Рішення

від 26.09.2006 по справі 35/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.06р.

Справа № 35/216

За позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ 

до  Управління транспорту і зв`язку Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ

третя особа - 1 на стороні Відповідача -  Дніпропетровська міська Рада, м. Дніпропетровськ

третя особа - 2 на стороні Відповідача - Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ 

про стягнення 1 043 446,16 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від позивача - Кучерук А.В. - в.о. нач. юр. сектору, дов.№33 від 01.01.06р.

від відповідача - Маціпура В.В. - начальник управління транспорту, посв.№613 від 23.02.04 р.

від третьої особи -1 - представник не з`явився.

від третьої особи  -2  - Стефлюк Ю.В. - юрисконсульт, дов.№12-05/753 від 09.03.06 р.  

                                                           СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача  збитки - 1 003 303,00 грн основного боргу, завдані перевезенням пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом в другому-четвертому кварталі 2005р., 3% річних –30099,09 грн та збитки від інфляції –10604,91 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що статтею 9 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено встановлення пільгових тарифів на перевезення окремих категорій пасажирів з подальшим відшкодуванням  залізничному транспорту збитків за рахунок державного або місцевого бюджету. Вказує, що відповідач визначений розпорядником коштів державного бюджету в цій частині, але в добровільному порядку збитки залізниці не відшкодовує.  

              Представник позивача позовні вимоги підтримав  та просить їх задовольнити.

Відповідач позов не визнає в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що відповідач не приймав рішень щодо введення пільг для будь-яких категорій пасажирів на залізничному транспорті, що на його думку, відноситься до повноважень обласних адміністрацій, договір на відшкодування спірних збитків в 2005р. із залізницею не укладав та відсутні правові підстави покладення на нього такого обов'язку.

Вважає, що Управління транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської Ради є неналежним відповідачем у справі та зазначає, що належним відповідачем є Дніпропетровська міська рада, оскільки остання розподіляє кошти бюджетних асигнувань  та є основним розпорядником бюджетних коштів.

Рішенням Дніпропетровської міської Ради не було встановлено бюджетних призначень на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізниці на 2005р. та такі кошти до відповідача не надходили. На підставі цього просить в позові до нього відмовити, визнати його неналежним відповідачем та призначити належного відповідача - Дніпропетровську міську Раду.

             До участі у справі було залучено третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Дніпропетровську міську Раду (надалі третя особа-1) та Державне казначейство України в Дніпропетровській області (надалі третя особа-2).

Третя особа-1 пояснення по справі не надала, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, третя особа-2 письмових пояснень суду не надала, представник третьої особи-2 в судовому засіданні пояснив, що грошові кошти  з Державного бюджету на відшкодування збитків органам транспорту від перевезення пільгових категорій пасажирів в 2005р. виділялися Дніпропетровській міській Раді без розподілу за видами транспорту.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 01.10.2006р.

За згодою представників сторін в судовому засідання було оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

              Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

           - Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону та іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

           Частиною 5 ст. 9 Закону України “Про залізничний транспорт”  встановлено, що для захисту   інтересів   окремих   категорій   громадян   на пасажирських   перевезеннях,   у  тому  числі  приміських,  можуть передбачатися  пільгові  тарифи.  Збитки  залізничного  транспорту загального   користування   від  їх  використання  відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того,  яким  органом  прийнято  рішення  щодо введення відповідних пільг.

          Залізниця здійснює перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами відповідно до чинних законів України, які передбачають такі пільги для конкретних категорій громадян, а не за окремими угодами, та збитки залізничного транспорту від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевого бюджетів.

      Інструкцією з ведення обліку пільгових пасажирів на Придніпровській залізниці, затвердженої наказом начальника залізниці від 29.05.2000р. №Л/121, встановлений порядок обліку пільгових пасажирів із складанням звітів по станціях.

     Відповідно до вказаних звітів компенсація за пільговий проїзд пасажирів в другому-четвертому кварталі 2005р. склала 1 003 303,00 грн, а саме: за квітень –89487,10 грн, за травень –120128,92грн, за червень –119033,63 грн, за липень –131997,33 грн, за серпень –125015, 85 грн, за вересень –122338,56 грн, за жовтень –117 405,48 грн, за листопад – 96677,34 грн, за грудень –81 218, 79 грн.

      Позивач направив відповідачу вказані звіти та акти звіряння розрахунків. Останній їх не підписав та збитки не сплатив за відсутності бюджетних призначень на ці цілі. Проти вказаних позивачем сум збитків не заперечує.

          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності  докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно підпункту “б” пункту 4 частини першої ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим  і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу  міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України  видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті “б” пункту 4 частини першої ст. 89 цього Кодексу,  фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість  та повноту перерахування трансфертів.

            Згідно ст. 50  Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік»видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом входять до складу  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, в тому числі, компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян.  Фінансування видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р.  №256  «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету».

             Згідно п. 2 вище зазначеної Постанови фінансування видатків  місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, в межах обсягів, затверджених в обласних бюджетах та в районних бюджетах на зазначені цілі.

            Згідно рішення обласної ради від 09.12.2005р. №671-29/1 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 16.09.2005р. №618-28/1У «Про внесення змін до рішення обласної ради від 21.04.2005р. №558-27/1У «Про внесення змін до рішення обласної ради від 14.01.2005р. №544-25/1У «Про затвердження обласного бюджету на 2005р.»та розпорядження голови обласної ради від 27.12.2005р. №161-р «Про внесення змін до рішення обласної ради на 2005р.»уточнені планові призначення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам  на надання, в томі числі і спірних компенсацій, які Дніпропетровській міській раді всього на 2005р. склали 29 040,5  тис. грн, в тому числі на 11 -1У квартал 2005р. –24380,2 тис. грн.  вказана сума була повністю перерахована на рахунок місцевого бюджету. Зазначене підтверджено Головним фінансовим управлінням Дніпропетровської обласної державної адміністрації (лист №11-30/2805 від 19.09.2006р.)

           Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. розподіл  отриманих коштів субвенції  між  видами видатків здійснюється головними розпорядниками коштів міського бюджету м. Дніпропетровська.

           В 2005р. за рішенням Дніпропетровської міської ради головними розпорядниками коштів за компенсаційними виплатами за пільговий проїзд було визначено управління транспорту міської ради, за іншими пільгами –управління праці та соціального захисту населення міської ради. Отже, Управління транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської Ради є належним відповідачем у справі, а його заперечення в цій частині спростовані вище викладеним.

          З вище викладеного слідує, що з державного бюджету в 2005р. були виділені та перераховані Дніпропетровській міській раді грошові кошти на фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення, в тому числі, і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом. Право позивача на отримання компенсації  передбачене законами України «Про залізничний транспорт», «Про державний бюджет на 2005р.»та Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р.

            Таким чином, вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

            Вимоги про стягнення 3% річних –30099,09 грн та збитків від інфляції – 10604,91 грн суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Частиною 5 ст. 9 Закону України “Про залізничний транспорт”  встановлено право залізниці на компенсацію збитків    залізничного  транспорту загального   користування   від  надання пільгового проїзду деяким категоріям громадян. Згідно ч. 2. ст. 224 Господарського кодексу України під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною. Таким чином, збитки не являються грошовим зобов'язанням сторони та в цьому випадку не можуть застосовуватися приписи ст. 625 ЦК України.

Доказів відшкодування спірних збитків залізниці  на дату розгляду справи суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі збитків –1 003 303,00 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст. ст. 11, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 77, 78, 82, 89, 102 Бюджетного кодексу України, ст. 9 Закону України “Про залізничний транспорт”    господарський суд,   -

ВИРІШИВ :

            Позов задовольнити частково.

            Стягнути з Управління транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської Ради –49070,  м.  Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75/317, код ЄДРПОУ 25927548 (р/р 35414001000314 УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” –49038, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 26139824 (р/р 26006007123 в ДФ АБ “Експрес-Банк”, МФО 306964) збитки за пільгові перевезення пасажирів в другому-четвертому кварталі 2005р. в сумі –1 003 303,00 грн (один мільйон три тисячі триста три грн),   витрати по сплаті держмита –10 033,03 грн (десять тисяч тридцять три грн 03 коп), витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -  113,40 грн (сто тринадцять грн 40 коп).   

              В решті позову відмовити.     

Наказ  видати після набрання  рішенням законної сили.        

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано