Постанова

від 11.07.2012 по справі 16/482

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 16/482

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Цвігун В.Л.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 16/482 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль -монтаж"

до проТовариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" стягнення 61 440,00 грн.

за участю представників:

ТОВ "Вертикаль-монтаж" -Пустовойтов Д.М.;

ТОВ "БК "Будімперія" -не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль -монтаж" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" 61 440,00 грн. господарських санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору на послуги з механізації будівельно-монтажних робіт баштовим краном КБ-405 в частині забезпечення роботи крану на об'єкті у період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р. (а.с.5-8).

Відповідач у справі - ТОВ "БК "Будімперія" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що виконав передбачені договором зобов'язання належним чином. Крім того, відповідач вказує на те, що чинним законодавством не передбачено звернення потерпілої сторони до суду з позовом про стягнення оперативно-господарських санкцій (а.с.66-67).

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. позов задоволено повністю.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не забезпечив роботу крану на об'єкті у період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р., у зв'язку з чим, на підставі п. 3.4. договору, повинен оплатити 100 % роботи баштового крану, з розрахунку не менше ніж 320 робочих годин на місяць (а.с.108-110).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. залишено без змін (а.с.147-150).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права (а.с.165-167).

До розгляду поданої касаційної скарги по суті, ТОВ "БК "Будімперія" направило клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, посилаючись на перебування свого повноважного представника у відпустці, яке відхилено касаційною інстанцією з тих підстав, що: явка представників сторін в засідання касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом; відповідачем, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, не надано доказів наявності обставин, на які він посилається у клопотанні; у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

27.08.2008 р. між сторонами у справі укладено договір № 41 на послуги з механізації будівельно-монтажних робіт баштовим краном № КБ-405, згідно умов якого позивач приймає на себе зобов'язання надавати відповідачу за плату послуги з механізації будівельно-монтажних робіт баштовим краном КБ-405 на будівництві об'єкту: "Реконструкція інженерного корпусу № 1 з надбудовою під офісно-діловий центр" за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 67, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги, а також забезпечувати роботу крану.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити 100 % роботи баштового крану, у зв'язку з незабезпеченням роботи крану у період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору передбачено, що замовник зобов'язаний щоденно оформляти змінні рапорти на роботу баштового крану з визначенням виду та обсягів робіт, які не повинні бути меншими ніж 320 машино-годин на місяць (п.2.15 договору); за незабезпечення роботи крану на об'єкті або його простою з вини замовника останній сплачує виконавцю 100 % роботи баштового крану з розрахунку не менше ніж 320 робочих годин в місяць (п.3.4. договору).

Судами встановлено, що у період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р. відповідачем не забезпечено роботу крану, а отже останній повинен оплатити 100 % роботи крану у відповідності до п. 3.4. договору.

Листом № 17 від 02.09.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки судами встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення роботи крану, ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 16/482 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" -без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Цвігун В.Л.