Ухвала

від 23.01.2013 по справі 2а-5778/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-5778/12/0170/15

23.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 26.07.12 у справі № 2а-5778/12/0170/15

за позовом Фірми "Кримхімсервіс" (вул. Османова, буд.5, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул.Київська, буд.125-Б, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фірма "Кримхімсервіс" звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим, у якій позивач просив визнати протиправним акт № 415 від 21.07.11 відповідача, скасувати рішення № 2100 від 21.12.11 та № 2101 від 21.12.11 відповідача про застосування фінансових санкцій та скасувати постанову № 175 від 20.09.11 по справі про адміністративне правопорушення відносно Селімшаєвої Дільнари Сабріївни.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.12 було повернуто позовну заяву в частині позовних вимог до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про скасування постанови № 175 від 20.09.11 по справі про адміністративне правопорушення відносно Селімшаєвої Дільнари Сабріївни.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 у справі № 2а-5778/12/0170/15 адміністративний позов Фірми "Кримхімсервіс" до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим про скасування рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим № 2100 від 21.12.11 та № 2101 від 21.12.11.

Стягнуто на користь Фірми "Кримхімсервіс" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107, 30 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 23 січня 2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Керченським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.07.11головним спеціалістом відділу контрольно-економічної роботи було проведено позапланову документальну перевірку, на підставі заяви директора фірми «Кримхімсервіс». За результатами планової перевірки складено Акт № 240від 21.07.11, за висновками якого встановлені порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі акту перевірки 29.07.11 відповідачем прийняті рішення: № 1637 про застосування до фірми «Кримхімсервіс» фінансових санкцій у розмірі 853,24 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (п. 4 ч. 9 ст. 106); № 1638 грн. про застосування до фірми «Кримхімсервіс» фінансових санкцій у розмірі 3386,00 грн. за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески (п. 3 ч. 9 ст. 106).

Позивач, не погодившись з вказаними рішеннями направив скарги до начальника управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим.

Рішеннями начальника управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим № 6566/06-16від 26.08.11 та 6567/06-16 від 26.08.12 скарги позивача були залишені без задоволення.

На вказані рішення Управління позивачем були направлені скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим та до Пенсійного фонду України, за наслідками яких Пенсійним фондом України були прийняті рішення № 25116/09-10 від 17.11.11 та №25117/09-10 від 17.11.11.

Рішеннями Пенсійного фонду України скарги позивача були задоволені частково, а саме рішення Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим № 6566/06-16 від 26.08.11 та 6567/06-16 від 26.08.11 скасовані та зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим винести нові рішення з урахуванням вимог чинного законодавства.

З урахуванням вказаних рішень Пенсійного фонду України, управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим були винесені нові рішення: № 2100 від 21.12.11 про застосування до фірми «Кримхімсервіс» фінансових санкцій у розмірі 2842,81 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків; № 2101 грн. 21.12.11 про застосування до фірми «Кримхімсервіс» фінансових санкцій у розмірі 3444,50 грн. за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 ч. 6 ст. 20 Закону №1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин , страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Згідно з ч.2 ст. 106 Закону №1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані і/або не сплачені страхувальником у строки, визначені ст. 20 Закону, у тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені і застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.3 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону №1058 встановлено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми .

Крім того, з набранням чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, втратили чинність норми права, які встановлювали відповідальність страхувальників, передбачену, зокрема, п. 3, 4 ч. 9 ст. 106 Закону №1058.

До 01.01.11, тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11.

Відповідно, з 01.01.11 втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11, слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Водночас, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

Органи пенсійного фонду з 01.01.11 не вправі за порушення, вчинені до та після 01.01.11, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Зазначене підтверджується довідкою Вищого адміністративного суду України щодо застосування пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України.

Приймаючи до уваги, що відповідачем спірними рішеннями застосовані штрафні санкції, визначені п.п. 3, 4, ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховуючи, що зазначена норма закону, на час прийняття відповідачем спірних рішень, втратила чинність, то суд приходить до висновку, що застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.11 суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про скасування спірних рішень, замість визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно на підставі ст.11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними та скасував рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим № 2100 від 21.12.11 та № 2101 від 21.12.11.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 у справі № 2а-5778/12/0170/15 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 у справі № 2а-5778/12/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко