Постанова

від 02.07.2012 по справі 22/72

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.06.2012р. справа № 22/72

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колядко Т.М.

суддів Ломовцевої Н.В., Принцевської Н.М.

від представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка»м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. по справі № 22/72 (суддя Макарова Ю.В.)

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м. Краматорськ Донецької області

про стягнення 121 040,82грн.

за зустрічною позовною заявою відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м. Краматорськ Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» м. Дніпропетровськ

про стягнення неустойки в сумі 8 816,56грн. за прострочення поставки продукції по договору № 15/526 від 10.04.2006р.

Господарський суд Донецької області (суддя Макарова Ю.В.) рішенням від 26.03.2012р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка»м. Дніпропетровськ (далі -ТОВ «Механіка») та стягнув з відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ Донецької області (далі -ВАТ «Енергомашспецсталь») основний борг в сумі 77 803,57грн., інфляційні витрати в сумі 16 935,71грн., три процента річних в сумі 2 803,49грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 140,48грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222,37грн. Суд припинив провадження в частині стягнення пені в сумі 5664,10грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позовних вимог судом відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ВАТ «Енергомашспецсталь»суд задовольнив частково та стягнув з ТОВ «Механіка» неустойку в сумі 8 791,22грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 101,71грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,32грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог судом відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Механіка»звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. по справі № 22/72 просить скасувати в частині задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що оскільки відповідач не здійснював оплату у встановлений строк, ТОВ "Механіка" на законних підставах зупиняло виконання своїх обов?язків з поставки продукції за договором поставки № 15/526 від 10.04.2006р.

Крім того, заявник зазначив, що позивач за зустрічним позовом жодного разу не з'явився у судові засіданні суду першої інстанції, при цьому був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, жодних документів на вимогу суду від 29.09.2009р. не надав, тому суд першої інстанції повинен був на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України залишити зустрічну позовну заяву без розгляду.

Сторони у судове засідання 27.06.2012р. не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомленні.

ВАТ «Енергомашспецсталь»відзив на апеляційну скаргу не надало.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України

апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ТОВ «Механіка»звернулось до суду з позовом до ВАТ «Енергомашспецсталь»про стягнення 121040,82грн., з яких: основний борг в сумі 77 803,57грн., інфляційні витрати в сумі 22 640,84грн., три процента річних в сумі 3 510,75грн., пеня в сумі 17 085,66грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 15/526 від 10.04.2006р. щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточною заявою позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 77 803,57грн., інфляційні витрати в сумі 22 194,70грн., три процента річних в сумі 3 525,26грн., остаточно визначивши період їх нарахування з 29.01.2008р. по 30.07.2009р., крім того, відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені. Судом заяву прийнято та розглянуто по суті (а.с. 45-46 том 3).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2006р. між сторонами був укладений договір поставки № 15/526, за умовами якого ТОВ «Механіка»(Постачальник) зобов'язався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власністю ВАТ «Енергомашспецсталь»(Покупець), а останній зобов'язався у відповідності з умовами даного договору прийняти та оплатити її вартість (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що форма розрахунків зазначається в специфікаціях.

Відповідно до п. 13.2 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2006р.

Додатковими угодами до договору сторони змінили суму договору та строк його дії.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору № 15/526 від 10.04.2006р. позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 471 434,77грн.:

- за специфікацією № 15м від 16.01.2007р. здійснена поставка за видатковою накладною № 0316/Б від 16.03.2007р. на суму 5 208,00грн. (а.с. 31, 76 том 1);

- за специфікацією № 17 від 15.06.2007р. здійснена поставка за видатковими накладними: № 0717/Б від 17.07.2007р. на суму 44 742,00грн., № 0810/Б від 10.08.2007р. на суму 26 412,00грн., № 1005/Х від 05.10.2007р. на суму 3 984,00грн. (а.с. 33, 78, 82, 91 том 1);

- за специфікацією № 16 від 15.06.2007р. здійснена поставка за видатковою накладною № 0814/А1 від 14.08.2007р. на суму 41 796,00грн. (а.с. 32, 87 том 1);

- за специфікацією № 4э від 05.09.2007р. здійснена поставка за накладною № 0910/Я від 10.09.2007р. на суму 349 292,77грн. (а.с. 39, 89 том 1).

Відповідач отриманий товар сплатив частково, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення, внаслідок чого залишилась заборгованість в сумі 77 803,57грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Специфікаціями № 15М від 16.01.2007р., № 16 від 15.06.2007р., № 17 від 15.06.2007р. сторони передбачили оплату погодженого товару протягом 10 банківських днів після поставки (а.с. 31, 32, 33 том 1); специфікацією № 4э від 05.09.2007р. - протягом 15 банківських днів після факту поставки (а.с. 39 том 1).

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 77 803,57грн., оскільки останній не надав суду доказів щодо погашення цієї суми.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 22 194,70грн. та три процента річних в сумі 3 525,26грн. за період з 29.01.2008р. по 30.07.2009р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог у стягненні з відповідача інфляційних витрат в сумі 16 935,71грн. та трьох процентів річних в сумі 2 803,49грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження в частині стягнення з відповідача пені у сумі 5 664,10грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився в цій частині позовних вимог.

Предметом зустрічного позову ВАТ «Енергомашспецсталь»до ТОВ «Механіка»є вимога про стягнення неустойки в сумі 8816,56грн. за прострочення поставки продукції за договором № 15/526 від 10.04.1006р.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ВАТ «Енергомашспецсталь»посилається на те, що специфікацією № 5э від 06.10.2007р. до договору № 15/526 від 10.04.2006р. сторони передбачили строк поставки до 5 днів з моменту підписання специфікації, тоді як погоджена цією специфікацією продукція була поставлена відповідачем 16.10.2007р. на суму 24 187,98грн. за накладною № 1016/П2; товар за специфікацією № 6э від 26.10.2007р., повинен бути поставлений до 5 днів з моменту підписання специфікації, тоді як був поставлений позивачем 08.11.2007р. на суму 48 514,20грн. за накладною № 1109/Х7; специфікацією № 21 від 07.07.2007р. сторони визначили строк поставки товару протягом 30 днів після підписання специфікації, тоді як позивачем був поставлений товар 24.01.2008р. на суму 25 188,00грн. за накладною № 0124/Б1; товар, погоджений специфікацією № 22 від 06.09.2007р. до договору, строк поставки якого встановлений до 30.11.2007р., був поставлений позивачем 24.01.2008р. на суму 12 000,00грн. за накладною № 0124/Б.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов'язаний поставити продукцію в строк, зазначений у відповідній специфікації.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що ТОВ "Механіка" здійснило поставку товару з порушенням обумовлених в Специфікаціях строків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Згідно п. 10.1 договору у разі прострочки поставки або недопоставки продукції постачальник виплачує покупцю неустойку у розмірі 8% вартості непоставленої в строк продукції.

Перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення зустрічних позовних вимог у стягненні з ТОВ «Механіка» неустойки в сумі 8 791,22грн., оскільки при розрахунку неустойки за специфікацією № 6э від 26.10.2007р. дійсно невірно визначена сума товару.

Апеляційна інстанція погоджується з судом першої інстанції, що посилання ТОВ "Механіка" на ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки виконання зобов'язання з поставки договір пов'язує із моментом підписання специфікацій до договору, а не з оплатою покупцем товару за попередньою Специфікацією. Крім того, зазначена норма регулює зустрічне виконання, в той час як спірним договором поставки (Специфікаціями) сторони визначили строки поставки та строки оплати отриманого товару.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. по справі № 22/72 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ «Механіка»задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» м. Дніпропетровськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. по справі № 22/72 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді Н.В. Ломовцева

Н.М. Принцевська

Надрук.: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. ДАГС

5. г/с Дон. обл.