ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.06.12р. Справа № 31/302-10
За позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №135 "Ландиш", м. Дніпропетровськ
до Відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Відповідача-2: Виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
Відповідача-3: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя Чередко А.Є.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: ОСОБА_2, прот. від 19.03.2010р.
Від відповідача-1: не з'явився.
Від відповідача-2: не з'явився.
Від відповідача-3: ОСОБА_3, дор. № 144/10/10-042 від 19.03.12р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-1 та просив суд визнати за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В подальшому позивачем неодноразово змінювалися та уточнювалися позовні вимоги та згідно з останньою заявою про уточнення позовних вимог, поданої до суду 23.04.2012р., позивач просить суд визнати право власності Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" на квартиру АДРЕСА_1; виключити квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеного 14.09.2004р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Отже, судом розглядаються позовні вимоги позивача в редакції заяви, поданої 23.04.2012р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2012р. залучено до участі у справі інших відповідачів - Виконавчий комітет Ленінської районної ради м. Дніпропетровська та Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач є законним власником будинку АДРЕСА_1, який будувався за кошти членів "Житлово-будівельного кооперативи № 135 "Ландиш", а відтак і власником спірної квартири, яка не була викуплена членом кооперативу ОСОБА_4, яка померла у 2003р. Натомість відповідачем-3 спірну квартиру взято на облік як безхазяйну та накладено арешт на квартиру, чим порушені права позивача на належну йому спірну квартиру, передбачені чинним законодавством.
Відповідач-1 надіслав до суду відзив на позов де проти позову заперечує, посилаючись при цьому на відсутність між ним та позивачем спору щодо спірної квартири.
Відповідач-2 у відзиві на позов зазначає, що ним не оспорюється право власності позивача на спірну квартиру та просить суд вирішити спір у відповідності з чинним законодавством.
Відповідач-3 позов не визнає з тих підстав, що спірна квартира відповідає ознакам безхазяйного майна, тому відповідачем-3 було обґрунтовано взято її на облік як безхазяйну. На даний же час позивачем не надано доказів, які б були підставою для зняття спірної квартири з обліку як безхазяйної.
Відповідачі-1,2 не забезпечили явку представників до судового засідання. Враховуючи належне повідомлення судом відповідачів про час та місце судового засідання у справі, достатність матеріалів справи для прийняття рішення по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів-1,2.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 568 від 22.08.1967р. було дозволено будівництво 100 квартирного житлового будинку ЖСК № 135 „Ландиш" на ж/м „Западний". За кошти членів житлово-будівельного кооперативу будинок було побудовано та заселено у 1968р., з наданням в подальшому поштової адреси: АДРЕСА_1.
Рішенням загальних зборів ЖСК № 135 „Ландиш" у 1968р. кв. № 90 загальною площею 31,7кв.м. у житловому будинку по АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_4, якою у виконкомі Дніпропетровської міської ради було одержано відповідний ордер від 08.10.1968р.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент вселення ОСОБА_4 у спірну квартиру її вартість складала 2670,11крб. та сарай 114,42крб., всього 2784,54крб. ОСОБА_4 було внесено пайовий внесок за квартиру у розмірі 1215крб. Не виплачений залишок внеску (позики) за квартиру складав 1569,53крб.
Так, 30.03.1969р. між ЖСК № 135 „Ландиш" та ОСОБА_4 було оформлено письмове зобов'язання про погашення останньою наданої кооперативом позики у розмірі 1569,53крб. на протязі 13 років, з якого вбачається, що погашення пайового внеску ОСОБА_4 за спірну квартиру було здійснено саме ЖСК № 135 „Ландиш".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.03.2003р. Доказів сплати ОСОБА_4, на момент смерті, свого пайового внеску за квартиру у повному обсягу (погашення позики) до матеріалів справи не надано.
Згідно з довідкою позивача від 20.09.2010р. заборгованість ОСОБА_4 по сплаті вартості спірної квартири складає 2650,00грн.
Факт не виплати ОСОБА_4 свого пайового внеску за спірну квартиру підтверджується, також тим, що ОСОБА_4 не було викуплено спірну квартиру та не оформлено право власності на неї.
Так, відповідно до листа-відповіді № 4629 від 05.04.2012р. КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" на запити суду, реєстрація права власності на кв. АДРЕСА_1 не проводилась.
Натомість будинок АДРЕСА_1 є власністю Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш", що підтверджується випискою з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку від 05.05.2008р. КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" та технічним паспортом житлового будинку № 65 по вул.. Будьонного, складеним 24.03.2008р.
Згідно з ст. 384 ЦК України, блудинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.
Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.
У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Аналогічне за змістом положення передбачено п. 19 Статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш", нова редакція якого зареєстрована державним реєстратором 27.05.2005р.
Таким чином, до викупу членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу займаної ним квартири у будинку кооперативу, власником такої квартири є сам кооператив, що також не суперечить нормам Закону України „Про кооперацію".
Як вже було вище зазначено, спірна квартира не була викуплена ОСОБА_4, яка не мала сім'ї та одна мешкала у квартирі. Відсутні у ОСОБА_4 і спадкоємці, що зокрема встановлено рішеннями Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.02.2008р. та 29.09.2009р., якими були скасовані відповідні рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за позовами ОСОБА_5 про прийняття спадщини та визнання права власності на спірну квартиру.
Також, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2012р., яка набрала чинності 18.01.12р., у справі №2-2884/2011р. на підставі відповідної заяви позивача була залишена без розгляду позовна заява Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Виконкому Ленінського району у місті Дніпропетровську Ради до ОСОБА_5, Треті особи: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська, Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та передачу вказаного безхазяйного майна у комунальну власність.
Враховуючи усе вищевикладене, квартира АДРЕСА_1 є власністю Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" та не є безхазяйною в розумінні ст. 335 ЦК України.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2003р. до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулася громадянка ОСОБА_6 з проханням визнати спірну квартиру безхазяйним майном та надати можливість викупити цю квартиру.
На підставі цього звернення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було взято спірну квартиру на облік як безхазяйну, про що повідомлено КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Таким чином, саме дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська перешкоджають позивачеві у реалізації права власності на спірну квартиру, передбачені ст.ст. 316, 317, 319, 321, 325 ЦК України.
В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України.
Стаття 16 ЦК України при цьому визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.
Враховуючи, що позивач є законним власником спірної квартири, що фактично оспорюється ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, яка і є належним відповідачем у справі, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання права власності Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" на квартиру АДРЕСА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню по відношенню до відповідача-3. В позові ж до відповідачів-1,2 слід відмовити, оскільки з матеріалів справи не вбачається вчинення останніми дій, які б свідчили про оспорювання права власності позивача на спірну квартиру.
Не вбачає суд і достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині виключення квартири АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеного 14.09.2004р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Так, у справі відсутні докази, які б підтверджували накладення відповідачем-3 саме арешту на спірну квартиру. У будь-якому випадку спір між позивачем та відповідачем-3 щодо зняття арешту на спірну квартиру має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є спором про право та стосується вчинення відповідачем-3, покладених на нього функцій, як суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита у сумі 112,21грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., сплачені позивачем за розгляд справи слід віднести на відповідача-3.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" (49102, м. Дніпропетровськ, вул.. Будьонного, 65, ЄДРПОУ 23068070) право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В решті позову -відмовити.
В позові до відповідачів-1,2 -відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, вул.. Шаумяна, 5, ЄДРПОУ 20288842) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 135 "Ландиш" (49102, м. Дніпропетровськ, вул.. Будьонного, 65, ЄДРПОУ 23068070) судові витрати по сплаті держмита у сумі 112,21грн. та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 236,00грн ., видати наказ.
Суддя А.Є. Чередко
Рішення підписано 02.07.2012р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 06.07.2012 |
Номер документу | 25039238 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні