Постанова

від 09.07.2012 по справі 37/179пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.07.2012 р. справа №37/179пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф., суддівДіброви Г.І.., Шевкової Т.А. від позивача:Ревизська Ю.О. -за дов. №б/н від 04.07.2012р. від відповідача:ОСОБА_3. -за дов. №б/н від 19.04.2012р. від тертьої особи:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2012 року у справі№ 37/179пн (суддя Попков Д.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», м.Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ОСОБА_2, м.Київ про витребування майна з чужого незаконного володіння приміщень № 4,5, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, шляхом їх звільнення. ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога», м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.12 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», м.Донецьк задоволені у повному обсязі.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 11.04.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога», м.Донецьк у судовому засіданні просить суд рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Київ до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, ухвалою суду від 18.05.2012р. явка сторін не була визнана обов»язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідачем у судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із неявкою третьої особи.

Суд розглянув клопотання відповідача та відмовив у задоволенні, як необгрунтоване.

Відповідачем через канцелярію суду надані додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди, згідно п.1.1, 1.2, 1.3 якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння об»єкти №1,2,3,4,5,6 що орендуються, являють собою приміщення, що знаходяться у ТОВ «Перемога», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 75,3м.2.

Метою оренди є розміщення магазинів з продажу непродовольчих товарів з правом передати приміщення, яке орендар бере у тимчасове користування в суборенду. (п.2.1 договору).

Термін оренди складає 9 місяців з моменту прийняття об»єктів, що орендуються за актом здачі-приймання. (п.4.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками.

01.04.2010р. сторонами підписан Акт здачі-прийому без розбіжностей та зауважень.

В свою чергу, 01.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір нежитлового приміщення №28, згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, орендодавець зобов»язується передати орендарю, а орендар зобов»язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що належить орендодавцю на праві власності на підставі рішення міської ради м.Донецька №511/2 від 30.10.02р. та акту прийомки №2 від 01.05.2004р. Куйбишевського району, розташоване у торгово-побутовому комплексі за адресою:АДРЕСА_1 площею 62,7квм.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 30 червня 2011р. (п.6.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками.

До договору №28 від 01.04.2011р. підписан Акт прийому-передачі без розбіжностей та зауважень.

Крім того, між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення №28 від 01.04.2011р., за якою змінено редакцію п.1.1 даного договору. Додаткова угода підписана обома сторонами без розбіжностей та зауважень та скріплена печатками.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, позивачем обрано спосіб захисту свого права, в контексті згадуваних у позові приписів ст. 387 Цивільного кодексу України, предметом доказування для позивача та спростування для відповідача, а, відповідно, і судової оцінки у розглядуваній справі насамперед є факт приналежності спірного майна позивачеві та безпідставне перебування цього майна у володінні відповідача.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За умовами ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому, ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором ( ст. 764 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Господарського суду Донецької області від 20.01.2010р. по справі №39/361 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.02.2010р.позивач є власником спірного майна.

Крім того, як свідчать матеріали справи порушення захищуваного права у вигляді перебування спірного майна у фактичному володінні і користуванні відповідача підтверджується як змістом представлених судових актів №40/311пд, №40/66пд, так і постановою Куйбишевського РВ ДИУ ГУМВД України в Донецькій області від 02.06.2011р. і актом представників позивача від 03.04.2012р., жодних доказів на спростування яких відповідачем не надано.

В свою чергу, відсутність будь-яких належних правових підстав для такого користування спірним майном та його зайняття з боку відповідача вбачається із встановлених в межах розгляду справи №37/254пд обставин, які, зважаючи на співпадіння за складом учасників із розглядуваною справою, є встановленими фактами для останньої у розумінні ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Відсутність суборендних правовідносин між третьої особою і відповідачем щодо спірного майна, та встановлене судом припинення орендних правовідносин щодо цього майна між позивачем та третьою особою за відсутністю доказів укладання прямих договорів на користування цим майном між позивачем та відповідачем унеможливлює існування у останнього будь-якої зобов'язальної підстави для зайняття цих приміщень.

Отже, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, та посилання останнього на укладені договори відступлення права вимоги користування спірними приміщеннями, які укладені між відповідачем по справі та Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4., ОСОБА_5 судовою колегією не приймаються до уваги за неспівпадіння складу учасників за справами №40/311пд та 40/66пд з даною справою; не надано доказів укладання договорів про відступлення права вимоги та доказів існування у первісних кредитрорів будь-яких прав відносно спірних приміщень.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2012 року у справі №37/179пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2012 року у справі №37/179пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2012 року у справі №37/179пн -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Дон. обл.