Ухвала

від 15.06.2012 по справі 2а-4248/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 р. Справа № 53691/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

за участю секретаря - Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року по справі № 2а-4248/11/1370 за позовом Приватного підприємства «Енергія-Плюс» до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області про визнання дій протиправними та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Енергія-Плюс» (далі - ПП «Енергія-Плюс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області (далі - ДПІ у Самбірському районі Львівської області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:

- Визнати незаконними, протиправними дії ДПІ у Самбірському районі Львівської області по проведенню документальної невиїзної перевірки ПП «Енергія-Плюс» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «Західна енергетична спілка» та формування податкових зобов'язань по взаєморозрахунках з ДП «Енерготранссервіс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, які викладені в акті перевірки від 05.04.2011 року № 493/23-1/32703801;

- Визнати незаконними, протиправними дії ДПІ у Самбірському районі Львівської області, які полягають у викладенні в акті перевірки від 05.04.2011 року за № 493/23-1/32703801 протиправних висновків про безтоварність, нікчемність та фіктивність правочинів по придбанні та продажу товарів (послуг) вчинених ПП «Енергія-Плюс» та про визнання ДПІ у Самбірському районі Львівської області того, що у ПП «Енергія-Плюс» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій по придбанню та продажу товарів (послуг) за період грудня 2010 року, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- Зобов'язати ДПІ у Самбірському районі Львівської області відновити детальну інформацію по платнику ПДВ - ПП «Енергія-Плюс» в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме відновити податковий кредит з податку на додану вартість у звітному періоді - грудні 2010 року в розмірі 258480.42 грн. та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді - грудні 2010 року в розмірі 258000.00 грн.;

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Самбірському районі Львівської області від 15.04.2011 року № 0000162300, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 480.42 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 120.11 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року закрито провадження в справі в частині вимоги зобов'язати ДПІ у Самбірському районі Львівської області відновити детальну інформацію по платнику ПДВ - ПП «Енергія-Плюс» в обліковій картці-розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме відновити податковий кредит з податку на додану вартість у звітному періоді - грудні 2010 року в розмірі 258480.42 грн. та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у звітному періоді - грудні 2010 року в розмірі 258000.00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Самбірському районі Львівської області по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Енергія-Плюс» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «Західна енергетична спілка» та формування податкових зобов'язань по взаєморозрахунках з ДП «Енерготранссервіс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року за результатами якої складено акт 493/23-1/32703801, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Самбірському районі Львівської області від 15.04.2011 року № 0000162300.

Постанова мотивована тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена з порушенням вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності, виключно шляхом аналізу інформації з баз даних державної податкової служби та використанням акта перевірки ПП «Західна енергетична спілка» від 16.03.2011 року № 70/23-0/36153242, а також тим, що до набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з податку на додану вартість чи зменшено суму отриманого в межах звітного періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

У поданій апеляційній скарзі ДПІ у Самбірському районі Львівської області просить скасувати вказану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що перевіркою ПП «Західна енергетична спілка», проведеною ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, не підтверджено наявність поставок ПП «Західна енергетична спілка» товарів (послуг) підприємствам-покупцям, що свідчить про те, що правочини між ПП «Західна енергетична спілка» та покупцями, в тому числі й ПП «Енергія-Плюс», здійснені без мети настання реальних наслідків, отже є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Свою позицію обґрунтовував викладеними в апеляційній скарзі доводами.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих у встановленому законом порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 5.2 розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.04.2011 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Енергія-Плюс» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «Західна енергетична спілка» та формування податкових зобов'язань по взаєморозрахунках з ДП «Енерготранссервіс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

Вказана перевірка була проведена на підставі наказу начальника ДПІ у Самбірському районі Львівської області від 04.04.2011 року № 140 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Копія зазначеного наказу та письмове повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки ПП «Енергія-Плюс» рекомендованим листом з повідомленням про вручення не надсилались та не вручались уповноваженому представнику під розписку.

Висновки перевірки базуються на матеріалах перевірки ПП «Західна енергетична спілка», отриманих від ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, а також на даних АІС «Аудит», «Бест Звіт», «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та рівні ДПА України».

Жодні первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, що пов'язані з предметом перевірки посадовими (службовими) особами відповідача в позивача не вимагались та не досліджувались.

Аналізуючи встановлені факти та зазначені правові норми суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Самбірському районі Львівської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Енергія-Плюс» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «Західна енергетична спілка» та формування податкових зобов'язань по взаєморозрахунках з ДП «Енерготранссервіс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказана стаття встановлює презумпцію правомірності правочину.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені Параграфом 2 Глави 16 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вказана стаття поділяє недійсні правочини на нікчемні - недійсність яких встановлена законом (визнання такого правочину судом недійсним не вимагається) та оспорювані - недійсність яких прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (такий правочин може бути визнаний судом недійсним).

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

ДПІ у Самбірському районі Львівської області не надано суду доказів наявності жодного судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання недійсними вчинених ПП «Енергія-Плюс» правочинів щодо купівлі-продажу товарів, робіт (послуг).

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог чинного законодавства.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року по справі № 2а-4248/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС