Рішення

від 20.06.2012 по справі 35/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.12 р. Справа № 35/328

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Макарової Ю.В., судді Огороднік Д.М., Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Київ в особі Філії централізованого продажу послуг відкритого акціонерного товариства „Укртелеком", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегателеком", м. Донецьк

про стягнення 73789грн.37коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Свістельник І.В. (за довіреністю № 1330 від 30.12.2011р.)

від відповідача: Джас І.В. (за довіреністю б/н від 04.03.2011р.)

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судових засіданнях

оголошувались перерви з 17.05.2012р. до 06.06.2012р.,

з 06.06.2012р. до 20.06.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" м. Київ в особі Філії централізованого продажу послуг відкритого акціонерного товариства „Укртелеком", м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегателеком", м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 74002,02 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 46724грн.69коп., інфляційних нарахувань у сумі 24111грн.06коп. та 3% річних у розмірі 3166грн.27коп. У позовній заяві позивачем визначений період виникнення заборгованості за надані послуги за лютий, квітень, травень та червень 2007 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про надання телекомунікаційних послуг № 803620-186 від 28.03.2007р. з додатком, додаткові угоди № 1/792 від 01.11.2007р., № 2/31 від 23.03.2009р. та № 3/92 від 12.06.2009р. до договору, рахунки за телекомунікаційні послуги, акти здавання-приймання наданих послуг, протоколи проведення розрахунків, списки згрупованих рекомендованих відправлень, журнал реєстрації платежів, витяг про затвердження Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв"язку, розрахунки.

07.04.2010р. позивач через канцелярію суду надав заяву № 888103/6-2669 від 31.03.2010р. про зміну предмету позову, якою визначив інший, ніж заявлений у позові період заборгованості - травень, червень, листопад 2007р. та лютий, травень, липень 2008р., а також просив стягнути з відповідача 73798,37 грн., з яких: 46789,36грн. - основний борг, 23594,22грн. - сума інфляції; 3405,79грн. - 3% річних.

Господарський суд Донецької області (колегія суддів: Мальцев М.Ю. - головуючий, судді: Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В.), не прийнявши до уваги заяву № 888103/6-2669 від 31.03.2010р., розглянув первісні позовні вимоги та рішенням від 30.11.2010р. по справі №35/328 відмовив в задоволенні останніх за їх безпідставністю. Відмовляючи в задоволенні позову, суд керувався відсутністю у відповідача боргу перед позивачем за заявлений у позові період.

Щодо заяви № 888103/6-2669 від 31.03.2010р. про зміну предмету позову, то суд дійшов висновку, що даною заявою позивач фактично змінив не тільки предмет, а і підстави позовних вимог, що суперечить приписам статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою від 11.04.2011р. Донецький апеляційний господарський суд залишив рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» м. Київ без задоволення.

Вищий господарський суд України постановою від 23.06.2011р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» м. Київ на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. задовольнив, рішення господарського суду Донецької області та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. скасував, справа № 35/328 передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивач заявою № 888103/6-2669 від 31.03.2010р. фактично змінив предмет та підстави заявлених позовних вимог, колегія суддів Вищого господарського суду України в постанові від 23.06.2011р. зазначила, що висновок місцевого господарського суду про відмову у прийнятті вказаної заяви є необґрунтованим та безпідставним, на думку колегії суддів були збільшені позовні вимоги. За вказівками суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно та повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та процесуального права.

Автоматичним розподілом судових справ, згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням ради суддів від 26.11.2010р. № 30 для розгляду справи № 35/328 призначено суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою від 14.07.2011р. справа № 35/328 прийнята суддею Макаровою Ю.В. до свого провадження та призначена до розгляду на 03.08.2011р.

До початку повторного розгляду справи № 35/328, 01.08.2011р. позивач надав суду письмові пояснення, якими наполягав на задоволенні позовних вимог, які викладені у заяві від 31.03.2010р. № 888103/6-2669, а саме, просив стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла за травень 2007р., червень 2007р., листопад 2007р. та лютий 2008р., травень 2008р., липень 2008р. у загальному розмірі 46789,36грн, а також просив стягнути з відповідача суму інфляції у розмірі 23594,22грн. та 3% річних у розмірі 3405,79грн.

Оскільки розгляд справи № 35/328 здійснюється спочатку, суд розглядає позовні вимоги у редакції остаточних вимог позивача, викладених у заяві від 31.03.2010р. № 888103/6-2669.

Зокрема, під час нового розгляду справи у судових засіданнях та письмово позицію щодо періоду виникнення заборгованості травень 2007р., червень 2007р., листопад 2007р. та лютий 2008р., травень 2008р., липень 2008р. позивач підтримав.

Ухвалою від 02.11.2011р. була призначена по справі судово-економічна експертиза проведення якої доручено Донецькому науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження по справі № 35/328 до повернення матеріалів справи разом з висновком експертів із експертної установи.

Зазначеною ухвалою перед експертом були поставлені наступні питання: чи підтверджується документально наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 803620-186 від 28.03.2007р. про надання телекомунікаційних послуг, якщо заборгованість відповідача документально підтверджується, визначити її розмір, якщо заборгованість відповідача документально підтверджується, визначити періоди за які вона утворилась та її розмір по кожному періоду окремо.

27.02.2012р. матеріали справи № 35/328 повернулися до господарського суду Донецької області експертною установою без виконання через несплату вартості експертного дослідження.

Під час нового розгляду справи № 35/328 склад суду змінювався, востаннє розпорядженням в.о. голови господарського суду справа була передана на вирішення колегії суддів у складі: головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Огороднік Д.М. та Уханьової О.О.

25.04.2012р. позивач надав пояснення б/н від 19.04.2012р., якими наполягав на задоволенні позовних вимог, які викладені у заяві № 888103/6-2669 від 31.03.2010р., повідомив, що грошові кошти в сумі 500грн.00коп., сплачені відповідачем 26.03.2010р. за надані послуги у лютому 2007р., через відсутність заборгованості за цей місяць були зараховані позивачем в оплату боргу за перший місяць в якому існував борг - травень 2007 року.

16.05.2012р. позивач надав пояснення № 888103/6-3247 від 11.05.2012р. разом з розрахунком суми основного боргу (без штрафних санкцій), який просив суд не приймати як реалізацію прав позивача відповідно до ст. 22 ГПК України; наполягав, що сума боргу відповідача підтверджується актом звіряння розрахунків від 30.10.2009р. та становить 46789грн.36коп.; повідомив, що сплачені відповідачем 01.07.2008р. грошові кошти в розмірі 1000грн.00коп. з призначенням платежу за травень 2008р. віднесені позивачем на погашення боргу за квітень 2007р., так як станом на 01.07.2008р. залишок боргу за травень 2008р. складав лише 483грн. 76коп.

06.06.2012р. позивач на вимогу суду надав розширений розрахунок інфляційних нарахувань, яким збільшив період нарахування інфляційних за кожним спірним місяцем до 25.03.2010р., за підрахунком інфляційні втрати складають 22759грн.58коп.

20.06.2012р. позивач звернувся з заявою долучити до матеріалів справи розрахунок інфляції.

У відзиві на позовну заяву від 06.04.2010р. відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2007р. по справі № 2/380, що вступило в законну силу, борг за спірний період відсутній, борг за спірний період міг виникнути у зв"язку із невірним формулюванням бухгалтером відповідача призначення платежу.

У клопотанні б/н від 03.08.2011р., наданим через канцелярію суду 04.08.2011р., відповідач зазначив, що заборгованість за травень та червень 2007 року оплачена відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2007р. по справі № 2/380.

Поясненнями б/н від 10.04.2012р. відповідач зауважив, що нарахування позивачем пені суперечить ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, оскільки пропущений строк позовної давності; вважає, що за відповідачем значиться заборгованість за листопад 2007 року у сумі 12321грн.71коп., оплата в сумі 500грн.00коп., здійснена 26.03.2010р. врахована відповідачем в цей спірний період, за лютий 2008р. заборгованість становить 7грн.64коп., за травень 2008 року - 483грн.76коп., за липень 2008 року - 6598грн.62коп., загальна сума боргу відповідача на користь позивача складає 19411грн.73коп.

Поясненнями б/н від 24.04.2012р. відповідач надав для залучення до матеріалів справи контр-розрахунок 3% річних та індексу інфляції, згідно із яким 3% річних становлять 897грн.96коп., індекс інфляції - 5237грн.45коп.

Поясненнями б/н від 15.05.2012р., наданими через канцелярію суду 17.05.2012р., відповідач зазначив, що сплачені 01.07.2008р. грошові кошти в розмірі 1000грн.00коп., відповідно до призначення платежу повинні бути враховані в рахунок оплати послуг за травень 2008р.

05.06.2012р. відповідач надав письмові пояснення, за якими вважає, що згідно з заявою № 888103/6-2669 від 31.03.2010р. позивач визначив додаткові періоди заборгованості листопад 2007р., лютий 2008р., травень 2008р., липень 2008р., тим самим фактично збільшив позовні вимоги до 20619грн. 51коп., однак при поданні заяви не сплатив судові витрати від додатково заявленої суми.

В судовому засіданні 20.06.2012р. позивач усно просив суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 22759грн.58коп., які розраховані за наданим 06.06.2012р. та 20.06.2012р. розрахунком. Між тим представник позивача висловив відсутність наміру звернутися до суду з письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині інфляційних.

Під час судового засідання 20.06.2012р. відповідач підтримав свою позицію, викладену письмово.

Розглянувши всі надані сторонами під час слухання справи письмові пояснення, заперечення, розрахунки, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія ВСТАНОВИЛА:

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - Укртелеком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегателеком» (далі - Оператор) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 803620 від 28.03.2007 р. (надалі - Договір), згідно з яким, предметом договору є взаємне надання Сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз"єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в м. Донецьк, а також порядок та умови розрахунків за ці послуги (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. п. 1.3., 1.4. Договору Укртелеком (позивач) надає Оператору (відповідачу) наступні телекомунікаційні послуги: послуги міжміського та міжнародного зв'язку (телефонні розмови та факсимільний зв'язок у межах області і України, телефонні розмови та обмін іншими повідомленнями з абонентами мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку з використанням кодів їх мереж: "050", "066", "095", "099" -ЗАТ "Український мобільний зв'язок", "067", "097", "096", "098" -ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", "039" -ТОВ "Голден Телеком", "068" -ЗАТ "Українські радіосистеми", "063", "093" -ТОВ "Астеліт", "094" - ТОВ "Інтертелеком", "092" -ЗАТ "Телесистеми України", "091" - ВАТ "Укртелеком", а також телефонні розмови і факсимільний зв'язок з абонентами держав -членів СНД та інших іноземних держав); послуги доступу до телекомунікаційної мережі оператора ТОВ "ТК "Велтон Телеком" з номерним ресурсом "від 8-700-10-00000 до 8-700-10-99999"; послуги доступу до глобальних (супутникових) мереж; послуги доступу до мереж радіопошукового зв'язку за кодом "8-703"; послуги доступу за кодами "8-800" та "8-100"; послуги доступу за кодом "8-900" "Аудіотекс"; додаткові послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку. Оператор надає Укртелекому наступні телекомунікаційні послуги: початку та завершення з'єднань з мережами рухомого (мобільного) зв'язку та з мережею оператора ТОВ "ТК" Велтон. Телеком" з номерним ресурсом "від 8-700-10-00000 до 8-700-10-99999"; початку з'єднань при наданні послуг доступу до глобальних (супутникових) мереж; використання телекомунікаційної мережі при наданні послуг доступу до мереж радіопошукового зв'язку за кодом "8-703", доступну за кодом "8-900" "Аудіо текс", доступу за кодами "8-800" та "8-100".

Пунктом 3.11. Договору встановлено, що кожного місяця, починаючи з початку дії Договору, але не пізніше 7 числа місяця, що настає за звітним, Укртелеком на підставі даних тарифікації надає Оператору інформацію про послуги міжміського та міжнародного зв'язку, послуги доступу до телекомунікаційної мережі ТОВ "ТК "Велтон. Телеком" з номерним ресурсом "від 8-700-10-00000 до 8-700-10-99999", доступу до глобальних (супутникових) мереж, доступу до мереж радіопошукового зв"язку за кодом "8-703", доступну за кодом "8-900" "Аудіотекс", додаткові послуги, послуги доступу до мереж рухомого (мобільного) зв'язку за кодами: "050", "066", "095", "099" -ЗАТ "Уркїнський мобільний зв"зок", "067", "097", "096", "098" -ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", "039" -ТОВ "Голден Телеком", "068" -ЗАТ "Українські радіосистеми", "063", "093" - ТОВ "Астеліт", "094" -ТОВ "Інтертелеком", "092" -ЗАТ "Телесистеми України", "091" -ВАТ "Укртелеком" - форма статистичної відомчої звітності ВР-4; На підставі цих даних визначається вартість наданих Укртелекомом/Оператором послуг. Укртелеком до 7 числа кожного місяця надсилає Оператору акти здавання-приймання наданих послуг за кожним їх видом за формою, наведено в додатках № 9 та 10.

Підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг, відповідно до п.3.12. Договору, є достатньою підставою для надсилання Сторонами рахунків на оплату наданих послуг. До 10 числа місяця, що настає за звітним Сторони надсилають одна одній рахунки за надані послуги у звітному періоді телекомунікаційні послуги відповідно до умов договору.

Згідно п. 3.13. Договору, оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів з дати направлення рахунків, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. Рахунки за отримані послуги сплачуються шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок. Також розрахунки між Сторонами за цим Договором можуть проводитися шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог. Для здійснення такої форми розрахунку Сторони підписують протокол проведення розрахунків, в якому відображують вартість послуг, наданих за звітний період, та суму перевищення, що належить до сплати Стороною, визначеною боржником, у встановлені строки. Форму протоколу проведення розрахунків наведено в додатку № 11.

Якщо акти здавання-приймання наданих послуг не будуть підписані Сторонами, то для формування рахунків на оплату наданих послуг приймаються дані Укртелекому тарифікації та обліку трафіку від телекомунікаційної мережі Оператора (п. 3.15. Договору).

Відповідно до вимог та положень закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008р. найменування Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком». У зв'язку з цим до право установчих документів позивача були внесені відповідні зміни, про що свідчать, зокрема, наявні в матеріалах справи статут, затверджений Загальними зборами акціонерів ВАТ «Укртелеком» протоколом № 8 від 14.06.2011р. та зареєстрований Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 17.06.2011р. за № 10741050063006797, Витяг з ЄДР, Довідка АА № 413071 з ЄДРПОУ.

Як остаточно визначився позивач у заяві № 888103/6-2669 від 31.03.2010р., свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу наданих послуг за період травень, червень, листопад 2007р. та лютий, травень, липень 2008р. відповідач виконав частково, внаслідок чого у останнього виник борг у сумі 46789грн. 36коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м.Київ в особі філії централізованого продажу послуг відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегателеком" про стягнення 46789грн. 36коп. заборгованості за вищевказаний період, 23594грн. 22коп. інфляції, а також 3405грн. 79коп. 3% річних.

Відповідач проти факту наявності заборгованості не заперечував, не погоджувався з періодами виникнення боргу та сумами заборгованості за кожним місяцем.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.

Враховуючи остаточні вимоги позивача у редакції заяви № 88103/6-2669 від 31.03.2010р. предметом даного спору є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 46789грн.36коп. (за надані позивачем послуги за травень, червень, листопад 2007 року та лютий, травень, липень 2008 року), інфляційні нарахування в сумі 23594грн. 22коп., а також 3% річних у розмірі 3405грн. 79коп., а підставою позову - невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 803620-186 від 28.03.2007р. щодо своєчасної та повної оплати телекомунікаційних послуг за вказані періоди.

Договір № 803620-186 від 28.03.2007р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання норм статті 901-907 ЦК України

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач умови договору виконав, надавши відповідачу телекомунікаційні послуги за період травень, червень, листопад 2007 року та лютий, травень, липень 2008 року на загальну суму 117594грн.25коп., відповідно до виставлених рахунків, що надані до матеріалів справи позивачем.

Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг за листопад 2007р. на суму 24334грн.32коп., за лютий 2008 року на суму 16761грн.01коп., за травень 2008р. на суму 13631грн.06коп., за липень 2008 року на суму 11442грн.71коп. підтверджується наявними в матеріалах справи актами здавання - приймання наданих послуг від 31.05.2007р., від 30.06.2007р., від 30.11.2007р., від 29.02.2008р., від 31.05.2008р., від 31.07.2008р., які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Як зазначає позивач, внаслідок несвоєчасної оплати наданих послуг з боку відповідача за вказаний період виник борг у сумі 46789грн.36коп.

Однак суд дійшов висновку що в частині заявленої суми боргу позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково, за наступних підстав.

За загальним правилом кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст. 33 ГПК України). Водночас, ГПК України визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов'язку доказування.

За змістом частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто встановлені рішенням господарського суду факти мають для суду преюдиціальний характер і не підлягають доказуванню. Преюдиціальне значення мають лише рішення по справі, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду від 24.12.2007р. в іншій господарській справі № 2/380 (суддя Мартюхіна Н.О.), в якій брали участь ті ж сторони що і у справі № 35/328, встановлено факт того, що під час розгляду справи відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегателеком», м. Донецьк було оплачено заборгованість за період з травня 2007року по липень 2007року, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 803620-186 від 28.03.2007р. Таким чином суд дійшов висновку про відсутність на момент розгляду справи № 2/380 заборгованості за вказаний період у Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегателеком», м. Донецьк перед позивачем - Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», м. Київ.

Відповідно до ч. 4 ст. 85 ГПК України рішення судді Мартюхіної Н.О. по справі № 2/380 на даний час набрало законної сили, що не спростовано сторонами під час розгляду справи.

З урахуванням зазначеного, в матеріалах справи є рішення господарського суду від 24.12.2007р. у справі № 2/380, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет (стягнення з ТОВ «Мегателеком» суми боргу за надані ВАТ «Укртелеком» послуги за травень та червень 2007 року), і з тих же підстав.

Згідно до п.2 ч.1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин провадження у справі № 35/328 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегателеком», м. Донецьк на користь позивача заборгованості в сумі 26209грн.37коп. за період травень та червень 2007 року слід припинити на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

Отже, оскільки за поясненнями позивача б/н від 19.04.2012р. заборгованість відповідача за лютий 2007 року відсутня, що не заперечується останнім, вартість послуг, наданих у травні та червні 2007р. стягнута за рішенням суду від 24.12.2007р. по справі № 2/380, то суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що оплата в сумі 500грн.00коп., здійснена 26.03.2010р. за надані телекомунікаційні послуги за лютий 2007р. повинна бути врахована в рахунок погашення першого спірного місяця, в якому існував борг - листопад 2007р.

Дослідивши розрахунок позовних вимог позивача в частині заявленої суми основного боргу суд встановив, що визначаючи суму основного боргу за спірні періоди листопад 2007року та лютий 2008року позивач виходив від загальної суми рахунків за телекомунікаційні послуги № 09-06273-238947 від 30.11.2007р. та № 09-06273-246429 від 29.02.2008р., які включають також нараховану позивачем суму пені.

З цим судова колегія погодитися не може, оскільки пеня в розумінні ч.1 ст.230 Господарського кодексу України є штрафною санкцією, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Отже, розмір пені, підстави її нарахування повинні доводитися стороною у загальному порядку, в той час як відповідно до змісту позовної заяви, заяви № 888103/6-2669 від 31.03.2010р. пеня не заявлялася позивачем до стягнення, в матеріалах справи взагалі відсутній розрахунок суми пені, отже вимоги в цій частині не заявлялися та не розглядаються судом.

Предметом дослідження є наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за спірні періоди.

Враховуючи викладене, у суду немає правових підстав для прийняття і розгляду заяви відповідача про застосування до пені строку позовної давності.

Зокрема, позивач зараховував узгоджені протоколом проведення розрахунків між позивачем та відповідачем кошти та сплачені кошти в оплату загальної суми рахунків за листопад 2007року та лютий 2008року, яка включає в тому числі пеню, в той час як відповідач не вчиняв дії на добровільне погашення нарахованої у рахунках за телекомунікаційні послуги суми пені. Відповідно до банківських виписок підставою перерахування грошових коштів є оплата послуг зв'язку, а не штрафних санкцій.

Поясненнями № 888103/6-3247 від 11.05.2012р. позивач зазначив, що оплачена відповідачем сума в розмірі 1000грн.00коп. за надані телекомунікаційні послуги згідно рахунку № 09-06273-253915, виставленого для оплати послуг за травень 2008р. була віднесена на погашення боргу за квітень 2007 року, оскільки борг за травень 2008р. у сумі 483грн.76коп. був майже погашений.

З таким висновком позивача суд не погоджується, оскільки відповідач у якості призначення платежу, здійсненого 01.07.2008р. на суму 1000грн.00коп., зазначає саме рахунок № 09-06273-253915, тобто рахунок, виставлений позивачем для оплати послуг за травень 2008 року.

Умови договору не надають позивачу права самостійно зараховувати сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення попередньо неоплачених послуг.

Отже відповідач здійснив розрахунок у розмірі 1000грн.00коп. за послуги надані у травні 2008року, а у позивача були відсутні підстави зараховувати цю оплату, як плату наявного боргу за попередні борги.

Інші платежі, здійснені відповідачем в рахунок оплати телекомунікаційних послуг за спірні місяці, віднесені позивачем відповідно до їх призначення, зазначеного відповідачем в платіжному дорученні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за послуги, надані у листопаді 2007р., лютому, травні, липні 2008р., внаслідок чого, за висновками суду, за відповідачем утворилася заборгованість, яка становить 18411грн.73коп.:

- у період листопад 2007р. позивачем згідно із рахунком № 09-06273-238947 від 30.11.2007р. надані послуги на суму 24334грн.32коп., зарахована за протоколом зарахування взаємних вимог від 30.11.2007р. - 8512грн.61коп., оплачено відповідно до банківської виписки від 28.12.2007р. - 3000грн.00коп., 26.03.2010р. - 500грн.00коп., отже неоплаченим за цей місяць залишилися телекомунікаційні послуги на суму 12321грн.71коп.

- у період лютий 2008р. відповідно до рахунку № 09-06273-246429 від 29.02.2008р. оплаті підлягали телекомунікаційні послуги вартістю 16761грн.01коп. разом з ПДВ, в рахунок оплати заборгованості зараховано протоколом зарахування взаємних вимог від 29.02.2008р. - 6153грн.37коп., згідно із банківською випискою оплачено 31.03.2008р. - 10600грн.00коп. Таким чином, підлягає сплаті - 7грн.64коп.

- у період травень 2008р. відповідно до рахунку № 09-06273-253915 від 31.05.2008р. позивачем надані послуги вартістю 13631грн.06коп., зараховано протоколом зарахування взаємних вимог від 31.05.2008р. - 5347грн.30коп., оплачено 27.06.2008р. сума в розмірі 7800грн.00коп., 01.07.2008р. перерахована сума в розмірі 1000грн.00коп. Отже, заборгованість відповідача за цей місяць відсутня. Переплата за здійсненим 01.07.2008р. платежем в сумі 516грн.24коп. переходить в оплату за наступний звітний спірний період.

- у період липень 2008р. згідно із рахунком № 09-06273-258546 позивачем надані послуги вартістю 11442грн.71коп., зараховано протоколом зарахування взаємних вимог від 31.07.2008р. - 4844грн.09коп., залишок з попереднього звітного періоду 516грн.24коп., таким чином залишилось до сплати - 6082грн. 38коп.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У пункті 3.13. договору сторони дійшли згоди, що оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів з дати направлення рахунків, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду.

Таким чином, враховуючи умови договору щодо строків оплати, граничним днем оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг за листопад 2007 року є 31.12.2007р., а вже з 01.01.2008р. строк оплати послуг наступив та почалося прострочення виконання зобов'язання з їх оплати; телекомунікаційні послуги за лютий 2008р. повинні були оплачені відповідачем до 31.03.2008р., а вже з 01.04.2008р. почалося прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання; граничний день оплати послуг за травень 2008р. наступив 30.06.2008р., а вже з 01.07.2008р. почалося прострочення зобов'язання з оплати послуг, наданих за цей місяць; телекомунікаційні послуги за липень 2008 року повинні були оплачені відповідачем до 31.08.2008р., а вже з 01.09.2008р. почалося прострочення виконання відповідачем зобов'язання по їх оплаті.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Докази погашення боргу в сумі 18411грн.73коп. суду не представлені, в результаті чого позовні вимоги у розмірі 18411грн.73коп. підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач у заяві від 31.03.2010р. № 888103/6-2669 просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3405грн.79коп., які відповідно до доданого розрахунку нараховані за кожним спірним місяцем з дати прострочення платежу до 25.03.2010р., та інфляційні нарахування в сумі 23594грн. 22коп.

Враховуючи, що з відповідача рішенням господарського суду Донецької області по справі № 2/380 вже було стягнуто 3% річних та суму інфляції за період з 01.07.2007р. по 31.08.2007р. за заборгованість за період з травня 2007року по липень 2007року, відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за період травень та червень 2007року встановлено рішенням у справі № 2/380 від 24.12.2007р., вимоги позивача про стягнення суми інфляції та 3% річних у зв'язку з несплатою боргу за травень та червень 2007року не підлягають задоволенню.

Як вбачається із доданого до заяви № 888103/6-2669 від 31.03.2010р. розрахунку, позивачем нараховані 3% річних наступним чином: за неоплачені надані у листопаді 2007р. послуги на суму 13113грн.71коп. за період з 06.01.2008р по 25.03.2010р.; на суму боргу в розмірі 383грн.90коп. за послуги, надані у лютому 2008р., з 06.04.2008р. по 25.03.2010р.; на суму боргу за травень 2008р. в розмірі 483грн.76коп. за період з 06.07.2008р. по 25.03.2010р.; на суму боргу за липень 2008р. в розмірі 6598грн.62коп. з 06.09.2008р. по 25.03.2010р.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, строк оплати яких наступив, але не сплачених.

Однак здійснивши власний розрахунок 3% річних, з урахуванням обраного позивачем періоду нарахування, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", суд визначив:

- за листопад 2007р. на суму боргу 12821грн.71коп. (без урахування здійсненої 26.03.2010р. часткової оплати в сумі 500грн.00коп.) 3% річних становлять 852грн.57коп.;

- за лютий 2008 року на суму боргу 7грн.64коп. 3% річних становлять 0,45грн.

- борг за травень 2008року станом на 06.07.2008р. за висновками суду вже був відсутній;

- за липень 2008 року на суму боргу 6082грн.38коп. (з урахуванням переплати за травень 2008р. в сумі 516грн.24коп., врахованої за цей місяць) сума 3% річних складає 282грн.80коп.

Таким чином, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 3% річних у розмірі 1135грн.82коп., у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 2269грн.97коп.

06.06.2012р. позивач на вимогу суду надав розширений розрахунок інфляційних нарахувань, яким збільшив період нарахування інфляційних за кожним спірним місяцем до 25.03.2010р., тоді як в первісному розрахунку, який був доданий до заяви № 888103/6-2669 від 31.03.2010р., кінцевим місяцям нарахування є лютий 2010 року. За розширеним підрахунком інфляційні втрати складають 22759грн. 58коп.

В судовому засіданні 20.06.2012р. представник позивача просив суд стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 22759грн.58коп. Між тим, під час судового засідання 20.06.2012р. представник позивача висловив відсутність наміру звернутися з письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині інфляційних.

Отже, з письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку, встановленому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач не звертався.

З огляду на наведене, суд при вирішенні спору розглядає первісно заявлений до стягнення розмір інфляційних, застосовує новий розширений розрахунок цих вимог, наданий

позивачем на вимогу суду, однак без урахування збільшення періоду нарахування суми від інфляції.

За підрахунком суду, зробленим на суми боргу що і 3% річних, інфляційні втрати за листопад 2007р. за період нарахування з 01.01.2008р. по лютий 2010 року становить 5448грн.77коп.; за лютий 2008р. індекс інфляції за період з 01.04.2008р. по лютий 2010 року складає 2грн.28коп.; за липень 2008р. за період з 01.09.2008р. по лютий 2010р. інфляційні нарахування становлять 1468грн.15коп.

Таким чином, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума інфляційних нарахувань у розмірі 6919грн.20коп., у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у частині стягнення індексу інфляції у сумі 16675грн.02коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволений вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегателеком", м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 46789грн.36коп., інфляційних нарахувань у сумі 23594грн.22коп., 3% річних у сумі 3405грн.79коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегателеком" (юридична адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Червоноуфімська, 2А, код ЄДРПОУ 31247126) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (юридична адреса: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) основний борг у сумі18411грн.73коп., інфляційні нарахування в сумі 6919грн.20коп., 3% річних у сумі 1135грн.82коп., витрати на оплату державного мита в сумі 265грн.43коп. та інформаційно - технічного забезпечення судового процесу 84грн.64коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 26209грн.37коп. за період травень, червень 2007 року.

У судовому засіданні 20.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2012р.

Головуючий суддя Макарова Ю.В.

Суддя Огороднік Д.М.

Суддя Уханьова О.О.