Постанова

від 04.07.2012 по справі 2а-6592/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2012 року 09:25 № 2а-6592/12/2670

За позовом Приватного акціонерного товариства «ТЕМІО»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000552305

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 94-2012 від 14.05.2012 р.);

ОСОБА_3 (довіреність № 116 від 01.06.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 1151/9/10-017 від 06.06.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «ТЕМІО»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000552305.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2a-6592/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 05.06.2012 р.

В судовому засіданні 04.07.2012 р. представники позивача позов підтримали та в судових дебатах просили суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000552305;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача послалися на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 279 252 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року на суму 141 567 грн., за грудень 2011 року на суму 137 685 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні невиїзної перевірки ПрАТ «ТЕМІО» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Трансенерго-Консалт»(код за ЄДРПОУ 33888872) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з ТОВ «Снайпер Медіа»(код за ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, внаслідок чого позивачем було занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 279 252 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року на суму 141 567 грн., за грудень 2011 року на суму 137 685 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що контрагенти позивача ТОВ «Трансенерго-Консалт»та ТОВ «Снайпер Медіа», по правовідносинах із якими позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді, мають стан «не знаходження за місцем реєстрації», податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем не визначали та до Державного бюджету не сплачували, свідоцтва ПДВ контрагентів були анульовані протягом короткого періоду після здійснення господарських операцій із позивачем, вказані підприємства не мають відповідних матеріальних та фізичних ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності, а отже такі правовідносини були спрямовані на надання податкової вигоди третім особам, що завдало шкоди Державному бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, та відповідно до наказу ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 28.03.2012 № 228, відповідачем було проведено невиїзну перевірку позивача ПрАТ «ТЕМІО» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Трансенерго-Консалт»(код за ЄДРПОУ 33888872) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з ТОВ «Снайпер Медіа»(код за ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт невиїзної документальної перевірки № 678/22-50/23161579 від 09.04.2012 р., в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 279 252 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року на суму 141 567 грн., за грудень 2011 року на суму 137 685 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000552305, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, послуг за основним платежем 279 252 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 34 423 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 25.04.2012 року № 0000552305, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як видно з наявних матеріалів справи, документальною невиїзною перевіркою ПрАТ «ТЕМІО»перевірялося дотримання позивачем вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Трансенерго-Консалт»(код за ЄДРПОУ 33888872) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з ТОВ «Снайпер Медіа» (код за ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р..

Так, згідно наданих документів, між позивачем ПрАТ «ТЕМІО»та контрагентами ТОВ «Трансенерго-Консалт», ТОВ «Снайпер Медіа»в перевіряємому періоді були укладені договори:

- № 20 від 20.08.2010 р. (із ТОВ «Трансенерго-Консалт») щодо виконання випробувально-налагоджувальних робіт; отримано податкову накладну на загальну суму 849 400 грн. (в т.ч. ПДВ -141 566,67 грн.);

- № 431/7 від 04.07.2011 р. (із ТОВ «Снайпер Медіа») щодо виконання налагоджувальних робіт; отримано податкову накладну на загальну суму 336 520 грн. (в т.ч. ПДВ -56 086,67 грн.);

- № 432/7 від 04.07.2011 р. (із ТОВ «Снайпер Медіа») щодо виконання налагоджувальних робіт; отримано податкову накладну на загальну суму 489 588 грн. (в т.ч. ПДВ -81 598 грн.).

Зазначені суми ПДВ в загальному розмірі 279 252 грн. по правовідносинах із ТОВ «Трансенерго-Консалт»та ТОВ «Снайпер Медіа»були включені позивачем до складу податкового кредиту:

- в лютому 2011 року в сумі 141 567 грн.;

- в грудні 2011 року в сумі 137 685 грн.

Як також вбачається з наявних матеріалів справи, до ДПІ у Деснянському районі м. Києва надійшов Акт невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 р. ТОВ «Трансенерго-Консалт»від 07.03.2012 р. № 286/3/23-04/33888872, складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Зазначеним Актом перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Трансенерго-Консалт»відсутні, посадові особи за адресою вказаною в реєстраційних документах: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 25-А, оф. 2 не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відомо.

Проведеною перевіркою відображеного показника за лютий 2011 р, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 (колонки Б) Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%», всього у сумі 141 567,00 грн.

В ході перевірки декларації ТОВ «Трансенерго-Консалт»за лютий 2011 року були опрацьовані розбіжності. Згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено відхилення між податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом по взаємовідносинах із ПрАТ «ТЕМІО» в сумі ПДВ 141 566,70 грн.

Крім того, як вбачається з деталізованої інформації бази ДПА, зазначеним контрагентом позивача ТОВ «Трансенерго-Консалт»в податковій звітності в розрізі ПрАТ «ТЕМІО»були визначені нульові показники, що відповідно вказує на те, що податкові зобов'язання ТОВ «Трансенерго-Консалт»до Державного бюджету не сплачувались.

Також, від ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва було отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Снайпер Медіа»(код за ЄДРПОУ 37033120). Висновок за грудень 2011 року.

В ході відпрацювання підприємства ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва було надіслано запит за місцем проживання керівника з метою встановлення причетності до діяльності підприємства.

Крім цього проведене експертне дослідження документів (установчі, податкова звітність, первинні документи, тощо) та складено висновок експерта від 09.09.2011 р. № 1517 згідно якого виявлено ознаки підробки.

За періоди, по яких необхідно провести зустрічну звірку, суб'єктом господарювання подана така податкова звітність:

- декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 року (вх. від 24.01.2012 р. № 329066) з показниками усього податкових зобов'язань (р. 9) -0 грн., усього податкового кредиту - 0 грн. ПДВ до сплати - 0 грн., дана декларація проведена з ознакою «недійсна».

Крім того, як вбачається з деталізованої інформації бази ДПА, зазначеним контрагентом позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»в податковій звітності в розрізі ПрАТ «ТЕМІО»були визначені нульові показники, що відповідно вказує на те, що податкові зобов'язання ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»до Державного бюджету не сплачувались.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи та не було допустимими доказами заперечено позивачем, роботи, що виконувалися для позивача контрагентами ТОВ «Трансенерго-Консалт»та ТОВ «Снайпер Медіа»(налагоджувальні та випробувально-налагоджувальні роботи), - є трудомісткими та потребують відповідних кваліфікованих трудових ресурсів, однак зазначені контрагенти не звітували до податкового органу про наявність трудових ресурсів на їх підприємствах, відповідно до чого є підстави зробити висновок, що необхідні трудові ресурси для здійснення зазначеного виду робіт -у контрагентів позивача ТОВ «Трансенерго-Консалт»та ТОВ «Снайпер Медіа»були відсутні.

Також, як було наголошено відповідачем, та підтверджується матеріалами справи, при проведенні аналізу наявності в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»за вересень 2011 р., які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 6682/26-1/52, контрагент позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»має ознаки «фіктивності», а саме:

- кількість працюючих - 1 особа;

- наявність основних засобів - відсутня.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»(що, як вбачається з матеріалів справи діяло в кількості однієї особи) адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах з ПрАТ «ТЕМІО».

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА» створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер.

Доказів, щодо укладення ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт»субпідрядних договорів з метою виконання договорів із ПрАТ «ТЕМІО»відносно виконання налагоджувальних та випробувально-налагоджувальних робіт, що відповідно передбачали необхідність наявності відповідних основних засобів, устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано не було.

Зважаючи на викладене, при проведенні перевірки контрагентів позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт», контролюючим органом було встановлено відсутність фактичного виконання договірних зобов'язань та укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Господарські операції за перевіряємий період щодо надання ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт»послуг контрагентам-замовникам, - не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Таким чином, контролюючим органом було зроблено висновок, що всі операції ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт»вказаного періоду (в тому числі по взаємовідносинах із позивачем) не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, 30.03.2012 р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА», а також до ЄДР внесено запис про відсутність товариства за місцезнаходженням.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт»не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного вище вбачається, що законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як видно з наявних матеріалів справи, позивачем не було надано суду доказів визначення та сплати контрагентами ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт»податкових зобов'язань по правовідносинах із ПрАТ «ТЕМІО»на загальну суму 279 252 грн. до Державного бюджету.

Крім того, згідно наявних матеріалів справи, позивачем не було допустимими доказами доведено суду фактичного виконання контрагентами ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт»договірних зобов'язань перед позивачем щодо виконання налагоджувальних та випробувально-налагоджувальних робіт, що відповідно мали використовуватися в межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА», ТОВ «Трансенерго-Консалт»об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст.9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»та ТОВ «Трансенерго-Консалт»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки суми ПДВ (що були включені позивачем до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді) зазначеними контрагентами до державного бюджету не сплачувалися, а відповідно такі правовідносини здійснювалися з метою надання податкової вигоди позивачу.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 10.07.2012 р.