29/349
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Росток-ЕЛЕКОН”
До Колективного підприємства “Монтекс”
Про стягнення 74549,04 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники :
Від позивача: Онопрієнко Г.Д. .–предст. (дов. у справі)
Фетисова Ю.Є. –предст (дов у справі)
Від відповідача: Ковалівська Г.О. –предст (дов у справі)
В судовому засіданні 02.10.2008 р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 74549,04 грн., в тому числі 46045,20 грн. - суми основного боргу за договором № 90/1, 28503,84 грн. –пені. Позивач просить покласти судові витрати на відповідача
В судовому засіданні 11.09.08 на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, в зв'язку з чим рішення приймається зазначеною датою.
Позивач надав до матеріалів справи розрахунок суми боргу та пені, відповідно до якого основна заборгованість складає 46045,20 грн., а пеня складає 3898,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 90/1 від 20.04.06, на виконання якого ТОВ “Росток-ЕЛЕКОН ” виконало роботи на суму 3385,20 грн. та поставило товару на загальну суму 139134,00 грн. В порушення взятих на себе зобов'язань КП “Монтекс”” виконало грошові зобов'язання лише частково, сплативши суму авансу у розмірі 96474,00 грн., в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 46045,20 грн. Позивачем була нарахована пеня в зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує частково і просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 28503,84 грн. відмовити. Проти основної суми боргу відповідач не заперечує, однак, зазначає що реальний її розмір необхідно визначити шляхом проведення звірки взаєморозрахунків по всім операціям між контрагентами. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що пеня повинна розраховуватись не з усієї суми заборгованості, а лише з тієї що виникла в зв'язку з не оплатою підрядних робіт, оскільки, лише вони мали місце у межах договору № 90/1. Поставка товарів здійснювалась на підставі усної домовленості, шляхом виставлення рахунків-фактур та отримання товару за видатковими накладними.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва , -
ВСТАНОВИВ:
20.04.06 між Колективним підприємством “Монтекс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Росток-ЕЛЕКОН ” був укладений договір № 90/1, відповідно до якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) бере на себе зобов'язання на виконання пуско-налагоджувальних робіт по реконструкції реверсної смуги регулювання дорожнім рухом по Подільському Узвозі з примиканням світлофорних об'єктів на перетині вул. Нагірна - Подільській Узвіз, вул. Фрунзе –Подільський Узвіз, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи за затвердженою проектною документацією і договірною ціною на умовах та в строки, передбачені в договорі. ( п. 1.1 Договору).
Вартість пусконалагоджувальних робіт визначається на підставі оформлених актів виконаних робіт. (п. 2.1 Договору).
Позивач надав до матеріалів справи Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2006 р., відповідно до якої вартість виконаних робіт всього по будові склала 3385,20 грн., Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2006 р., відповідно до якої вартість виконаних робіт всього по будові склала 6186,00 грн. Загальна вартість робіт згідно довідок склала 9571,20 грн.
Підрядник виконує роботи та оформляє акти виконаних робіт. Замовник здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі оформлених актів виконаних робіт. Остаточний розрахунок з підрядником здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання об'єктів в експлуатацію. (п. 7.1, 7.2, 7.3 Договору).
Позивач надав до матеріалів справи акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2006 р., відповідно до якого вартість виконаних робіт всього по акту склала 3385,20 грн., акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2006 р., відповідно до якого вартість виконаних робіт всього по акту склала 6186,00 грн. Загальна вартість виконаних та прийнятих по актам підрядних робіт складає 9571,20 грн.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.06, але у всякому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. (п. 10.2 Договору).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Судом встановлено, що за правовою природою між ТОВ “Росток-ЕЛЕКОН” та КП “Монтекс” укладено договір підряду, умови якого не суперечать чинному цивільному законодавству. Як зазначено позивачем та не заперечується і не спростовується відповідачем, на виконання умов договору від 20.04.06 № 90/1 ТОВ “Росток-ЕЛЕКОН” було виконано підрядні роботи вартістю 3358,20 грн., які не були оплачені КП “Монтекс”. За таких умов, відповідач вважається боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 3358,20 грн.
Позивач виставив відповідачеві рахунки для оплати отриманих товарів: рахунок-фактура № 133 від 26.05.06 на суму 3120,00 грн. на оплату світлофора пішохідного лампового П 1.1 з комплектом кріплення у кількості 4 шт.; рахунок-фактура № 148 від 20.06.06 на суму 61872,00 грн. на оплату світлофора пішохідного світлодіодного з пристроєм відліку часу П1.3 у кількості 8 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.3 у кількості 4 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.2 у кількості 4 шт.; рахунок-фактура № 170 від 10.07.06 на суму 5568,00 грн. на оплату світлофора пішохідного лампового П 1.1 з комплектом кріплення у кількості 2 шт., світлофора транспортного лампового Т 1.1 з комплектом кріплення у кількості 4 шт.; рахунок-фактура № 178 від 21.07.06 на суму 2400,00 грн. на оплату мачти для антен КР3 у кількості 1 шт.; рахунок-фактура № 234 від 14.09.06 на суму 66174,00 грн. на оплату дорожнього контролера уніфікованого ДКУ РЕ2012.06 у кількості 1 шт., комплекту апаратури детекторів транспорту РЕ2001.01 у кількості 2 шт., світлофора пішохідного світлодіодного з пристроєм відліку часу П1.3 у кількості 2 шт., світлофора пішохідного світлодіодного П1.1 у кількості 4 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.3 у кількості 4 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.1 у кількості 2 шт. Загальна сума виставлених позивачем рахунків складає 139134,00 грн.
На підтвердження факту та дати поставки товару, його кількості, якості та асортименту позивач надав до матеріалів справи накладні на відпуск продукції: накладна на відпуск продукції № 76 від 31.05.06 на суму 3120,00 грн. на поставку світлофора пішохідного лампового П 1.1 з комплектом кріплення у кількості 4 шт.; накладна на відпуск продукції № 88 від 29.06.06 на суму 61872,00 грн. на поставку світлофора пішохідного світлодіодного з пристроєм відліку часу П1.3 у кількості 8 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.3 у кількості 4 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.2 у кількості 4 шт.; накладна на відпуск продукції № 95 від 17.07.06 на суму 5568,00 грн. на поставку світлофора пішохідного лампового П 1.1 з комплектом кріплення у кількості 2 шт., світлофора транспортного лампового Т 1.1 з комплектом кріплення у кількості 4 шт.; накладна на відпуск продукції № 3 від 26.07.06 на суму 2400,00 грн. на поставку мачти для антен КР3 у кількості 1 шт.; накладна на відпуск продукції № 141 від 26.09.06 на суму 66174,00 грн. на поставку дорожнього контролера уніфікованого ДКУ РЕ2012.06 у кількості 1 шт., комплекту апаратури детекторів транспорту РЕ2001.01 у кількості 2 шт., світлофора пішохідного світлодіодного з пристроєм відліку часу П1.3 у кількості 2 шт., світлофора пішохідного світлодіодного П1.1 у кількості 4 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.3 у кількості 4 шт., світлофора транспортного світлодіодного Т1.1 у кількості 2 шт. Загальна вартість відпущеного позивачем товару складає 139134,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Тобто між сторонами по справі виникли зобов'язання по поставці товару з однієї сторони та оплаті вказаного товару з іншої сторони.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідач не належним чином виконав грошові зобов'язання у правовідношеннях щодо поставки товару.
Позивач 19.10.2006 звернувся до відповідача з претензією № 203 і просить сплатити суму заборгованості у розмірі 34471,00 грн. протягом найкоротшого строку.
Відповідач 27.11.06 надав відповідь на претензію за № 267, в якій визнає обґрунтованість вимог позивача та просить надати можливість оплатити борг після відновлення установчих та господарських документів.
19.02.07 позивач звернувся з листом № 38, в якому просив визначити строк, протягом якого буде сплачена заборгованість у розмірі 34471,00 грн.
Відповідач надав відповідь № 39 від 03.04.07 з проханням надати первинні документи по операціям, що мали місце між контрагентами.
23.05.07 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 79 на суму 46045,20 грн.. Заборгованість має бути погашена строком у 7 днів з моменту пред'явлення вимоги.
04.06.07 відповідач надав відповідь за № 73, в якій просить провести звірку взаєморозрахунків, в зв'язку з розбіжностями у первинних документах підприємств.
До матеріалів справи належним чином оформлених актів звірки взаємних розрахунків між сторонами не надано.
Позивач зазначив, що відповідач частково оплатив отриманий товар, шляхом внесення суми авансового платежу. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача, що виникла з договору підряду від 20.04.06 № 90/1, та заборгованість за поставлений згідно видаткових накладних товар складає 46045,20 грн. У своїй заяві від 01.10.08 № 117 відповідач погодився з сумою основного боргу у розмірі 46045,20 грн. і не має заперечень щодо її стягнення у повному обсязі.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У договорі від 20.04.06 № 90/1 встановлено обов'язок по оплаті виконаних робіт протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання об'єкту в експлуатацію. Дата підписання акту приймання робіт за серпень 2006 р. не вказана у акті. Оскільки, акт підтверджує виконання робіт у певному місяці (серпні), то факт підписання такого акту очевидно може мати місце наприкінці вказаного місяця. Суд дійшов висновку, що обов'язок по оплаті робіт, виконаних у серпні місяці, мав бути виконаний відповідачем протягом 10 банківських днів після закінчення звітного місяця, тобто до 13.09.06. Починаючи з 14.09.06 відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором підряду.
Щодо зобов'язань по оплаті товару, які виникли з домовленості між сторонами, вираженої у первинних документах на оплату та поставку товару, в зв'язку з відсутністю встановленої сторонами конкретної дати оплати, в силу норми ст. 692 ЦК України, товар має бути оплачений після його отримання. Тобто зобов'язання по оплаті товару визначається по кожній окремій накладній на відпуск продукції. Остання поставка мала місце 26.09.06, тобто починаючи з 27.09.06 відповідач є боржником позивача на суму 42660,00 грн.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.
КП “Монтекс” порушило умови договору № 90/1 від 20.04.06. Суму боргу, яка виникла в зв'язку з не перерахуванням оплати за виконані роботи у розмірі 3385,20 грн. у строки, обумовлені контрагентами у договорі, не сплатило. Відповідач порушив, взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару, на суму 42660,00 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача загальної суми боргу в розмірі 46045,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 3898,60 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
При затримці оплати виконаних робіт з вини замовника він сплачує підряднику пеню за кожний день затримки величиною 0,05% від договірної ціни робіт по договору, але не більше 20% від договірної вартості робіт. ( п. 7.6 Договору).
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Позивач надав до матеріалів справи розрахунок пені за договором підряду № 90/1 від 20.04.06 за період з 11.08.06 за 182 дні. Однак судом встановлено, що відповідач вважається боржником за даним зобов'язанням з 14.09.06, саме з цієї дати за період у пів року і має бути розрахована пеня. Суд здійснив власний розрахунок пені за 183 дні, тобто за півроку, починаючи з 14.09.06. Оскільки сума пені, розрахована судом згідно вимог чинного законодавства, є більшої, ніж сума, заявлена до стягнення, в зв'язку з тим, що суд обмежений у праві самостійно збільшувати розмір позовних вимог, стягненню підлягає сума пені, розрахована позивачем. Сума пені складає 287,74 грн. і підлягає стягненню з відповідача.
Щодо пені, яка була нарахована позивачем відповідачу за не належне виконання грошових зобов'язань за отриманий товар, то суд вважає її стягнення безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Відповідно до норм ЦК України та ГК України (зазначеними вище) неустойка у вигляді пені стягується у випадку, коли це передбачено умовами договору або закону. Між контрагентами відсутній договір у простій письмовій формі, який би визначав порядок, підстави застосування санкцій їх види та розмір, у разі не належного виконання зобов'язань з поставки товарів. Нормами права, що регулюють відносини з зобов'язань по поставці товарів та виконанні грошових зобов'язань не визначено стягнення пені та її розмір. Суд вважає вимоги позивач про стягнення сум пені за не належну оплату за поставлений товар у розмірі 3610,86 грн. не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 463,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 73,34 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Колективного підприємства “Монтекс” (04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, ідентифікаційний код 14350502, р/р 26003301041893 в КРД АППБ “Райффайзен Банк АВАЛЬ”, м. Києва, МФО 322904), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток-ЕЛЕКОН” (03067, м. Київ, б-р Лепсе, 4, рахунок № 26000101012694 в КРД АППБ “Райффайзен Банк АВАЛЬ”, м. Києва, МФО 322904, ідентифікаційний код 14310454) суму основного боргу у розмірі 46045 (сорок шість тисяч сорок п"ять) грн. 20 коп.
Стягнути з Колективного підприємства “Монтекс” (04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, ідентифікаційний код 14350502, р/р 26003301041893 в КРД АППБ “Райффайзен Банк АВАЛЬ”, м. Києва, МФО 322904), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток-ЕЛЕКОН” (03067, м. Київ, б-р Лепсе, 4, рахунок № 26000101012694 в КРД АППБ “Райффайзен Банк АВАЛЬ”, м. Києва, МФО 322904, ідентифікаційний код 14310454) пеню у розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 74 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Колективного підприємства “Монтекс” (04209, м. Київ, вул. Озерна, 1, ідентифікаційний код 14350502, р/р 26003301041893 в КРД АППБ “Райффайзен Банк АВАЛЬ”, м. Києва, МФО 322904), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Росток-ЕЛЕКОН” (03067, м. Київ, б-р Лепсе, 4, рахунок № 26000101012694 в КРД АППБ “Райффайзен Банк АВАЛЬ”, м. Києва, МФО 322904, ідентифікаційний код 14310454) 463 (чотириста шістдесят три) грн. 33 коп. державного мита та 73 (сімдесят три) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя І.В. Усатенко
Дата підписання:17.10.2008р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2008 |
Оприлюднено | 16.12.2008 |
Номер документу | 2509253 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Усатенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні