Ухвала

від 21.06.2012 по справі 4/121-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 червня 2012 р. № 4/121-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка С.В. суддів:Демидової А.М., Малетича М.М., Плюшка І.А., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "СМАРТ" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 27.03.2012 у справі№4/121-09 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "СМАРТ" прозобов'язання укласти договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників, на умовах доданого проекту

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.10.2011 у справі № 4/121-09 відмовлено у задоволенні позову про зобов'язання укласти договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників, на умовах доданого проекту.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 рішення господарського суду Вінницької області від 27.10.2011 у справі №4/121-09 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено; зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників, на умовах запропонованих позивачем.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2012 у справі №4/121-09 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "СМАРТ" - без задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "СМАРТ" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2012 у справі №4/121-09, у якій заявник просить скасувати вказану постанову та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2012.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2009 у справі №20/416, від 16.06.2009 у справі №12/188, від 09.06.2009 у справі №20/297, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 27.03.2012 у справі №4/121-09, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 19.05.2009 у справі №20/416, від 16.06.2009 у справі №12/188, від 09.06.2009 у справі №20/297, на які він посилається, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права з огляду на те, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та меж перегляду справи в касаційній інстанції.

У постанові Вищого господарського суду України від 27.03.2012 у справі №4/121-09, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову про зобов'язання укласти договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників, на умовах доданого проекту. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України згідно з повноваженнями, наданими наказом Міністерства освіти і науки України від 22.12.2008 №1175 "Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, і Змін до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2009 за №66/16082, позивачу було видано свідоцтво від 02.04.2009 за №6/УО про визначення позивача організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збір і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71 "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати", та здійснювати контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм і зафіксованих у них виконань; 20.05.2005 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (правовласник) та позивачем був укладений договір № 01-20/05/05, згідно з умовами якого правовласник надав позивачу на використання виключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі, включаючи так звану долю виробника фонограми 50% та долю виконавця 50%, під час використання третіми особами об'єктів суміжних прав з каталога правовласника на території України шляхом публічного сповіщення та ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників через будь-які засоби зв'язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет.

Водночас, суд касаційної інстанції у постановах від 19.05.2009 у справі №20/416, від 16.06.2009 у справі №12/188, від 09.06.2009 у справі №20/297, на які посилається заявник, погодився з висновками судів попередніх інстанцій (а у справі №20/297 дійшов висновку) про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що позивач станом на час прийняття судових рішень з даної справи був однією з трьох організацій колективного управління, уповноважених здійснювати збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм (межі повноважень яких у цій сфері є тотожними); не доведено порушення відповідачем прав саме позивача (однієї з трьох організацій з тотожними повноваженнями), а на час судового вирішення даного спору була відсутня пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення відповідачем з позивачем договору про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав. При цьому суд касаційної інстанції (у справі №20/416 та у справі №12/188) зазначив, що подані позивачем у судовому засіданні Вищого господарського суду України докази на підтвердження того факту, що з квітня 2009 позивач є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного виконання і публічної демонстрації (свідоцтво від 02.04.2009 № 5/УО та витяг з рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 02.04.2009 № 7/2009-УО), не можуть бути враховані судом касаційної інстанції, оскільки вони не існували на час прийняття судовими інстанціями рішень зі справи, а тому не впливають на правильність таких рішень.

Таким чином, зазначені судові рішення, незважаючи на подібність предмета спору, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин справи, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Зважаючи на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СМАРТ" у допуску справи №4/121-09 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С. Мирошниченко Судді А.Демидова М.Малетич І. Плюшко С. Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)