Постанова

від 05.07.2012 по справі 22/295

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 22/295

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від позивача: Мйхайлиська А.Ю. від відповідача: Савінський К.В. від третіх осіб: 1. не з'явились 2. не з'явились 3. не з'явились на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року у справі№ 22/295 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і КО" доПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 3. Комінтернівський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції провизнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і КО" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі відповідач) про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року апеляційну скаргу позивача було задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 року у справі № 22/295 було скасовано та прийняте нове рішення.

Виконавчий напис приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 1559 від 28.04.2011 року вчинений на договорі іпотеки № 3/Z мсбкіп-08 від 07.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером 480, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом Київського міського нотаріального округу не додержано вимог безспірності заборгованості та відсутності спору між заінтересованими особами.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу на наступні обставини: в оскаржуваній постанові апеляційний суд зробив неправильні висновки про те, що: при вчиненні виконавчого напису, вимоги відповідача за кредитним договором були спірними; банк не надав доказів переходу права вимоги за спірним договором кредиту та забезпечувальним його іпотечним договором.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

07.02.2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" (далі Кредитор) та ОСОБА_5 (далі третя особа) укладено кредитний договір відповідно до якого - Кредитор надає третій особі кредит у розмірі 500 000 грн. кінцева дата повернення кредиту 06.02.2018 року, процента ставка 16 % річних.

Розділом 9 кредитного договору передбачено право кредитора зупинити подальше кредитування третьої особи та /або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, у тому числі у разі порушення третьою особою строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.

07.02.2008 року між Кредитором та позивачем укладено іпотечний договір № 3/Z мсбкіп-08 (далі Договір) предметом якого є забезпечення вимоги Кредитора за Договором, у тому числі іпотекою також забезпечуються вимоги, щодо відшкодування штрафних санкцій, витрат пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків завданих порушенням основного зобов'язання, чи умов Договору (т.1 а.с. 121-123).

Предметом іпотеки за Договором є нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення першого поверху № 114-116, 119, 121, 122,125,126 у житловому будинку літ: "А" -9, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею: 99,9 кв.м.

30.06.2010 року між відповідачем, Кредитором та Національним Банком України (з урахуванням рішення конкурсної комісії "Про визнання відповідача переможцем конкурсу з передачі активів та кредитних зобов'язань "Укрпромбанку") було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" на користь відповідача (т.1 а.с. 136 -147).

Відповідно до п.п."Б" п.2.1 Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань "Укрпромбанку", передбачено, що ним регулюються відносини, що пов'язані з передачею активів "Укрпромбанку", а також відступлення прав вимоги, які входять до складу активів "Укрпромбанку" на користь відповідача у даній справі.

Відповідно до п.8.5 Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" факт переведення боргу підтверджується шляхом підписання "Укрпромбанком" та відповідачем відповідних актів звірки.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 148) залучено акт приймання - передачі від 27.08.2010 року підписаний "Укрпромбанком" та відповідачем, згідно до якого ТОВ "Укрпромбанк" передає, а відповідач приймає кредитні договори, договори поруки, договори застави, кредитні справи, а саме: Кредитний договір від 07.02.2008 року та Договір (іпотечний договір від 07.02.2008 року укладений між сторонами у справі).

Зібрані у справі матеріали свідчать, що суд першої інстанції прийшов вірного висновку про те, що відповідач, у відповідності до ст. ст. 512, 516 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про іпотеку" став новим кредитором (іпотекодержателем) у правовідносинах, які виникають з кредитного договору від 07.02.2008 року та Договору від 07.02.2008 року.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 159) залучено копію звернення третьої особи до відповідача від 15.12.2009 року, в якій він зазначає, що у зв'язку з тяжким фінансовим станом та неможливістю в подальшому обслуговувати кредит у встановлені кредитним договором строки, він просить відповідно до іпотечного договору звернутися до позивача для стягнення та реалізації предмету іпотеки.

30.12.2010 року відповідачем на адресу позивача та третьої особи надіслані претензії щодо сплати заборгованості (докази надсилання листів залучені до матеріалів справи). Як вбачається з тексту претензії відповідач скористався своїм правом щодо дострокового повернення кредиту (т.1 а.с. 149-154).

В квітні 2011 року відповідач звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу з заявою, в якій просив вчинити виконавчий напис на іпотечному Договорі № 3/Z мсбкіп-08 від 07.02.2008 року, в зв'язку з невиконанням третьою особою кредитного договору щодо повернення кредиту. У зазначеній вище заяві відповідача вказані документи, які були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису (т.1 а.с. 115-118).

Відповідно до вимог ст.87 Закону України "Про нотаріат" (далі Закон) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в перелік документів, за якими вчиняється виконавчий напис та провадиться стягнення у безспірному порядку, включено пункт про те, що для нотаріально посвідчених угод, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються:

1.оригінал нотаріально посвідченої угоди;

2.документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.

28.04.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено оспорюваний виконавчий напис, в якому зазначено про звернення стягнення на предмет іпотеки. А також зазначено, що за рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, задовольняються вимоги відповідача в сумі розміром 470 180 грн., в тому числі сума заборгованості за кредитом, пеня, заборгованість за відсотками, пеня за несвоєчасне повернення відсотків, заборгованість за комісією по кредиту (т.1. а.с. 16-17).

Пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року встановлено, що виконавчий напис на іпотечному договорі , що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь -якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать про те, що документи, які були подані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису були достатні для встановлення безспірної заборгованості третьої особи за простроченим грошовим зобов'язанням.

Під час здійснення провадження у справі, у першій та апеляційній інстанції ні позивачем, ні третьою особою не надавалось суду обґрунтованого контррозрахунку заборгованості за кредитним договором, з якого можливо було б зробити висновок про те, що на час вчинення оспорюваного напису розрахунки подані відповідачем нотаріусу не відповідали дійсності (з урахуванням права відповідача достроково вимагати повернення грошових коштів за кредитним договором).

За таких обстави, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року у справі № 22/295 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 року у справі № 22/295 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек