Постанова

від 26.03.2009 по справі 6/392

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/392

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 березня 2009 р.                                                                                    № 6/392  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Муравйова О.В.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "В.М." (далі –Товариство)

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від03.12.08

у справі№ 6/392

господарського судуміста Києва

за позовомТовариства

доНаціонального університету "Києво-Могилянська академія" (далі – Університет)

простягнення 49 100,00 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Тарасов А.Г. (за дов. № 08/02-05 від 20.01.09);

- відповідача:Сироткіна С.О. (за дов. № 01/1133 від 10.12.08).

Ухвалою від 26.02.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б.,

Муравйова О.В. касаційну скаргу Товариства № 568/02-07 від 24.12.08 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.03.09.

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці та виходом судді Ходаківської І.П. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 23.03.09 для перегляду справ, призначених до розгляду на 26.03.09 колегією суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В., створено колегію суддів у складі: головуючий –Першиков Є.В, судді –Муравйов О.В., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.03.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 06.10.08 господарського суду міста Києва (суддя

Ковтун С.А.) позовні вимоги Товариства задоволено частково.

З Університету на користь Товариства стягнуто 1 400,00 грн. витрат за отримання тендерної документації, 3 700,00 грн. витрат, пов'язаних з укладенням договору, а також 51,00 грн. державного мита та 12,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що згідно п. 90 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, у разі визнання недійсними результатів торгів, відповідне рішення уповноваженого органу є підставою для звернення до суду з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з участю в торгах. Щодо вимог Товариства про стягнення суми упущеної вигоди, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи не доведено завдання Товариству збитків діями Університету.

Постановою від 03.12.08 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Смірнової Л.Г., суддів –

Алданової С.О., Шапрана В.В.) апеляційну скаргу Університету задоволено.

Рішення від 06.10.08 господарського суду міста Києва в частині задоволених позовних вимог скасовано.

В задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

З Товариства на користь Університету стягнуто 51,00 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

В іншій частині рішення від 06.10.08 господарського суду міста Києва залишено без змін.

При винесенні постанови апеляційний суд взяв до уваги, що перерахування спірних сум коштів (витрат, пов'язаних з участю в торгах), здійснювалось на користь консультантів торгів –ТОВ "АПЦ, ЛТД" та

ТОВ "ВНЦ, ЛТД", а не Університету, у зв'язку з чим прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення відповідних сум коштів з Університету, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявності договірних відносин між Університетом та зазначеними особами, на користь яких перераховано спірні суми коштів.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 03.12.08 Київського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 06.10.08 господарського суду міста Києва залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого процесуального акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 224 Господарського кодексу України, п. 90 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.08 № 274 та ст.ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Університет щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скарг Товариства залишити без задоволення, а оскаржену постанову –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 03.03.08 в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України № 9 було опубліковано оголошення № 09019408 про закупівлю Університетом картриджів до принтерів у кількості 249 одиниць. При цьому, встановлено, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій було призначено на 18.03.08 на 10.00 год., а розкриття тендерних пропозицій –на 11.00 год. 00 хв. 18.03.08.

Судами встановлено, що згідно п. 4.3. Тендерної документації Університету розмір плати за тендерну документацію складає 1 400,00 грн., а згідно п. 30.1 Тендерної документації витрати, пов'язані з укладенням договору у сумі 3 700,00 грн. сплачуються кожним учасникам торгів на рахунок Консультанта торгів як завдаток у строк, не пізніше, ніж за 2 робочі дні до фактичної дати розкриття тендерних пропозицій.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що правову оцінку питанню того, хто та на якій правовій підставі є "Консультантом торгів" попередніми судовими інстанціями не надано.

Натомість, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі платіжного доручення № 55 від 06.03.08 Товариство перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "АПЦ, ЛТД" 1 400,00 грн. в якості оплати за тендерну документацію, а платіжним дорученням № 93 від 13.03.08 на рахунок товариство з обмеженою відповідальністю "ВНЦ, ЛТД" оплату витрат, пов'язаних з укладанням договору в сумі 3 700,00 грн. Судами встановлено, що вказані платежі були здійснені на підставі рахунків-фактур виданих зазначеними товариствами.

Разом з тим, під час перегляду справи апеляційний суд встановив, що Університет, ТОВ "АПЦ, ЛТД" та ТОВ "ВНЦ, ЛТД" у договірних між собою відносинах не перебували.

На підставі наданих сторонами доказів у справі судовими інстанціями встановлено, що повідомленням від 18.03.08 № 04/289 Університет переніс кінцевий строк подання тендерних пропозицій з 18.03.08 на 25.03.08 до 11 год. 00 хв., а розкриття на 11 год. 40 хв.

Також, встановлено, що повідомленням від 24.03.08 № 04/309 кінцевий строк подання тендерних пропозицій було перенесено на 25.04.08 до 11 год. 00 хв., а розкриття –на 11 год. 40 хв., проте 08.04.08 згідно рішення тендерного комітету Університету було внесено зміни до тендерної документації та затверджено її у новій редакції, а повідомленням від 22.04.08 № 04/442 Університет переніс кінцевий строк подання тендерних пропозицій на 23.05.08 до 10 год. 00 хв., розкриття –на 11 год. 40 хв.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство 23.05.08 о 09.45 год. подало Університету тендерну пропозицію з додатками.

При вирішенні спору по суті місцевим та апеляційним судами встановлено, що згідно протоколу № 2 розкриття тендерних (цінових) пропозицій від 23.05.08, під час розкриття тендерних пропозицій виявилось, що тендерну пропозицію Товариства оформлено відповідно до вимог тендерної документації, а запропонована ціна є найбільш низькою, але Університет повідомив Товариство про те, що його тендерна пропозиція відхилена рішенням, прийнятим на засіданні тендерного комітету Університету 11.06.08, через закінчення термінів дії наданого Товариством сертифікату відповідності серії ВБ № 295626.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що Товариство, не погодившись з результатами проведеного тендеру звернулось зі скаргою до Міністерства економіки України, за наслідками чого наказом Мінекономіки

№ 305 від 28.07.08 скарга Товариства була задоволена, а результати проведеної Університетом закупівлі визнано недійсними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що на момент спірних правовідносин механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти визначало Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.08 № 274 (далі –Положення).

Відповідно до п. 90 Положення у разі виявлення за скаргою учасників порушень установленого порядку проведення процедури закупівлі, які впливають на об'єктивність визначення переможця процедури закупівлі або призводять до дискримінації учасників, уповноважений орган має право визнати результати такої процедури закупівлі недійсними та зобов'язати замовника розпочати нову процедуру закупівлі. Рішення уповноваженого органу про визнання результатів торгів недійсними є обов'язковим як для замовника, так і для учасників і є підставою для звернення до суду з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з участю у торгах. Відшкодування витрат здійснюється на основі рішення суду.

Правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що законодавцем чітко не встановлено, що саме замовник є тією особою, що відшкодовую витрати, здійснені учасником у зв'язку з участю в торгах у випадку визнання таких торгів недійсними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій (бездіяльності) цієї особи, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Судами встановлено, що протиправність дій Університету полягає в тому, що здійснення торгів було проведено з порушенням законодавства про закупівлю, що призвело до відміни торгів.

Проте, при винесенні рішення про стягнення з Університету витрат, пов'язаних з участю в торгах, судом першої інстанції не було надано правової оцінки факту, чи містила тендерна документація Університету вимогу сплатити грошові кошти за тендерну документацію та укладання договору саме на рахунок ТОВ "АПЦ, ЛТД" та ТОВ "ВНЦ, ЛТД" або будь-яких інших визначених осіб. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами помилково не було надано належної правової оцінки питанням, чи існували зобов'язальні відносини між Університетом та зазначеними товариствами з приводу спірних торгів, та на якій підставі Товариством було здійснено спірні платежі саме на користь вказаних товариств, проте визначення даних обставин є суттєвим для вирішення спору по суті.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що з метою повного та об'єктивного розгляду даного спору суди мали з'ясувати повне коло осіб права, інтереси та обов'язки яких порушуються рішенням у даній справі, та залучити їх до участі у справі.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що судами при вирішенні спору по суті не було з'ясовано повне коло осіб, інтереси яких зачипається спірними правовідношеннями, проте згідно вимог ст.ст. 24, 26, 27, 65 Господарського процесуального кодексу України суд в порядку підготовки справи до розгляду мав вирішити питання про залучення таких осіб до участі у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "В.М." № 568/02-07 від 24.12.08 задовольнити частково.

Рішення від 06.10.08 господарського суду міста Києва та постанову від 03.12.08 Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/392 господарського суду міста Києва скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков

судді:О.Муравйов

І.Ходаківська