Постанова

від 03.07.2012 по справі 21/127-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 21/127-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей" на постановувід 08.02.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№21/127-11 господарського суду Київської області за позовомФастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1. Головного управління Держкомзему у Київській області; 2. Київської обласної ради; до 1. Томашівської сільської ради; 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей" провизнання недійсними рішення та державних актів, зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача 1: не з'явився;

позивача 2: не з'явився;

відповідача 1: ОСОБА_4, дов. від 02.07.12, б/н;

відповідача 2: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Томчук М.О., посвідчення №98, дійсне до 28.03.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.12.2011 (суддя В. Ярема), позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним рішення Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р. та державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №422324, №422325, №422326, видані ТОВ "Арістей". У задоволенні позовних вимог щодо повернення спірних земельних ділянок до земель державної власності ? відмовлено.

суддя-доповідач Цвігун В.Л.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 р. (судді І. Іоннікова, В. Зеленін, О. Синиця), рішення місцевого суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо повернення спірних земельних ділянок. В цій частині прийняте нове рішення : ТОВ "Арістей" зобов'язано повернути земельні ділянки Томашівській сільраді. В іншій частині рішення суду від 05.12.2011 р. залишено без змін.

СТОВ "Арістей" в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що оскаржувані судові акти не відповідають ст.83 ЗК України, оскільки спірні землі відносяться до комунальної власності і знаходяться в межах населеного пункту. За таких обставин інтереси держави не були порушені і у прокурора відсутні підстави для пред'явлення позову в інтересах держави. Оскаржувані прокурором рішення та акти на землю не порушують прав Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах у Київській області та інтересів Київської облради.

В порушення вимог ст.83 ГПК України апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог при відсутності відповідного клопотання заінтересованої сторони. Прокурор ставив питання про повернення землі до державної власності у межах Томашівської сільради, а апеляційний суд виніс рішення про повернення спірної земельної ділянки не державі, а сільраді.

До Вищого господарського суду України надійшла заява Київської облради вирішити спір на розсуд суду і проводити розгляд справи за відсутності представника Київської обласної ради.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

В заяві про уточнення позовних вимог прокурор просив суд визнати недійсними рішення Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р. та державні акти на право власності на земельні ділянки ЯИ №422326, ЯИ №422324, ЯИ №422325, що видані 12.11.2009р. СТОВ "Арістей", а також зобов'язати відповідача 2 повернути спірні земельні ділянки до земель державної власності в межах Томашівської сільської ради у придатному для використання стані.

18.12.2008р. 2 сесією V скликання Томашівської сільської ради прийнято рішення №4/9, яким вирішено:

1. затвердити технічну документацію по інвентаризації земельних ділянок СТОВ "Арістей":

- с. Ярошівка, вул. Гагаріна Ѕ (комора) в межах Томашівської сільської ради (площа-1,5328 га),

- с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 7 (адміністративний будинок) в межах Томашівської сільської ради (площа-0,1817 га),

- с. Томашівка, вул. Леніна, 1 (будівля олійниці та млина) в межах Томашівської сільської ради (площа-0,1673 га).

Загальна площа ділянок -1,8818 га.

2. передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для сільськогосподарського призначення (обслуговування існуючих будівель та споруд) - 1,8818 га.

На підставі зазначеного Рішення, 12.11.2009 р. СТОВ "Арістей" видано державні акти на право власності на вищезазначені ділянки ЯИ №422324, ЯИ №422325, ЯИ №422326.

Посилаючись на те, що Рішення не відповідає вимогам ст. ст. 116, 127, 134 Земельного кодексу України щодо порядку відчуження спірних земельних ділянок, вимогам ст. 186 ЗК України та ст. ст. 20, 50 Закону України "Про землеустрій" в частині обов'язку по розробленню проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, та вимогам ст. ст. 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" щодо проведення державної землевпорядної експертизи, позивачі просять суд визнати Рішення недійсним з підстав ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127, статей 128 та 134 ЗК України відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності юридичним особам здійснюється лише шляхом їх продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Рішенням Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р. вирішено безкоштовно передати у приватну власність СТОВ "Арістей" земельні ділянки для сільськогосподарського призначення (обслуговування існуючих будівель та споруд) -1,8818 га.

Земельним кодексом України не передбачено ані можливості безоплатного набуття юридичними особами земельних ділянок, ані повноважень органів місцевого самоврядування на безоплатну передачу юридичним особам земельних ділянок у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2011р. у справі №5020-1/144.

Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов висновку, що посилання позивачів на невідповідність спірного Рішення положенням статей 116, 127, 128, 134 ЗК України є обґрунтованими.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №422324, серії ЯИ №422325, серії ЯИ №422326, що зареєстровані 12.11.2009 р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю видані СТОВ "Арістей" на підставі рішення Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р., яке визнане судом недійсним, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про визнання недійсними зазначених актів підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Враховуючи, що спірні земельні ділянки розташовані в межах населених пунктів (с. Томашівка та с. Ярошівка), місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача 2 повернути спірні земельні ділянки до земель державної власності в межах Томашівської сільської ради у придатному для використання стані, оскільки зазначені землі у відповідності до ст. 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" мають бути передані до земель комунальної власності Томашівської сільської ради.

Натомість, суд апеляційної інстанції не погодився з останнім висновком місцевого суду . Посилаючись на ч.4 ст.83 ЗК України апеляційний суд вказав, що територіальні громади набувають землю в комунальну власність, зокрема, у разі передачі їм земель державної власності. Оскільки розмежування земель державної та комунальної власності на спірній території ще не відбулося, то апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги повернути спірні земельні ділянки Томашівській сільраді є обґрунтованими.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

Суд, відповідно до ст.21 ЦК України, визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Прокурор бере участь у розгляді своїх позовів поданих на захист інтересів громадян або держави. Відповідно до рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р. державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Конституційний суд України визначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є орган на який державою покладено обов'язок здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Згідно зі ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до Закону. Органи, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель, дотриманням законодавства про охорону земель, визначені в ст.5 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Державні органи мають право звертатися до суду у випадках передбачених законодавчими актами України (ст.1 ГПК України).

Зважаючи на зазначені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не з'ясовували чи є Головне управління Держкомзему у Київській області належним позивачем, тобто чи є у нього повноваження відповідно до закону подавати позов до суду (бути позивачем).

Прийняті у справі рішення за змістом не відповідають ст.84 ГПК України. Якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, то в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них. Суди попередніх інстанцій не вказали в чому полягає порушення інтересів держави, які представляє Київська міська рада і як відносно цього позивача вирішено спір.

Відповідно ст. 2 ГПК України прокурором пред'явлений позов в інтересах держави в особі міської ради (позивач). Прокурор самостійно визначає орган уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах, тобто просить винести рішення на користь позивача. Однак, апеляційний суд без правового обгрунтування вирішив одну з позовних вимог не на користь позивача, а на користь відповідача. До того ж судами не з'ясовано який орган уповноважений державою здійснювати функції надання землі та здійснення контролю за використанням землі (ст.21 ЦК України).

Судами встановлено що спірні земельні ділянки товариству "Арістей" передала у власність безкоштовно Томашівська сільська рада. Земля знаходиться в межах населених пунктів (сіл Томашівка та Ярошівка). За таких обставин висновок апеляційного суду що оскільки розмежування земель державної та комунальної власності на спірній території не відбулося, то землі повинні бути поверненні до земель державної власності в межах Томашівської сільради,? не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Зокрема, ч.1, 2 ст.83 ЗК України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів. Відповідно до ст. 81 ЗК України у державній власності перебувають землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, обласних, Київського та Севастопольських міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. Далі в статті 84 ЗК України зазначено які землі державної власності не можуть передаватися у комунальну та приватну власність. Апеляційний суд вказані норми права не застосував, а ч.4 ст.83 ЗК України застосував неправильно. Таким чином, апеляційним судом не з'ясований правовий статус спірної земельної ділянки.

Суд першої інстанції встановив, що спірна земля відноситься до земель комунальної власності Томашівської сільради. Але, позов пред'явлений прокурором в інтересах Київської обласної ради. Апеляційний суд не вказав в чому відбулося порушення прав та інтересів облради.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги є обґрунтованими, оскільки справа розглянута судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права. Прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню та направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно усунути зазначені порушення. Перевірити чи правильно визначені позивачі у справі та у чому полягає порушення інтересів держави в їх особах при наданні землі Томашівською сільрадою СТОВ "Арістей". Чи мають вони повноваження передбачені законом на подання позову при здійсненні державного контролю за використанням землі (ВГСУ вих №01-06/805/2012 від 11.06.2012 р., Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, Положення про Державне агентство земельних ресурсів України). Ретельно з'ясувати всі обставини справи, надати їм належну правову оцінку та винести законне обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст.111 5 ?111 12 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 05.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 у справі №21/127-11 -скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун