Ухвала

від 27.08.2012 по справі 2а-5596/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5596/12/0170/15

27.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм"- Павленко Павло Юрійович, наказ № 1, від 12.11.07

представник відповідача, Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-5596/12/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 14.06.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм" (пр. Перемоги, 209 корп. К, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки,1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задоволено.

До набрання рішенням у справі № 2а-5596/12/0170/15 законної сили заборонено Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби вчиняти дії, спрямовані на погашення грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0001192204 від 17.05.2012 року.

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 у задоволенні клопотання відмовити.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права та підстави зазначені в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема відповідач зазначає, що згідно з п.59.1 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення податкового повідомлення-рішення. 29.05.2011р. співробітниками ДПІ в м.Сімферополі, відповідно до п.59.1 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу №1641, оскільки на думку відповідача сума грошового зобов'язання є узгодженою. Дана податкова вимога надіслана листом з повідомленням про вручення 31.05.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортальм" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.05.2012 року № 0001192204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50544 грн., у тому числі за основним платежем - 33696 грн. та штрафними санкціями - 16848 грн., прийняте відносно ТОВ "Спортальм". (т. 1 а.с.2-6)

12.06.2012 року позивач також звернувся з клопотанням про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- заборони Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби вчиняти певні дії, спрямовані на погашення податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0001192204 від 17.05.2012 року- до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. (т. 1 а.с.91-93)

Позивач в обґрунтування клопотання вказує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також очевидними є ознаки протиправності рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Відповідно ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Зокрема, заходами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкту владних повноважень, що оскаржується та заборона вчиняти певні дії.

З наведеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Слід враховувати, що відповідно до пункту 56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. (п.п.56.17.1. ПК України)

Згідно пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Відповідно до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з вимогами п.56.18 ст.56 Податкового кодексу з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно пп.14.1.39 п.14.1 Податкового кодексу України - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Відповідно пп.14.1.156 п.14.1 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно пп.14.1.157 п.14.1 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Відповідно пп.14.1.175 п.14.1 Податкового кодексу України - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з заяви позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 18.05.2012 року; позовна заява відповідно до якої позивач заявив вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, була подана до суду 28.05.2012 року.

Таким чином позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в межах 10-денного строку, встановленого вимогами ст.56 Податкового кодексу, у зв'язку з чим грошове зобов'язання платника податку - позивача, нараховане вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, є неузгодженим.

Проте судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі виставлено та надіслано на адресу позивача податкову вимогу від 29.05.2012 року № 1643 та рішення № 78/19-1 про опис майна у податкову заставу від 31.05.2012 року. (т.1 а.с.121)

Сумуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, враховуючи, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, обґрунтованим є клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 по справі № 2а-5596/12/0170/15 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко