ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2012 р. Справа № 8/35-75
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-плюс», м. Ковель, Волинська обл. на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року у справі господарського суду Волинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-плюс», м. Ковель, Волинська обл. доКовельської міської ради, м. Ковель, Волинська обл. провизнання права власності на нерухоме майно
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.03.2012 року у справі № 8/35-75 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-плюс»до Ковельської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-плюс»(далі за текстом - ТОВ «Магістраль-плюс») звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Волинської області від 14.03.2012 року, скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року ТОВ «Магістраль-плюс»було відмовлено у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 14.03.2012 року у зв'язку з відсутністю поважних причин для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою апеляційного господарського суду, ТОВ «Магістраль-плюс»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, оскільки судом при винесенні оскаржуваного судового акту порушено норми процесуального права, зокрема, ст. 93 ГПК України.
Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.
Сторони згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом процесуальним правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, скаргу на рішення господарського суду Волинської області від 14.03.2012 року (повний текст рішення складено та підписано 15.03.2012 року) було направлено ТОВ «Магістраль-плюс»до місцевого господарського суду 13.04.2012 року, що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження.
В тексті апеляційної скарги та в п. 1 її прохальної частини містилось клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник не приймав участі у судовому розгляді справи, а повний текст оскаржуваного рішення отримано директором ТОВ «Магістраль-плюс»Кулачинським Р.Ф. особисто лише 27.03.2012 року, у зв'язку з чим скаржником і було заявлено клопотання про відновлення судом строку на подання апеляційної скарги.
Відмовляючи ТОВ «Магістраль-плюс»у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, Рівненський апеляційний господарський суд в мотивувальній частині ухвали від 26.04.2012 року послався на ст. 93 ГПК України, а саме, на відсутність поважних причин, які об'єктивно перешкоджали б скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого ГПК України.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом
Згідно з положеннями ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку -у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції було складено та підписано 15.03.2012 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 93 ГПК України строк на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення закінчився 26.03.2012 року, оскільки 25.03.2012 року припало на вихідний день.
Як встановлено апеляційним господарським судом, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ТОВ «Магістраль-плюс»отримало лише 27.03.2012 року, тобто вже після спливу строку на апеляційне оскарження, що позбавило можливості позивача подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду протягом законодавчо встановленого терміну.
Дані обставини повністю спростовують посилання апеляційного господарського суду в своїй ухвалі від 26.04.2012 року на те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, а його дії стали наслідком порушення ним норм ГПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що апеляційному господарському суду слід було надати скаржнику можливість реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Крім того, в силу приписів ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Згідно з ч. 3 зазначеної статті кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
При винесенні ухвали про відмову у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги Рівненським апеляційним господарським судом не було враховано наявність підстав, зазначених в апеляційній скарзі з клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження та не було надано оцінки обставинам, які спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження позивачем, що призвело до порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст. 93 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа з урахуванням викладеного -направленню до Рівненського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року у справі № 8/35-75 -скасувати.
3. Справу № 8/35-75 передати на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 23.07.2012 |
Номер документу | 25173527 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Сибіга О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні