Ухвала

від 01.02.2013 по справі 13/025-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 лютого 2013 р. № 13/025-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Малетича М.М., суддів:Данилової Т.Б., Заріцької А.О., Козир Т.П., Панової І.Ю. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2012 у справі№ 13/025-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком Новий" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком", 2. Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор" провизнання припиненим договору поруки від 27.11.2007 № 33/71385-Лп/2615

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2012 позовні вимоги задоволено: визнано припиненим договір поруки № 33/71385-Лп/2615 від 27.11.2007, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелком", Акціонерним комерційним баком "Тас-Комерцбанк" (правонаступник - ПАТ "Сведбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий "Тор".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 у справі 13/025-12 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 02.04.2012 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2012 у справі № 13/025-12, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2011 у справі № 33/509, від 06.07.2011 у справі № 5019/480/11, від 13.10.2010 у справі № 5/86-09 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 13/025-12 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2012 у справі № 13/025-12, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про припинення договору поруки, виходячи з встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, оскільки в оспорюваному правочині не зазначено чіткого строку його дії, після якого порука припиняється, то строк повинен визначатись через строк основного зобов'язання у відповідності до вимог статті 559 ЦК України.

Водночас, у постановах від 07.06.2011 у справі №33/509, від 06.07.2011 у справі № 5019/480/11, від 13.10.2010 у справі № 5/86-09, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову про припинення договорів поруки, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони врегулювали строк дії поруки, зазначивши в договорах, що строком припинення є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням, що виключає підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 559 ЦК України щодо строків припинення поруки.

Отже, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 13/025-12 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Сведбанк" у допуску справи № 13/025-12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ.Малетич СуддіТ.Данилова А.Заріцька Т.Козир І.Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)