Рішення

від 11.06.2012 по справі 5011-35/4029-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/4029-2012 11.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18"

про стягнення 404 282,61 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір.; ОСОБА_3 -предст. за довір.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" про стягнення 670 714,72 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/4029-2012. Розгляд справи призначений на 16.05.2012.

В судовому засіданні 16.05.2012 представники відповідача подали суду відзив на позовну заяву з додатками.

Представник позивача в судовому засіданні 6.05.2012 подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 16.05.2012 представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 16.05.2012, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 30.05.2012.

24.05.2012 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про фіксацію судового процесу та письмові заперечення на відзив відповідача з додатком.

29.05.2012 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з додатком, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 345 531,83 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 37 457,89 грн., 3% річних в розмірі 21 292,89 грн. Дана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 30.05.2012 представник відповідача подав суду клопотання про доручення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.05.2012, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 11.06.2012.

В судовому засіданні 11.06.2012 представник відповідача подав суду додатком доказ до матеріалів справи.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, та дослідивши наявні матеріали справи, судом на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, з виходом в нарадчу кімнату оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») та Житлово-будівельним кооперативом «Суднобудівник-18" було укладено договір №1630060 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - договір).

Предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2.1 та п.2.3.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення -в період опалювального сезону , гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов»язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору (п.2.2.1 Договору).

Згідно п.5.1 Договору та звернення-доручення про укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладам обліку.

Відповідно до п.2 Додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач зобов»язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Згідно п.3 Додатку 4 до Договору, відповідач відповідно до отриманих документів оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що у зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за Договором за період з 01.04.2009 по 01.01.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 596 288,65 грн.

Відповідно до умов п.3.5 Додатку №4 до Договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 12 014,15 грн. Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України позивачем також нараховано відповідачу інфляційні в розмірі 37 835,61 грн. та 3% річних в розмірі 24 576,31 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було погашено позивачу заборгованість в розмірі 63 572,95 грн., у зв»язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 345 531,83 грн., 37 457,89 грн. -інфляційних та 21 292,89 грн. -3% річних, загалом 404 282,61 грн., та повернути зайво сплачений судовий збір.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на невірне застосування тарифів, затверджених КМДА при розрахунку заборгованості. Крім того, відповідач не повідомлявся позивачем про зміну тарифів за якими здійснювалось нарахування за поставлену теплову енергію (відзив на позов).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відносини сторін регулюються законодавством у сфері енергопостачання, а саме Законом України «Про теплопостачання»від 02.06.2005, Законом України «Про електроенергетику»від 16.10.1997, Правилами користування тепловою енергією»затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов»язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, тепло транспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої у сфері теплопостачання.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про теплопостачання»до повноважень Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України при регулюванні господарської діяльності суб»єктів відносин у сфері теплопостачання, зокрема належить встановлення тарифів на теплову енергію суб»єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. А до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, дана функція покладена на Національну комісію регулювання електроенергетики України.

Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 №1729 (п.2) вказано. Що постанова (а з нею і тарифи на теплову енергію) набирає чинності з 01.01.2011.

Визначення вартості теплової енергії виробництва ПАТ «Київенерго»для житлових організацій з 01.01.2011 здійснюється згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 а №1729.

В свою чергу тарифи для виконавців послуг з теплопостачання для здійснення розрахунків з населенням встановлюються Київською міською державною адміністрацією (надалі-КМДА). Так, у розпорядженні КМДА від 27.01.2011 №99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням», яке вводиться в дію з 01.02.2011 зазначено, що воно прийняте відповідно до низки Законів України та інших нормативних актів, в тому числі відповідно до Постанови НКРЕ від 14.12.2010 №1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго».

Таким чином, тарифи, за якими здійснювалось нарахування відповідачу вартості поставленої теплової енергії відповідають вимогам закону.

Посилання відповідача на порушення позивачем умов Договору (п.2.2.3) щодо не повідомлення відповідача про міну тарифів за яким здійснюється нарахування за поставлену теплову енергію, спростовуються наявним в матеріалах справи листом відповідача від 29.03.2011 за №11, який міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з наданих суду відомостей обліку споживання теплової енергії, облікових карток (табуляграм) заборгованість відповідача за поставку теплової енергії становить 345 531,83 грн.

До матеріалів справи сторонами був наданий Акт звіряння розрахунків за теплову енергію між ПАТ «Київенерго»та ЖБК № «Суднобудівник-18»за договором на постачання теплової енергії від 01.11.2003 №1630060 за період з 01.04.2009 по 01.01.2012 (станом на 01.05.2012), підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств. Відповідно до наданого Акту вбачається що заборгованість за поставлену позивачем відповідачу теплову енергію становить 345 531,83 грн.

Разом з тим, з аналізу надано Акту розрахунку заборгованості вбачається, що сторонами при визначенні суми боргу не було враховано суму субсидій в розмірі 329,92 грн. (стоб. №7 та № 12).

Таким чином, сума заборгованості становить (345 531,83 грн. - 329,92 грн.) = 345 201,91 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та на підставі вищенаведених положень законодавства, позивач просить стягнути з відповідача 21 292,89 грн. -процентів річних та 37 457,89 грн. - збитків від інфляції, які підлягають стягненню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 403 952,69 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-18»(02222, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 54, код ЄДРПОУ 22933956) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 345 201,91 грн. (триста сорок п»ять тисяч двісті одну гривню 91 коп.) -боргу, 21 292,89 грн. (двадцять одну тисячу двісті дев»яносто дві гривні 89 коп.) -3% процентів річних , 37 457,89 грн. (тридцять сім тисяч чотириста п»ятдесят сім гривень 89 коп.) -збитків від інфляції, 8 079,04 грн. (вісім тисяч сімдесят дев»ять гривень 04 коп.) -судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) надлишково сплачений судовий збір в розмірі 1 511,74 грн. (однієї тисячі п»ятсот одинадцяти гривень 74 коп.).

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення 18.06.2012.

Суддя М.Є. Літвінова