Постанова

від 10.07.2012 по справі 16/237

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2012 № 16/237

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Остапенка О.М.

Ільєнок Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія «Геомаш-Україна»

на рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2011р.

у справі № 16/237 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Трейдер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія

«Геомаш-Україна»

про стягнення 80325,95 грн.

за участю представників:

від позивача: Деревянко Д.В. - дов. № б/н від 14.05.2012р.

від відповідача : не з"явились

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Трейдер» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія «Геомаш-Україна» про стягнення 80325,95 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.05.2011р. у справі № 16/237 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія «Геомаш-Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Трейдер» 30 000,00 грн. основного боргу, 46 758,08 грн. пені, 767,57 грн. витрат по сплаті державного мита та 225,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення су4дового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2011р. у справі № 16/237 змінити залишивши без змін рішення в частині стягнення суми 30 000,00 грн. основного боргу, а суму пені зменшити до 1 746,27 грн., а в частині стягнення пені 46 758,08 грн. та 767,57 грн. витрати по сплаті державного мита - рішення скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія «Геомаш-Україна» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 15.05.2012р.

В судовому засіданні 15.05.2012р. представником позивача був наданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 15.05.2012р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12.06.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія «Геомаш-Україна» було прийнято до провадження.

В судовому засіданні 12.06.2012р. представником відповідача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача не заперечує проти заявленого клопотання.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. розгляд справи № 16/237 було відкладено на 10.07.2012р.

Встановлено, що в судове засідання 10.07.2012р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Трейдер" (покупець за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія " Геомаш-Україна" (продавець за договором) був укладений договір поставки нафтопродуктів №0106/02-Н, згідно якого відповідач поставляє, а позивач - приймає та оплачує нафтопродукти, що іменується товар, асортимент, кількість та ціна якого вказана в додатках та додаткових угодах, рахунках фактури і видаткових накладних.

Поставка товару здійснюється окремими партіями у відповідності до узгодженого сторонами графіку, додаткових угод до договору (п.3.5 договору).

Відповідно до умов п.п.5.3, 5.4 договору, відповідач проводить 100% оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача чи в іншій формі, визначеній законодавством України, що регулюється окремими додатковими угодами. Оплата здійснюється на основі виставленого продавцем рахунку чи на умовах, визначених додатковими угодами.

Додатковою угодою №1 до договору, сторони погодили ціну та кількість товару, що поставляється за умовами договору №0106/02-Н від 01.06.10р., а також визначили, що 5% попередньої оплати товару, а саме: 116 100,00 грн. здійснюється позивачем протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактури, а кінцевий розрахунок -95 % - протягом одного банківського дня з моменту надання № (номерів) вагонів-цистерн.

Позивачем на виконання умов договору, на підставі отриманого рахунку-фактури №ГМ-00059 від 07.06.2010р. було здійснено оплату за дизельне паливо на загальну суму 116 100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000000160 від 08.06.10р.

Згідно п.3.2 договору, відповідач зобов'язаний поставити товар протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору і датованої заявки.

01.07.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена заявка з проханням здійснити поставку дизельного пального у відповідності до додаткової угоди №1 до договору №0106/02 від 01.06.10р.

Відповідач свій обов'язок щодо поставки товару за договором №0106/02Н від 01.06.10р. не виконав.

18.08.2010р. позивач звернувся до відповідача листом за вих. №23 з вимогою повернення грошових коштів - попередньої оплати відповідно до рахунку-фактури №ГМ-0059 від 07.06.10р. у розмірі 116100,00 грн. та повідомленням про те, що додаткову угоду №1 до договору №0106/02-Н від 01.06.10р. вважати недійсною.

Відповідач з такою пропозицією погодився, оскільки за період з 30 серпня по 03 листопада 2010р. ним були повернені позивачу грошові кошти у розмірі 86100,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ "ТВК "Геомаш-Україна", копія яких містяться в матеріалах справи.

Згідно розрахунку позивача, відповідачем залишились неповерненими грошові кошти у розмірі 30000,00 грн.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, борг відповідача перед позивачем станом на час звернення останнього з позовом до суду складав 30000,00 грн.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Відповідно до п. 6.2 договору, за несвоєчасну поставку товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,3% від суми вартості непоставленого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені 46758,08 грн. за період з 15.07.2010р. по 30.08.2010р. підлягають задоволенню.

В частині стягнення 597,87 грн. 3% річних, 2970, 00 грн. інфляційних втрат належить відмовити, оскільки відповідач не мав грошового зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог ї заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 30 000,00 грн. основного боргу та 46758,08 грн. пені.

За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2011р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно виробнича компанія «Геомаш-Україна» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 16/237 від 24.05.2011р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 16/237 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Остапенко О.М.

Ільєнок Т.В.