Ухвала

від 11.06.2012 по справі 22/415-16/348

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 червня 2012 р. № 22/415-16/348

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А. суддів:Демидової А.М. Малетича М.М. Мирошниченка С.В. Панової І.Ю.

розглянувши заяву Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі№ 22/415-16/348 за позовом Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" доДержавного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрелекон" проспонукання вивезти готову продукцію та стягнення коштів в сумі 4 869 720 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі № 22/415-16/348, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011, відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" про зобов'язання Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрелекон" вивезти з території позивача засоби контролю підвищеного рівня захисту для опломбування реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, журналів використання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок у кількості 1 200 000 примірників, стягнення з відповідача вартості виготовленої продукції за договором від 08.06.2010 № 55/ЦП-10 у розмірі 4 860 000 грн. та штрафу у розмірі 9 720 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі № 22/415-16/348 рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 залишено без змін.

Державним підприємством "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі № 22/415-16/348, у якій заявник просить скасувати згадану постанову Вищого господарського суду України, прийняти нове рішення про задоволення позову. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2011 у справі № 11/150, від 24.05.2011 у справі № 11/84 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 22/415-16/348 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 18.01.2012 у справі № 22/415-16/348, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 26.07.2011 у справі № 11/150, від 24.05.2011 у справі № 11/84, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від заявлених у позовних заявах підстав та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Так, у постанові від 18.01.2012 у справі № 22/415-16/348, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача вивезти виготовлену позивачем продукцію та стягнення вартості вказаної продукції і штрафу за неналежне виконання умов договору. Обґрунтовуючи свою правову позицію, суд касаційної інстанції зазначив, що погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що втрата чинності наказу Державної податкової адміністрації України від 17.02.2010 № 88 "Про внесення змін до форми засобу контролю" є форс-мажорною обставиною відповідно до умов пункту 9.1 договору, оскільки скасування цього наказу прямо впливає на виконання умов договору, та з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про недотримання позивачем (виконавцем) встановленого договором графіку виконання робіт, а саме виготовлення продукції за зразком, затвердженим 27.05.2010 заступником голови Державної податкової адміністрації України, тобто раніше, ніж укладено договір від 08.06.2010, що суперечить умовам пунктів 2.4, 5.2 договору.

Водночас, в постанові від 26.07.2011 у справі № 11/150, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині повернення відповідачем авансового платежу, внесеного за форвардним біржовим контрактом з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що на виконання пункту 5.1 біржових контрактів позивач перерахував на рахунок відповідача 2 628 003 грн., а відповідач в порушення пунктів 1.1, .2.1., 2.2 цих же контрактів свої зобов'язання у встановлений строк не виконав -товар не передав. Також суд касаційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові в частині стягнення з відповідача штрафу за невиконання умов контракту щодо обсягів поставки, посилаючись на положення статті 617 Цивільного кодексу України та встановлені судом першої інстанції обставини справи про наявність форс-мажорних обставин, які зумовили невиконання відповідачем вказаних зобов'язань, і які підтверджені висновком Торгово-промислової палати України та витягом з протоколу № 11 засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки надзвичайних ситуацій від 25.08.2009.

Постановою від 24.05.2011 у справі № 11/84, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції, посилаючись на приписи статті 617 Цивільного кодексу України, погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафу у зв'язку з недопоставкою позивачем цукрового буряка, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 20.01.2011 № 138/05-4 визначено несприятливі погодні умови, що спричинили пошкодження сільськогосподарських культур на площах Приватного підприємства "Агростар" станом на 28.08.2009, як форс-мажорні обставини, що відповідно до пункту 6.1 угоди звільняє сторони від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов'язків.

Вказане свідчить про те, що суд касаційної інстанції, приймаючи відповідні рішення, виходив з різних підстав, викладених у позовах, та з різних встановлених фактичних обставин справи, що виключає подібність даних правовідносин.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" у допуску справи № 22/415-16/348 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко СуддіА.Демидова М.Малетич С.Мирошниченко І.Панова KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)