Постанова

від 10.07.2012 по справі 38/356

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.07.2012 р. справа №38/356

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Гези Т.Д., Черноти Л.Ф.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Слівінський М.О. по дов.;

від відповідача: Бузівська Н.М. по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ

на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст від 02.04.2012р.) у справі №38/356 (головуючий суддя Лейба М.О., судді Сгара Е.В., Курило Г.Є.)

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення збитків у розмірі 22 876 657,54грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області, про стягнення збитків у розмірі 22 876 657,54грн.

Рішенням від 27.03.2012р. господарський суд Донецької області у задоволенні позову відмовив з посиланням на те, що номінальна вартість векселів на загальну суму 20 000 000,00грн. не є збитками у вигляді неодержаних прибутків в розумінні ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України, а зважаючи на відсутність у позивача права на стягнення грошових коштів за спірними векселями, відсутній і кореспондуючий з ним обов'язок відповідача відшкодувати вексельні відсотки у розмірі 2 804 657,54грн. Стосовно позовних вимог в частині 72 000,00грн. витрат на опротестування векселів, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні у зв'язку з відсутністю причинного зв'язку між самими витратами та протиправною поведінкою відповідача (порушення останнім порядку видачі векселів).

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. у справі №38/356 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що підставою позову є завдані позивачу збитки (шкода) внаслідок порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності -позадоговірна шкода (збитки) у вигляді упущеної вигоди. За висновком скаржника, для стягнення збитків з відповідача наявні усі елементи цивільного правопорушення: протиправна поведінка (встановлена судовим рішенням у справі №29/38пн); збитки у розмірі 22 876 657,54грн., які складаються з неодержаних доходів в сумі 20 000 000,00грн. (вартість векселів), 2 804 657,54грн. - вексельні відсотки, а також 72 000,00грн. витрат на опротестування векселів у зв'язку з відмовою відповідача їх оплатити; прямий та безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, оскільки через порушення відповідачем порядку видачі векселів позивач не отримав вказаний дохід; вина відповідача (оскільки останній, за твердженням скаржника, не довів її відсутності).

Враховуючи викладене, заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню як незаконне та необґрунтоване.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає викладені в ній доводи безпідставними, у зв'язку з чим просить апеляційний господарський суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є законним векселедержателем простих векселів № 66334389242591, № 66334389242592, № 66334389242593, № 66334389242594 з наступними реквізитами:

- номер вексельного бланку: 66334389242591, 66334389242592, 66334389242593, 66334389242594, 66334389242595;

- векселедавець: ВАТ «МК «Азовсталь» (ЄДРПОУ 00191158);

- перший векселедержатель: корпорація «Укренергосервіс» (ЄДРПОУ 24583302);

- дата складання векселя: 24.02.1999р.;

- місто складання векселя: м.Маріуполь;

- вексельна сума 25 000 000,00 грн.;

- номінальна сума: 5 000 000,00 грн.;

- строк платежу: 24.02.2009р.;

- місто платежу: м.Маріуполь, Ордженікідзевське відділення ПІБ України, МФО334389, р/р 26008301360035;

- реквізити векселедавця: 341000, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, р/р 26008301360035 у Ордженікідзевському відділенні ПІБ України, МФО 334389, ФНН001911505837;

- реквізити юридичної особи, до якої переходить у власність вексель.

За твердженням позивача, спірні векселя отримані ним на підставі бланкового індосаменту, вчиненого Корпорацією «Укренергосервіс». Вексель № 66334389242593 був отриманий позивачем на підставі іменного індосаменту, вчиненого ТОВ «ВКФ «Хімпобутсервіс», яке отримало вексель на підставі іменного індосаменту від відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція»ДП НАЕК «Енергоатом», а останній отримав вексель відповідно до бланкового індосаменту, вчиненого Корпорацією «Укренергосервіс».

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2009р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату векселів № 1969/10 від 13.02.2009р., факт направлення та отримання якої підтверджується поштовою квитанцією, описом вкладення, повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції. Однак, грошових коштів за спірними векселями ним від відповідача отримано не було.

26.02.2009р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Шабадаш Л.С. за заявою позивача на підставі ст. 92 Закону України «Про нотаріат» були здійснені протести про неоплату векселів ВМВ № 483443, ВМВ № 483444, ВМВ № 483445, ВМВ № 483446.

З матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Шабадаш Л.С. позивачу був виставлений рахунок за вчинення нотаріальних послуг по протесту векселів на суму 72 000,00грн., який останнім було сплачено у повному обсязі згідно платіжних доручень № 967 від 23.02.2009р. на суму 10 800,00грн. та № 959 від 23.02.2009р. на суму 61 200,00грн.

Оскільки заборгованість за вказаними векселями позивачу відшкодована не була, він звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «МК «Азовсталь»та Корпорації «Укренергосервіс»про стягнення заборгованості, витрат на опротестування векселів та відсотків на загальну суму 22 876 657,54грн. Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2011р. у справі №39/27 (залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2011р.) у задоволенні вказаного позову стосовно ПАТ «МК «Азовсталь»було відмовлено з посиланням на встановлені при розгляді справи №29/38пн обставини, а саме -відсутність у позивача права на стягнення грошових коштів за спірними векселями та визнання зазначених векселів такими, що не підлягають виконанню.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ДП «НАК «Енергоатом»посилається на те, що зазначеними судовими рішеннями було встановлено факт порушення відповідачем порядку видачі векселів, що стало єдиною причиною неможливості позивачем, як законним векселедержателем, отримати платіж за векселями, а отже, з огляду на приписи ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України, просить стягнути з відповідача збитки, які складаються з суми коштів, яку б позивач отримав за векселями у разі не вчинення відповідачем цивільного правопорушення -22 876 657,54грн., з яких 20 000 000,00грн. -вартість векселів, 2 804 657,54грн. -вексельні відсотки, 72 000,00грн. -витрати на опротестування.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаного позову у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, завдані ним збитки -витрати, зроблені управненою стороною, втрату або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, під збитками розуміються ті негативні наслідки, що настали в майновій сфері потерпілого внаслідок здійснення проти нього цивільного правопорушення. Ці негативні наслідки, в свою чергу, складаються з двох частин: реальних збитків та упущеної вигоди. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Іншими словами -це сума, на яку зменшилась вартість майна кредитора внаслідок неправомірних дій боржника. Упущена вигода -це та сума, на яку не збільшилось майно кредитора через правопорушення. Тобто, упущена вигода за своєю суттю являє собою доходи, які потерпілий міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. При визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватись точні дані, що безпосередньо підтверджують реальну можливість одержання доходів потерпілим за умови не порушення його права.

Втім, правовий аналіз спірних правовідносин зумовлює висновок апеляційного господарського суду про відсутність завданої позивачу позадоговірної шкоди як такої та, відповідно, відсутність правових підстав для відшкодування останньому упущеної вигоди.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що внаслідок визнання векселів, емітованих відповідачем, такими, що не мають вексельної сили, позивачу не було завдано шкоди, яка б потягла за собою понесення його підприємством додаткових витрат, втрату або пошкодження наявного у останнього майна. Так само позивачем не доведено, які саме доходи не були одержані ним у зв'язку з відсутністю права стягнення за спірними векселями та не надано доказів можливості їх отримання за умов дотримання відповідачем вексельного законодавства.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що за змістом положень цивільного законодавства, позадоговірна відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає за умови наявності складу правопорушення, що включає такі елементи, як протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок між ними та вина особи, що заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, необхідною умовою виникнення зобов'язання з відшкодування заподіяної шкоди є доведений факт наявності самої шкоди, що в даному випадку не має місця. Посилання заявника в апеляційній скарзі на наявність вини відповідача у спричиненні збитків у зв'язку з ненаданням останнім доказів її відсутності є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем до матеріалів справи не було надано жодного доказу, який би спростовував вищевказані висновки.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. у справі №38/356 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до с. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст від 02.04.2012р.) у справі №38/356 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст від 02.04.2012р.) у справі №38/356-залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: Т.Д. Геза

Л.Ф. Чернота

Надруковано примірників -5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС