Постанова

від 03.07.2012 по справі 13/025-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 № 13/025-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача Скоробагатько І.І. - за дов. № 1/12/03 від 12.03.2012

від відповідача 1) Гамоля О.Ф. - за дов. від 12.03.2012

2) Цигарьов О.О. - за дов. № 521 від 28.12.2011

від третьої особи Гамоля О.Ф. - за дов. від 04.01.2012

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

на рішення господарського суду Київської області від 02.04.2012

у справі № 13/025-12 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком»

2) Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР»

про визнання припиненим договору

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком», Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» про визнання припиненим договору поруки № 33/71385-Лп/2615 від 27.11.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелком», Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР».

Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2012 у справі № 13/025-12 позов задоволено повністю.

Визнано припиненим договір поруки № 33/71385-Лп/2615 від 27.11.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелком», Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково Виробничий центр «ТОР».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» 536,50 грн. судового збору.

Стягнуто Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» 536,50 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду Київської області від 02.04.2012 у справі № 13/025-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вищезазначене рішення суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у скарзі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 у справі № 13/025-12 у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Авдеєва П.В., Тищенко А.І. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» було прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати від 07.06.2012 № 01-22/3/4 у зв'язку з зайнятістю судді Авдеєва П.В. в іншому судовому засіданні та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, для розгляду справи № 13/025-12 було введено до складу судової колегії замість судді Авдеєва П.В. суддю Отрюха Б.В.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області відповідає вимогам матеріального та процесуального права та просить залишити його без змін.

Представник відповідача-1 проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду Київської області законним та обґрунтованим, та просить залишити його без змін.

Представник третьої особи у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

26.11.2007 між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (банк, відповідач-2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» (позичальник, третя особа у справі) був укладений Кредитний договір № 8/71385-Л2615 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у договорі, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені договором. Розмір кредитної лінії складає 5 000 000,00 доларів США 00 центів, який змінюється відповідно Графіку, наведеного у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. Договору). Строк користування кредитною лінією з 26.11.2007 по 26.11.2010 включно з урахуванням графіку (пункт 1.3. Договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 27.11.2007 між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (банк), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (поручитель, відповідач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» (позичальник) був укладений договір поруки № 33/71385-Лп/2615, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику в межах кредитної лінії, згідно Кредитного договору № 8/71385-Л2615 від 26.11.2007 у сумі 5 000 000 доларів США 00 центів строком по 26.11.2010 включно.

01.11.2011 відділом державної реєстрації Печерської районної у м. Києві державної адміністрації було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» (позивач у справі), яке було створено шляхом виділення нового товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком».

Відповідно до розподільчого балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий», затвердженого загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком» (протокол № 1/26-10/11 від 26.10.2011) та розшифровки основних засобів, переданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий», нежиле приміщення № 1а, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1 551,80 кв. метрів та нежиле приміщення № 1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172, загальною площею 1 126,60 кв. метрів передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» та обліковується ним на самостійному балансі товариства.

Оскільки частина 3 статті 109 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа, що утворилася шляхом виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, позивач теж виступає поручителем за оспорюваним договором поруки.

Відповідно до частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 Договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Згідно пункту 3 Договору поруки сторони встановили, що відповідальність поручителя за цим договором обмежується сумою коштів, фактично наданих в рахунок кредитної лінії, згідно основного зобов'язання, нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими основним зобов'язанням.

27.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «ТОР» та банком було підписано Додаткову угоду № 4, відповідно до якої доповнено Кредитний договір пунктом 7.5.1. наступного змісту:

«За внесення змін до договору (внесення змін не пов'язаних з подовженням строку користування кредитною лінією та збільшення ліміту кредитної лінії), що здійснюється за ініціативою Позичальника, останній сплачує Банку комісію в розмірі 5000,00 грн. комісія нараховується та сплачується в день підписання даної додаткової угоди до договору на розрахунковий рахунок».

Як вбачається з позовної заяви, однією із підстав для припинення Договору поруки № 33/71385-Лп/2615 є укладення вищезазначеної додаткової угоди, оскільки норма пункту 7.5.1. Кредитного договору збільшує обсяг відповідальності поручителя.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки виписками з рахунку, відкритого для обслуговування кредитної лінії, підтверджується, що комісія, яка передбачена умовами додаткової угоди № 4, була сплачена позичальником у повному обсязі, відсутні підстави для твердження про збільшення обсягу відповідальності поручителя, а отже не вбачається підстав для визнання договору поруки припиненим з даних підстав.

Відповідно до статті 353 Цивільний кодекс України порука - це договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статей 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, а терміном є певний момент у часі зі спливом яких пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, початок строку чи його закінчення може визначатися не лише роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а і вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, законодавець передбачив додаткові підстави припинення поруки, а саме: правила обмежувальних строків (шестимісячного та тривалістю в один рік) вступають в дію, відповідно, лише у разі, якщо договором поруки не встановлено строк дії поруки, а основним договором не визначено строк виконання основного зобов'язання.

Відповідно до пункту 12 Договору поруки, останній набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим Договором є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням.

Таким чином, Договором кредиту та Договором поруки встановлено терміни їх дії, а саме до повного виконання зобов'язань, що виключає застосування до даних правовідносин застосування шестимісячного строку, встановленого частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо застосування статті 559 Цивільного кодексу України та визнання припиненим договору поруки є невірними.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі не обґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на рішення господарського суду Київської області від 02.04.2012 у справі № 13/025-12 задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 02.04.2012 у справі № 13/025-12 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий» (м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В, кім. 9, код 37954409) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В, код 19356840) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 13/025-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.