Рішення

від 06.11.2006 по справі 15/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/301

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.11.06 р.                                                                               Справа № 15/301                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” м. Донецьк

про стягнення боргу у сумі 8153,28 грн. та пені у розмірі 2039,05 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Варнаков А.В. за довіреністю № б/н від 20.09.2006 р. (в останнє судове засідання не з'явився), Кльоцкіна В.В. за довіреністю № б/н від 24.10.2006 р.

від відповідача: Шкляров І.О. за довіреністю № б/н від 06.09.2006 р., Мітрюшин Д.Ф. за довіреністю № б/н від 06.09.2006р. (в останнє судове засідання не з'явилися)

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” м. Донецьк про стягнення боргу у сумі 8153,28 грн. та пені у розмірі 2039,05 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/301.  

У судовому засіданні 06.11.2006р. позивачем було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача надав клопотання про зменшення суми позову в частині стягнення пені до суми 229,74 грн.

В порушення вимог ухвали суду від 25.10.2006р. відповідач в судове засідання 06.11.2006р. не з'явився, витребувані документи, в тому числі письмовий відзив на позовну заяву, до суду не представив, повідомив про відрядження представника та просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та  витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами. Клопотання про відкладення розгляду справи судом відхиляється у зв'язку з закінченням 06.11.2006 р. встановленого законом 2-х місячного строку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - відкритим акціонерним товариством „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь (надалі орендодавець) та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” м. Донецьк (надалі орендар) був укладений договір оренди приміщення № 35 від 13.06.2005р. та № 18/05 від 04.05.2006р.

Згідно до п. 1.1 Договорів орендодавець передає, а орендатор приймає в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 73,23 кв. м., (кімната № 8) надалі приміщення, розташоване за адресою: 87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 63.

Відповідно до п. 2.1 Договорів вступ орендатора у користування приміщенням наступає одночасно з підписанням уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі приміщення.

Згідно п. 3.1 Договорів щомісячна орендна плата оплачується в гривнях на підставі рахунку орендодавця за формулою, наведеною в Договорах. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць може бути визначений з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договорів плата за використання приміщення та території є платежем, який здійснює орендатор орендодавцю незалежно від результатів господарської діяльності.

Згідно п. 3.4 Договорів перерахування коштів, передбачених пунктом 3.1 дійсного договору, орендатор здійснює передплатою до 5 числа розрахункового місяця. Розрахунок виконується грошовими коштами через розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 3.5 Договорів №№ 35 та 18/05 за несвоєчасне внесення платежів орендатор сплачує орендодавцю пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми рахунку, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Укладені між сторонами договори оренди № 35 від 13.06.2005р. та № 18/05 від 04.05.2006р., підпадають під правове регулювання норм статей 759-786 Цивільного кодексу України

Як встановлено судом, внаслідок укладення сторонами вищевказаних договорів у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов'язки.

У позивача виникло зобов'язання передати в тимчасове платне володіння та користування  приміщення згідно умов, які обумовлені вказаними договорами. Крім цього, у позивача також виникло право вимагати від відповідача сплатити орендну плату з урахуванням вимог розділу 4 Договорів № 35 від 13.06.2005р. та № 18/05 від 04.05.2006р.

У відповідача виникло право вимагати від позивача передачі в строкове платне володіння та користування приміщення, згідно умов, обумовлених підписаними між сторонами договорами, а також відповідний обов'язок щодо своєчасної сплати орендної плати.

У підтвердження заявлених позовних вимог до відповідача позивач – відкрите акціонерне товариство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь представив до суду: розрахунок заборгованості орендної плати по договору № 35 за травень 2006 року та по договору № 18/05 за період травень – липень 2006 року; розрахунок пені, претензію № 8/84 від 14.07.2006р. про необхідність погашення заборгованості по орендній платі.

Факт прийому-передачі орендованого приміщення в оренду згідно договору від 13.06.2005 р. № 35 підтверджується актом прийому-передачі нежилого приміщення від 21 червня 2005 р. Актом від 03 травня 2006 р. орендатор повернув орендодавцю приміщення у зв'язку з закінченням дії вищевказаного договору оренди.

Після укладення нового договору № 18/05 від 04.05.2006 р. орендодавець передав орендатору нежиле приміщення відповідно до акту від 05 травня 2006 р.

Позивач на адресу відповідача направляв для оплати рахунок-фактуру № СФ-0181 від 27 квітня 2006 р. на суму 719,45 грн. за оренду у травні 2006 р., рахунок-фактуру № СФ-0278 від 31 травня 2006 р. на суму 2232,33 грн. за оренду у травні 2006 р., рахунок-фактуру № СФ-0280 від 31 травня 2006 р. на суму 2600,75 грн. за оренду у червні 2006 р., рахунок-фактуру № СФ-0305 від 13 липня 2006 р. на суму 2600,75 грн. за оренду у липні 2006 р., що підтверджується матеріалами справи. До кожного рахунку-фактури позивач додавав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суми, зазначені у рахунках-фактурах.

Але відповідач вказані акти надання послуг не підписав, таким чином не погодившись з виставленими для оплати сумами. Представники відповідача у судових засіданнях виказували усні заперечення на частину позовних вимог, що стосується включення до розрахунку орендної плати витрат позивача на споживання електроенергії та водокористування. Розрахунки орендодавця по визначенню розміру використаної  орендатором електроенергії та води відповідач вважає неправильними та такими, що засновані на припущеннях.

Письмового відзиву на позовні вимоги відповідач до суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.1 Договорів оренди передбачався розрахунок орендної плати за місяць, куди входили вартість оплаченої за минулий місяць електроенергії, опалення, водопостачання. Але будь-яких первісних документів, які б належним чином підтвердили розмір спожитої орендатором за місяць електроенергії та води позивач до суду не надав. Це сталося внаслідок не врегулювання питання щодо обліку використання води та електроенергії орендатором при оренді приміщення при підписанні договорів оренди. В подальшому вказане питання між сторонами також не було врегульоване. Прилади обліку електроенергії та води в орендованому приміщенні відсутні, конкретний щомісячний розмір їх використання договорами оренди не передбачався.

За відсутності приладів обліку у приміщенні орендатора, актів приймання-передачі обсягу спожитої електроенергії та води за підписом обох сторін суд вважає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, сам факт користування орендатором водою та електроенергією на суму, яку пред'являє для оплати позивач, недоведеним.

Розрахунок позивача щодо розміру відшкодування за опалення суд приймає до уваги, тому як він заснований на встановлених тарифах оплати за опалення та площею орендованого приміщення. За вказаних даних розрахунок позовних вимог в цій частині є вірним.

Позивач згідно ст.. 22 ГПК України зменшив суму пені до 229,74 грн. з врахуванням вимог діючого законодавства з цього питання та п. 3.5 Договорів оренди (розмір пені не більше подвійної облікової ставки НБУ). Вказану заяву суд прийняв до розгляду.

Таким чином, заявлені вимоги позивача складають: сума основного боргу – 8153,28 грн., сума пені – 229,74 грн., всього – 8383,02 грн.

Але суд вважає обґрунтованою тільки частину заявлених вимог, що стосується безпосередньо орендної плати та вартості послуг за опалення. Вимоги позивача щодо стягнення вартості послуг за спожиту електроенергію та водопостачання суд відхиляє як недоведені належними доказами. За вказаних обставин суд також перерахував суму пені, яка підлягає стягненню.

За розрахунками суду задоволенню підлягають наступні позовні вимоги щодо основного боргу:  згідно договору № 35 за травень 2006 р. орендна плата – 264,57 грн., опалення – 194,43 грн., згідно договору № 18/05 за травень 2006 р. орендна плата – 2232,33 грн., за червень – 2563,05 грн., за липень – 2563,05 грн., усього – 7817,43 грн.

На вказану суму боргу сума пені складає – 214 грн.

Позивач згідно ст., ст. 66, 67 ГПК України подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти на банківських рахунках та на майно відповідача, яке знаходиться в орендованому приміщенні. Суд відхиляє заяву про забезпечення позову, тому як позивач не довів належним чином, що кошти на рахунках відповідача або його майно, що у теперішній час знаходиться у орендодавця, можуть зникнути чи зменшитися за кількістю, та це приведе до неможливості виконання рішення суду або утруднить його виконання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно від суми задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” (юридична адреса:83054, м. Донецьк, вул. Економічна, буд. 34; фактична адреса: 83048, м. Донецьк, пр-т Титова, буд. 8„Б”; код ЄДРПОУ 33320679; розрахунковий рахунок 26006001042110 в ЗАТ Агробанк; МФО 307123) на користь відкритого акціонерного товариства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” (юридична адреса: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 63 ; код ЄДРПОУ 05433956; розрахунковий рахунок 260059801080 в Маріупольському відділенні „Укрсоцбанку”; МФО 334185) суму – 8031,43 грн. (а саме: суму основного боргу – 7817,43 грн. та суму пені – 214 грн.), крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 92,98 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 80,38 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 06.11.2006 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.