Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-11310/10/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2012 р. о 14:27 Справа №2а-11310/10/4/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кириченко Д.А. за участю представників: позивача - Северненка Д.Л., відповідача -Тарасенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0022952301/0 від 19.08.2010 р. яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 993234,00 грн., зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим зарахувати ТОВ "Дружба" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 993234,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Позов мотивовано тим, що відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ТОВ "Дружба" з ПДВ за червень 2010 року, за результатами якої складено акт №10979/23-4/30639184 від 18.08.2010 року, на підставі якого 19.08.2010 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0022952301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 993234,00 гривень. Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки законодавством не заборонено включення в суму відшкодування лише залишку від'ємного ПДВ, сплаченого не тільки в одному попередньому періоді, а і в різних періодах.

Ухвалами суду від 03.09.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 04.10.2010 року призначена у справі судово-економічна експертиза, зупинено провадження у справі, ухвалою суду від 10.01.2011 року провадження у справі поновлено.

У зв'язку із тим, що висновок експерта був визнаний судом неповним та неясним, ухвалами суду від 10.03.2011 року призначена у справі додаткова судово-економічна експертиза, зупинено провадження у справі, ухвалою суду від 31.05.2011 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 20.06.2011 року зупинено провадження у справі до закінчення судової економічної експертизи, ухвалою суду від 19.09.11 року провадження у справі поновлено.

Ухвалами суду від 03.11.2011 року у справі призначено додаткову судову економічну експертизу та зупинено провадження по справі, ухвалою суду 11.05.2012 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 14.06.2012 року допущено заміну відповідача у справі його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим зарахувати ТОВ "Дружба" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 993234,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Ухвалою суду від 14.06.2012 року позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим зарахувати ТОВ "Дружба" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 993234,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті справи та просив суд стягнути з відповідача судові витрати з проведення судово-економічних експертиз.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, висновки проведених судово-економічних експертиз, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 19.04.2000 року, реєстраційний номер - 1882105005003776 (ідентифікаційний код юридичної особи 30639184), знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м.Сімферополь АР Крим з 18.01.2006 року за №3003, що підтверджується довідкою від 18.01.2006 року №1459/29-0. Згідно з Свідоцтвом №00888587 від 16.02.2006 року, позивач є платником податку на додану вартість, має індивідуальний податковий номер 306391801282.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення за травень 2009 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №10979/23-4/30639184 від 18.08.2010 року (далі - Акт), згідно з висновками якого встановлено порушення п.п.7.7.1,7.7.2,7.7.4 п 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року (далі - Закон №168), (тут і далі по тексту нормативно - правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин) та зменьшена сума бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 993234,00 грн. (а.с.27-42, т.1).

В акті встановлено, що згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за червень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року за даними позивача складає 993234,00 грн., а за даними податкового органу - 0,00 грн. Зазначено, що позивач мав у травні 2009 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, але у червні 2009 року не заявив суми ПДВ до бюджетного відшкодування, на що мав право, а переніс їх у рядок «26» декларації з ПДВ, з чого в Акті робиться висновок про те, що сума бюджетного відшкодування за червень 2010 року вважається такою, від отримання якої платник податку добровільно відмовився.

На підставі зазначеного Акту 19.08.2010 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0022952301/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 993234,00 гривень (а.с.25. т.1).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносно встановлення відповідачем у акті перевірки висновку про зменшення бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування в розмірі 993234,00 грн.

Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету складає 1036350,00 грн.; частина залишку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді складає 993234,00 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду складає 43583,00 грн.

Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли в наступних звітних періодах:

- травень 2009 року в сумі 983701,00 грн.;

- травень 2010 року в сумі 43116,00 грн.;

- червень 2010 року в сумі «-» 467,00 грн.;

Суд зазначає, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків встановлені в п.7.7 ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону №168 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.6 ст.1 Закону №168 податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що визначення господарської діяльності відображено в п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, а саме: господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Суд підкреслює, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникає у платника податку на підставі перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями, тобто, наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування в попередніх податкових періодах. Рішення про порядок бюджетного відшкодування платник податку відображає в податковій декларації.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 (далі - наказ) затверджена форма податкової декларації та порядок її заповнення і подання.

Відповідно до п.5.12 вищезазначеного наказу якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Отже, суд зазначає, що відповідно до п.5.12 наказу в додатку № 2 до декларації з ПДВ відображаються тільки суми податку непогашені відшкодуванням.

Суд зазначає, що по справі було проведено судово-економічну експертизу.

З висновку №58 від 25.04.2012 року (додаткової експертизи), яку суд визначає повною та обґрунтованою, вбачається, що при заповненні граф 2,3 додатку №2 до декларації з ПДВ за червень 2010 року позивачем невірно відображено період формування від'ємного значення, заявленого до бюджетного відшкодування, при цьому сама сума цього значення не змінилась.

Так, згідно з висновком експертизи сума від'ємного значення, заявленого до бюджетного відшкодування за декларацією за червень 2010 року складає 1036350,00 грн. по періодам формування цього значення за грудень 2009 р. -730107,00 грн., за січень 2010 р. - 53217,00грн., за лютий 2010 р.- 2413,00 грн., за березень 2010 р.-58957,00 грн., за квітень 2010 р.- 149007,00 грн., за травень 2010 р. - 43116,00 грн., за червень 2010 р -«-»467,00 грн., а за даними податкових декларацій позивача - 1036350,00 грн. по періодам формування цього значення за травень 2009 р.- 993701,00 грн., за травень 2010 р.- 43116,00 грн., за червень 2010 р. - «-»467,00 грн.

Всього сума бюджетного відшкодування у червні 2010 року за даними експерта склала 993234,00 грн. (730107,00 + 53217,00 + 2413,00 + 58957,00 + 149007,00 - 467,00 грн.), за даними позивача 993234,00 грн. (993701,00 + 43116,00 +467,00), відхилень не встановлено.

Неправильне заповнення додатку №2 до декларації, про що зазначено в акті перевірки, не призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування позивача у червні 2010 року. При цьому твердження відповідача про те, що сума бюджетного відшкодування за червень 2010 року вважається такою, від отримання якої платник податку добровільно відмовився. суд вважає безпідставним.

З додатку №2 до висновку експертизи вбачається, що заявлені позивачем суми податкового кредиту за період з лютого 2009 року по червень 2010 року у повному обсязі підтверджуються податковими накладними, зазначеними у реєстрах отриманих накладних.

Судом встановлено, що за висновком експертизи, за досліждуємий період з січня 2009 року по червень 2010 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту виникло за рахунок придбання товарів (робіт, послуг) з контрагентами: підприємство "СоюзБудТехнологія", КРП ППВКХ м.Алушти, ВАТ «Крименерго» Алуштинського району, СМБРТІ, ЗАТ АТП «Хімпромсоюз», Аудиторська фірма «Лілікс-Аудит», КП «Управление городского хозяйства», НВП «Пластополімер», ДП «КР противооползневое Управление», ЗАТ «Інфраструктура відкритих ключів», ВАТ МП «Лад». При цьому вагомий відсоток у формуванні податкового кредиту позивача займали операції по виконанню будівельних робіт підприємством "СоюзБудТехнологія" за договором будівельного підряду від 17.10.2005 року, відповідно до якого позивач (Замовник) та підприємство "СоюзБудТехнологія" (Підрядчик) уклали договір про виконання робіт з будівництва готелю на 48 місць по вул.Набережна,16 в м.Алушта.

При експертному дослідженні встановлено, що всі податкові накладні заповнені з дотриманням порядку заповнення податкової накладної (п.7.2 ст.6 Закону №168), всі податкові накладні оплачені покупцям товарів. Витрати щодо будівництва відображалися в бухгалтерському обліку підприємства у відповідності до норм діючого законодавства.

При цьому, станом на 01.06.2010 року існувала кредиторська заборгованість на суму 7701,55 грн., у тому числі ПДВ - 466,94 грн.

Таким чином, позивачем у податкові декларації за червень 2010 року вірно відображено суму ПДВ в розмірі 467,00 грн., зі знаком «-», як таку, що не підлягає бюджетному відшкодуванню в заявленому періоді, оскільки була включена позивачем до складу податкового кредиту попередніх періодів, проте фактично не оплачена.

За результатом проведеної судової експертизи завищення бюджетного відшкодування позивачем за червень 2010 року наданими на дослідження документами не підтверджено.

Суд зазначає, що відповідачем не враховано, що позивачем дотримано всі умові, необхідні для отримання бюджетного відшкодування та той факт, що неправильне заповнення декларації з ПДВ до завищення бюджетного відшкодування не призвело.

З висновку експертизи вбачається, що наданими первісними та іншими бухгалтерськими та податковими документами позивача підтверджується заявлене бюджетне відшкодування за червень 2010 року в сумі 993234,00 грн. та підтверджено сплату позивачем ПДВ в розмірі 993234,00 грн. в ціні товарів, придбаних у постачальників.

Таким чином, суд зазначає, що матеріалами справи повністю спростовується висновок акту перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 та завищення ним суми бюджетного відшкодування на 993234,00 грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки, які не знайшли своє підтвердження у висновку експертизи, яку суд визнав повною та обґрунтованою, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0022952301/0 від 19.08.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданими суду калькуляціями вартості роботи судового експерта по виконанню судових експертиз:

- №51 від 23.12.2010 року експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 64,60 грн. і витрачено на її проведення 77,4 години.

- №58 від 25.04.2012 року експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 70,50 грн. і витрачено на її проведення 215 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року, наказів Міністерства Юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2010 році" №288/7 від 09.04.2010, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2010 року за №287/17582, "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році" №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжними дорученнями №51 від 01.12.2010 року та №896 від 23.11.2011 року позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 5000, 00 грн. та в сумі 15157,00 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

У судовому засіданні 14.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 19.06.2012 року.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0022952301/0 від 19.08.2010 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" (ідентифікаційний код 30639184) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 993234,00 гривень.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (ідентифікаційний код 30639184) судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 20157,00 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.