення загальних зборів від 07.04.2002 року та дані, викладені в заяві від 08.09.2005 року самого ОСОБА_8 про користування цією земельною ділянкою з 2004 року.

Суд вважає безпідставними посилання Овідіопольської райдержадміністрації на Лист голови Прилиманської сільської ради (без номера та дати), з якого вбачається, що оплата земельного податку від ОСОБА_5 не приймалась в зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів і за неприватизовані земельні ділянки оплату здійснює ГО «Авангард-2», оскільки в матеріалах справи є квитанція №43/79 від 26.04.2004 року (а.с. 19) про сплату ОСОБА_5 податку на землю за земельну ділянку НОМЕР_1, де отримувачем коштів виступає Прилиманська сільська рада.

Згідно зі ст.140 Земельного кодексу України , підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 цього ж Кодексу, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару грунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально повноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Суд погоджується з твердженням позивача, що перед прийняттям Розпорядження № 429 від 04.04.2006 року, Овідіопольська райдержадміністрація Одеської області повинна була врахувати рішення Прилиманської сільської ради, оскільки користувачем земельної ділянки НОМЕР_1 була ОСОБА_5

Отже, суд дійшов висновку, що Овідіопольською райдержадміністрацією не враховано рішення Прилиманської сільської ради, прийнято недостовірні відомості, викладені у заяві та довідці, інші необхідні для прийняття рішення документи не витребувані, тому порушено порядок прийняття Розпорядження №429 від 04.04.2006 року, що робить його протиправним в частині затвердження матеріалів технічної документації та передачі безоплатно у власність ОСОБА_8 земельної ділянки НОМЕР_1 у ГО «Авангард-2» та необхідність в цій частині його скасування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання розпорядження протиправним та зобов'язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтвердженій наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року по справі № 2а/1570/10934/2011, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 04 вересня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль