Постанова

від 20.06.2012 по справі 36/2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 36/2

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Ткаченка Б.О.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.06.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Індар» на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року,

у справі № 36/2 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Індар»

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар»,

2. приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар»

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року по справі № 36/2 в задоволенні позову ТОВ «Індар» до ТОВ «Торговий дім «Індар», ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 30.01.2012 року позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 36/2 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що ґрунтується на нормах закону.

У судових засіданнях 11.06.2012 року та 20.06.2012 року представник ТОВ «Індар» надав суду свої пояснення по справі в яких, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном задовольнити.

Представник ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» у судових засіданнях 11.06.2012 року та 20.06.2012 року також, надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав відзив на апеляційну скаргу в повному обсязі з доводами викладеними в ньому та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду від 30.01.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ТОВ «Торговий дім «Індар» у судовому засіданні 11.06.2012 року, також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. При цьому у судове засідання 20.06.2012 року представник ТОВ «Торговий дім «Індар» не з'явився про час та місце розгляду справи, відповідач був повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Торговий дім «Індар» про дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, участь їх представників у судовому засіданні 20.06.2012 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. Крім того, у попередньому судовому засіданні 11.06.2012 року представник ТОВ «Торговий дім «Індар» був присутніми та надав свої пояснення по справі, які судовою колегією прийняті до уваги. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

04 травня 2011 року між ТОВ «Індар» та ТОВ «Торговий дім «Індар» було укладено договір зберігання № 0405-3. Згідно умов даного договору ТОВ «Індар» передає, а ТОВ «Торговий дім «Індар» зобов'язується прийняти на відповідальне безкоштовне зберігання лікарські засоби в кількості 10,461 кг.

На підставі вказаного договору 04 липня 2011 року між ТОВ «Індар» та ТОВ «Торговий дім «Індар» був складений акт прийому-передачі на зберігання 10,461 кг субстанції рекомбінованого інсуліну людини (порошок) (надалі - лікарський засіб).

Пунктом 4.2 договору зберігання № 0405-3 від 04 травня 2011 року закріплено право власника використовувати лікарський засіб протягом терміну його зберігання по акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.3 договору передача товару на відповідальне зберігання і видача товару зі складу власнику оформлюється відповідними актами, які наряду з даним договором будуть являтися основними документами, що регламентують виконання умов договору.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому, на зміст права власності не впливає місцезнаходження майна. В силу ч. І ст.319 ЦК України, власник розпоряджається, користується та володіє своїм майном на власний розсуд.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що ТОВ «Торговий дім «Індар» чинить ТОВ «Індар» перешкоди у здісненні права користування та розпорядження 10,461 кг субстанції рекомбінованого інсуліну людини (порошок), а ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» чинить перешкоди позивачу у доступі, відвантаженні, вивезені та інших формах реалізації прав ТОВ «Індар» щодо користування та розпорядження 10,461 кг субстанції рекомбінованого інсуліну людини (порошок), що знаходиться у складських приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.

Так, у грудні 2011 року ТОВ «Індар» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Торговий дім «Індар», ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» про зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Індар» усунути перешкоди у здісненні ТОВ «Індар» права користування та розпорядження 10,461 кг субстанції рекомбінованого інсуліну людини (порошок), та зобов'язання ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» усунути перешкоди у доступі, відвантаженні, вивезені та інших формах реалізації ТОВ «Індар» щодо користування та розпорядження 10,461 кг субстанції рекомбінованого інсуліну людини (порошок), що знаходиться у складських приміщеннях за адресою: м. Київ. вул. Зрошувальна, 5.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року по справі № 36/2 в задоволенні позову ТОВ «Індар» до ТОВ «Торговий дім «Індар», ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном - відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вказаного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на лист ТОВ «Торговий дім «Індар» в якому відповідач зазначає, що він не може виконати належним чином умови договору зберігання № 0405-3 від 04.05.2001 року у зв'язку з тим, що ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» відмовляє ТОВ «Торговий дім «Індар» в наданні доступу до складських приміщень, в яких зберігається лікарський засіб. Також позивач посилається на лист Дарницького районного управління в м. Києві від 02.12.2011 року №47/17560, відповідно до якого по факту не допуску ОСОБА_2 на територію TOB «Індар» за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, яке мало місце 23.11.2011 року працівниками ПрАТ «По виробництву Інсулінів «Індар» проведено перевірку та за результатами перевірки прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України (за відсутністю складу злочину).

Як вірно вказав суд першої інстанції, надані позивачем докази в обгрунтування заявлених позовних вимог не є належними та допустимими в розумінні ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п. 3.3 договору передача товару на відповідальне зберігання і видача товару зі складу власнику оформлюється відповідними актами, які наряду з даним договором будуть являтися основними документами, що регламентують виконання умов договору. З урахуванням умов договору (п.3.3) для оформлення повернення переданих на зберігання цінностей на склад ТОВ «Торговий дім «Індар», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, повинні були з'явитися керівники або уповноважені ними представники як ТОВ «Індар» так і ТОВ «Торговий дім «Індар».

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем не було надано будь-яких доказів того, що керівники або уповноважені ними представники як ТОВ «Індар» так і ТОВ «Торговий дім «Індар» з'являлися на склад для оформлення повернення переданих на зберігання цінностей.

Як вірно вказав суд першої інстанції, надані позивачем докази в обгрунтування заявлених позовних вимог спростовуються накладними за період з 20.06.2011 року по 17.10.2011 року копії яких містяться в матеріалах справи. Згідно вказаних накладних ПрАТ «По виробництву Інсулінів «Індар» поставило на користь ТОВ «Торговий дім «Індар» лікарські засоби, тобто ТОВ «Торговий дім «Індар» мало доступ до складських приміщень.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту не допуску працівників ТОВ «Торговий дім «Індар» з боку ПрАТ «По виробництву Інсулінів «Індар» до складських приміщень, де зберігається майно позивача.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що ТОВ «Торговий дім «Індар» чинить перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження 10,461 кг субстанції рекомбінованого інсуліну людини (порошок).

Посилання позивача в обгрунтування своїх позовних вимог на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2011 року по справі № 02/2-8794/11 та рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2012 року по справі № 01/2- 8253/11 судова колегія до уваги не приймає, оскільки як вірно вказав суд першої інстанції, на час розгляду справи та ухвалення у даній справі рішення, зазначені рішення Дарницького районного суду м. Києва не вступили в законну силу. Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до даних рішень судом розглядались спори між ПрАТ «По виробництву Інсулінів «Індар» та ОСОБА_3, як заступником директора ТОВ «Торговий дім «Індар», між ПрАТ «По виробництву Інсулінів «Індар» та ОСОБА_2, як директором ТОВ «Торговий дім «Індар», про усунення перешкод у проходженні до адміністративно-господарських приміщень ТОВ «Торговий дім «Індар».

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Також згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ТОВ «Індар» до ТОВ «Торговий дім «Індар», ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає заявлені позовні вимоги ТОВ «Індар» необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Індар» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Індар» на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 36/2 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі № 36/2 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 36/2 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Ткаченко Б.О.

Федорчук Р.В.