Постанова

від 05.07.2012 по справі 6/392

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 6/392 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівОсетинського А.Й., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуГородоцької районної державної адміністрації Львівської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.02.12 у справі№ 6/392 господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "Міко" доЛьвівської обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаГородоцька районна державна адміністрація Львівської області провизнання недійсним рішення Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03.08-05/360 від 20 червня 2012 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Осетинського А.Й., Швеця В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.12 розгляд касаційної скарги Городоцької районної державної адміністрації Львівської області було відкладено на 05.07.12 на 10 год. 50 хв.

за участю представників сторін від:

позивача : ОСОБА_4 (дов. від 30.05.12), ОСОБА_5 (дов. від 30.05.12),

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Міко" звернулось з позовом до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи: Городоцької районної державної адміністрації Львівської області про визнання недійсним розпорядження голови Львівської облдержадміністрації № 303/0/5-11 від 06.04.11. "Про виконання припису прокуратури Львівської області від 29.03.11 № 04/3-174 вих 11". Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним скасуванням розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, внаслідок чого відбулося порушення прав позивача як орендаря. При цьому, позивач посилався на приписи статті 152 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 33, 38, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.11, ухваленим суддею Ковтун С.А., позов задоволено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що винесення прокурором припису не є безумовною обставиною для скасування раніше виданого акту місцевої державної адміністрації, а відтак визнав оспорюване розпорядження облдержадміністрації таким, що не ґрунтується на підставах, передбачених приписами статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". При цьому, суд керувався також приписами статей 16, 393 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Верховця А.А. -головуючого, Гарник Л.Л., Пантелієнка В.О., постановою від 22.02.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Городоцька районна державна адміністрація Львівської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. В обґрунтування скарги, скаржник вказує на помилковий висновок попередніх судів про відсутність у облдержадміністрації повноважень по виконанню не оскарженого припису прокурора щодо скасування раніше виданих радою розпоряджень. При цьому, скаржник посилається на порушення попередніми судами приписів статті 654 Цивільного кодексу України, статті 22 Закону України "Про прокуратуру", статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

На адресу Вищого господарського суду України від Приватного підприємства "Міко" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу третьої особи -без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом спору у даній справі є вимога Приватного підприємства "Міко" до Львівської облдержадміністрації про визнання недійсним розпорядження від 06.04.11 № 303/0/5-11 "Про виконання припису прокуратури Львівської області від 29.03.11 № 04/3-174 вих 11" в частині скасування розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації від 05.05.10 № 290 "Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 21.11.05, зареєстрованого в Городоцькому РВ ЛРФ "Центр ДЗК" 01.12.05 № 04.05.450.00880, який було укладено між Городоцькою райдержадміністрацією та ПП "Міко". За таким позовом, до предмету доказування входить встановлення законності прийнятого Львівською обласною державною адміністрацією спірного рішення. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України "Про місцеві державні адміністрації". Виходячи з норм статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови місцевої державної адміністрації, видане в межах своїх повноважень, є актом місцевої державної адміністрації. Право голови обласної державної адміністрації скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій передбачено приписами статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", в силу частини 3 якої голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Судами попередніх інстанцій установлено, що оскаржуване розпорядження винесено виключно за результатами розгляду припису в.о. прокурора Львівської області від 29.03.11 № 04/3-174 вих 11 і не містить посилань на обставини щодо невідповідності розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 290 від 05.05.10 законодавству або актам Конституційного Суду України, Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Установлено судами і те, що в основу розпорядження покладені наведені у приписі прокуратури Львівської області доводи того, що договір № 382 не зареєстровано у державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, внаслідок чого вважається неукладеним. Оскільки, процедура укладення договору оренди землі у тому числі і порядок його реєстрації (змін до нього) є діями, що вчиняються на виконання рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, колегія суддів погоджується з висновком попередніх судів, що порушення, які мали місце під час вчинення даних дій (або їх не вчинення), не свідчать про невідповідність розпорядження законодавству або актам Конституційного Суду України, Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Відтак, установивши невідповідність оспорюваного розпорядження Львівської облдержадміністрації від 06.04.11 № 303/0/5-11 підставам, передбаченим частиною 3 статтею 33 України "Про місцеві державні адміністрації", суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання які, стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Городоцької районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.12 у справі Господарського суду міста Києва № 6/392 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: А. Осетинський

В. Швець