Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-5596/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2012 р. (15:46) Справа №2а-5596/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Єлжової Н.М., представників сторін:

від позивача - Маслюк О.В., Павленко В.Ю.

від відповідача - Калінчук К.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортальм» (далі -позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АРК ДПС від 17.05.2012р. №0001192204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50544 грн., у тому числі за основним платежем - 33696 грн. та за штрафними санкціями -16848 грн., прийняте відносно ТОВ «Спортальм».

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом невірно застосовані норми Податкового кодексу України. Позивач підкреслює, що висновки відповідача про відсутність права на формування податкового кредиту за накладної, яка була зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних на 21 день, не ґрунтується на нормах податкового законодавства. Позивач підкреслює, що осатаній строк реєстрації податкової накладної випадав на неділю, тому, виходячи з загальних норм цивільного законодавства, контрагентом позивача, яким зареєстрована податкова накладна у понеділок, тобто наступного робочого дня, не допущено порушень вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.05.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2011 р. вжити заходи забезпечення адміністративного позову.

Представники позивача в судовому засіданні 14.06.2012 року наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідач у судовому засіданні 14.06.2012 року проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що податкове повідомлення -рішення було прийнято за результатами проведеної перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

Представник відповідача зазначив, що реєстрація податкової накладної у єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановлених ст. 201 Податкового кодексу строків, виключає право позивача на формування податкового кредиту на підставі вказаної податкової накладної.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортальм» є юридичною особою (ЄДРПОУ 35515450), зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, є платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Спортальм» з питань взаємовідносин з ТОВ «Терейн» за січень 2012р.

За наслідками перевірки ТОВ «Спортальм» ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС складений акт №1565/22-3 від 03.05.2012р. (надалі - акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст 201 розділу V п. 11 підрозділу ІІ розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість у сумі 33695,82 грн., у т.ч. за січень 2012 р. - 33695,82 грн.

Сутність порушення полягає у тому, що ТОВ «Терейн» (ЄДРПОУ 37202976) зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 02.01.2012р. на суму ПДВ 33695,82 грн. на 21-й день з дати її складання (23.01.2012р.), що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а отже ТОВ «Спортальм» не має права на включення ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2012р. на підставі вказаної податкової накладної.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001192204 від 17.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50544 грн., у тому числі за основним платежем - 33696 грн., за штрафними санкціями - 16848 грн.

Перевіряючи обґрунтованість визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно податкової декларації з ПДВ наданої ТОВ «Спортальм» у ДПІ в м. Сімферополь за січень 2011р. вх. №9005777967 від 16.02.2012 р. позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає за даними платника - 306 грн. (р. 18).

За даними перевірки позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає - 34002 грн. (р. 18). Відхилення складає 33696,00 грн.

Відповідно до акту перевірки податковим органом зі складу податкового кредиту була виключена сума у розмірі 33696,00 грн. по операціям з придбання товару у ТОВ «Терейн» (ЄДРПОУ 37202976) на підставі податкової накладної № 8 від 02.01.2012р. на суму ПДВ 33695,82 грн., яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних на 21-й день з дати її складання (23.01.2012р.), що є порушенням, на думку податкового органу, вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а отже ТОВ «Спортальм» не має права на включення ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2012р. на підставі вказаної податкової накладної.

Перевіряючи правомірність виключення податковим органом суму ПДВ 33695,82 грн. зі складу податкового кредиту січня 2012 року за податковою накладною № 8 від 02.01.2012р., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Терейн» (Комітент) та ТОВ «Спортальм» (Комісіонер) укладений договір комісії на реалізацію товарів №08-10/К від 01.12.2010р., за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснити на умовах дійсного Договору від свого імені, але в інтересах та за рахунок Комітента правочини з реалізації наданих йому Комітентом товарів: спортивних товарів.

Товар передається Комісіонеру партіями у кількості та асортименті, відповідно до накладних на передачу товару.

Згідно п. 2.1.7 договору Комісіонер зобов'язаний надавати Комітенту звіт про реалізований товар із зазначенням фактичної ціни продажу товару в повному обсязі не менше одного разу за місяць.

На виконання вказаної угоди ТОВ «Терейн» поставило позивачу товар в асортименті та кількості, вказаної в накладній.

Отримання товару підтверджується видатковою накладною: №ТЕР-8 від 02.01.2012 р. на суму 202174,92 грн., в тому числі ПДВ 33695,82 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснена оплата за реалізований товар згідно договору №08-10/К від 01.12.2010р., в тому числі ПДВ, про що свідчать копії платіжних доручень: №967 від 05.01.2012 р. на суму 170000, 00 грн., в тому числі ПДВ 28333,33 грн., №970 від 10.01.2012 р. на суму 84000,00 грн., в тому числі ПДВ - 14000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що сума податку на додану вартість - 33696 грн. була сплачена ПП «Спортальм», зазначена сума увійшла до складу ціни реалізованих товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця - ТОВ «Терейн».

По факту поставки товару ТОВ «Терейн» виписана податкова накладна №8 від 02.01.2012 року на суму 202174,92 грн., в тому числі ПДВ 33695,82 грн., яка була включена ТОВ «Терейн» до єдиного реєстру податкових накладних 23.01.2012 року, про що видана квитанції № 1 від 23.01.2012р. (Документ: Л201004). Статус квитанції - документ прийнято.

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм Податкового кодексу України єдиною підставою для формування платником податку на додану вартість податкового кредиту шляхом включення сум ПДВ за податковою накладною до складу податкового кредиту звітного податкового періоду, є реєстрація податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією в електронному вигляді у текстовому форматі про її прийняття.

Як було зазначено вище, податкова накладна №8 від 02.01.2012 року на суму 202174,92 грн., в тому числі ПДВ 33695,82 грн., була зареєстрована ТОВ «Терейн» в єдиному реєстрі податкових накладних 23.01.2012 року, про що видана квитанції № 1 від 23.01.2012р. (Документ: Л201004).

А відтак, виходячи з наведених норм діючого законодавства, приймає до уваги, що податкова накладна була зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, про правомірність формування позивачем податкового кредиту у січні 2011 року за рахунок податкової накладної №8 від 02.01.2012 року.

Крім того, суд зазначає, що податкова накладна була зареєстрована контрагентом позивача з дотриманням строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та зважає на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вказана податкова накладна була зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних 23.01.2012 року, тобто на 21 день від дати її виписки.

Разом з тим, 20 день строку реєстрації податкової накладної припадав на неділю (22 січня 2012 року), тобто на неробочій день.

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, виходячи з загального правила обчислення строків, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто у даному випадку - 23.01.2012 р..

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про додержання контрагентом позивача вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та, відповідно, про правомірність включення позивачем сум ПДВ за вказаною податковою накладною до податкового кредиту січня 2012 року.

Матеріали справи свідчать, що отримані товари були оприбутковані та використані ПП «Спортальм» у господарської діяльності, що підтверджується звітом комісіонера №1 по продажу товарів для ТОВ «Терейн», актом здачі приймання робіт (виконаних послуг) №ОУ-0000012, а також реалізацією товару стороннім споживачам з метою отримання прибутку, податкові зобов'язання по взаємовідносинам з якими були відображені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

У зв'язку з чим, за результатами взаємовідносин з ТОВ «Терейн» відбулася зміна в структурі активів та зобов'язань платника податку - ТОВ «Спортальм».

Таким чином, по даті отримання платником податків товарів, що підтверджено податковою накладною, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредит у січні 2012 року - сума ПДВ - 33695,82 грн.

Постачальник - ТОВ «Терейн» відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на 02.01.2012 року, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Судом встановлено, що податкова накладна, яка стала підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді січня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Терейн» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, ПДВ в сумі 33696 грн. включений позивачем до складу податкового кредиту за січень 2012 р., відповідає вимогам п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товару та його використання в господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, нарахуванні податкового кредиту, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції за договором комісії на реалізацію товарів №08-10/К від 01.12.2010р., на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Слід зазначити, що відповідачем не доведено невідповідність виданих контрагентом позивача податкових накладних податковому законодавству України, а саме: вимогам ст. 201 Податкового кодексу України. Тому, формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманої від контрагента податкової накладної є обґрунтованим.

Суд зауважує, що виходячи з норм податкового законодавства надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини, у праві "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами хисту права власності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33696 грн., у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформульований відповідно до норм Податкового кодексу України.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

У зв'язку зі складністю справи судом 15.06.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.06.2012 року постанова складена у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.06.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 19.06.2012 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.05.2012р. №0001192204.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортальм» 506 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.