Ухвала

від 27.08.2012 по справі 2а-5596/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5596/12/0170/15

27.08.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм"- Павленко Павло Юрійович, наказ № 1, від 12.11.07

представник відповідача, Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-5596/12/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 14.06.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм" (пр. Перемоги, 209 корп. К, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки,1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.05.2012р. №0001192204.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортальм" 506 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, зокрема норми Податкового кодексу України. Відповідач зазначає, що позивачем у порушення норм ПК України зареєстровано податкову накладну у ЄРПН на 21-й день наступного за днем можливої реєстрації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортальм»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АРК ДПС від 17.05.2012р. №0001192204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50544 грн., у тому числі за основним платежем - 33696 грн. та за штрафними санкціями -16848 грн., прийняте відносно ТОВ «Спортальм».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортальм»є юридичною особою (ЄДРПОУ 35515450), зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, є платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість. (т.1 а.с.7)

Встановлено, що відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Спортальм»з питань взаємовідносин з ТОВ «Терейн»за січень 2012р.

За наслідками перевірки ТОВ «Спортальм»ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС складений акт №1565/22-3 від 03.05.2012р., за висновками якого встановлено порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст 201 розділу V п. 11 підрозділу ІІ розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано податку на додану вартість у сумі 33695,82 грн., у т.ч. за січень 2012 р. - 33695,82 грн. (т. 1 а.с.29-35,)

Відповідачем встановлено, що позивачем у зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 02.01.2012р. на суму ПДВ 33695,82 грн. на 21-й день з дати її складання (23.01.2012р.), що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а отже ТОВ «Спортальм»не має права на включення ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2012р. на підставі вказаної податкової накладної.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001192204 від 17.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50544 грн., у тому числі за основним платежем - 33696 грн., за штрафними санкціями - 16848 грн. (т.1 а.с.36)

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України)

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п.198.6 ст.198 ПК України)

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно податкової декларації з ПДВ наданої ТОВ «Спортальм»у ДПІ в м. Сімферополь за січень 2011р. вх. №9005777967 від 16.02.2012 р. позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає за даними платника -306 грн. (ряд. 18) (т.1 а.с.34).

За даними перевірки позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає - 34002 грн. (р. 18). Відхилення складає 33696,00 грн.

Згідно акту перевірки податковим органом зі складу податкового кредиту виключена сума у розмірі 33696,00 грн. по операціям з придбання товару у ТОВ «Терейн»(ЄДРПОУ 37202976) на підставі податкової накладної № 8 від 02.01.2012р. на суму ПДВ 33695,82 грн., яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних на 21-й день з дати її складання (23.01.2012р.), що є порушенням, на думку податкового органу, вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а отже ТОВ «Спортальм»не має права на включення ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2012р. на підставі вказаної податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Терейн»(Комітент) та ТОВ «Спортальм»(Комісіонер) укладений договір комісії на реалізацію товарів №08-10/К від 01.12.2010р., за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснити на умовах дійсного Договору від свого імені, але в інтересах та за рахунок Комітента правочини з реалізації наданих йому Комітентом товарів: спортивних товарів. (т.1 а.с.50-53)

Товар передається Комісіонеру партіями у кількості та асортименті, відповідно до накладних на передачу товару.

Згідно п. 2.1.7 договору Комісіонер зобов'язаний надавати Комітенту звіт про реалізований товар із зазначенням фактичної ціни продажу товару в повному обсязі не менше одного разу за місяць.

На виконання вказаної угоди ТОВ «Терейн»поставило позивачу товар в асортименті та кількості, вказаної в накладній.

Отримання товару підтверджується видатковою накладною: №ТЕР-8 від 02.01.2012 р. на суму 202174,92 грн., в тому числі ПДВ 33695,82 грн. (т. 1 а.с.54-58)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснена оплата за реалізований товар згідно договору №08-10/К від 01.12.2010р., в тому числі ПДВ, про що свідчать копії платіжних доручень: №967 від 05.01.2012 р. на суму 170000, 00 грн., в тому числі ПДВ 28333,33 грн., №970 від 10.01.2012 р. на суму 84000,00 грн., в тому числі ПДВ -14000,00 грн. (т.1 а.с. 84, 85)

Таким чином, сума податку на додану вартість - 33696 грн. сплачена ПП «Спортальм», зазначена сума увійшла до складу ціни реалізованих товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця -ТОВ «Терейн».

По факту поставки товару ТОВ «Терейн»виписана податкова накладна №8 від 02.01.2012 року на суму 202174,92 грн., в тому числі ПДВ 33695,82 грн., яка була включена ТОВ «Терейн»до єдиного реєстру податкових накладних 23.01.2012 року, про що видана квитанції № 1 від 23.01.2012р. (Документ: Л201004). Статус квитанції -документ прийнято. (т.1 а.с. 59-69)

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, аналізуючи наведене, єдиною підставою для формування платником податку на додану вартість податкового кредиту шляхом включення сум ПДВ за податковою накладною до складу податкового кредиту звітного податкового періоду, є реєстрація податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією в електронному вигляді у текстовому форматі про її прийняття.

Як зазначалось, податкова накладна №8 від 02.01.2012 року на суму 202174,92 грн., в тому числі ПДВ 33695,82 грн., зареєстрована ТОВ «Терейн»в єдиному реєстрі податкових накладних 23.01.2012 року, про що видана квитанції № 1 від 23.01.2012р. (Документ: Л201004).

Приймаючи до уваги, що податкова накладна була зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про правомірність формування позивачем податкового кредиту у січні 2011 року за рахунок податкової накладної №8 від 02.01.2012 року.

Крім того, податкова накладна зареєстрована контрагентом позивача з дотриманням строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що вказана податкова накладна зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних 23.01.2012 року, тобто на 21 день від дати її виписки.

Разом з тим, 20 день строку реєстрації податкової накладної припадав на неділю (22 січня 2012 року), тобто на неробочій день.

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, виходячи з загального правила обчислення строків, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто у даному випадку -23.01.2012 р.

Враховуючи наведне, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про додержання контрагентом позивача вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та, відповідно, про правомірність включення позивачем сум ПДВ за вказаною податковою накладною до податкового кредиту січня 2012 року.

Також судова колегія враховує, що отримані товари оприбутковані та використані ПП «Спортальм»у господарської діяльності, що підтверджується звітом комісіонера №1 по продажу товарів для ТОВ «Терейн», актом здачі приймання робіт (виконаних послуг) №ОУ-0000012, а також реалізацією товару стороннім споживачам з метою отримання прибутку, податкові зобов'язання по взаємовідносинам з якими були відображені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

У зв'язку з чим, за результатами взаємовідносин з ТОВ «Терейн»відбулася зміна в структурі активів та зобов'язань платника податку -ТОВ «Спортальм».

Таким чином, по даті отримання платником податків товарів, що підтверджено податковою накладною, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредит у січні 2012 року - сума ПДВ - 33695,82 грн.

Постачальник -ТОВ «Терейн» відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на 02.01.2012 року, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Встановлено, що податкова накладна, яка стала підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді січня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Терейн» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, ПДВ в сумі 33696 грн. включений позивачем до складу податкового кредиту за січень 2012 р., відповідає вимогам п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Також слід враховувати, що відповідачем не спростований факт отримання товару та його використання в господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Слід зазначити, що відповідачем не доведено невідповідність виданих контрагентом позивача податкових накладних податковому законодавству України, а саме: вимогам ст. 201 Податкового кодексу України. Отже, формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманої від контрагента податкової накладної є обґрунтованим.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33696 грн., у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформульований відповідно до норм Податкового кодексу України.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 по справі № 2а-5596/12/0170/15 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко