Ухвала

від 05.07.2012 по справі 2а-5778/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-5778/12/0170/15 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013 УХВАЛА Іменем України про повернення позовної заяви в частині позовних вимог 05 липня 2012 р.Справа № 2а-5778/12/0170/15  Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим  Тоскіна Г.Л.,  розглянувши адміністративний позов     Фірми "Кримхімсервіс"      до  Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим        про скасування рішень,   ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява  Фірми "Кримхімсервіс"(далі - позивач)  до  Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі - відповідач), у якій позивач просить визнати протиправним акт № 415 від 21.07.2011р. відповідача, скасувати рішення № 2100 від 21.12.2011р. та № 2101 від 21.12.2011р. відповідача про застосування фінансових санкцій та скасувати постанову № 175 від 20.09.2011р. по справі про адміністративне правопорушення відносно Селімшаєвої Дільнари Сабріївни. Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду. У ході вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог про скасування постанови № 175 від 20.09.2011р. по справі про адміністративне правопорушення відносно Селімшаєвої Дільнари Сабріївни слід повернути з наступних підстав. Суд зазначає, що п. 4 ч.1 ст.3 КАС України передбачено, що  адміністративне судочинство це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суд зазначає, що юрисдикція адміністративних судів, щодо розгляду та вирішення адміністративних справ, встановлена статтею ч.1 ст. 17 КАС України, відповідно до якої  компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Як вбачається з матеріалів позовної заяви 28.07.2012р. начальником Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим було притягнуто  до адміністративної відповідальності директора фірми "Кримхімсервіс" Селімшаєвої Дільнари Сабріївни відповідно ч.1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та п.1, п.1 ч.16 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про що складено постанову № 175 про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.  Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності. Згідно зі ст. 24  Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Главою 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено органи, уповноважені розглядати справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, справи про накладення адміністративних стягнень, тобто справи про адміністративні правопорушення, не входять до компетенції адміністративних судів, вони розглядаються органами, які вказані в гл. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі районними,  районними у місті, міськими чи міськрайонними судами у випадках, що визначені ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В той же час, справи за скаргами на дії органів і службових осіб, що виникають з адміністративно-правових відносин, відносяться до категорії адміністративних справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, тому підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства. Позивачем заявлені вимоги щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення , що за своєю суттю є   рішенням суб'єкта  владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, дана справа  є публічно-правовим спором та справою з приводу рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, тому підлягає вирішенню за правилами КАС України. Разом з тим, законодавством з метою розмежування компетенції між адміністративними судами встановлені правила предметної підсудності. Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Положенням статті 21 КАС України визначено підсудність кількох пов'язаних між собою вимог. Так, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Таким чином, для розгляду окружним адміністративним судом позивних вимог, одна з якої підсудна окружному адміністративному суду, а інша – місцевому суду як адміністративному, вирішальним є пов'язаність цих вимог між собою. Вирішуючи питання щодо пов'язаності позивних вимог позивача, суд зазначає, що пов'язаними можна вважати позовні вимоги, що випливають з одних правовідносин та які хоч і не випливають з одних правовідносин, але спрямовані до одного відповідача. Вивчивши зміст позивних вимог, враховуючи суб'єктний склад сторін та предмет адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови  № 175 від 20.09.2011р. по справі про адміністративне правопорушення відносно Селімшаєвої Дільнари Сабріївни не можуть вважатися пов'язаними з вимогами про скасування рішення № 2100 від 21.12.2011р. та № 2101 від 21.12.2011р. відповідача про застосування фінансових санкцій, оскільки випливають з різних правовідносин, а відтак їх спільний розгляд є порушенням норм процесуального закону щодо спільного розгляду позивних вимог, підсудних різним місцевим судам, та порушенням предметної підсудності, що є підставою для скасування ухваленого за результатом розгляду рішення суду. Крім того, виходячи з природи спірних правовідносин, суб'єктом звернення щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є особа, яка не погоджується з прийнятою постановою. Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України справа в частині позивних вимог про скасування постанови № 175 від 20.09.2011р. по справі про адміністративне правопорушення відносно Селімшаєвої Дільнари Сабріївни не підсудна Окружному адміністративному суду АР Крим, та в цій частині підлягає поверненню позивачеві. Частинами 1, 2 статті 22 Закону України “Про судоустрій України і статус суддів” встановлено, що місцевий загальний суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності, місцеві загальні суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом. Разом з тим, суд вважає необхідним звернути увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова  система забезпечує доступність до правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 р. зазначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право на захист судом прав юридичних та фізичних осіб, встановлює юридичні гарантії його реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-яким, не забороненим законом способом. Кожна особа має право вільно обрати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі і судовий захист. Суб'єкти правовідносин мають право  на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів. Право на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. В силу викладеного суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право звернутися до відповідного  місцевого суду загальної юрисдикції, оформивши позовну заяву відповідно до ст. 106 КАС України. Керуючись  п. 6 ч. 3  ст. 108, 160, 165 КАС України, суд   УХВАЛИВ:   1. Повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог до  Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про скасування постанови № 175 від 20.09.2011р. по справі про адміністративне правопорушення відносно Селімшаєвої Дільнари Сабріївни. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.   У разі розгляду справи у порядку письмового  провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                               Тоскіна Г.Л.